Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №520/30816/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 р. Справа № 520/30816/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 (суддя Григоров Д.В.; м. Харків) по справі № 520/30816/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає в нерозгляді заяви ОСОБА_1 , надісланої від 24.10.2025 про внесення змін та актуалізацію його персональних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” щодо включення актуальних відомостей про те, що ОСОБА_1 є не військовозобов`язаним, знятий (виключений) з обліку на підставі наказу MO України №342 від 09.06.2006 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути належним чином заяву ОСОБА_1 від 24.10.2025 про актуалізацію його персональних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” про те, що ОСОБА_1 знятий (виключений) з військового обліку та не є військовозобов`язаним, та внести відповідні актуальні дані із зазначенням підстав виключення з військового обліку позивача, а саме: у відповідності до довідки (замість військового квитка) № 475 від 20.10.2003 року, з урахуванням висновків суду по цій справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач в грудні 2006 року був знятий з військового обліку військовозобов`язаних, про що було зроблено відповідний запис у довідці (замість військового квитка) № 475 від 20.10.2003р. Однак, у вересні 2025 року в мобільному застосунку «Резерв+» позивач виявив, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . В зв`язку із цим позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою від 24.10.2025р. та просив внести відповідні зміни в єдиний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” щодо включення актуальних відомостей про те, що ОСОБА_1 є не військовозобов`язаним. Позивач стверджував, що відповідь на цю заяву не отримав, а відомості у реєстрі виправлено не було. В зв`язку з цим представник позивача – адвокат Доманська В.А. звернулася до відповідача з адвокатським запитом стосовно розгляду заяви та 18.11.2025р. отримала відповідь на адвокатський запит, згідно якої було повідомлено, що наказ Міністра оборони України № 342 від 09.06.2006 втратив чинність і вже не регулює питання зняття з військового обліку. Позивач вважає, що відповідачем не було ухвалено відповідного рішення про внесення відомостей в реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Рішенням від 03 лютого 2026 року Харківський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій. посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 520/30816/25 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідач, як територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, відмовляючи позивачу в наданні послуги щодо внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного реєстру неправильно застосовує норми законів щодо військового обов`язку, зокрема й норму щодо "зворотної дії закону в часі". На переконання позивача, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви від 24 жовтня 2025 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку відповідно до запису у довідці (замість військового квитка) № 475 від 20.10.2003 року, повинен був за наслідками розгляду цієї заяви прийняти конкретне рішення про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Відсутність належним чином оформленого рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Позивач з такими діями відповідача не погоджується й вважає, що інформація про його виключення з військового обліку військовозобов`язаних, надана працівникам ІНФОРМАЦІЯ_3 є повною, адже ця інформація була надана в завірених копіях разом з заявою на внесення даних відомостей. Позивач виключений з військового обліку, отже, військовозобов`язаним не являється, тому ТЦК і СП не має права примушувати до поновлення такого на військовому обліку, тому вважає відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 за вих. № 528/РВОССЗ від 04.11.2025 року протиправною бездіяльністю. Невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 29.10.2003 згідно відомостей облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) № 475 перебуває на обліку як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_6 ; вид обліку - рядовий, сержантський і старшинський склад запасу, солдат.

Згідно з копією Довідки (замість військового квитка) № 475, наданої до суду разом з позовною заявою, позивач 21.04.2003 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час та знятий 08.12.2006 з військового обліку.

24.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив внести відповідні зміни в Єдиний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” щодо включення актуальних відомостей про те, що ОСОБА_1 є не військовозобов`язаним та, зокрема, зазначити в графі «Категорія обліку» - не військовозобов`язаний, в графі «Підстава зняття/виключення» - знятий з військового обліку на підставі наказу МОУ № 342 від 09.06.2006р., у графі «Постанова ВЛК» вказати «непридатний до військової служби».

Зазначена заява була надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку та ним отримана 27.10.2025.

У подальшому на адресу відповідача було надіслано адвокатський запит від 05.11.2025 стосовно надання інформації щодо розгляду ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви про оновлення даних та внесення змін в електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , поданої 24.10.2025 та надіслання відповіді на заяву ОСОБА_1 на його особисту адресу та адресу його адвоката.

На вказаний адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відповідь листом від 12.11.2025 № 7393 в якій повідомив про розгляд заяви військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та надана відповіді на вказану заяву 04.11.2025 за № 528/ГВОССЗ.

Копію відповіді на заяву позивача було долучено до відповіді на адвокатський запит.

Відповідно до копії листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.11.2025 № 528/ГВОССЗ позивача було повідомлено про те, що оскільки він був визнаний обмежено придатним в мирний час та обмежено придатним у воєнний час, в зв`язку із внесенням змін в законодавство України, що обумовлені уведенням воєнного стану, на даний час категорія «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час» скасована, а позивачу необхідно було пройти до 05.06.2025 медичний огляд для визначення придатності чи непридатності для військової служби. Оскільки позивач не уточнив свої дані, в тому числі, шляхом проходження медичного огляду на визначення придатності до військової служби, ТЦК та СП звернулося до органів Національної поліції України із зверненням щодо затримання з метою доставлення для складення протоколу про адміністративне правопорушення у справі про порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було надано відповідь на його заяву від 24.10.2025 та дійшов висновку, що дії відповідача у спірних правовідносинах є цілком законними та обґрунтованими. Протиправної бездіяльності по відношенню до позивача з боку ІНФОРМАЦІЯ_3 у спірних правовідносинах судом не встановлено.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан, згодом строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон №2232-XII) у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

На підставі ч.ч.1, 2, 4 ст.28 Закону №2232-XII запас військовозобов`язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов`язаних.

Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: перший розряд - до 35 років; другий розряд - до 60 років.

Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі.

Відповідно до ст.33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами ч.1 ст.34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1487 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 15 Порядку № 1487 визначено, що за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”:

взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку і відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, органом СБУ, відповідним підрозділом розвідувального органу.

У разі звернення призовника, військовозобов`язаного або резервіста до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за новим задекларованим місцем проживання в його військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік за новим місцем проживання.

У разі коли відомості про призовника, військовозобов`язаного або резервіста не включено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовник, військовозобов`язаний або резервіст може за власним бажанням подати відомості для включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів під час формування декларації про місце проживання з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) за умови запровадження інформаційної взаємодії. Механізм та вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлюються Міноборони.

Відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів за декларацією (заявою), поданою в електронній формі з використанням засобів Порталу Дія, не включаються органом реєстрації до повідомлення, передбаченого додатком 18.

Відповідно до п. 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні” та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1951-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі ст. 2 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Частиною 5 ст. 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з ч. ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Статтею 6 Закону № 1951-VIII передбачено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Внесена до Реєстру інформація про призовника, військовозобов`язаного або резервіста є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону.

Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.

Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

Згідно зі ст. 8 Закону № 1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Частинами 1, 3 статті 14 Закону № 1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону № 1951-VIII, надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.

Разом з цим колегія суддів враховує, що відповідно до п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, яка набрала чинності 18.05.2024 і діяла на час звернення позивача із заявою 24.10.2025, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”, а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).

Відповідно до п.3 вказаного Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Згідно п. 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, ведення військового обліку покладається, зокрема, на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, органами ведення якого є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі громадянина України, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Отже, встановленому законодавцем праву призовника, військовозобов`язаного та резервіста звертатися в порядку до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру кореспондує обов`язок органу ведення Реєстру (яким в даному випадку є відповідач) розглянути протягом встановленого законодавством строку таку заяву, перевірити відповідність персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним і привести відомості Реєстру у відповідність з персональними даними призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Як встановлено судом, за наслідками розгляду заяви позивача від 24.10.2025 стосовно внесення змін та включення актуальних відомостей в Єдиний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг”, позивачу було надано відповідь, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.11.2025 № 528/ГВОССЗ, а отже відповідач у спірних правовідносинах не допустив протиправної бездіяльності, яка полягає в нерозгляді заяви ОСОБА_1 , надісланої від 24.10.2025 року, про внесення змін та актуалізацію його персональних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг”, про що зазначає позивач у позовній заяві.

Стосовно доводів позивача про те, що відповідач за наслідками розгляду цієї заяви повинен був прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, колегія суддів зазначає таке.

Матеріали справи свідчать, що до заяви про внесення змін та включення актуальних відомостей в Єдиний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, від 24.10.2025 позивачем було долучено копію Довідки (замість військового квитка) № 475 відповідно до якої позивач 21.04.2003 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час та знятий 08.12.2006 з військового обліку відповідно до наказу Міністерства оборони України від 09 червня 2006 року № 342.

За приписами частини п`ятої статті 16 Закону №2232-ХІІ (у редакції, станом на 21.04.2003) відповідно до результатів медичного огляду призовника, моральних і професійних якостей, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім`ї районна (міська) призовна комісія виносить і оголошує призовникові рішення: про придатність до військової служби і призов на військову службу з призначенням до виду (роду військ) Збройних Сил України чи інших військових формувань, а також визначає строк відправлення його на службу до Збройних Сил України чи інших військових формувань; про тимчасову непридатність до військової служби і надання відстрочки за станом здоров`я; про надання відстрочки або звільнення від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтями 17 і 18 цього Закону; про непридатність за станом здоров`я до військової служби в мирний час, обмежену здатність до військової служби у воєнний час і зарахування в запас; про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку; про зняття з військового обліку призовників, які втратили громадянство України.

Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, станом на 08.12.2006) зняттю з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: 1) з військового обліку призовників: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України; які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов`язаних; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; 2) з військового обліку військовозобов`язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.

Виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності; 9) померли.

Верховний Суд у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24, зазначив, що законодавець виокремлює поняття “зняття з військового обліку” та “виключення з військового обліку”, при цьому при знятті з військового обліку законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону №2232-XII Верховний Суд у справі №280/2880/24 дійшов висновку, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус “військовозобов`язаний”, водночас зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 2.3 розділу 2 наказу Міністерства оборони України від 09 червня 2006 року №342 “Про затвердження змін у Настанові з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів та матросів запасу Збройних Сил України та інших військових формувань” зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби у мирний час та обмежено придатними у воєнний час.

Отже, законодавство не передбачало підстави для виключення з військового обліку осіб, які були визнані непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час.

Наказ Міністерства оборони України від 09 червня 2006 року № 342 втратив чинність відповідно до наказу Міністерства оборони України від 15 січня 2015 року №24 “Про внесення змін до настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань” і замінений новими нормами, зокрема наказом Міністерства оброни України від 14 серпня 2008 року №402 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800).

Законом України від 21 березня 2024 року №3621-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” (набрав чинності 04 травня 2024 року; далі – Закон №3621-IX) внесено зміни до Закону №2232-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №38, ст. 324 із наступними змінами):

виключено у статті 14 абзац десятий частини дев`ятої (про те, що на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян, яких: за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час);

в абзаці п`ятому частини десятої статті 14 (за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень: непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних) слова “в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних” виключено;

у статті 26 по тексту слова “або обмежену придатність” та слова “в мирний час, обмежену придатність у воєнний час” виключено.

у пункті 3 частини шостої статті 37 (виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку) слова “з виключенням з військового обліку” виключено.

4 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі Закон №3621).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-IX, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання, - за графою III додатку 1 до цього Положення ( пункт 3.3 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402).

Отже, Закон № 3621-IX по-суті скасував статус “обмежено придатний” та пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” цього закону передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Законом України від 12 лютого 2025 року № 4235-IX пункт 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №3621-IX викладена у новій редакції, яка зобов`язує громадян віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом до 5 червня 2025 року за самостійним зверненням до територіального центру комплектування та соціальної підтримки пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Міністерство оборони України наказом від 27 квітня 2024 року №262 затвердило відповідні зміни і до Положення № 402.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази проходження позивачем медичного огляду ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби у воєнний час, як і докази, які б давали підстави для виключення його з військового обліку на день розгляду ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви позивача від 24.10.2025. Доводи позивача про те, що він був виключений з військового обліку, спростовуються і змістом наданих позивачем документів, які свідчать про зняття з військового обліку на підставі наказу Міністерства оборони України №342, а не про виключення.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача у спірних правовідносинах є правомірними, а позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 520/30816/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова