Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №440/2445/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Є.Б. Супрун

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 р. Справа № 440/2445/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Фоміної Л.О. , Мінаєвої К.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/2445/24

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2026 до суду надійшла заява від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №440/2445/24 у строк, встановлений судом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року заяву ОСОБА_1 від 19.05.2026 про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду у справі ;440/2445/24 задоволено.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України у трьохмісячний строк з дня отримання повідомлення про цю ухвалу подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №440/2445/24.

15.06.2026 до суду надійшов звіт Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №440/2445/24, в якому представник відповідача зазначає, що на виконання рішення суду здійснено нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за вказаний період у загальному розмірі 83625,23 грн вжито заходів щодо отримання бюджетного фінансування (направлено клопотання, включено до заявки-розрахунку, поінформовано розпорядника коштів вищого рівня тощо). Після надходження бюджетних асигнувань заборгованість перед позивачем погашено у повному обсязі. Зокрема, 12.06. 2026 Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі 83625,23 грн, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №440/2445/24 та припинено заходи судового контролю, вжиті ухвалою суду від 08.06.2026.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2026, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду звіту Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд безпідставно дійшов висновку про повне виконання рішення, без належної перевірки правильності розрахунків та їх відповідності рішенню суду. Судом не було досліджено питання правильності нарахованої суми індексації у довідці № 1191 від 20.06.2026.Зазначає, що відповідач не здійснив нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у фіксованому розмірі 4054,82 грн. відповідно до абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Відповідач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

На підставі ч. 2 ст. 312 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України), справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2008 року по 31 грудня 2023 року з урахуванням січень 2008 року як базового місяця, бездіяльності та відмови у листі від 18 листопада 2023 року №2166 у нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2008 року по 31 грудня 2023 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2008 року по 28 лютого 2018 року включно з врахуванням проведених виплат із застосуванням базового місяця - січня 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2023 року включно з врахуванням проведених виплат із застосуванням базового місяця - січня 2008 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 частково задоволено позов.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум та висновків суду, наведених в цьому судовому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 по справі № 440/2445/24 - скасовано в частині відмови в позовних вимогах щодо не нарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2015 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволено.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 без урахування базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та провести її виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 440/2445/24 змінено, викладено абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум".

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 440/2445/24 залишено без змін.

Судове рішення набрало законної сили 15.01.2025 року.

29.05.2026 до суду від позивача надійшла заява, подана в порядку статті 382 КАС України, в якій він просив суд:

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №440/2445/24 у строк, встановлений судом

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року заяву ОСОБА_1 від 19.05.2026 про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду у справі ;440/2445/24 задоволено.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України у трьохмісячний строк з дня отримання повідомлення про цю ухвалу подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №440/2445/24.

15.06.2026 до суду надійшов звіт Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №440/2445/24, в якому представник відповідача зазначає, що на виконання рішення суду здійснено нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за вказаний період у загальному розмірі 83625,23 грн вжито заходів щодо отримання бюджетного фінансування (направлено клопотання, включено до заявки-розрахунку, поінформовано розпорядника коштів вищого рівня тощо). Після надходження бюджетних асигнувань заборгованість перед позивачем погашено у повному обсязі. Зокрема, 12.06. 2026 Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі 83625,23 грн, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач виконав рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 440/2445/24 у повному обсязі та в межах наданих йому повноважень.

Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Також Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі Закон України № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

За приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами першою-третьою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частин першої, другої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За приписами частин першої-третьої, десятої та одинадцятої статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Поряд з цим, у разі невиконання судового рішення звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування, а також відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 440/2445/24 відповідачем було здійснено нарахування індексації, що підтверджується відповідною довідкою про нарахування та виплату індексації за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 та не заперечується позивачем.

Згідно довідки про нараховану та виплачену індексацію ОСОБА_1 (а.с. 197-197 зворотній бік), здійснену на виконання рішення суду у справі № 440/2445/24 від 22.10.2024 за період з 01.12.2015 по 31.12.2022, позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення, яка підлягає до виплати, у розмірі 106 879,73 грн., виплачено 23 254,50 грн., до видачі 83 625,23 грн. Відповідно до витягу з розрахунково-платіжної відомості №222 від 12.06.2026 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірі 82 370,85 грн. (утримано військовий збір у розмірі 1254,38 грн.) ( а.с. 212).

Проте, як вбачається з резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №440/2445/24, на ВЧ НОМЕР_1 покладено обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум та висновків суду, наведених в цьому судовому рішенні.

Отже, під час здійснення судового контролю у цій справі слід встановити, зокрема, чи проведено відповідачем нарахування індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до змісту зазначеного рішення, чи враховано при цьому результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №440/2445/24 та чи враховані висновки цього рішення, чи правильно визначено розмір індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Звертаючись до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України, заявник зазначив, що під час нарахування фіксованої суми індексації - різниці грошового забезпечення у розмірі 4054,82 грн. по рішенню суду від 22.10.2024 у справі № 440/2245/24 відповідачем проігноровано застосування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. На переконання заявника, рішення залишається не виконаним в повному обсязі, що є підставою звернення до суду для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Надаючи оцінку таким доводам заявника, колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що на підтвердження виконання рішення суду відповідачем до суду першої інстанції подано звіт, копію довідки-розрахунку та копію платіжного документа про здійснення виплати від 12.06.2026 №222.

Із зазначених документів вбачається, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №440/2445/24 здійснено нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за вказаний період у загальному розмірі 83625,23 грн вжито заходів щодо отримання бюджетного фінансування (направлено клопотання, включено до заявки-розрахунку, поінформовано розпорядника коштів вищого рівня тощо).

12.06.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено виплату позивачу індексації грошового забезпечення у розмірі 83625,23 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами.

Як вбачається із наданих розрахунків, відповідач не дотримався висновків суду викладених у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року, в частині розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Проте, судом першої інстанції не було надано правової оцінки розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 на предмет того чи впливають ці розрахунки та відповідні доводи позивача на вирішення питання про прийняття звіту.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що судом першої інстанції вказане зауваження позивача, також, залишено поза увагою.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів наголошує, що без дослідження та надання правової оцінки доводам сторін, затвердження судом першої інстанції звіту є передчасним, оскільки зазначені обставини є суттєвими та підлягають з`ясуванню.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 312, 315, 317, 321, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 по справі № 440/2445/24 скасувати.

Справу № 440/2445/24 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді Л.О. Фоміна К.В. Мінаєва