Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №401/1305/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 року м. Дніпросправа № 401/1305/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.05.2026 року (суддя Макарова Ю.І., м. Світловодськ, повний текст рішення складено 28.05.2026 року) в справі №401/1305/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

27.04.2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області (далі по тексту – відповідач), в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 7089624 від 26.04.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Онуфріївка) відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції Онипсенком Анатолієм Анатолійовичем та закрити провадження по справі.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.05.2026 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що інспектор сектору поліцейської діяльності №1 (смт Онуфріївка) відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції Онипсенко Анатолія Анатолійовича не досліджував докази, не з`ясовував обставини під час розгляду справи та не ознайомив його з доказами, не задовольнив клопотання про надання письмових пояснень, чим порушив моє право на захист, передбачене ч.1 ст. 268 КУпАП. Під час розгляду справи заявляв клопотання про ознайомлення мене з доказами по справі та можливістю надати письмові пояснення. Відео надано для ознайомлення не було. Апелянт вказував, що з 00:20 по 00:25 хвилини на відеозаписі із нагрудної бодікамери № 967673 файлу № export-u4ku8.mp4 вбачається, що о 10:45:30 транспортний засіб був припаркований після зупинки поліцейським, а в постанові зазначено, що позивач керував транспортним засобом о 10:45:35 без ввімкненого ближнього світла фар, що не відповідає дійсності. З 00:20 по 00:25 хвилини на відеозаписі із нагрудної бодікамери № 967673 файлу № export-u4ku8.mp4, поліцейський стверджує, що під час руху у транспортного засобу були ввімкнені «габаритні стояночні вогні». Поліцейський не пояснює на якій підставі він зробив висновок, про те що ввімкнені освітлювальні прилади є габаритними вогнями, а не денними ходовими. При розгляді справи поліцейським не було досліджено та не доведено, що транспортний засіб HYUNDAI ELANTRA не обладнаний денними ходовими вогнями. Відповідач і суд зазначають про те, що під час руху були ввімкненими габаритні вогні, а не денні ходові вогні, що не підтверджується належними та допустимими доказами (технічними характеристиками авто чи висновком експерта), тільки суб`єктивне оціночне судження поліцейського.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що поліцейським інспектором правомірно складено постанову серії ЕНА №7089624 у справі про адміністративне правопорушення, оскільки позивач керував транспортним поза межами населеного пункту, та рухався без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив вимоги п. 9.8 ПДР України. Відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, долученим представником відповідача до матеріалів електронної справи (файл «export-lfw8p.mp4», відеозапис № ID: e65d21100d5a8191c87f5ca01b30c156), а також відеозаписами, долученими позивачем до позовної заяви (файл «розгляд справи ч.1.mp4» та файл "розгляд справи ч.2.mp4»), зафіксовано процедуру розгляду інспектором справи про адміністративне правопорушення щодо позивача, роз`яснення йому прав та обов`язків і складення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР України. Поліцейським під час розгляду справи дотримано вимоги КУпАП та роз`яснено право на оскарження постанови. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Абзацом 2 пункту 9.8 розділу 9 ПДР України визначено, що на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Згідно із п. 1.10 ПДР України денні ходові вогні - зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби. Ближнє світло фар відноситься до зовнішніх освітлювальних приладів, це правило фактично визначає порядок їх використання протягом певного періоду на рівні із вимогами розділу 19 ПДР України, незважаючи на те, що згідно п. 9.1 ПДР України, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є також і попереджувальним сигналом. Прирівнюючи ближнє світло фар до денних ходових вогнів, законодавець відносить перші саме до зовнішніх світлових приладів (як і денні ходові вогні), а не до попереджувальних сигналів (п. 9.1 ПДР України). Недотримання цього правила слід тлумачити як порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами, що передбачено диспозицією ч. 2 ст. 122 КУпАП. Суд першої інстанції вказував, що не може взяти до уваги доводи позивача про те, що він рухався з увімкненим ближнім світлом фар, оскільки вони спростовуються відеозаписами, наданими представником відповідача. Відеозаписом із нагрудної камери поліцейського підтверджується факт керування позивачем вказаним транспортним засобом з увімкненими габаритними вогнями та без увімкненого ближнього світла фар чи денних ходових вогнів. Ближнє світло фар увімкнено позивачем лише після зупинки транспортного засобу працівником поліції та роз`яснення причини зупинки. Зазначені обставини підтверджують правомірність оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Матеріалами справи встановлено, що інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Онуфріївка) відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції Онипсенком А.А. 26.04.2026 року стосовно ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕНА № 7089624, відповідно до якої 26.04.2026 року о 10 год. 45 хв. на автодорозі М-22 сполученням Полтава-Олександрія, 138 км, поза межами населеного пункту, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом HYUNDAI ELANTRA, номер реєстрації НОМЕР_1 , рухався без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив вимоги п. 9.8 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно відмітки на копії постанови, ОСОБА_1 від підпису постанови відмовився та відмовився від отримання копії.

Позивач не заперечує, що керував транспортним засобом, вказує, що здійснюючи рух автомобілем, було увімкнене ближнє світло фар.

В матеріалах справи наявні відеозаписи, з яких вбачається, що транспортний засіб HYUNDAI ELANTRA, номер реєстрації НОМЕР_1 рухався автодорогою за межами населеного пункту без увімкненого світла фар.

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і підвідомчістю.

Згідно ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.

Наявні відеодокази докази, які надані Управлінням поліції, які підтверджують викладене у оскаржуваній постанові.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно пп. «а» п. 19.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: - на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Згідно з абз. 2 п. 9.8 розділу 9 Правил дорожнього руху, на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Колегія суддів вказує на наявність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме, рухався без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, порушення вимоги п. 9.8 Правил дорожнього руху.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що адміністративна справа, стосовно скоєння адміністративного правопорушення позивачем не підлягає закриттю у зв`язку з наявністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Судові витрати позивачем по справі не здійснювались. За відсутності здійсненних судових витрат їх розподіл та стягнення не здійснюється.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 286, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.05.2026 року в справі №401/1305/26 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Ю.В. Дурасова

суддя Н.А. Олефіренко