Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №560/13874/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/13874/25

РІШЕННЯ

іменем України

02 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Летичівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Летичівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивований тим, що у спірному рішенні про відмову у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою відсутнє посилання на підстави, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

21.03.2025 позивач звернувся до Летичівської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована поруч із земельною ділянкою у с. Снітівка, Летичівського району, Хмельницької області, кадастровий номер 6823085400:04:003:0006.

Рішенням від 04.06.2025 № 53 Летичівська селищна рада відмовила позивачу у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована поруч у с. Снітівка, Летичівського району, Хмельницької області, у зв`язку із забороною надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі у приватну власність.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до абзацу 1 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №803/1244/16.

У спірному рішенні відповідач не навів жодної з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України. У зв`язку з цим рішення від 04.06.2025 № 53 слід визнати протиправними та скасувати.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що спірна земельна ділянка відповідно до витягу з протоколу від 13.09.2006 №248/206р розподілу та погодження меж земельних часток/паїв/між громадянами власниками сертифікатів на території Снітівської сільської ради Летичівського району Хмельницької області належить ОСОБА_2 .

Суд відхиляє вказані доводи відповідача, оскільки вони не були підставою для прийняття рішення від 04.06.2025 № 53.

Крім цього, Верховний суд у постанові від 09.12.2020 у справі N 617/763/16-ц зазначає, що дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у майбутньому.

У постанові від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Водночас, пункт 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі по тексту - Закон № 280/97-ВР) передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом частин першої та другої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд не заперечує право колегіального органу приймати рішення в межах наданих йому повноважень, однак робити це він зобов`язаний з урахуванням вимог та обмежень, встановлених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Таким чином, відповідач не вирішив питання за результатом звернення позивача згідно з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В рішенні від 30.01.2003 N 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Крім цього, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, з 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24.03.2022 № 2145-IX розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнений пунктом 27, відповідно до якого під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, зокрема: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Таким чином, найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою та вирішити її шляхом прийняття рішення відповідно до порядку, передбаченого статтею 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, у місячний строк після закінчення в Україні воєнного стану.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Летичівської селищної ради від 04.06.2025 № 53 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована поруч у с. Снітівка, Летичівського району, Хмельницької області.

Зобов`язати Летичівську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована поруч у с. Снітівка, Летичівського району, Хмельницької області, та прийняти у місячний строк після закінчення в Україні воєнного стану рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Летичівська селищна рада (вул. Героїв Крут, 2/1,с-ще Летичів,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31500 , код ЄДРПОУ - 04404548)

Головуючий суддя О.Л. Польовий