Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №560/6858/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6858/26

РІШЕННЯ

іменем України

02 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (в інтересах якого діє ОСОБА_1 ) , ОСОБА_3 (в інтересах якої діє Ярош Дарина Петрівна) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулася в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №6/в від 15.01.2026 щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як дружині та дітям померлого військовослужбовця;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервісти, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як дружині та дітям військовослужбовця померлого внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що є дружиною померлого військовослужбовця - молодшого лейтенанта ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

В шлюбі у подружжя народилось двоє дітей: донька ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ) та син ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ).

Відповідно до Сповіщення сім`ї від 11.11.2024 №18838 молодший лейтенант ОСОБА_6 загинув перебуваючи на бойовому чергуванні на ОКП військової частини в районі АДРЕСА_1 . За результатом звернення позивача, відповідно до протоколу від 15.01.2026 № 6/в комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Позивач вважає такий висновок протиправним, оскільки смерть сталась під час виконання обов`язків військової служби при відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації. Смерть не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу - ОСОБА_4 .

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги прийнято Комісією Міністерства оборони України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, з урахуванням усіх матеріалів, поданих заявником, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії від 15.01.2026 №6/в. Комісія, реалізуючи свої дискреційні повноваження, дійшла висновку, що встановлені обставини у їх сукупності (перебування на службі, наявність алкоголю в крові, характер настання смерті) виключають можливість призначення одноразової грошової допомоги. Такий висновок прямо відображений у рішенні та відповідає пункту 19 Порядку №975, який дублює положення статті 16-4 Закону та встановлює обов`язок відмови у випадках, коли смерть пов`язана з діями у стані сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є вдовою померлого військовослужбовця - молодшого лейтенанта ОСОБА_6 , а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - його діти.

ОСОБА_6 мобілізований до лав Збройних Сил України 23.08.2022. Помер ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

10.11.2024 молодший лейтенант ОСОБА_6 перебував на бойовому чергуванні на командно-спостережному пункті військової частини НОМЕР_5 згідно з наказом командира №280 від 08.11.2024.

Відповідно до Сповіщення сім`ї від 11.11.2024 №18838 молодший лейтенант ОСОБА_6 загинув перебуваючи на бойовому чергуванні на ОКП військової частини в районі АДРЕСА_1 .

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №75 від 11.11.2024, виданого ДСУ «Сумське бюро судово-медичної експертизи», причина смерті: гостра серцево-судинна недостатність, кардіоміопатія неуточнена.

Відповідно до висновку експерта №75 від 11.03.2025 виданого Сумським обласним бюро СМЕ Конотопського відділення СМЕ безпосередньою причиною смерті ОСОБА_6 є гостра серцево-судинна недостатність та тлі кардіоміопатії, що підтверджується збільшеними розмірами серця та об`єму, дряблістю серцевого м`язу, наявність рідкої крові в шлуночках серця. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупу гр. ОСОБА_6 , 23.08.1997 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,29‰ (Алкогольне сп`яніння відсутнє).

У Протоколі засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0627-11-23-0989-0 від 27.06.2025 11 Регіональної ВЛК (м. Вінниця) вказано: «Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, Пов`язане з проходженням служби».

Відповідно до Акта проведення спеціального розслідування поранень, травмувань та інших нещасних випадків (зникнення, смерті, аварії) від 17.11.2024 військовослужбовець військової частини НОМЕР_5 молодший лейтенант ОСОБА_6 командир 1-го мінометного взводу старший офіцер на батареї мінометної батареї перебував на виконанні бойового завдання, в умовах воєнного стану, запровадженого 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», здійснював заходи з національної безпеки і оборони, відсіч і стримуванні збройної агресії російської федерації на бойовому чергуванні на КСП військової частини НОМЕР_5 і під час несення бойового чергування знепритомнів та втратив свідомість. Згідно наказу командира №612 від 17.10.2024, отримані травми військовослужбовця молодшого лейтенанта ОСОБА_6 командира першого мінометного взводу старшого офіцера на батареї військової частини НОМЕР_5 вважати такими, що стались під час виконання ними обов`язків військової служби одержані під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, травми НЕ пов`язані з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, НЕ є наслідком вчинення ними дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, НЕ є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження

Відповідно до висновку, викладеному в п. 6 Акта, порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів під час проведення спеціального розслідування не виявлено.

Відповідно до Акта про нещасний випадок (смерть), затвердженого командиром військової частини НОМЕР_5 підполковником ОСОБА_9 , також підтверджено, що смерть молодшого лейтенанта ОСОБА_6 не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або НЕ є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень.

Рішенням Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №6/в від 15.01.2026 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги: матері ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ), дружині ОСОБА_10 (РНОКПП - НОМЕР_7 ), дочці ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_8 ) та сину ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_9 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, молодшого лейтенанта ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Підставою для відмови зазначено: "Згідно з висновком експерта Сумського обласного бюро судово-медичної експертизи Конотопського відділення судово-медичної експертизи від 11.03.2025 №73 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_6 було виявлено етиловий спирт в концентрації О,29%о. Причиною смерті військовослужбовця стала гостра серцево-судинна недостатність. Кардіоміопатія неуточнена.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ)

Водночас основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом №2011-ХІІ, у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №2011-ХІІ його дія поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до статті 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.

Згідно із частинами 1, 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Статтею 16-1 Закону №2011-ХІІ (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця) передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

За змістом частини 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до статті 16-3 вищезазначеного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Згідно статті 16-4 Закону №2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).

Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 4 Порядку №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть) (пункт 5 Порядку № 975).

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги (пункти 12, 23, 29 Порядку №975).

З огляду на вищевказані положення, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця є гарантованою державою виплатою, яка виплачується у встановлених законом випадках.

Разом з тим, така виплата не здійснюється, якщо загибель (смерть) є наслідком вчинення військовослужбовцем кримінального або адміністративного правопорушення, дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або у разі навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Крім того, cуд вказує, що встановлений пунктом 10 Порядку №975 обов`язок членів сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця подати необхідний перелік документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги є обов`язковою умовою для призначення такої допомоги і ґрунтується на необхідності перевірки уповноваженим органом відсутності обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону №2011-XII (зокрема, коли смерть є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких члени сім`ї померлого, батьки, утриманці позбавляються права на отримання одноразової грошової допомоги.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №487/4401/16-а, від 12.07.2019 у справі №0840/2850/18, від 27.05.2021 у справі №520/9807/2020 та від 18.03.2024 у справі №120/13997/21-а.

З огляду на це, відомості, які зазначені зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та інші документи, що свідчать про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону №2011-XII.

При цьому, передбачене підпунктом «б» частини 1 статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пунктом 29 Порядку №975 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги пов`язане не з формальним встановленням стану алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння у військовослужбовця, а з доведеністю того, що смерть настала саме як наслідок поведінки особи у такому стані.

Тому для застосування зазначених положень вирішальне значення має встановлення об`єктивного причинно-наслідкового зв`язку між станом сп`яніння, поведінкою військовослужбовця та настанням смерті, що повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами у їх сукупності.

Сам по собі факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння на момент смерті без встановлення причинно-наслідкового зв`язку між таким станом, конкретними діями особи та настанням смерті не є достатньою та самостійною підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Інше тлумачення означало б розширення встановлених законом обмежень права на соціальний захист членів сім`ї військовослужбовця та суперечило б принципу правової визначеності.

Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у постановах від від 15.06.2022 у справі №826/4813/18, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19 та від 09.09.2025 у справі №240/5502/24, від 15.05.2026 у справі №280/1655/25.

Суд встановив, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №75 від 11.11.2024, виданого ДСУ «Сумське бюро судово-медичної експертизи», причина смерті: гостра серцево-судинна недостатність, кардіоміопатія неуточнена.

Відповідно до висновку експерта №75 від 11.03.2025 виданого Сумським обласним бюро СМЕ Конотопського відділення СМЕ безпосередньою причиною смерті ОСОБА_6 є гостра серцево-судинна недостатність та тлі кардіоміопатії, що підтверджується збільшеними розмірами серця та об`єму, дряблістю серцевого м`язу, наявність рідкої крові в шлуночках серця. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупу гр. ОСОБА_6 , 23.08.1997 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,29‰ (Алкогольне сп`яніння відсутнє).

У Протоколі засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0627-11-23-0989-0 від 27.06.2025 11 Регіональної ВЛК (м. Вінниця) вказано: «Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, Пов`язане з проходженням служби».

Відповідно до Акта проведення спеціального розслідування поранень, травмувань та інших нещасних випадків (зникнення, смерті, аварії) від 17.11.2024 військовослужбовець військової частини НОМЕР_5 молодший лейтенант ОСОБА_6 командир 1-го мінометного взводу старший офіцер на батареї мінометної батареї перебував на виконанні бойового завдання, в умовах воєнного стану, запровадженого 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», здійснював заходи з національної безпеки і оборони, відсіч і стримуванні збройної агресії російської федерації на бойовому чергуванні на КСП військової частини НОМЕР_5 і під час несення бойового чергування знепритомнів та втратив свідомість. Згідно наказу командира №612 від 17.10.2024, отримані травми військовослужбовця молодшого лейтенанта ОСОБА_6 командира першого мінометного взводу старшого офіцера на батареї військової частини НОМЕР_5 вважати такими, що стались під час виконання ними обов`язків військової служби одержані під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, травми НЕ пов`язані з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, НЕ є наслідком вчинення ними дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, НЕ є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження

Відповідно до висновку, викладеному в п. 6 Акта, порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів під час проведення спеціального розслідування не виявлено.

Відповідно до Акта про нещасний випадок (смерть), затвердженого командиром військової частини НОМЕР_5 підполковником ОСОБА_9 , також підтверджено, що смерть молодшого лейтенанта ОСОБА_6 не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або НЕ є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між станом алкогольного сп`яніння військовослужбовця та настанням його смерті.

Окрім того, у висновку експерта №75 від 11.03.2025 виданого Сумським обласним бюро СМЕ Конотопського відділення СМЕ чітко зазначене - Алкогольне сп`яніння відсутнє.

Враховуючи встановлене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

З огляду на встановлені у цій справі обставини та межі позовних вимог суд вважає належним спосіб захисту у вигляді скасування протиправного рішення та зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Одночасно суд бере до уваги, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі №560/4330/26, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформленого витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №6/в від 15.01.2026 в частині відмови ОСОБА_4 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як матері померлого військовослужбовця. Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_4 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_6 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1064,69 гривень, тому ці витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони України задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №6/в від 15.01.2026 в частині відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як вдові та дітям померлого військовослужбовця.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_6 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 69 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_7 ) ОСОБА_2 (в інтересах якого діє Ярош Дарина Петрівна) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_8 ) ОСОБА_3 (в інтересах якої діє Ярош Дарина Петрівна) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_9 )

Відповідач:Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, 6,м. Київ,03168 , код ЄДРПОУ - 00034022)

Третя особа:ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя О.О. Михайлов