Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №440/9783/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: І.Г. Ясиновський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 р. Справа № 440/9783/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/9783/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (надалі також - відповідач) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 01.08.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 08.08.2023, з 16.09.2023 по 19.09.2023, з 19.09.2023 по 21.09.2023, з 22.09.2023 по 05.10.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 01.08.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 08.08.2023, з 16.09.2023 по 19.09.2023, з 19.09.2023 по 21.09.2023, з 22.09.2023 по 05.10.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 06.10.2023 по 05.11.2023, з 06.11.2023 по 06.12.2023 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 06.10.2023 по 05.11.2023, з 06.11.2023 по 06.12.2023 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що позивач в період з 01.08.2023 по 04.08.2023 лікувався при КНП "МЛЕ та ШМД" ЗМР та у період з 04.08.2023 по 08.08.2023 при КНП "Міська лікарня № 7" ЗМР у зв`язку із отриманням поранення (травми) 29.07.2023 в районі н.п. Роботине, Токмакського району, Запорізької області. Також позивач у період з 16.09.2023 по 19.09.2023 лікувався при КНП "МЛЕ та ШМД" ЗМР, у період з 19.09.2023 по 21.09.2023 при КНП "МКЛ № 16" філіал № 3 ДМР, у період з 22.09.2023 по 05.10.2023 при КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" у зв`язку із отриманням поранення (травми) 16.09.2023 в районі н.п. Роботине, Токмакського району, Запорізької області. Окрім цього, в період з 06.10.2023 по 05.11.2023 та з 06.11.2023 по 06.12.2023 ОСОБА_1 перебував у відпустці у зв`язку з отриманням 16.09.2023 тяжкої травми, ступінь тяжкості якої встановлено довідкою ВЛК №2025-0418-1228-2346-0 від 18.04.2025. Зважаючи на те, що додаткову винагороду до 100 000 грн за період лікування травм, пов`язаних із захистом Батьківщини та за період перебування у відпустці внаслідок отримання тяжкої травми відповідач не виплачував, а також враховуючи, те що ВЛК 18.04.2025 змінила ступінь тяжкості травми, позивач 27.05.2025 звернувся із заявою до командування в/ч НОМЕР_1 з проханням виплатити передбачену постановою КМУ №168 додаткову винагороду за спірні періоди. Станом на день звернення з цим позовом жодної відповіді та коштів від в/ч НОМЕР_1 позивач не отримав.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 частково задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 16.09.2023 по 19.09.2023, з 19.09.2023 по 21.09.2023, з 22.09.2023 по 05.10.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 16.09.2023 по 19.09.2023, з 19.09.2023 по 21.09.2023, з 22.09.2023 по 05.10.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням вже виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 06.10.2023 по 05.11.2023, з 06.11.2023 по 06.12.2023 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 06.10.2023 по 05.11.2023, з 06.11.2023 по 06.12.2023 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 у справі № 440/9783/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що позивачем, в обґрунтування пропущеного строку на звернення до адміністративного суду для захисту своїх прав та інтересів, не наведено та не підтверджено належними та допустимими доказами наявності об`єктивних перешкод для звернення до суду, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах установленого тримісячного строку.

Вказує, що позовні матеріали не містять належних доказів наявності у позивача, на момент надання відпустки, отриманого поранення, яке відноситься до категорії тяжке поранення чи травма. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що довідка ВЛК № 191 від 05.10.2023 не містить інформацію, що відпустка надається у зв`язку з лікування тяжкої травми чи поранення; довідка ВЛК № 8242 від 31.10.2023 не містить інформацію, що відпустка надається у зв`язку з лікування тяжкої травми чи поранення. Довідка ВЛК від 18.04.2025 №2025-0418-1228-2346-0 на яку посилається позивач, містить інформацію про те, що військово-лікарська комісія встановлювала придатність чи не придатність ОСОБА_1 до проходження військової служби, а не перегляд попередніх висновків (довідок) ВЛК. Отже, вказаний документ не є підставою для здійснення перерахунку, нарахування чи виплати додаткової винагороди за період перебування у відпустці у зв`язку з лікуванням.

Позивач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач у період з 01.02.2023 по 02.03.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що сторонами не заперечується та підтверджується витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2023 №32 та від 02.03.2024 №62 /а.с. 14 зі звороту/.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 від 08.08.2023 №8522 солдату за мобілізацією ОСОБА_1 , 1971 року народження, в/ч НОМЕР_1 (призваний у грудні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , літній наглядач) проведено медичний огляд військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_3 08.08.2023. Діагноз: поєднана травма: мінно-вибухова травма (01.08.2023), закритий перелом грудини, закритий перелом ХІ ребра ліворуч, з тимчасовим порушенням функцій. Травма легкого ступеню. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів. Довідка про обставини травми не надана /а.с. 34 зі звороту/.

У зв`язку із отриманим пораненням позивач в період з 01.08.2023 по 04.08.2023 лікувався при КНП "МЛЕ та ШМД" ЗМР та у період з 04.08.2023 по 08.08.2023 лікувався при КНП "Міська лікарня № 7" ЗМР з діагнозом "мінно-вибухова травма, закритий перелом грудини, закритий перелом ХІ ребра зліва, дихальна недостатність І ст., що підтверджується первинною медичною карткою за формою №100 від 01.08.2023 /а.с. 32/, довідкою КНП "МЛЕ та ШМД" ЗМР відділення грудної хірургії від 03.08.2023 №01-06/2296 /а.с. 32 зі звороту/, виписним епікризом КНП "Міська лікарня № 7" ЗМР №4282 /а.с. 33/, випискою КНП "МЛЕ та ШМД" ЗМР з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №12210 /а.с. 33 зі звороту, 34/.

У подальшому, відносно позивача видано довідку в/ч НОМЕР_1 від 06.06.2025 №3462 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, згідно з якою солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав поранення: МВТ (29.07.2023). Закритий перелом тіла грудини. Закритий перелом ХІ ребра зліва. За обставин: 29.07.2023 близько 14:00 год отримав поранення в районі н.п. Роботине, Токмакського району, Запорізької області внаслідок ворожих артилерійських та мінометних обстрілів, під час виконання бойового завдання у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо захисту Батьківщини, захисту її суверенітету територіальної цілісності і недоторканості. Під час поранення солдат ОСОБА_1 перебував в засобах індивідуального захисту (у відповідності до вимог статті 18 та додатку 1 Бойового Статуту Сухопутних військ Збройних Сил України розділу ІІІ), не вчиняв дій, що містять ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, не перебував в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин, не вчиняв дій, пов`язаних із навмисним заподіянням шкоди своєму здоров`ю, не використовував в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині /а.с. 11 зі звороту/.

Поряд з цим, згідно з довідкою військово-лікарської комісії КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" від 05.10.2023 №191 солдату по мобілізації ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК госпітальною при КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" 05.10.2023. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): МВТ (16.09.2023) Акубаротравма. Опік полум`ям ІІ ст. обличчя, лівої кисті S - 2% ЗТГК. Перелом VІІ ребра зліва. Закритий субкапітальний перелом ІІ-ІV плеснових кісток із задовільним стоянням відламків. Легко виражений астено-невротичний розлад внаслідок перенесеної акубаротравми. Ангіопатія сітківки. Міопія. Остеохондроз поперекового відділу хребта. Кили Шморля. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми відсутня. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб наказу МОУ №402 від 14.08.2008 потребує відпустки для лікування після травми на 30 (тридцять) календарних днів /а.с. 31 зі звороту/.

За змістом довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_4 від 31.10.2023 №8242 солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд госпітальної ВЛК в/ч НОМЕР_4 31.10.2023. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після МВТ (16.09.2023) опіку полум`ям ІІ А обличчя, лівої кисті (2%), закритої травми грудної клітини з переломом 7 ребра ліворуч, закритих переломів голівок ІІ, ІІІ, ІV плюснових кісток лівої стопи у вигляді гіперпігментації шкіри обличчя та лівої кисті, консолідуючих переломів 7 ребра ліворуч та голів ІІ, ІІІ, ІV плюснових кісток лівої стопи з тимчасовим порушенням функції. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки для лікування після травми 30 (тридцять) календарних днів /а.с. 31/.

У зв`язку із отриманим пораненням 16.09.2023 відповідно до первинної медичної картки за формою №100 позивача доставлено до ПХВ ВМКЦ ЦР "Юрківка", де йому надано первинну допомогу, а у подальшому, ОСОБА_1 евакуйовано для подальшого стаціонарного лікування до КНП "МЛЕ та ШМД" ЗМР, де він перебував у період з 16.09.2023 по 19.09.2023, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №15448 /а.с. 28 зі звороту, 29/.

У період з 19.09.2023 по 21.09.2023 позивач проходив стаціонарне лікування поранення у КПН "МКЛ №16" філіалу №3 ДМР м. Дніпра, про що свідчить виписний епікриз із карти стаціонарного хворого №1608/8 /а.с. 27 зі звороту, 28/.

Також за змістом виписки КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" від 05.10.2023 після перебування на лікуванні з 19.09.2023 по 21.09.2023 в опіковому відділенні КНП "МКЛ №16" ДМР філія №3 ОСОБА_1 було скеровано в м. Луцьк в КП "МОЛМТГ", де він у період з 22.09.2023 по 05.10.2023 перебував на лікуванні у відділенні ургентної хірургії /а.с. 29 зі звороту, 30/.

В період з 06.10.2023 по 05.11.2023 та з 06.11.2023 по 06.12.2023 ОСОБА_1 перебував у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), що учасниками справи не заперечується.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 27.02.2025 №1467 солдат ОСОБА_1 отримав поранення: ВТ (16.09.2023). Акубаротравма. Опік полум`ям 1-2 ст. обличчя, лівої кисті 2%. Забій грудної клітини, перелом 7 ребра зліва. Забій лівої ступні. За обставин: 16.09.2023 отримав поранення в районі н.п. Роботине, Токмакського району, Запорізької обл., внаслідок ворожих артилерійських та мінометних обстрілів, під час виконання бойового завдання у зв`язку з виконання конституційного обов`язку щодо захисту Батьківщини, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Під час поранення солдат ОСОБА_1 перебував в засобах індивідуального захисту (у відповідності до вимог статті 18 та додатку 1 Бойового Статуту Сухопутних військ Збройних Сил України розділу ІІІ), не вчиняв дій, що містять ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, не перебував в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин, не вчиняв дій, пов`язаних із навмисним заподіянням шкоди своєму здоров`ю, не використовував в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині /а.с. 17/.

У подальшому, відносно позивача була складена довідка військово-лікарської комісії за формою додатку 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 18.04.2025 №2025-0418-1228-2346-0 /а.с. 23/, згідно з якою 18.04.2025 солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК військової частини НОМЕР_4 та встановлено діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), зокрема:

- S22.32 наслідки МВТ від (16.09.2023) перелому VІІ ребра зліва, закритих субкапітальних переломів ІІ-ІV плеснових кісток лівої стопи без зміщення, ліковано консервативно (гіпсова іммобілізація) у вигляді консолідованих переломів VІІ, ребра зліва, ІІ-ІV плеснових кісток лівої стопи з незначним порушенням функції. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до тяжких.

- Z87.8 наслідки МВТ (11.11.2024) ВОСП в/3 лівого передпліччя, ЗТГК, забою грудної клітини, забою грудного відділу хребта, ліковано етапними хірургічними обробками, у вигляді зміцнілих шкіряних рубців без порушення ф-ції. Поранення, Травма, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до легких.

- S22.32 наслідки МВТ від (01.08.2023) закритого перелому грудини, ІХ ребра зліва, ліковано консервативно у вигляді консолідованих переломів грудини, ІХ ребра зліва, з незначним порушенням функції. Довідка про обставини травми не надана. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до легких.

- F43.2 Розлад адаптації у формі тривожно-депресивного синдрому з інсомнією. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Позивач вважаючи, що відповідач протиправно не виплачував йому додаткову винагороду до 100000 грн за період його лікування травми пов`язаної із захистом Батьківщини та за період перебування у відпустці внаслідок отримання тяжкої травми, а також враховуючи, те що ВЛК 18.04.2025 змінила ступінь тяжкості отриманої ним 16.09.2023 травми, звернувся із заявою від 27.05.2025 до командування в/ч НОМЕР_1 з проханням виплатити додаткову винагороду за спірні періоди /а.с. 25-26/.

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказану заяву.

Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 01.08.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 08.08.2023, з 16.09.2023 по 19.09.2023, з 19.09.2023 по 21.09.2023, з 22.09.2023 по 05.10.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 06.10.2023 по 05.11.2023, з 06.11.2023 по 06.12.2023 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи судове рішення в частині задоволено позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що за 18 днів безпосередньої участі в бойових діях відповідач мав заплатити позивачу - 58064,52 грн; за 8 днів перебування на лікування у період з 01.08.2023 по 08.08.2023 - 25806,45 грн; а сукупно 83870,97 грн, отже недоплата за вказаний період відсутня. Водночас, за 6 днів перебування на лікуванні у період з 16.09.2023 по 21.09.2023 відповідач мав виплатити позивачу 20000,00 грн, натомість оплачено лише 6451,61 грн, отже недоплата складає 13548,39 грн. За 14 днів перебування на лікуванні у період з 22.09.2023 по 05.10.2023 відповідач мав виплатити позивачу 46129,03 грн, натомість оплачено лише 20000,00 грн, а тому недоплата складає 26129,03 грн.

Також, суд відмітив, що за період перебування позивача у відпустці для лікування тяжкої травми (поранення) з 06.10.2023 по 05.11.2023 та з 06.11.2023 по 06.12.2023 відповідач додаткову винагороду, визначену постановою №168, взагалі не нараховував та не виплачував.

З огляду на встановлені обставини, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 16.09.2023 по 19.09.2023, з 19.09.2023 по 21.09.2023, з 22.09.2023 по 05.10.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 16.09.2023 по 19.09.2023, з 19.09.2023 по 21.09.2023, з 22.09.2023 по 05.10.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням вже виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 06.10.2023 по 05.11.2023, з 06.11.2023 по 06.12.2023 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 06.10.2023 по 05.11.2023, з 06.11.2023 по 06.12.2023 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

У силу частини четвертої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168).

Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 (в редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 №836, які застосовується з 01.06.2023) установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 1-2 Постанови №168, зокрема, визначено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пунктів 2, 8 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир). Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах, зокрема, 100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

Відповідно до пункту 8 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Згідно з пунктами 11, 12 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), у тому числі за місяць початку військової служби;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Відповідно до пункту 13 розділу XXXIV Порядку №260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом спору у цій справі є питання наявності або відсутності права у позивача на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 01.08.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 08.08.2023, з 16.09.2023 по 19.09.2023, з 19.09.2023 по 21.09.2023, з 22.09.2023 по 05.10.2023, з 06.10.2023 по 05.11.2023, з 06.11.2023 по 06.12.2023.

Колегія суддів враховує, що встановлена постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.

Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та/або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), за формою, наведеною у додатку 5 Положення №402, яка видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, що обов`язково містить:

військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини;

інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста;

обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва);

підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).

Як слідує з матеріалів справи, згідно з довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 від 08.08.2023 №8522 солдату за мобілізацією ОСОБА_1 , 1971 року народження, в/ч НОМЕР_1 (призваний у грудні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , літній наглядач) проведено медичний огляд військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_3 08.08.2023. Діагноз: поєднана травма: мінно-вибухова травма (01.08.2023), закритий перелом грудини, закритий перелом ХІ ребра ліворуч, з тимчасовим порушенням функцій. Травма легкого ступеню. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів. Довідка про обставини травми не надана /а.с. 34 зі звороту/.

У зв`язку із отриманим пораненням позивач в період з 01.08.2023 по 04.08.2023 лікувався при КНП "МЛЕ та ШМД" ЗМР та у період з 04.08.2023 по 08.08.2023 лікувався при КНП "Міська лікарня № 7" ЗМР з діагнозом "мінно-вибухова травма, закритий перелом грудини, закритий перелом ХІ ребра зліва, дихальна недостатність І ст., що підтверджується первинною медичною карткою за формою №100 від 01.08.2023 /а.с. 32/, довідкою КНП "МЛЕ та ШМД" ЗМР відділення грудної хірургії від 03.08.2023 №01-06/2296 /а.с. 32 зі звороту/, виписним епікризом КНП "Міська лікарня № 7" ЗМР №4282 /а.с. 33/, випискою КНП "МЛЕ та ШМД" ЗМР з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №12210 /а.с. 33 зі звороту, 34/.

У подальшому, відносно позивача видано довідку в/ч НОМЕР_1 від 06.06.2025 №3462 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, згідно з якою солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав поранення: МВТ (29.07.2023). Закритий перелом тіла грудини. Закритий перелом ХІ ребра зліва. За обставин: 29.07.2023 близько 14:00 год отримав поранення в районі н.п. Роботине, Токмакського району, Запорізької області внаслідок ворожих артилерійських та мінометних обстрілів, під час виконання бойового завдання у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо захисту Батьківщини, захисту її суверенітету територіальної цілісності і недоторканості. Під час поранення солдат ОСОБА_1 перебував в засобах індивідуального захисту (у відповідності до вимог статті 18 та додатку 1 Бойового Статуту Сухопутних військ Збройних Сил України розділу ІІІ), не вчиняв дій, що містять ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, не перебував в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин, не вчиняв дій, пов`язаних із навмисним заподіянням шкоди своєму здоров`ю, не використовував в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині /а.с. 11 зі звороту/.

Поряд з цим, у зв`язку із отриманим пораненням 16.09.2023 відповідно до первинної медичної картки за формою №100 позивача доставлено до ПХВ ВМКЦ ЦР "Юрківка", де йому надано первинну допомогу, а у подальшому, ОСОБА_1 евакуйовано для подальшого стаціонарного лікування до КНП "МЛЕ та ШМД" ЗМР, де він перебував у період з 16.09.2023 по 19.09.2023, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №15448 /а.с. 28 зі звороту, 29/.

У період з 19.09.2023 по 21.09.2023 позивач проходив стаціонарне лікування поранення у КПН "МКЛ №16" філіалу №3 ДМР м. Дніпра, про що свідчить виписний епікриз із карти стаціонарного хворого №1608/8 /а.с. 27 зі звороту, 28/.

Також, за змістом виписки КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" від 05.10.2023 після перебування на лікуванні з 19.09.2023 по 21.09.2023 в опіковому відділенні КНП "МКЛ №16" ДМР філія №3 ОСОБА_1 було скеровано в м. Луцьк в КП "МОЛМТГ", де він у період з 22.09.2023 по 05.10.2023 перебував на лікуванні у відділенні ургентної хірургії /а.с. 29 зі звороту, 30/.

При цьому, згідно з довідкою військово-лікарської комісії КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" від 05.10.2023 №191 солдату по мобілізації ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК госпітальною при КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" 05.10.2023. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): МВТ (16.09.2023) Акубаротравма. Опік полум`ям ІІ ст. обличчя, лівої кисті S - 2% ЗТГК. Перелом VІІ ребра зліва. Закритий субкапітальний перелом ІІ-ІV плеснових кісток із задовільним стоянням відламків. Легко виражений астено-невротичний розлад внаслідок перенесеної акубаротравми. Ангіопатія сітківки. Міопія. Остеохондроз поперекового відділу хребта. Кили Шморля. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми відсутня. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб наказу МОУ №402 від 14.08.2008 потребує відпустки для лікування після травми на 30 (тридцять) календарних днів /а.с. 31 зі звороту/.

За змістом довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_4 від 31.10.2023 №8242 солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд госпітальної ВЛК в/ч НОМЕР_4 31.10.2023. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після МВТ (16.09.2023) опіку полум`ям ІІ А обличчя, лівої кисті (2%), закритої травми грудної клітини з переломом 7 ребра ліворуч, закритих переломів голівок ІІ, ІІІ, ІV плюснових кісток лівої стопи у вигляді гіперпігментації шкіри обличчя та лівої кисті, консолідуючих переломів 7 ребра ліворуч та голів ІІ, ІІІ, ІV плюснових кісток лівої стопи з тимчасовим порушенням функції. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки для лікування після травми 30 (тридцять) календарних днів /а.с. 31/.

В період з 06.10.2023 по 05.11.2023 та з 06.11.2023 по 06.12.2023 ОСОБА_1 перебував у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), що учасниками справи не заперечується.

Водночас, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 27.02.2025 №1467 солдат ОСОБА_1 отримав поранення: ВТ (16.09.2023). Акубаротравма. Опік полум`ям 1-2 ст. обличчя, лівої кисті 2%. Забій грудної клітини, перелом 7 ребра зліва. Забій лівої ступні. За обставин: 16.09.2023 отримав поранення в районі н.п. Роботине, Токмакського району, Запорізької обл., внаслідок ворожих артилерійських та мінометних обстрілів, під час виконання бойового завдання у зв`язку з виконання конституційного обов`язку щодо захисту Батьківщини, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Під час поранення солдат ОСОБА_1 перебував в засобах індивідуального захисту (у відповідності до вимог статті 18 та додатку 1 Бойового Статуту Сухопутних військ Збройних Сил України розділу ІІІ), не вчиняв дій, що містять ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, не перебував в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин, не вчиняв дій, пов`язаних із навмисним заподіянням шкоди своєму здоров`ю, не використовував в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині /а.с. 17/.

У подальшому, відносно позивача була складена довідка військово-лікарської комісії за формою додатку 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 18.04.2025 №2025-0418-1228-2346-0 /а.с. 23/, згідно з якою 18.04.2025 солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК військової частини НОМЕР_4 та встановлено діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), зокрема:

- S22.32 наслідки МВТ від (16.09.2023) перелому VІІ ребра зліва, закритих субкапітальних переломів ІІ-ІV плеснових кісток лівої стопи без зміщення, ліковано консервативно (гіпсова іммобілізація) у вигляді консолідованих переломів VІІ, ребра зліва, ІІ-ІV плеснових кісток лівої стопи з незначним порушенням функції. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до тяжких.

- Z87.8 наслідки МВТ (11.11.2024) ВОСП в/3 лівого передпліччя, ЗТГК, забою грудної клітини, забою грудного відділу хребта, ліковано етапними хірургічними обробками, у вигляді зміцнілих шкіряних рубців без порушення ф-ції. Поранення, Травма, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до легких.

- S22.32 наслідки МВТ від (01.08.2023) закритого перелому грудини, ІХ ребра зліва, ліковано консервативно у вигляді консолідованих переломів грудини, ІХ ребра зліва, з незначним порушенням функції. Довідка про обставини травми не надана. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до легких.

- F43.2 Розлад адаптації у формі тривожно-депресивного синдрому з інсомнією. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Слід зазначити, що відповідно до пунктів 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Відповідно до підпункту "а" пункту 21.5. глави 21 розділу II Положення № 402 Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Відповідно до пункту 21.7. глави 21 розділу II Положення № 402 21.7. постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Відповідно до абзацу 3 пункту 21.8. глави 21 розділу II Положення № 402 прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.

Отже, виключно ВЛК це єдиний орган, який наділений повноваженнями встановлювати причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) і як чітко вбачається з Положення № 402 поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини встановлюється виключно на підставі довідки про обставини травми (пункт 21.7. та абзац 3 пункту 21.8. глави 21 розділу II Положення № 402).

Колегія суддів відмічає, що лише довідкою ВЛК від 18.04.2025 №2025-0418-1228-2346-0 та протоколом засідання штатної ВЛК № 2025-0623-1233-4358-0 від 23.06.2025 отримані позивачем травми пов`язано із захистом Батьківщини на підставі довідок про обставини травми, які видано в лютому та червні 2025 року і не з вини позивача, оскільки відповідно до статті 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ:

- довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва);

- у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обов`язок щодо складання довідки про обставини травми покладено на командування в/ч НОМЕР_1 , і такий обов`язок військовою частиною був виконаний лише відповідно у лютому та червні 2025 року (видані відповідні довідки).

На підставі активних дій позивача ВЛК переглянуло документи та пов`язало отримані ОСОБА_1 травми із захистом Батьківщини.

Відтак, представленими позивачем до позовної заяви документами в повній мірі підтверджується та обставина, що у періоди з 01.08.2023 по 04.08.2023 та з 04.08.2023 по 08.08.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманням поранення (травми) легкого ступеню, яка пов`язана із захистом Батьківщини, а у період з 16.09.2023 по 19.09.2023, з 19.09.2023 по 21.09.2023 та з 22.09.2023 по 05.10.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманням 16.09.2023 поранення (травми) тяжкого ступеню, яка пов`язана із захистом Батьківщини.

Поряд з цим, суд також зазначає, що в періоди з 06.10.2023 по 05.11.2023 та з 06.11.2023 по 06.12.2023 позивач відповідно до довідки ВЛК №191 від 05.10.2023 та №8242 від 31.10.2023 перебував у відпустці у зв`язку із травою, пов`язаною з проходженням військової служби, ступінь тяжкості травми первинно легка.

Однак, у подальшому відповідно до довідки ВЛК №2025-0418-1228-2346-0 від 18.04.2025 змінено ступінь тяжкості отриманої позивачем 16.09.2023 травми на тяжку, а також визначено, що травма пов`язана із захистом Батьківщини.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що ані Постанова №168, ані наказ №260 не містять в собі будь-якого застереження щодо того, що тяжкість травми може бути встановлено або змінено через певний період часу після її отримання, а також те, що ступінь тяжкості встановлено саме за терміном лікування.

Зазначені вище нормативні акти чітко вказують на те, що травма має бути тяжкою, а не те, коли цей ступінь встановлено та за якими критеріями.

Перекваліфікація ступеня тяжкості поранення ВЛК має ретроактивний характер. ВЛК є експертним органом, який визначає фактичний стан здоров`я та ступінь тяжкості травми, яка існувала на момент її отримання та лікування, а не створює її з дати висновку.

Якщо поранення було визнано тяжким, це означає, що його характер і наслідки фактично відповідали критеріям тяжкого поранення протягом усього періоду лікування. Висновок ВЛК лише документує цей факт.

Таким чином, періоди відпусток для лікування, які раніше були класифіковані як "легкі", але стосувалися травми, що згодом була перекваліфікована на "тяжку", як у випадку травми позивача від 16.09.2023, мають бути оплачені за підвищеним розмірі до 100 000,00 грн.

Відтак, позивач у спірному випадку має право на перерахунок та виплату додаткової винагороди як за всі спірні періоди перебування на стаціонарному лікуванні, так і за всі спірні періоди перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення (травми), які ВЛК визнала тяжкими.

Як наслідок, оскільки підтверджений причинний зв`язок травми, поранення позивача із захистом Батьківщини, лікування яких проводилося у спірні періоди, а тому відповідач мав виплачувати додаткову винагороду до 100 000 грн в наступному розмірі:

1) за періоди лікування у медичному закладі: з 01.08.2023 по 04.08.2023 - 12903,22 грн; з 04.08.2023 по 08.08.2023 - 12 903,22 грн; з 16.09.2023 по 19.09.2023 - 13333,33 грн; з 19.09.2023 по 21.09.2023 - 6666,66 грн; - з 22.09.2023 по 05.10.2023 - 300000 + 16129,03 = 46129,03 грн;

2) за періоди перебування у відпустці: з 06.10.2023 по 05.11.2023 - 100000 грн; з 06.11.2023 по 06.12.2023 - 100000 грн; сукупно: 291935,46 грн додаткової винагороди.

Так, відповідач у відзиві зазначає, що ним виплачено позивачу у серпні 2023 року (83870,97 грн), у вересні 2023 року (6451,61 грн) та жовтні 2023 року (20000,00), загальний розмір виплачених сум становить 110322,58 грн.

При цьому, 83870,97 грн виплачено за 18 днів + 8 днів перебування на лікуванні, 6451,61 за 2 дні перебування лікуванні, 20000,00 грн за 6 днів перебування на лікуванні.

Враховуючи надані відповідачем розрахунки додаткової винагороди та співставивши їх з наявною інформацією колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що: за 18 днів безпосередньої участі в бойових діях відповідач мав заплатити позивачу - 58064,52 грн; за 8 днів перебування на лікування у період з 01.08.2023 по 08.08.2023 - 25806,45 грн; а сукупно 83870,97 грн, отже недоплата за вказаний період відсутня. Водночас, за 6 днів перебування на лікуванні у період з 16.09.2023 по 21.09.2023 відповідач мав виплатити позивачу 20000,00 грн, натомість оплачено лише 6451,61 грн, отже недоплата складає 13548,39 грн. За 14 днів перебування на лікуванні у період з 22.09.2023 по 05.10.2023 відповідач мав виплатити позивачу 46129,03 грн, натомість оплачено лише 20000,00 грн, а тому недоплата складає 26129,03 грн.

Водночас, за період перебування позивача у відпустці для лікування тяжкої травми (поранення) з 06.10.2023 по 05.11.2023 та з 06.11.2023 по 06.12.2023 відповідач додаткову винагороду, визначену постановою №168, взагалі не нараховував та не виплачував.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

З огляду на встановлені обставини, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції правильно вважав за необхідне визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 16.09.2023 по 19.09.2023, з 19.09.2023 по 21.09.2023, з 22.09.2023 по 05.10.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 16.09.2023 по 19.09.2023, з 19.09.2023 по 21.09.2023, з 22.09.2023 по 05.10.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням вже виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 06.10.2023 по 05.11.2023, з 06.11.2023 по 06.12.2023 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022 у розмірі до 100000,00 грн щомісячно за періоди з 06.10.2023 по 05.11.2023, з 06.11.2023 по 06.12.2023 пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строків звернення до суду з даною позовною заявою колегія суддів зазначає наступне.

Під час апеляційного провадження установлено, що позивач звернувся до суду з позовом 15.07.2025 року і одночасно просив поновити строк звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 29.07.2025 поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Так, за змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як передбачено частинами першою, другою та третьою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Межі перегляду судом апеляційної інстанції визначені статтею 308 КАС України.

За змістом частин першої та другої цієї статті суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, визначені КАС України межі перегляду справи апеляційним судом передбачають перевірку рішення суду першої інстанції лише в тій частині, в котрій воно було оскаржене, і лише з урахуванням наведених у апеляційний скарзі доводів. При цьому вихід за межі апеляційної скарги можливий лише у разі порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому, обов`язковими підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, відповідно до частини третьої статті 317 КАС України, є:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Суд звертає також увагу на те, що закріплений КАС України принцип диспозитивності вимагає повного врахування змісту апеляційної скарги: слід виходити не лише з того, в якій частині оскаржується рішення суду, а й з підстав, за яких особа, що подала скаргу, просить скасувати чи змінити рішення.

На підставі аналізу наведених норм, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах у справах №420/1927/20, №0440/6027/18, №420/11676/21 формував висновок, за змістом якого чинне законодавство не визначає обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції порушення норм процесуального права при вирішенні питань щодо дотримання строків звернення до суду та щодо поважності підстав пропуску таких.

Відповідно до частин другої, третьої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Як підтверджується змістом апеляційної скарги, відповідач в апеляційній скарзі зазначив про пропуск позивачем строку звернення до суду та порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

При цьому, апеляційна скарга відповідача не містить доводів щодо помилкової правової оцінки судом першої інстанції підстав поважності строку звернення до суду.

Відсутні в апеляційній скарзі і заперечення на ухвалу від 29 липня 2025 року, включені до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до частини третьої статті 293 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вирішив клопотання позивача щодо строків звернення до суду, постановив ухвалу 29.07.2025, яка обґрунтована висновками суду щодо прийняття доводів позивача, визнав достатніми докази позивача для поновлення строку звернення до суду відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів, з урахуванням зазначено вище, не вбачає визначених частиною третьою статті 317 КАС України обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції, а наведені відповідачем доводи апеляційної скарги щодо неповажності підстав пропуску строку звернення до суду ґрунтуються на переоцінки обставин щодо дотримання строку звернення до суду й підстав поважності пропуску такого строку, які вже оцінені і враховані судом першої інстанції.

При цьому, апелянт не спростовує висновки суду першої інстанції, наведені в ухвалі від 29 липня 2025 року, а надає свою кваліфікацію змісту обставин.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, наведеними в ухвалі про поновлення строку від 29 липня 2025 року, про те, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення з даним позовом однозначно негативно вплинули на можливість реалізації позивачем своїх процесуальних прав та обов`язків.

Отже, з урахуванням наведеного вище колегія суддів відхиляє доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 по справі № 440/9783/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва Л.О. Фоміна