Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №600/4852/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №600/4852/26-а

Суддя: Анісімов Олег Валерійович

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4852/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. У поданому до суду позові Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі – позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (далі – відповідач) податковий борг на загальну суму 5698,01 грн до відповідних бюджетів.

1.2. Оскільки ця справа не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд, керуючись положеннями статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, визнав за можливим розглянути справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, про що 01.09.2026 року постановив ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1. Згідно змісту позовної заяви, за відповідачем станом на день пред`явлення позову рахується податковий борг на загальну суму 5698,01 грн, який виник унаслідок несплати податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання та земельного податку з фізичних осіб, визначених податковими повідомленнями-рішеннями. Позивач зазначає, що наведена сума податкового боргу є в розумінні податкового законодавства України узгодженою, відповідачу надсилалась податкова вимога, а оскільки податковий борг погашено не було, податкова вимога відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України повторно не надсилалась.

Однак, в добровільному порядку відповідач податковий борг не сплатила, що обумовило звернення до суду із цим позовом.

2.2. Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалася, хоча ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі була направлена їй на офіційну адресу. У зв`язку із цим, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Згідно наявного у справі розрахунку заборгованості по ОСОБА_1 за нею рахується податковий борг на загальну суму 5698,01 грн, з яких:

- з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичною особою (код платежу 11011300, Кадубовецька територіальна громада), на суму 3856,83 грн основного платежу;

- із земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700, Кадубовецька територіальна громада) на суму 1841,18 грн основного платежу.

3.2. Згідно з даними Державного земельного кадастру відповідач є власником земельної ділянки (земельної частки (паю)) кадастровий номер 7321589200:03:002:0043 площею 1,5436 га, цільове призначення – 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кадубовецької територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області.

3.3. Вказану заборгованість нараховано відповідачу згідно податкових повідомлень-рішень, а саме:

податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання (податкові повідомлення-рішення форми “МПЗФ”):

- № 391518-24/24-04 від 07.12.2023 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за 2022 рік у розмірі 3254,36 грн (граничний строк сплати – 29.02.2024);

- № 578950-24/24-04 від 09.08.2024 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за 2023 рік у розмірі 602,47 грн (граничний строк сплати – 08.10.2024);

земельний податок з фізичних осіб (податкові повідомлення-рішення форми “Ф”):

- № 6395797-2410-2406-UA73060210000010691 від 27.06.2023 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 753,51 грн (граничний строк сплати – 28.08.2023);

- № 6646775-2410-2406-UA73060210000010691 від 07.06.2024 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 513,05 грн (граничний строк сплати – 08.09.2024);

- № 4984029-2410-2406-UA73060210000010691 від 09.06.2025 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 574,62 грн (граничний строк сплати – 28.09.2025).

3.4. Наведені вище податкові повідомлення-рішення надіслані (вручені) відповідачу відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПК України), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями корінців податкових повідомлень-рішень та даними інтегрованих карток платника податків. Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку матеріали справи не містять.

3.5. Окрім цього, відповідачеві на податкову адресу надсилалась податкова вимога форми “Ф” №0003646-1310-2413 від 26.06.2024 року на суму 4007,87 грн рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 0600938048417), яке повернуто відправнику з довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення. Зазначена податкова вимога на день розгляду справи у суді не є відкликаною.

3.6. Доказів погашення відповідачем податкового боргу в повному обсязі або частково матеріали справи не містять.

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Предметом цього спору є податковий борг, який позивач просить суд стягнути з відповідача. А тому, в межах цієї справи, суд має перевірити наявність такого боргу та чи дотримана процедура його стягнення.

4.2. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

4.3. Механізм адміністрування податків та зборів нормативно закріплений в ПК України.

4.4. Згідно підпункту 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

4.5. Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

4.6. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 ПК України).

4.7. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів (пункт 41.6 статті 41 ПК України).

4.8. Отже, аналізуючи наведені приписи ПК України, слід прийти до висновку, що позивач у справі, будучи податковим органом, наділений виключною компетенцією щодо адміністрування податків та зборів, вжиття заходів щодо погашення податкового боргу, в тому числі шляхом його стягнення в судовому порядку.

4.9. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

4.10. Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

4.11. Відповідно до підпункту 14.1.114-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України мінімальне податкове зобов`язання – мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов`язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов`язанням.

4.12. Порядок визначення мінімального податкового зобов`язання урегульовано статтею 38-1 ПК України. Визначення загального мінімального податкового зобов`язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків.

4.13. Згідно з підпунктом 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Відповідно до підпункту 170.14.6 пункту 170.14 статті 170 ПК України у разі згоди платника податку з визначеною контролюючим органом сумою податку такий платник зобов`язаний сплатити зазначену у податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

4.14. Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю – обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Платниками плати за землю є, зокрема, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (пункт 269.1 статті 269 ПК України), а об`єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (пункт 270.1 статті 270 ПК України).

4.15. Згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку разом із детальним розрахунком суми податку. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПК України).

4.16. Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

4.17. Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

4.18. Абзацом другим пункту 42.5 статті 42 ПК України встановлено, що у разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

4.19. Судом у цій справі встановлено, що позивачем як контролюючим органом стосовно відповідача винесено податкові повідомлення-рішення щодо:

податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання (податкові повідомлення-рішення форми “МПЗФ”):

- № 391518-24/24-04 від 07.12.2023 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за 2022 рік у розмірі 3254,36 грн (граничний строк сплати – 29.02.2024);

- № 578950-24/24-04 від 09.08.2024 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за 2023 рік у розмірі 602,47 грн (граничний строк сплати – 08.10.2024);

земельний податок з фізичних осіб (податкові повідомлення-рішення форми “Ф”):

- № 6395797-2410-2406-UA73060210000010691 від 27.06.2023 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 753,51 грн (граничний строк сплати – 28.08.2023);

- № 6646775-2410-2406-UA73060210000010691 від 07.06.2024 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 513,05 грн (граничний строк сплати – 08.09.2024);

- № 4984029-2410-2406-UA73060210000010691 від 09.06.2025 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 574,62 грн (граничний строк сплати – 28.09.2025).

4.20. Матеріалами справи підтверджено, що зазначені податкові повідомлення-рішення надіслані (вручені) відповідачу відповідно до вимог статті 42 ПК України.

4.21. Суми податкового зобов`язання, визначені в зазначених податкових повідомленнях-рішеннях, відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржені, на момент розгляду справи у суді є узгодженими та не сплаченими відповідачем, а тому вони набули статусу податкового боргу.

4.22. Таким чином, з урахуванням розрахунку заборгованості та інтегрованих карток платника податків, на день розгляду справи у суді загальний розмір податкового боргу відповідача становить 5698,01 грн.

4.23. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, а згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

4.24. Як встановлено судом, відповідачеві відповідно до вимог ПК України надсилалась податкова вимога форми “Ф” №0003646-1310-2413 від 26.06.2024 року на суму 4007,87 грн рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштове відправлення згідно з довідкою АТ «Укрпошта» повернуто відправнику.

4.25. Разом з цим, враховуючи положення статті 42 ПК України, слід прийти до висновку, що податкова вимога форми “Ф” №0003646-1310-2413 від 26.06.2024 року належним чином надіслана та вручена відповідачу, не відкликана, а податковий борг після її надсилання в повному обсязі не погашався. Відтак, у силу пункту 59.5 статті 59 ПК України, повторне надсилання відповідачу податкової вимоги у зв`язку зі збільшенням суми податкового боргу не вимагалось.

4.26. Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 30.04.2025 у справі №320/31761/23 дійшов висновку, що за умови непогашення платником податкового боргу в повному обсязі надіслана (вручена) йому податкова вимога зберігає свою дію і щодо сум податкового боргу, які виникли після її надсилання (вручення), а тому повторне надсилання податкової вимоги в такому випадку законом не вимагається.

4.27. Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

4.28. Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

4.29. Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, те що позивачем дотримано процедуру звернення з цим позовом до суду, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача податковий борг у сумі 5698,01 грн.

V. ВИСНОВОК СУДУ

5.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

5.2. Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 5698,01 грн – є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд не стягує їх з відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг на загальну суму 5698 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн 01 коп. до відповідних бюджетів.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200А, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58001 код ЄДРПОУ 44057187);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя О.В. Анісімов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua