Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №160/3082/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/3082/26

(суддя Юрков Е.Ю., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі №160/3082/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10 лютого 2026 року звернулвся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно з яким просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті призначеної пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком обчисленої відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.11.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Позов обґрунтовано тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до абз. 3 ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”. Проте, в перерахунку пенсії позивачу було відмовлено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року позов задоволено.

Суд, визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті призначеної пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України підвищення престижності шахтарської праці.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 11.11.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду мотивовано тим, що дії відповідача, які полягають у незастосуванні при обчисленні позивачу розміру пенсії порядку, встановленому відповідно до частини 2 статті 33 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” є протиправними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відповідно до “Індивідуальних відомостей про застраховану особу” реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , позивач працює в ТОВ "АЙСТРАНС" (ЄДРПОУ 43720942). Заяву про працевлаштування та звільнення позивачем до Головного управління не надавалися, наказ (розпорядження) про звільнення з роботи, трудова книжка та інші документи, які підтверджують факт звільнення не надавалися. У разі надання відомостей, що позивач не працює, пенсію буде розраховано за бажанням особи відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію по інвалідності, група інвалідності - 3, причина: трудкаліцтво/профзахворювання, дата встановлення інвалідності - 10.05.2022 року.

Згідно з протоколами/розпорядженнями ПФУ від 19.04.2024 року та від 20.12.2025 року з пенсійної справи позивача, пенсія позивачу розрахована відповідно до ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (50% від 80% від 36515,55 грн.).

Крім того, відповідно до протоколу/розпорядження Пенсійного фонду України від 20.12.2025 року загальний страховий стаж позивача складає 57 років 7 місяців 8 днів, в тому числі робота за Списком №1 15 років 11 місяців 28 днів, відсоток для обчислення пенсії по інвалідності - 50.

11 листопада 2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив провести перерахунок і виплату пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розраховану згідно зі ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та абз.3 ч.1 ст.28 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 04.12.2025 року №70086-54586/К-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що заявник має статус працюючого пенсіонера, тому відсутнє право на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 33 Закону №1058.

Правомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з 11.11.2025 року відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно із абзацом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Отже, до працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та яким встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу/розпорядження Пенсійного фонду України від 20.12.2025 року загальний страховий стаж позивача складає 57 років 7 місяців 8 днів, в тому числі робота за Списком №1 15 років 11 місяців 28 днів.

Додаткові роки за Списком № 1 складають понад 15 років, що відповідає нормам абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

Зважаючи на те, що позивачу призначено пенсію за списком №1 та позивач був зайнятий повний робочий день на підземних роботах не менш як 15 років, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Щодо посилення відповідача, на те, що позивач працює в ТОВ "АЙСТРАНС", суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що у період січень-червень 2025 року позивач отримував заробітну плату від ТОВ "АЙСТРАНС" (ІК в ЄДРПОУ 43720942) з відповідною сплатою страхових внесків, що підтверджено даними з реєстру застосованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування - індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5).

Отже, у вказаний період ОСОБА_1 перебував у статусі працюючої особи з відповідним обчисленням страхового стажу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на час звернення до відповідача з заявою про перерахунок пенсії (листопад 2025 року), відповідно до частини 2 статті 33 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” ОСОБА_1 не мав статус працюючої особи - судом не встановлено наявності трудових відносин ОСОБА_1 з будь-яким підприємством, організацією, установою, а також відповідні докази відповідачем не надано (зокрема докази наявності укладених трудових договорів, надання послуг (робіт) за цивільним договором, отримання заробітної плати з відповідною сплатою страхових внесків тощо).

Щодо доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі, та які є аналогічні доводам викладеним у відзиві на позов, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.

Відносно інших доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі №160/3082/26 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов