Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №522/14286/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14286/26

Провадження № 3/522/4881/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання – Єрьоміної К.М., у присутності захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Миколюка А.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

11.07.2026 року о 22:30 годин в м. Одеса, вул. Рішельєвська, 18, громадянка ОСОБА_1 , керувала електросамокатом, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та очей та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі в установленому законом порядку своїми діями відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України.

За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 716997 від 11.07.2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подавала.

Від захисника ОСОБА_1 – адвоката Миколюка А.П. надійшли письмові пояснення та заперечення, в яких він просив закрити справу за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно його підзахисної за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Судовий розгляд здійснено за участі захисника ОСОБА_1 – адвоката Миколюка А.П., який просив закрити справу стосовно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду на стан сп`яніння. Відео, яке долучено до матеріалів справи, не містить однозначної відмови ОСОБА_1 від огляду в закладі охорони здоров`я, а після складання протоколу поліцейський продовжував пропонувати їй огляд. Опис матеріалів справи не містить Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Крім того, у долученому до протоколу направленні на медичний огляд від 11.07.2026 року зазначено, що фактично огляд не проводився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння також передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння регламентовано ст. 266 КУпАП; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі Порядок), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис в судовому засіданні, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом та у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, при обставинах, викладених в протоколі підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 716997 від 11.07.2026 року; 2) витягом з ІПНП стосовно ОСОБА_1 від 11.07.2026 року; 3) довідкою про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, згідно якої ОСОБА_1 не отримувала посвідчення водія; 4) довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої гр. ОСОБА_1 протягом року не піддавалась адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; 5) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.07.2026 року; 6) відеозаписом на DVD-R диску, на якому зафіксований факт керування транспортним засобом та факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Таким чином, з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Щодо тверджень про відсутність категоричної (однозначної) відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та хронологію заповнення матеріалів. Суд не погоджується з аргументами захисту про те, що відеозаписом спростовується факт відмови від проходження огляду, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису з бодікамер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 було чітко та зрозуміло роз`яснено права, вимоги законодавства, а також неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки, а також у медичному закладі. Незалежно від того, що поліцейські продовжували роз`яснювати правові наслідки та повторно пропонували пройти процедуру огляду, особа, яка притягається до відповідальності, ухилялася від виконання законної вимоги поліцейського та фактично відмовилася від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що затягування процедури, неодноразове відхилення пропозицій пройти огляд чи ухилення від виконання законних вимог працівників поліції є за своєю суттю фактичною відмовою від проходження огляду. Посилання захисту на те, що після внесення відомостей до протоколу поліцейські знову пропонували пройти огляд, свідчить не про відсутність складу правопорушення, а про додатково надану особі можливість виконати вимогу закону, якою ОСОБА_1 так і не скористалася.

Доводи захисника про те, що відсутність складеного та підписаного Акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатів огляду в закладі охорони здоров`я свідчить про незавершеність процедури, є безпідставними та юридично неспроможними.

За змістом Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається лише у випадку фактичного проведення такого огляду за допомогою спеціальних технічних засобів або у закладі охорони здоров`я.

Оскільки ОСОБА_1 відмовилася від проведення огляду як на місці зупинки, так і в медичному закладі, процедура огляду по суті не проводилася саме через її волевиявлення. За таких обставин складання Акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів чи отримання висновку лікаря є процесуально неможливим і законом у разі відмови особи не передбачено.

Основним доказом правопорушення в даному випадку є саме факт відмови від проходження огляду, що належним чином зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджується безперервним відеозаписом з місця події.

Аргументи захисника стосовно некоректності чи схожості фабули протоколу, та «формального характеру» ознак сп`яніння, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Після зупинки транспортного засобу поліцейськими було виявлено у ОСОБА_1 характерні ознаки алкогольного сп`яніння, що й стало правовою підставою для висунення законної вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння.

Суд наголошує, що в межах даного провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає встановленню не безпосередній факт наявності чи ступеня алкогольного сп`яніння, а сам факт невиконання особою законної вимоги поліцейського щодо проходження огляду.

Таким чином, сукупність досліджених у судовому засіданні доказів є належними, допустимими та достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заперечення захисника повністю спростовуються матеріалами справи та не містять відомостей, які б виключали адміністративну відповідальність особи.

Підстав для закриття справи стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, судом не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність, за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність, за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП, передбачає покарання у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, яке в свою чергу є безальтернативним.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Будь-яких доказів щодо наявності пільг, які передбачають звільнення особи від сплати судового збору, матеріали справи не містять та суду на момент розгляду справи надано не було.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 7, 9, 24, 33, 34, 130, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси Ірина ЦИБ