Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №127/25106/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25106/26

Провадження № 3/127/4975/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , за статтями 173 КУпАП та 185 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 147213 від 04.07.2026: «04.07.2026 о 00 год 50 хв по вулиці Пирогова, 141, на АЗС «ОККО» громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в п`яному вигляді, голосно висловлювався нецензурною лайкою в присутності відвідувачів, на зауваження не реагував, чим порушував громадський порядок».

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 147146 від 04.07.2026: «04.07.2026 о 00 год 50 хв по вулиці Пирогова, 141, на АЗС «ОККО» громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в п`яному вигляді, порушував громадський порядок, шарпав за формений одяг, на зауваження не реагував, намагався вчинити бійку з працівниками поліції, на неодноразові прохання припинити протиправні дії відмовився, чим вчинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції».

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.10.2026 у справі № 127/25107/26 адміністративні матеріали за № 127/25106/26 та № 127/25107/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтями 173 КУпАП та 185 КУпАПна підставі статті 36 КУпАП об`єднано та присвоєно загальний номер 127/25106/26.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився по невідомій суду причині, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2026 про привід ОСОБА_1 у судове засідання - не виконано, ОСОБА_1 – не доставлено.

Поряд з тим, до суду надійшла заява захисника Баришнікова А.Л. про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із хворобою захисника.

Однак, з метою забезпечення розгляду справи у розумні строки та недопущення спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, на підставі наявних у справі доказів.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що призвели до порушення громадського порядку і спокою громадян. Означені, передбачені диспозицією ст. 173 КУпАП стани: «порушення громадського порядку» та «порушення спокою громадян» – є обов`язковими альтернативними елементами об`єктивної сторони дрібного хуліганства.

Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Відтак, для наявності об`єктивної сторони складу означеного адміністративного правопорушення обов`язковою є наявність однієї з таких умов:

- висловлення працівником поліції, при виконанні ним службових обов`язків, особі законного розпорядження, тобто розпорядження, яке ґрунтується на вимогах чинного законодавства, та злісна непокора особи цьому розпорядженні;

- висловлення працівником поліції, при виконанні ним службових обов`язків, особі законної вимоги, тобто вимоги, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, та злісна непокора особи цій вимозі.

Слово "непокора", як зазначає законодавець, означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків.

Не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею185 КУпАП, непокора особи висловленому працівником поліції розпорядженню або вимозі, що суперечать закону, або не передбачені ним, або не ґрунтуються за фактичних обставин на наявних повноваженнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не наділяє суд повноваженнями самостійно збирати докази та самостійно встановлювати в діях особи склад адміністративного правопорушення, елементи якого не зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173 та 185 КУпАП, працівниками поліції до суду, крім протоколів про адміністративне правопорушення, надано копію протоколу про адміністративне затримання, копію постанови ЕГА № 2060959 від 04.07.2026 за ч. 1 ст. 178 КУпАП, письмові пояснення ОСОБА_2 від 04.07.2026, відеозапис, а також рапорт працівника поліції.

Однак, рапорт суд оцінює виключно як службовий документ, який містить інформацію про вчиненні поліцейськими дії та мотиви, якими керувались поліцейські, встановлюючи осіб, причетних до вчинення адміністративних правопорушень.

З відеозапису долученого працівниками поліції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що особа ( ОСОБА_1 ) знімає на свій мобільний телефон працівників поліції і неодноразово виголошує: «у мене є відстрочка», під час чого сторонні особи його відтягують в сторону, проте, він знову підходить до працівників поліції продовжує знімає та повторювати: «у мене є відстрочка». У подальшому працівники поліції натягують кайданки на нього.

Із переглянутого відеозапису не вбачається нападу ОСОБА_1 на працівників поліції, не вбачається шарпання за формений одяг працівників поліції, а також не вбачається спроб ОСОБА_1 вчинити бійку. Нецензурної лайки не чути через увімкнену сирену патрульного автомобіля.

Суд відхиляє письмові пояснення працівника АЗС «ОККО» ОСОБА_2 , згідно яких він став свідком того, як невідома особа чоловічої статті висловлюється нецензурною лайкою те не реагує на зауваження працівників поліції, як такі, що прямо суперечать змісту відеозапису.

Отже, доказів того, що діями ОСОБА_1 04.07.2026 о 00 год 50 хв було порушено громадський порядок, або порушено спокій громадян, а також того, що ОСОБА_1 04.07.2026 о 00 год 50 хввчинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції – не надано.

Зазначені у протоколі обставини не розкриті з точки зору їх відповідності диспозиціям статей 173 та 185 КУпАП, що інкримінуються ОСОБА_1 і не є підтвердженими відповідними доказами.

Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173 та статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 185, ст. ст. 7, 9, 36, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173 та статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: