Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №522/13125/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13125/26

№ 3/522/4463/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Кривохижа Ю.А., розглянувши матеріалів про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту ПП УПП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

1. 24.06.2026 року о 23 годині 14 хвилин у м. Одесі, по вулиці Європейській, 37, ОСОБА_1 керувала електросамокатом «Bolt» н.з. НОМЕР_1 потужністю до 700 Вт в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки зі згоди ОСОБА_1 на приладі Drager Alcotest 7510 ARMF-0306, під запис ПВР. Результат позитивний 0,62% проміле, чим ОСОБА_1 порушила п. 2.9 а ПДР, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

2. У судове засідання ОСОБА_1 з`явилась, вину не визнала, подала клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якому зазначила, що не погоджується зі складеним відносно неї протоколом, оскільки фактично не керувала електросамокатом Bolt, а перебувала на ньому як пасажир, тоді як безпосереднє керування транспортним засобом здійснював її чоловік ОСОБА_2 . На обґрунтування своїх доводів зазначила, що 24.06.2026 року близько 23:00 години вона разом із чоловіком перебувала в центрі м. Одеси на вул. Європейській, де вони намагалися викликати таксі для повернення додому. У зв`язку з неможливістю виклику автомобіля чоловік через власний обліковий запис у мобільному застосунку Bolt орендував електросамокат, яким вони разом скористалися з метою переміщення до більш зручного місця для виклику таксі. ОСОБА_1 стверджує, що під час руху електросамокатом керував її чоловік, який здійснював усі необхідні дії для приведення транспортного засобу в рух та визначення напрямку його руху, тоді як вона стояла попереду нього, тримаючись лівою рукою за металевий елемент самоката, а правою рукою тримала телефон, на який, зокрема, здійснювала відеозапис поїздки. Також зазначила, що після зупинки електросамоката працівниками патрульної поліції за фактом руху тротуаром між нею, її чоловіком та поліцейським відбувся діалог, під час якого обоє повідомляли, що є водіями, оскільки мали посвідчення водія та спільно перебували на електросамокаті. Крім того, ОСОБА_1 звернула увагу на те, що відеозапис із нагрудного відеореєстратора поліцейського № 471528 розпочинається о 23:15:53, тоді як у протоколі часом вчинення правопорушення зазначено 23:14:00. Таким чином, безпосередній момент руху електросамоката до його зупинки працівниками поліції на вказаному відеозаписі не зафіксовано. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що за фактом тієї самої події працівниками патрульної поліції було винесено постанову серії ЕНА № 7436233 від 24.06.2026 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення правил руху тротуаром. Вказану постанову вона оскаржила до Київського районного суду м. Одеси, який рішенням від 04.08.2026 року у справі № 947/28061/26 задовольнив її позов, скасувавши постанову про накладення адміністративного стягнення. При цьому, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2026 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін. Як зазначила заявниця, під час розгляду вказаної справи суди встановили, що належними та допустимими доказами не підтверджено факт керування електросамокатом саме ОСОБА_1 , натомість наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності свідчать про те, що водієм електросамоката був її чоловік, а вона перебувала на ньому як пасажир. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила долучити до матеріалів справи копії рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.08.2026 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2026 року у справі № 947/28061/26, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

3. У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Калашнікова Т.В. заперечувала наявність вини у своєї підзахисної. У своїх поясненнях захисник зазначила, що на наданому відеозаписі неможливо встановити, хто саме керував електросамокатом. Крім того, вказала, що момент, який безпосередньо зафіксовано на відео, вже після зупинки самокату.

4. У судовому засіданні як свідок був допитаний чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який пояснив, що разом із дружиною перебував на електросамокаті. Вони планували проїхати декілька кварталів, після чого викликати таксі. Самокат був один, його сканування та оплату здійснював він особисто. Керував електросамокатом саме він, перебуваючи позаду дружини, яка стояла попереду. Відеозапис дружина здійснювала приблизно за хвилину до їх зупинки, тримаючи телефон у правій руці. При цьому кермо він дружині не передавав, і вона електросамокатом не керувала. Після їх зупинки працівник поліції повідомив, що протокол буде складено відносно дружини, оскільки вона перебувала попереду на самокаті. Водночас свідок стверджував, що безпосередньо перед працівником поліції зазначав, що саме він був водієм електросамоката. Також повідомив, що посвідчення водія наявне як у нього, так і в його дружини.

ІІ. Досліджені в судовому засіданні докази

5. Таким чином, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в судове засідання надано такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 702126 від 24.06.2026 року;

- довідка про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, відповідно до якої ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія.

- довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року не піддавалась адміністративному стягненню.

- результат приладу Alkotest 7510, відповідно до якого у ОСОБА_1 результат 0.62%, проміле;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів,? ? відповідно до якого у ОСОБА_1 результат 0.62%, проміле;?

- диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Водночас ОСОБА_1 на підтвердження невинуватості надано такі докази:

- копію рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.08.2026 року у справі №947/28061/26,

- копію постанови П?ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2026 року у справі № 947/28061/26,

- скріншоти з облікового запису ОСОБА_1 у мобільному застосунку Bolt,

- виписка з карткового рахунку ОСОБА_2 в АТ «КБ «ПриватБанк» за 24.06.2026 року та скріншот з мобільного додатку «Privat24»,

- USB-флешнакопичувач, який містить відеозапис, знятий на особистий телефон ОСОБА_1 о 23:13 год. 24.06.2026 року, та відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського № 471528, що отриманий представником позивачки в приміщенні УПП в Одеській області, скріншоти з наданого відеозапису о 23:16:12, о 23:16:13, о 23:16:14,

- копію адвокатських запитів ОСОБА_3 до УПП в Одеській області та до ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА»,

- копію відповіді на адвокатський запит від 30.06.2026 року № 921/2552,

- копію відповіді на адвокатський запит від 30.06.2026 року № 01.1-10/263,

- копію свідоцтва про шлюб від 17.06.2026 року серії НОМЕР_2 ,

- копію відповіді на адвокатський запит від 03.07.2026 року.

ІІІ. Оцінка Суду

6. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує таке.

7. Статтею 121 КУпАП визначено, що під транспортними засобами, зокрема у ч. 1-4 ст. 130 КУпАП, слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

8. Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

9. Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

10. Цей термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

11. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

12. Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електросамокат, і в вузькому - механічний транспортний засіб.

13. У постанові Верховного Суду по справі № 127/5920/22 від 15.03.2023 року, касаційна інстанції зазначила, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

14. Окрім того, відповідно до Закону України №2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

15. Як вбачається із загальнодоступних джерел технічні параметри електросамокатів, що перебувають у використанні мають потужність мотору до 1000 Вт та містять два колеса.

16. Тобто, електросамокат відповідно до Закону України № 2956-IX є легким персональним електричним транспортним засобом.

17. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

18. Суб`єктами правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засобів.

19. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 порушила п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

20. Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про те, що вона фактично не керувала електросамокатом, а перебувала на ньому як пасажир, суд не знаходить підстав для їх прийняття, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема відеозаписом із нагрудного відеореєстратора працівника поліції.

21. Посилання ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.08.2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2026 року у справі № 947/28061/26 суд не вважає достатньою підставою для закриття провадження у цій справі, оскільки зазначені судові рішення ухвалені за результатами розгляду іншого предмета спору, а саме щодо правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та не стосуються безпосередньо вирішення питання про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

22. При цьому суд враховує, що сам по собі факт скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за інше правопорушення не є безумовною підставою для висновку про відсутність у її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

23. Також доводи заявниці про те, що вона не здійснювала керування електросамокатом, спростовуються дослідженим відеозаписом із нагрудного відеореєстратора працівника поліції, на якому зафіксовано обставини події, спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції та її власні пояснення щодо обставин керування електросамокатом. Зокрема, під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 повідомляє, що вона була водієм електросамоката.

24. Окремо, суд зазначає, що доводи ОСОБА_1 , про відсутність факту керування транспортним засобом, не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 добровільно погодилась як водій пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Тобто на момент надання такої згоди вона усвідомлювала, що є водієм транспортного засобу та існує підозра у посадових осіб патрульної поліції щодо її перебування у стані алкогольного сп`яніння.

25. Отже, суд вважає, що доводи клопотання ОСОБА_1 про відсутність факту керування нею електросамокатом не знайшли достатнього підтвердження під час дослідження матеріалів справи, а посилання на судові рішення, ухвалені в межах іншого провадження, не спростовують доказів, які підлягають самостійній оцінці в цій справі.

26. Також суд відхиляє твердження ОСОБА_1 щодо неналежної автентичності відеозаписів. Пояснення ОСОБА_1 щодо неправдивості відеозаписів не підтверджуються експертними висновками, і самі відеофайли не містять ознак несанкціонованих змін.

27. Показання свідка ОСОБА_2 не спростовують обставини, що викладені в протоколі та підтверджені належними доказами, а лише є його власною інтерпретацією подій. До того ж суд звертає увагу на те, що свідок ОСОБА_2 жодним чином на місці події не намагався спростувати факт, що водієм транспортного засобу була особа, що притягається до адміністративної відповідальності.

28. Відеозапис з нагрудної камери поліцейського, що переглянутий Судом підтверджує факт зупинки водія ОСОБА_1 та те, що їй пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння.

29. Тобто вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП.

30. Вказані вище докази узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього.

31. У діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

ІV. Накладення адміністративного стягнення

32. Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП - відсутні.

33. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП - відсутні.

34. Суд відповідно до статті 33КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.

35. Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

36. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

Із цих підстав,

Керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 130, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 17 000 грн. 00 коп.(сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, у разі несплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.

Суддя Ю. А. Кривохижа