Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №580/8177/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №580/8177/26

Суддя: Анжеліка БАБИЧ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року справа № 580/8177/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянув у залі суду у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

29.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової винагороди у розмірі пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) на підставі постанови КМУ від 11.02.2025 № 153;

зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) на підставі постанови КМУ від 11.02.2025 № 153.

Обґрунтовуючи зазначено, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив одноразову грошову винагороду пропорційно часу участі у бойових діях на підставі постанови КМУ від 11.02.2025 № 153.

Ухвалою від 03.08.2026 суд відкрив провадження у справі та вирішив здійснити розгляд вказаної справи правилами спрощеного провадження.

26.08.2026 від відповідача на адресу суду надійшов відзив з проханням відмовити у задоволенні позову. Стверджує, що позивач не має право на спірну допомогу, оскільки контракт на проходження служби уклав 25.02.2019, тобто у мирний час, за три роки до запровадження правого режиму воєнного стану. Автоматичне продовження строку дії контракту не є новим юридичним фактом призову або прийняття на службу.

Оскільки сторони не заявили обґрунтованих клопотань про розгляд справи з їх викликом, відсутня доцільність допитати свідків та призначити експертизу, суд дійшов висновку спір розглянути в письмовому провадженні.

Оцінивши заявлені доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з паспортом громадянина України НОМЕР_4 позивач 25.07.1998 р.н.

25.02.2019 позивач уклав з Центром забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України контракт на три роки на проходження військової служби.

Пунктом 3 наказу начальника Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.01.2022 №2-РС звільнено позивача з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту.

Наказом начальника Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України (по стройовій частині) від 25.02.2022 №2 продовжено позивачу дію контракту понад встановлений строк на період до оголошення демобілізації та часу необхідного для прийняття рішення щодо укладення нового контракту або звільнення з військової служби у запас з 26.02.2022.

Наказом начальника Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 01.03.2022 №1-РС пункт 3 наказу начальника Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.01.2022 №2-РС про звільнення позивача з військової служби скасовано, як нереалізований.

Відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_5 позивач проходить військову службу у відповідача з 28.03.2025.

Згідно з довідками оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2022 №1156/ОТУ, від 01.09.2022 №831/ОТУ, від 01.08.2022 №623/ОТУ позивач брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) в першому ешелоні оборони у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у східній частині Донецького операційного району: з 01.09.2022 до 30.09.2022, з 01.08.2022 до 31.08.2022, з 13.07.2022 до 31.07.2022.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_6 від 30.05.2023 позивач є учасником бойових дій.

Згідно з довідками відповідача про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 12.05.2026 №2486/86 та від 27.01.2026 №2486/7 позивач 07.01.2026 та 02.05.2026 отримав бойові поранення.

Представник позивача направив до відповідача адвокатський запит від 13.05.2026 з питань виплати позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.

Листом від 06.06.2026 відповідач повідомив, що оскільки позивач проходить військову службу за контрактом з 26.02.2019, тобто прийнятий на військову службу до запровадження воєнного стану, на нього не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

Тому позивач звернувся в суд з позовом.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців регулюються:

Конституцією України;

законами України: від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі – ЗУ №2232-XII), від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – ЗУ №2011-XII), від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262-ХІІ);

постановою КМУ від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” у редакції, що діяла з 04.09.2019 до 03.11.2020.

Також 11.02.2025 Кабінет Міністрів України виніс постанову №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” (далі - постанова КМУ №153), яка набрала законної сили 13.02.2025.

Відповідно до ч.2 ст.2 ЗУ №2232-XII проходження військової служби здійснюється:

громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом;

іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 1 Постанови КМУ №453 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект).

Пунктом 2 постанови КМУ №153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Порядок №153).

Пунктом 3 постанови КМУ №153 установлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 4 постанови КМУ №153 в чинній на дату виникнення спору редакції установлено, що:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Тобто, приписи абзацу першого пункту 4 постанови КМУ №153 встановлюють обов`язкові умови, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн гривень (диспозиція правової норми):

1) приналежність на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2) вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025) - до 25 років;

3) факт прийняття або призову на військову службу, у т.ч. на умовах контракту під час воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року №64;

4) фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою;

5) безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (13.02.2025) (абз. 2 п. 4); або безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (13.02.2025) у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) (абз. 4 п. 4).

Водночас, аналізуючи зміст абзацу третього пункту 4 постанови КМУ № 153 суд дійшов висновку, що реалізація права на отримання одноразової грошової винагороди із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) безпосередньо залежить від наявності трьох обов`язкових умов:

до 13.02.2025 особу у віці до 25 років призвано на військову службу під час воєнного стану;

станом на 13.02.2025 особа проходила військову службу;

до 13.02.2025 особа брала безпосередню участь у бойових діях мінімальну кількість днів (30 днів).

Отже, для отримання одноразової грошової винагороди відповідно до абзацу третього пункту 4 постанови КМУ №153 станом на 13.02.2025 мають існувати одночасно усі три обов`язкові умови.

Така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.

Як свідчать встановлені обставини спору, позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 : прийнятий на військову службу за контрактом від 25.02.2019 до запровадження воєнного стану – у віці 21рік, станом на дату прийняття постанови КМУ №153 мав повні 26років, проходив і продовжує проходити військову службу, брав участь у бойових діях не менше 30 днів, доказів притягнення його до кримінальної чи адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення матеріали справи не містять. Однак право на виплату спірної допомоги згідно з п.4 Постанови КМУ №153 в контексті приписів ч.2 ст.2 ЗУ №2232-XII мають військовослужбовці, які прийняті на умовах контракту, укладеного саме під час воєнного стану.

За наведених фактичних обставин та правового врегулювання спірних правовідносин, порушення відповідачем заявленого права позивача не підтверджено. Тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в межах заявленого предмета та підстав спору. Підстави для розподілу судових витрат, зважаючи на результат вирішення спору, відповідно до ст.ст.132-139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової винагороди у розмірі пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) на підставі постанови КМУ від 11.02.2025 № 153;

зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) на підставі постанови КМУ від 11.02.2025 № 153.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити сторонам.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua