Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №280/8709/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8709/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Кредитної спілки «Джерело»

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року в адміністративній справі №280/8709/25

за позовом Кредитної спілки «Джерело»

до Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.2025 № 20/Ж10/99-00-04-03-04/2052507, що винесено Державною податковою службою України, згідно якого Кредитній спілці «Джерело» нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 99 400,00 гривень;

- стягнути з Державної податкової служби України на користь Кредитної спілки «Джерело» сплачений за подачу адміністративного позову судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 серпня 2025 року Головним держаним інспектором сектору камеральних перевірок ДПС України проводилась камеральна перевірка щодо несвоєчасності подання заяви про взяття на облік фінансового агента та/або звіту про підзвітні рахунки, виправленого звіту про підзвітні рахунки (CRS) кредитною спілкою «Джерело». За її наслідками ДПС було складено Акт камеральної перевірки №18/Ж5/99-00-04-03-04/20525207 від 26 серпня 2025 року. Позивач не погодившись з висновком акту перевірки, направив до ДПС України заперечення №13 від 08 вересня 2025 року. За наслідками розгляду вказаних заперечеь ДПС України направила позивачу відповідь №27372/6/99-00-04-03-04-06 від 19 вересня 2025 року. 19 вересня 2025 року на адресу КС «Джерело» в електронному кабінеті платника податків було отримано податкове повідомлення-рішення від 19.09.2025 №20/Ж10/99-00-04-03-04/2052507, що винесено ДПС України та яким нараховано штрафні санкції у сумі 99 400,00 грн. Позивач не погоджюється з висновками ДПС України, вказуючи, що на момент винесення податкового-повідомлення рішення та проведення перевірки він знаходився в процесі ліквідації та не мав статусу фінансового агента.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.05.2026 відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.05.2026 року по справі № 280/8709/25 та прийняти по даній справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги КС «Джерело» ЄДРПОУ 20525207 у повному обсязі.; стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, ЄДРПОУ 43005393) на користь Кредитної спілки «Джерело» (69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Металургів, буд. 30, ЄДРПОУ 20525207) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,6 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 коп.).

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що з 17.09.2024 року Національним банком України було анульовано ліцензію КС «Джерело» на здійснення діяльності кредитної спілки та виключено відомості про неї з Реєстру фінансових установ, у зв`язку з чим позивач втратив статус підзвітної фінансової установи (ПФУ) та фінансового агента до настання звітного періоду за 2024 рік. Проте, суд першої інстанції не надав жодної оцінки факту анулювання ліцензії НБУ від 17.09.2024, що є порушенням ч. 4 ст. 9 та ст. 72 КАС України. Крім того, позивач вказує на наявність рішення про ліквідацію від 12.02.2025, проведення попередньої документальної позапланової перевірки контролюючим органом, якою не було зафіксовано жодних порушень, а також на порушення порядку і строків проведення камеральної перевірки.

Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Кредитна спілка «Джерело», код ЄДРПОУ 20525207, було зареєстровано 25.01.1996. Розмір статутного капіталу юридичної особи складає 0,00. На час останнього оновлення даних 25.04.2026 статус юридичної особи - В стані припинення.

Згідно з Переліком зареєстрованих підзвітних фінансових установ (ПФУ), що ведеться Державною податковою службою України, відповідно до Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами відповідно до загального стандарту звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.08.2023 № 468, КС «Джерело» (код ЄДРПОУ 20525207) взято на облік 08.12.2023 на підставі поданої заяви №9332575036.

Державною податковою службою України на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І та пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ ПК України, проведено камеральну перевірку своєчасності подання КС «Джерело» (код ЄДРПОУ: 20525207) звіту про підзвітні рахунки за Загальним стандартом звітності (CRS) за 2024 рік.

Під час перевірки було встановлено несвоєчасне подання КС «Джерело» Звіту CRS за 2024 рік за №429647393 від 25.08.2025 (граничний термін подання 30.06.2025), чим порушено вимоги підпункту 39-3.4.1 пункту 39-3.4 статті 39-3 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання звіту про підзвітні рахунки за Загальним стандартом звітності (CRS) перевірки від 26.08.2025 № 18/Ж5/99-00-04-03-04/20525207.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 26.08.2025, КС «Джерело» подано заперечення від 08.09.2025 №13, відповідно до яких позивач зазначив, що у 2024 році він не є фінансовим агентом у розумінні статті 39-3 Податкового кодексу України та у КС «Джерело» були відсутні рахунки, які підлягали звітуванню відповідно до стандарту CRS, а отже, підстави для складання та подання відповідної звітності у товариства відсутні.

Державна податкова служба України повідомила КС «Джерело» про розгляд заперечення в режимі відеоконференції за адресою: кабінет № 1511, Львівська площа, буд. 8, м. Київ.

За результатами розгляду заперечень позивача, відповідач залишив без змін висновок, викладений в камеральної перевірки, а заперечення КС «Джерело» залишено без задоволення.

На підставі висновків акту камеральної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2025 №20/Ж10/99-00-04-03-04/2052507 щодо застосування до КС «Джерело» штрафних санкції у сумі 99400 грн за порушення граничного терміну подання Звіту CRS.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду із позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки КС «Джерело», перебуваючи на облік як підзвітна фінансова установа (ПФУ) 08.12.2023 на підставі власної заяви, не виконала обов`язок щодо подання Звіту CRS за 2024 рік у встановлений законом граничний строк (до 30.06.2025), подавши його лише 25.08.2025 з порушенням строків. При цьому суд зазначив, що процедура зняття з обліку вимагає дотримання спеціального порядку та подання відповідної заяви після закриття підзвітних рахунків та не припиняє статус фінансового агента за відсутності оформленого в установленому порядку зняття з обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок міжнародного автоматичного обміну інформацією та подання звітності про підзвітні рахунки відповідно до стандартів CRS та FATCA встановлено статтею 39-3 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.257-1 підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, фінансовий агент будь-яка особа (крім фізичної особи), яка відповідає визначенню звітної фінансової установи України у значенні підзвітна фінансова установа відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS та яка відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Багатосторонньої угоди CRS, зобов`язана застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, виконувати інші обов`язки та нести відповідальність за порушення цих обов`язків у порядку, встановленому у законі.

Для цілей Багатосторонньої угоди CRS особи, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів (є підзвітними фінансовими установами), визначаються відповідно до правил Загального стандарту звітності CRS та нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для реалізації Багатосторонньої угоди CRS.

Відповідно до положень розділу ХІ Порядку застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2023 № 282 (далі Порядок № 282), Фінансові Установи України (далі Організації) зобов`язані самостійно встановлювати, чи вони відповідають або чи продовжують відповідати визначенню Підзвітної Фінансової Установи (далі ПФУ) у кожному звітному періоді.

Згідно з підпунктом 39-3.3.1 пункту 39-3.3 статті 39-3 Податкового кодексу України, фінансові агенти, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та відповідно до Загального стандарту звітності CRS, зобов`язані подати заяву про взяття їх на облік у контролюючому органі протягом 60 календарних днів після встановлення фінансовим агентом статусу підзвітної фінансової установи. Порядок встановлення статусу підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 39-3.3.2 пункту 39-3.3 статті 39-3 ПК України, фінансовий агент, який перестає відповідати критеріям підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS, знімається з обліку в контролюючому органі після подання заяви про зняття з обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 30 серпня 2023 року № 468, затверджено Порядок взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є ПФУ для цілей Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (далі Порядок № 468).

Порядок подання фінансовим агентом заяви про зняття з обліку у випадках, коли він припиняє відповідати критеріям ПФУ, визначено пунктом 8 - 15 розділу ІІ Порядку № 468. Заява подається за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку № 468, в електронній формі через Електронний кабінет платника податків або іншими засобами електронного зв`язку. Контролюючий орган після отримання заяви перевіряє підстави та у разі їх підтвердження виключає установу з переліку підзвітних фінансових установ.

Отже, Організація, яка припиняє відповідати критеріям ПФУ або припиняє свою діяльність, зобов`язана подати заяву про зняття з обліку у порядку визначеному пунктом 8 Порядку № 468.

Законом України від 20.03.2023 № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі Закон № 2970-ІХ) передбачено, що підзвітні фінансові установи повинні застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи є рахунки підзвітними. Якщо рахунок є підзвітним (підлягає обміну), фінансова установа зобов`язана включити відомості про рахунок до звіту про підзвітні рахунки та подати цей звіт до ДПС України.

Відповідно до підпункту 39-3.4.3. пункту 39-3.4 статті 39-3 ПК України у звіті про підзвітні рахунки, що подається для цілей виконання вимог Угоди FATCA або Багатосторонньої угоди CRS, фінансовий агент надає інформацію про всі підзвітні рахунки за звітний період в обсязі, визначеному Угодою FATCA або розділом I Загального стандарту звітності CRS.

Порядок заповнення та подання підзвітними фінансовими установами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2023 № 516 (далі Порядок № 516).

У Звіті СRS надається інформація про всі підзвітні рахунки за звітний період. Якщо ПФУ у звітному році не має фінансових рахунків або якщо після застосування процедур належної комплексної перевірки у звітному році ПФУ не виявляє жодного фінансового рахунку, який є підзвітним для цілей Багатосторонньої угоди CRS, ПФУ подає «нульовий» звіт, в якому вказує про відсутність підзвітних рахунків у відповідному році.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 516, виправлений Звіт, що подається Підзвітними фінансовими установами, повинен формуватися з дотриманням правил щодо заповнення та подання виправленого Звіту, наведених у додатку 3 до Порядку № 516.

Пунктом 10 Порядку № 516 визначено вимоги до заповнення елементів Звіту, опис довідників та правила щодо заповнення та подання виправленого Звіту встановлені на основі вимог Посібника для податкових органів щодо XML-схеми Загального стандарту звітності, який є частиною Загального стандарту звітності, із відповідними уточненнями та поясненнями, необхідними для забезпечення звітування Підзвітними Фінансовими Установами в Україні.

Відповідно до пункту 24 Порядку № 516, підзвітна фінансова установа, яка самостійно виявляє помилки в раніше поданому Звіті, зобов`язана подати до контролюючого органу виправлений Звіт не пізніше 10 календарних днів після виявлення помилки.

Таким чином, у разі виявлення помилки у поданому звіті CRS, незалежно від того, ким саме вона виявлена фінансовим агентом чи контролюючим органом, - фінансовий агент зобов`язаний подати виправлений звіт у формі, передбаченій для цього Порядком № 516, з дотриманням визначеного алгоритму складання та заповнення, а саме: виправлення звіту CRS здійснюється за формою 702, шляхом подання виправленого звіту CRS, який має містити: правильні реквізити звітності (ідентифікаційні дані, звітний період, тип звіту «виправлений»); виправлені відомості щодо рахунків, які потребують коригування; обов`язкове посилання на звіт, який підлягає виправленню тощо.

У разі порушення цього алгоритму та видалення елементу ReportingFI (інформація про ПФУ) електронна система приймає поданий звіт CRS як нову основну форму та анулює попередній поданий звіт. Подання нового звіту CRS фіксується в підсистемі «АОПІ» з новою датою як поданого основного звіту.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідно до інформації підсистеми «АОПІ», як складової ІКС «Міжнародний автоматичний обмін інформацією», КС «Джерело» було подано звіт CRS (реєстраційний №429647393 від 25.08.2025 за 2024 рік) із порушенням граничного строку - більш ніж на 50 днів, що призвело до винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення №20/Ж10/99-00-04-03-04/20525207 від 19 вересня 2025 року.

Відповідно до Переліку зареєстрованих ПФУ, що ведеться ДПС України, відповідно до Порядку №468, КС «Джерело» (код за ЄДРПОУ 20525207) взято на облік, як ПФУ 08.12.2023 на підставі поданої КС «Джерело» заяви про взяття на облік реєстраційний № 9332575036, що, в свою чергу, свідчить про те, що КС «Джерело» самостійно визначило, що позивач відповідає критеріям ПФУ та підтвердило це поданою 08.12.2023 заявою про взяття на облік за типом «інвестиційна компанія» відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ Порядку № 468.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що кредитна спілка «Джерело» як підзвітна фінансова установа мала обов`язок подати Звіт CRS за 2024 рік у строк до 30.06.2025 (незалежно від наявності підзвітних рахунків), що визначено статтею 39-3 ПК України.

Зважаючи на те, що позивач самостійно визначив себе в якості підзвітної фінансової установи та перебував на обліку в ДПС, у нього виник відповідний обов`язок із подання зазначеного звіту. Крім того, факт подання КС «Джерело» Звіту про підзвітні рахунки за Загальним стандартом звітності (CRS) за 2024 рік додатково засвідчує, що позивач самостійно визнавав свій обов`язок щодо його подання за вказаний період.

Проте, як встановлено матеріалами справи та не заперечується позивачем, звіт за 2024 рік було подано лише 25.08.2025 (реєстраційний № 429647393).

Колегія суддів зазначає, що положеннями статті 39-3 Податкового кодексу України передбачено: фінансовий агент, щодо якого розпочато процедуру припинення, за його заявою знімається з обліку в контролюючому органі лише після закриття (припинення) усіх підзвітних рахунків та подання звіту за період, у якому закрито останній підзвітний рахунок.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що КС «Джерело» подало звіт за формою CRS701 (реєстраційний № 429647393 від 25.08.2025) із порушенням строків, передбачених статтею 39-3 Податкового кодексу України, а тому висновки камеральної перевірки є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про втрату статусу підзвітної фінансової установи та фінансового агента у зв`язку з анулюванням НБУ ліцензії 17.09.2024 та зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, НБУ скасувала ліцензію на здійснення діяльності позивача як кредитної спілки та виключила відомості про КС «Джерело» з реєстру фінансових установ лише 17.09.2024.

На переконання колегії суддів, вказана обставина додатково свідчить про те, що в період з 01.01.2024 по 17.09.2024 позивач відповідав вимогам до підзвітної фінансової установи, на яку поширюється визначений підпунктом 39і.4.1 пункту 39і.4 ст. 39і ПК обов`язок подавати до контролюючого органу звіти про підзвітні рахунки, відтак, твердження позивача, що на нього обов`язок подавати звіт не розповсюджується з огляду на те, що КС «Джерело» втратило статус підзвітної особи до настання звітного обов`язку - не є таким, що заслуговує на увагу.

Відтак, процедура припинення чи анулювання ліцензії не звільняє від обов`язку звітування за періоди активності за відсутності офіційного зняття з обліку в порядку, визначеному законом.

Щодо посилань апелянта на порушення порядку проведення камеральної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Функції контролюючих органів щодо організації взаємодії та обміну інформацією з регуляторами ринків фінансових послуг, визначеними законами України у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг, з метою здійснення контролю за виконанням фінансовими агентами вимог статті 39-3 Податкового кодексу України та забезпечення виконання Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS визначені підпунктом 19-1.1.32-1 підпункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України.

Порядок міжнародного автоматичного обміну інформацією та подання звітності про підзвітні рахунки відповідно до стандартів CRS та FATCA встановлено статтею 39-3 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 39-3.4.1 статті 39-3 Податкового кодексу України, фінансові агенти зобов`язані щороку, до 1 липня, подати до контролюючого органу звіт про підзвітні рахунки.

Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо Угодою FATCA або Багатосторонньою угодою CRS не встановлено інші правила. Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо Угодою FATCA або Багатосторонньою угодою CRS відповідно не встановлено інші правила (підпункт 39-3.4.2 пункту 39-3.4 статті 39-3 ПК України).

Відповідно до норм підпункту 39-3.7.1 пункту 39-3.7 статті 39-3 Податкового кодексу України, камеральній перевірці підлягає своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки та надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених цією статтею. Камеральна перевірка може бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту, виправленого звіту про підзвітні рахунки або відповіді на запит контролюючого органу, а якщо такі документи були надані пізніше за днем їх фактичного подання.

Згідно з підпунктом 39-3.7.5 пункту 39-3.7 статті 39-3 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки контролюючий орган виявляє неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки у встановлений строк або несвоєчасне подання звіту, або неподання чи несвоєчасне подання виправленого звіту або відповіді на запит (повідомлення), надісланий контролюючим органом за правилами цієї статті, контролюючий орган складає акт, у якому викладається опис обставин вчиненого правопорушення, встановленого під час камеральної перевірки. Результати камеральної перевірки оформлюються у порядку, встановленому статтею 86 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного та/або митного оформлення.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено види перевірок, а також предмет таких перевірок. Зокрема, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО), даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно з підпунктами 5, 6, 7 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки можуть бути: своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 Кодексу; своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39 3 на підставі підпунктів 6 - 8, 9 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних Інформаційно комунікаційної системи (ІКС) «Міжнародний автоматичний обмін інформацією» підсистема «Автоматичний обмін податковою інформацією», було встановлено, що звіт про підзвітні рахунки за Загальним стандартом звітності (CRS) за 2024 рік КС «Джерело» подано з порушенням граничного строку подання, а саме, 19.09.2025 (граничний термін подання 30.06.2025), кількість днів прострочки склала 56 календарних дні, що, в свою чергу, було зафіксовано в Акті та слугувало підставою для проведення перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевірку було проведено контролюючим органом правомірно - на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І та пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку, визначеному статтею 76 Податкового кодексу України. Предметом зазначеної камеральної перевірки обґрунтовано охоплювалося питання перевірки своєчасності подання кредитною спілкою «Джерело» звіту про підзвітні рахунки за Загальним стандартом звітності (CRS) за 2024 рік.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що штрафні санкції у сумі 99 400 грн за порушення граничного терміну подання Звіту CRS, застосовані контролюючим органом до КС «Джерело», є правомірними, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової служби України від 19.09.2025 № 20/Ж10/99-00-04-03-04/2052507 - законним та таким, що ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Як наслідок, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги правомірно залишено без задоволення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обставини, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Джерело» - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року в адміністративній справі №280/8709/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова