Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №520/10762/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 р. Справа № 520/10762/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 (суддя Панов М.М.; м. Харків) по справі № 520/10762/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО»

до Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ - АВТО" (надалі також - позивач, ТОВ "ВІКІНГ - АВТО") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі також - відповідач) в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129973 від 11.02.2025, винесену за розглядом Ігоря Кравчука, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, ТОВ «ВІКІНГ-АВТО» (Код ЄДРПОУ: 35659127), шляхом накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129973 від 11.02.2025 винесено протиправно, отже вона підлягає скасуванню.

Рішенням від 16 березня 2026 року Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ - АВТО".

Визнав протиправною та скасував Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129973 від 11.02.2025, винесену за розглядом Ігоря Кравчука, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, ТОВ «ВІКІНГ-АВТО» (Код ЄДРПОУ: 35659127), шляхом накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.

Стягнув з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 03150, місто Київ, вул.Антоновича, будинок 51) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ- АВТО» (код ЄДРПОУ 35659127, 62002, Харківська область, Богодухівський район, с-ще. Краснокутськ, вул. Шевченка, 109/1) сплачений судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що в діях контролюючого органу відсутні будь-які ознаки протиправності, оскільки за наслідками перевірки належного позивачу транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який використовується позивачем у господарській діяльності, було встановлено здійснення регулярних пасажирських перевезень за маршрутом № 1159/1600 «Краснокутськ (АС)-(АС) Центральний ринок (через Старий Мерчик)» без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме схеми маршруту, копії затвердженого організатором перевезень розкладу руху, передбаченою пунктом 1.3. Наказу МТЗУ № 278 від 07.05.2010, що стало підставою для складання акту № АР 106903 та у подальшому винесення оскарженої у цій справі постанови.

З посиланням на Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 № 278 (далі по тексту – Порядок № 278), стверджував, що паспорт маршруту регулярних перевезень перевізника, який за результатами конкурсу не отримав права на обслуговування маршруту або з яким розірвано договір про організацію перевезень чи анульовано дозвіл на перевезення пасажирів, є нечинним.

Оскільки Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації наказом № 86 від 22.11.2024 переможцем конкурсу з визначення автомобільних перевізників на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Харківської області: 1.17. на об`єкті № 23 (рейси 1599/1600, № 1607/1608 міжміського внутрішньообласного автобусного маршруту Краснокутськ-Харків через Старий Мерчик визнано фізичну особу – підприємця ОСОБА_2 , а не позивача, вказував, що паспорт його маршруту, складовими якого є схема та розклад маршруту, є нечинним у розумінні пункту 5.1 Порядку № 278, що свідчить про правильність кваліфікації правопорушення.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Суд встановив, що Уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ) на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу та направлення на перевірку № НР 003176 від 17.01.2025, 20.01.2025 проводилась рейдова перевірка на автошляху Т2106, «Краснокутськ-Старий Мерчик», 55 км.

Відповідно до пункту 3, 4 Порядку № 422, було перевірено транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Означений транспортний засіб використовується Позивачем у господарській діяльності.

Перевіркою було встановлено здійснення регулярних пасажирських перевезень за маршрутом № 1159/1600 «Краснокутськ (АС)-(АС) Центральний ринок (через Старий Мерчик)» без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме схеми маршруту, копії затвердженого організатором перевезень розкладу руху, передбаченою пунктом 1.3. Наказу МТЗУ № 278 від 07.05.2010.

Результат означеної перевірки оформлений державними інспекторами актом від 20.01.2025 № АР 106903 щодо допущення перевізником приписів статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 даного Закону.

Водія транспортного засобу ознайомлено з актом, про що свідчить його особистий підпис про ознайомлення та висловлення незгоди з результатом перевірки.

У подальшому, автомобільного перевізника було викликано на розгляд справи про порушення автомобільного законодавства.

06.02.2025 керівництвом підприємства ТОВ «ВІКІНГ-АВТО» був направлений лист до в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Радіону Кіштулинцю, з проханням призупинити або відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що у Харківському окружному адміністративному суді перебуває на розгляді адміністративний позов підприємства ТОВ «ВІКІНГАВТО» до Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними; визнання поновленими договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (справа № 520/34971/24 відкрита ухвалою від 06.01.2025).

Позивач наголошував, що саме ці договори є предметом спору у справі № 520/34971/24 та мають безпосередній зв`язок із правомірністю діяльності ТОВ «ВІКІНГ-АВТО» як перевізника, на момент складання Акта перевірки № АР 106903 від 20.01.2025, який було покладено в основу винесення Постанови № 129973 від 11.02.2025. Позивач наголошував, що відповідно до вимог чинного законодавства, укладені договори про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування вважаються такими, що продовжуються на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня його припинення чи скасування, а тому ТОВ «ВІКІНГ-АВТО» має право здійснювати свою діяльність по перевезенню пасажирів на законних підставах відповідно до чинних договорів по визначеним маршрутам.

Відповідач не погодився із твердженнями позивача, тож за результатом розгляду матеріалів перевірки та вищезазначеного акту, Відділом винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129973 від 11.02.2025, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

17.02.2025 ТОВ «ВІКІНГ-АВТО» звернулося зі скаргою до Голови Державної служби України з безпеки на транспорті Зборовського Євгена Сергійовича з проханням скасувати Постанову № 129973 від 11.02.2025 як незаконну, передчасну та винесену з порушенням принципів правової визначеності й об`єктивності.

04.03.2025 Державна служба України з безпеки на транспорті надала відповідь на скаргу ТОВ «ВІКІНГ-АВТО» від 17.02.2025, у якій зазначила, що на момент розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, Харківським окружним адміністративним судом не прийняте судове рішення по справі № 520/34971/24, у зв`язку з чим не вбачається підстав для скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів, а скарга залишена без задоволення.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, укладений між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (як Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО» (як Перевізником) вважався поновленим, а відтак, паспорт маршруту, складовим якого є розклад руху, також був чинним.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129973 від 11.02.2025, якою накладено штрафу в розмірі 17 000,00 гривень на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ- АВТО», є протиправною та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - рейдова перевірка) визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 141) (далі по тексту – Порядок № 1567).

Пунктом 2 Порядку № 1567 визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567, рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку.

Пунктом 4 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пунктів 14, 15, 20-22 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що право на проведення рейдових перевірок на автомобільному транспорті, зокрема, наявність у автомобільного перевізника визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, віднесено до повноважень посадових осіб відповідача.

Судом встановлено, що внаслідок проведення відповідачем рейдової перевірки, підстави та порядок проведення якої позивач не оскаржує, виявлено порушення статті 39 Закону № 2344-ІІІ, а саме: здійснення регулярних пасажирських перевезень за маршрутом № 1159/1600 «Краснокутськ (АС)-(АС) Центральний ринок (через Старий Мерчик)» без схеми маршруту, копії затвердженого організатором перевезень розкладу руху, передбаченою пунктом 1.3. Наказу МТЗУ № 278 від 07.05.2010.

Так, відповідно до статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення визначені у статті 39 Закону № 2344-III.

Відповідно до вказаної статті автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 вказаного Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відсутність у водія чи не пред`явлення особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документів (одного з них), визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III, тягне за собою відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що покладається на автомобільного перевізника.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.05.2010 № 278, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за № 408/17703, затверджений Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту (далі - Порядок № 278).

Відповідно до приписів пункту 1.3 Порядку № 278 автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Згідно з пунктом 1.4 Порядку № 278 схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України.

Розклад руху, як і схема маршруту, є складовою частиною паспорту маршруту, який містить інформацію щодо графіку руху автобусів за маршрутом визначеному у схемі маршруту та характеристики маршруту, при цьому, розклад повинен відповідати вимогам законодавства та розроблятись на підставі укладеного та чинного договору про надання послуг.

Відповідно до положень пункту 2.1 Порядку № 278 паспорт маршруту включає: схему маршруту; характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності); копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; графік режиму праці та відпочинку водіїв; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень); список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, туристично-екскурсійних перевезень, а також перевезення осіб, що перетинають лінію розмежування в Донецькій і Луганській областях та адміністративний кордон між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю); відомості про зміни на маршруті; умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень); відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень).

У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

Як встановлено судом, право на надання послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування належить позивачу на підставі укладеного 30 травня 2017 року договору №59 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (як Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО» (як Перевізником) (надалі – Договір №59).

Положеннями пункту 1.1. Договору №59 передбачено, що замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів рейсами №1599/1600, 1607/1608 на міжміському автобусному маршруті загального користування Краснокутськ (АС) Харків (АС «Центральний ринок») через Старий Мерчик, а Перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 1.3. Договору №59 встановлено обов`язок позивача здійснювати перевезення за умови наявності діючої ліцензії серії АД № 038243 з необмеженим строком дії з використанням транспортних засобів, визначених в договорі.

Згідно з пунктом 6.1. Договору № 59 цей договір діє з 31 травня 2017 року по 30 травня 2022 року включно і подовженню не підлягає.

Відповідач у спірних правовідносинах виходив з того, що договір між позивачем та органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування про організацію перевезень було не укладено, що призвело до його висновку про нечинність паспорту маршруту, складовими якого є схема та розклад маршруту.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 по справі № 520/34971/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ - АВТО" до Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації щодо оголошення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Харківської області, що відбудуться 14 листопада 2024 року за рейсами №№ 1649ф/1650ф, 1655ф/1656ф (Краснокутськ – Харків через Старий Мерчик); рейсами №№ 1599/1600, 1607/1608 (Краснокутськ – Харків через Старий Мерчик); рейсами №№1601ф/1602ф, 1603/1604, 1609/1610, 1611/1612, 1615ф/1616ф, 1619/1620 (Краснокутськ – Харків через Старий Мерчик).

Визнано договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 27.11.2017 року № 74 поновленим на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 29.04.2022 року, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 р. № 2915-IX.

Визнано договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 30.05.2017 року №59 поновленим на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 29.04.2022 року, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 р. № 2915-IX.

Визнано договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 20.03.2018 року №99 поновленим на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 29.04.2022 року, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 р. № 2915-IX.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває станом на момент розгляду даної справи.

Задовольняючи позовні вимоги у справі № 520/34971/24 суди, серед іншого, виходили з того, що оскільки строк дії укладених договорів мав закінчуватися у період дії воєнного стану в Україні, то вказані договори вважаються такими, дії яких продовжено на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, колегія суддів констатує, що договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 30.05.2017 № 59 укладений між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (як Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО» (як Перевізником) вважається поновленим, та відповідно діючим, станом на момент проведення рейдової перевірки відповідачем (20.01.2025).

Як наслідок, паспорт маршруту, складовими якого є схема та розклад маршруту, що був пред`явлений під час рейдової перевірки також був чинним.

За таких обставин, твердження відповідача про порушення позивачем вимог статті 39 Закону № 2344-III є передчасним та недоведеним, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129973 від 11.02.2025, якою накладено штрафу в розмірі 17 000,00 гривень на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ- АВТО», є протиправною та підлягає скасуванню, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України”) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі № 520/10762/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко