Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №580/8719/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року справа № 580/8719/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- стягнути з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 (до запитання), ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) на загальну суму 18154,19 грн (вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят чотири гривні дев`ятнадцять копійок).

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що військовою частиною НОМЕР_1 встановлено факт самовільного залишення розташування військової частини та відсутності на службі без поважних причин ОСОБА_1 , у період з 16.07.2025 відсутній на військовій службі без поважних причин, документи які підтверджували б правомірність відсутності його на військовій службі до НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону не надходили. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 переплата грошового забезпечення становить у загальній сумі 18154,19 грн, тому позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 26.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що наказом начальника НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» від 11.05.2025 №544-ОС, зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зараховано наказом Голови Державної прикордонної служби України від 07.05.2025 №856-ОС у розпорядження начальника НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону, який прибув для подальшого проходження військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09 травня 2025 року.

Наказом начальника НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» від 12.05.2025 №557- ОС, призначено солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія відділення привозу першого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ).

Відповідно до рапорту коменданта прикордонної комендатури розвідувально ударних безпілотних авіаційних комплексів підполковника ОСОБА_2 від 17.07.2025 №22.14/53006/25-Вн, стало відомо, що16.07.2025 о 20:50 було виявлено факт відсутності в місці розташування підрозділу інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія відділення привозу першого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів солдата ОСОБА_1 .

За вказаним фактом наказом НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону 19.07.2025 №3646-АГ призначено службове розслідування. Згідно наказом начальника НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону від 18.07.2025 №872-ОС солдата ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив військову частину (місце проходження військової служби) з 16.07.2025 року, військовослужбовцю не зараховується період військової служби до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії з 16.07.2025 до дня повернення до виконання обов`язку. Виплату грошового, продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, не здійснюється з 16.07.2025 до дня повернення до виконання військового обов`язку.

Згідно із висновком службового розслідування від 29.07.2025 №04.4/1115/25- СР факт самовільного залишення 16.07.2025 пункту постійної дислокації підрозділу ( АДРЕСА_3 ) інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія відділення привозу першого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів солдатом ОСОБА_1 – підтверджено. Разом з тим, солдату ОСОБА_1 продовжувалось нарахування і виплата грошового забезпечення, хоча він був відсутній на військовій службі без поважних причин, так як нарахування та виплата грошового забезпечення в Державній прикордонній службі України здійснюється в поточному місяці за поточний місяць.

Відповідно до довідки від 21.07.2025 №866 фінансово-економічного відділу НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону, солдату ОСОБА_1 за час його відсутності на військовій службі, здійснювалась виплата грошового забезпечення у сумі 18154, 19 грн.

Станом на липень 2025 року залишок коштів, які отримані солдатом ОСОБА_1 без належної на те правової підстави, за час відсутності на військовій службі з 16.07.2025 – 31.07.2025 складає 18 154, 19 грн.

Згідно наказу НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону від 01.08.2025 №2450-ОД дані висновку службового розслідування затверджено.

Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не повернув позивачу переплату грошового забезпечення та втрачене (не повернуте) майно у загальній сумі 18154,19 грн, останній звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ст. 9 Статуту військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Згідно із статтею 12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” від 03.10.2019 №160-IX (далі – Закон №160-IX).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Відповідно до ст. 4 Закону №160-IX особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону №160-IX переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 1 частини 1 ст. 6 Закону №160-IX визначено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що Згідно із висновком службового розслідування від 29.07.2025 №04.4/1115/25- СР факт самовільного залишення 16.07.2025 пункту постійної дислокації підрозділу ( АДРЕСА_3 ) інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія відділення привозу першого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів солдатом ОСОБА_1 – підтверджено. Разом з тим, солдату ОСОБА_1 продовжувалось нарахування і виплата грошового забезпечення, хоча він був відсутній на військовій службі без поважних причин, так як нарахування та виплата грошового забезпечення в Державній прикордонній службі України здійснюється в поточному місяці за поточний місяць.

Відповідно до довідки від 21.07.2025 №866 фінансово-економічного відділу НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону, солдату ОСОБА_1 за час його відсутності на військовій службі, здійснювалась виплата грошового забезпечення у сумі 18154,19 грн.

Однак, у матеріалах адміністративної справи відсутні докази сплати відповідачем у добровільному порядку на користь позивача переплаченого грошового забезпечення у загальній сумі 18154,19 грн.

При прийнятті рішення у цій справі суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій вказано, що спори щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень віднесено до розгляду в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення зі служби.

Враховуючи встановлені судом обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги військової частини є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому із ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 належить стягнути матеріальну шкоду, завдану державі шляхом переплати грошового забезпечення та коштів за втрачене майно у загальній сумі 18154,19 грн.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду, завдану державі шляхом переплати грошового забезпечення у загальній сумі 18154 (вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят чотири) грн 19 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ