Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №160/33105/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33105/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року (суддя Лозицька І.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 27.04.2026 року) в справі №160/33105/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про визнання дій протиправними, скасування протоколу, зобов`язання виплатити одноразову грошову допомогу,-

в с т а н о в и в:

19.11.2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту відповідач-1), Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (далі по тексту відповідач-2), в якому просив визнати протиправними дії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо повернення документів на доопрацювання щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи в розмірі 70 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2025; скасувати протокол від 28.05.2025 №737 Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення додаткових матеріалів до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту для прийняття рішення щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи в розмірі 70 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2025; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи в розмірі 70 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2025.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2025; визнано протиправним та скасовано рішення Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, затверджене протоколом від 28.05.2025 №737, щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2025; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення додаткових матеріалів до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту для прийняття рішення щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2025; зобов`язано Адміністрацію державної спеціальної служби транспорту повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2025, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу подала Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 передбачено, що допомога, що не призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Пунктом 1 Порядку визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Апелянт вказував, що позивач звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності від 04 березня 2025 року з проханням виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності. Комісією Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.05.2025 № 737 прийнято рішення повернути документи на призначення та виплату одноразової грошової допомоги на доопрацювання у зв`язку з відсутністю належного витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та невідповідністю причинно-наслідкового зв`язку в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи формулюванню причинно-наслідкового зв`язку, зазначеного в постанові військово-лікарської комісії. Діяльність Державної спеціальної служби транспорту здійснюється на основі принципів верховенства права, законності, єдиноначальності та централізації управління, відповідальності, узгодження дій з Головнокомандувачем Збройних Сил України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту. При прийнятті рішень про призначення і виплату одноразової грошової допомоги Комісія Адміністрації Держспецтрансслужби керувалась Конституцією України, Законом № 2011 – ХІІ, Порядком № 975, наказом № 154, наказом № 607, а відповідно прийняте рішення цілком і повністю відповідає цим нормативно-правовим актам. Комісія Адміністрації Держспецтранслужби з питань розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум діяла в межах повноважень та згідно з законом, а суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи. Заявник додав до своєї заяви рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 26 лютого 2025 року № 102/25/592/BT. Комісія Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та Адміністрація Державної спеціальної служби на базі якої здійснює діяльність Комісія не належать до переліку органів, яким подається такий витяг та не може бути належним чином розглянутий. Позивачем подано свідоцтво про хворобу від 02 грудня 2024 року № 2474 з відміткою Постанова військово-лікарської комісії затверджується 20 регіональною військово-лікарською комісією та у змісті визначено причинно-наслідковий зв`язок: Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. У пункті 8 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 26 лютого 2025 року № 102/25/592/BT причина інвалідності (зазначається одна причина; у разі наявності інвалідності з дитинства може бути додатково зазначено іншу причину) зазначену за рішенням ВЛК: Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби). Відповідно до абзацу двадцять дев`ятого пункту 23 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» у разі коли документом, що підтверджує причину інвалідності, є рішення (постанова) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії про встановлення причинного зв`язку, під час фіксації експертною командою причини інвалідності також зазначається формулювання з такого рішення (постанови) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії. У зв`язку з цим, на витягу рішенні комісії зазначене формулювання, що не відповідає у документі виданій військово-лікарською комісією.

Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу подала Військова частина НОМЕР_1 , в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт вказував, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 04.03.2022 по 21.01.2025. Звільнений з військової служби за станом здоров`я у зв`язку з непридатністю до військової служби. Після звільнення з військової служби позивач пройшов відповідний медичний огляд (обстеження) та 26.02.2025 отримав відповідний Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 102/22/592/В). На підставі вказаного витягу відповідач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з відповідною заявою щодо оформлення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності 3 групи. Відповідачем було підготовлено та надіслано до Комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, як до уповноваженого органу, визначений пакет документів. Вказана Комісія листом №518/5423 від 27.06.2025 повернула документи на доопрацювання для їх уточнення, про що в подальшому і був поінформований позивач. Підставою для такого рішення Комісії стали невідповідності у наданому самим же позивачем Витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.02.2025 та інформації у свідоцтві про хворобу позивача. Саме Комісія Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум є тим органом, що приймає рішення щодо виплати або відмові у виплаті ОГД. Належним відповідачем у справі має бути лише Адміністрація ДССТ, але в даній справі заявникові було чітко вказано на помилки у документах. Позивачеві не було відмовлено у виплаті ОГД - його документи були повернуті для дооформлення (усунення недоліків), а тому, вважаємо, вимоги позивача про скасування протоколу Комісії є необґрунтованими та передчасними. Вимога позивача до (саме) військової частини НОМЕР_1 про виплату одноразової грошової допомоги взагалі є необґрунтованою, т. я. взагалі не залежить від волі даного відповідача або окремих його посадових осіб. Апелянт вказує, що позивачем невірно визначено спосіб захисту свого, як він вважає, порушеного права. Позивач має вирішувати питання про усунення розбіжностей у документах, що надані йому медичними та/чи експертними установами, у т. ч. і у судовому порядку, у випадку такої необхідності, а військова частина НОМЕР_1 та Адміністрація ДССТ не є належними відповідачами у справі, оскільки проблема позивача підлягає вирішенню іншим порядком.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя. За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили. Згідно довідки військово-лікарської комісії від 03.12.2024 діагноз: М19.17 Післятравматичний деформуючий остеоартроз 4 ступеня лівого гомілкостопного суглоба у вигляді стійкої комбінованої контрактури, стійкого больового синдрому та значного порушення функції. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2025 №21, старшого сержанта ОСОБА_1 було звільнено за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби. Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.02.2025 №102/25/592/В) ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності з 13.02.2025. Інвалідність встановлена в межах тримісячного терміну після звільнення зі служби, а також зазначено: Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Пунктом 3 Порядку №975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що у позивача наявне право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, тобто 2025 року. Підставами для повернення документів позивача на доопрацювання визначено: відсутність належного витягу з рішення експертної команди; невідповідність формулювання причинно-наслідкового зв`язку; відсутність інформації про первинність встановлення інвалідності. Чинним законодавством не передбачено можливості відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності з такої формальної підстави. З наданих документ підтверджує ключові юридичні факти: встановлення позивачу інвалідності, дату її встановлення та причинний зв`язок. Щодо невідповідності формулювань суд першої інстанції вказував, що у довідці ВЛК зазначено: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби»; у витязі ЕКОПФО: «Захворювання (… ), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби». Зміст цих формулювань є тотожним за правовою суттю. Відмінність є лише редакційною і не впливає на встановлення юридичного факту причинного зв`язку. Підстава є формальною та не обґрунтованою відповідачами. Інвалідність встановлена позивачу вперше після звільнення зі служби у 2025 році.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 08.03.2024 року.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 03.12.2024 року №2500 встановлено наявність у ОСОБА_1 захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби. Згідно довідки військово-лікарської комісії діагноз: М19.17 Післятравматичний деформуючий остеоартроз 4 ступеня лівого гомілкостопного суглоба у вигляді стійкої комбінованої контрактури, стійкого больового синдрому та значного порушення функції. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2025 року №21, старшого сержанта ОСОБА_1 було звільнено за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

Відповідно до рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.02.2025 №102/25/592/В ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності з 13.02.2025. Причина інвалідності: захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Інвалідність встановлена в межах тримісячного терміну після звільнення зі служби, а також зазначено: Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Встановлено, що позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Листом від 03.07.2025 року №3.27/4287 Військовою частиною НОМЕР_3 повідомлено про те, що Комісією Адміністрації державної спеціальної служби транспорту було прийнято рішення про повернення матеріалів на доопрацювання.

Листом Комісії Адміністрації державної спеціальної служби транспорту №518/5423 від 27.06.2025 року було повідомлено, що за результатами розгляду наданих документів стосовно виплати одноразової грошової допомоги старшому сержанту ОСОБА_1 , якому рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено ІІІ групу інвалідності, що настала внаслідок «захворювання (поранення, контузія, каліцтво або травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби», що не відповідає формулюванню про причинний зв`язок захворювання, зазначеному у свідоцтві про хворобу від 02.12.2024 №2474, а також надано витяг неналежної форми та відсутня інформація про дату встановлення інвалідності вперше, та відповідно до пункту 23 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 Комісією Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення (протокол від 28.05.2025 №737) повернути документи на доопрацювання для їх уточнення.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частин 1, 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Згідно ч. 1, ч.2 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону; б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону). Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Згідно частин 1 - 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. У випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам. Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства. Якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Згідно п. 3, п. 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. У разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби; 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби; 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Отже, встановлено, що згідно довідки військово-лікарської комісії від 03.12.2024 року №2500 встановлено наявність у ОСОБА_1 захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби. Згідно довідки військово-лікарської комісії діагноз: М19.17 Післятравматичний деформуючий остеоартроз 4 ступеня лівого гомілкостопного суглоба у вигляді стійкої комбінованої контрактури, стійкого больового синдрому та значного порушення функції. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Позивач звертаючись до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, яка була направлена Комісії Адміністрації державної спеціальної служби транспорту, звернувся з заявою вперше, після першого огляду та встановлення втрати працездатності вперше.

Згідно пунктів 6, 11, 12 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи. Військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності); документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою). У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подає уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до абз.1 та 2 п.7 вищевказаного Порядку у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Адміністрація державної спеціальної служби транспорту не оспорює звернення позивача з заявою про отримання одноразової грошової допомоги, погоджується, що така подана у відповідності Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Проте, вважає, що у позивача відсутні належний витяг з рішення експертної команди, невідповідність формулювання причинно-наслідкового зв`язку, відсутність інформації про первинність встановлення інвалідності.

У довідці ВЛК щодо ОСОБА_1 зазначено: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби»; у витязі ЕКОПФО: «Захворювання (… ), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби». Формулювання є достатнім для встановлення причинно-наслідкового зв`язку.

Також слід враховувати та відомо, що інвалідність встановлена позивачу вперше після звільнення зі служби у 2025 році.

Варто вказати, що норми Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, не передбачають повернення документів на доопрацювання.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний сприяти реалізації прав особи, а не створювати штучні перепони. Відповідачами не доведено наявність недостовірних даних у поданих позивачем документах.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Згідно п. 12 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві – резервістами.

Призначення, нарахування та виплата одноразової грошової допомоги відносяться до дискреційних повноважень Адміністрації державної спеціальної служби транспорту, яка є відповідачем у справі.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року в справі №160/33105/25 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 – 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Ю.В. Дурасова

суддя Н.А. Олефіренко