Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №149/2397/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2397/26

Провадження №2/149/1515/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І. В.,

за участі секретаря Янюк А. Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Свеа Фінанс" заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий зміст заявлених вимог

Позов мотивований тим, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримав кредит, який зобов`язався повернути, а також сплатити проценти та, в разі порушення, неустойку. В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та допустив заборгованість у загальному розмірі 30355,99 грн, які позивач, набувши право вимоги, просить стягнути разом із судовими витратами - судовим збором у розмірі 2662,40 грн.

Рух справи та процесуальні дії

Ухвалою суду від 07.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 17.07.2026 суд перейшов до розгляду справи у спрощеному провадженні з викликом сторін.

Позиція учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить здійснювати розгляд справи у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав додаткові пояснення та просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що позивачем не підтверджено фактичне перерахування коштів відповідачеві, а також належність йому банківської картки. Наданий позивачем розрахунок не є первинним банківським документом про рух коштів і не доводить факт зарахування коштів, договір факторингу не підтверджує фактичного виникнення права вимоги. Відображення у розрахунку платежу 0,01 грн не доводить визнання боргу відповідачем. Заявлений розмір процентів є непропорційним сумі кредиту та є надмірним стягненням, несправедливим. Заявляючи вимогу про стягнення комісії позивач не зазначив і не підтвердив яка конкретно послуга була надана відповідачеві на цю суму і чим це підтверджено. Безпідставним є вимога про стягнення штрафу у розмірі 4000 грн. Максимальна сума, яка могла б бути заявлена позивачем складає 15999 грн, однак це не свідчить про визнання такої вимоги відповідачем, а інші вимоги є необґрунтованими.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

08.07.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5665267 (далі - Договір) за умовами якого відповідач, у безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок, отримав кредит у розмірі 8000 грн, строком 360 днів, із стандартною процентною ставкою – 0,95%, денною процентною ставкою 0,9778%, штрафом за невиконання та/або неналежне виконання споживачем зобов`язання щодо повернення суми кредиту у розмірі 75% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання, комісією, що нараховується в день надання кредиту

Вказаний Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", містить персональні дані відповідача, зокрема номер паспорта, РНОКПП, адресу проживання, електронної пошти, номера телефонів, електронного платіжного засобу.

Перерахування грошових коштів у безготівковій формі на рахунок відповідача підтверджується інформацією наданою ТОВ "Пейтек" (а.с. 23 зворот).

Згідно проведеного ТОВ "Лінеура Україна" розрахунку загальний розмір заборгованості відповідача за Договором складає 30355,99 грн, з яких: 8000 - тіло кредиту; 17555,99 - проценти; 4000 – штрафні санкції, 800 – комісія (а.с. 18-23).

23.02.2026 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Свеа Фінанс" укладено договір факторингу № 01.02-5/26 за умовами якого ТОВ "Свеа Фінанс" набуло право вимоги до відповідача за договором № 5665267 від 08.07.2025 у загальному розмірі 30355,99.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.ст. 1048, 1054 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суд зазначає, що відповідач, будучи належним чином поінформованим про істотні умови договору, зокрема розмір та порядок сплати відсотків, комісії, погодивши їх, ознайомився з паспортом кредиту, уклав договір, отримав кредит, користувався кредитними коштами на визначених сторонами договору умовах.

Про укладення договору, ознайомлення з умовами, паспортом кредиту та укладення договору свідчить підписання цього договору одноразовим ідентифікатором.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (надалі – Закон № 675), у редакції чинній на час укладення Договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

В п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону № 675 одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675).

За змістом ч. 6 ст. 11 Закону № 675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону № 675).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Встановивши, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого первісний кредитор надав, а відповідач отримав грошові кошти, які зобов`язався повернути, сплатити проценти, однак отримані кошти у повному обсязі не повернув, проценти не сплатив, суд доходить висновку, що відповідач порушив зобов`язання за Договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу, а тому позивач набув право вимоги до відповідача за Договором.

Обґрунтовуючи сукупний розмір заборгованості позивач зазначає, що внаслідок порушення зобов`язання за Договором первісним кредитором нараховано відповідачу неустойку (штраф) у розмірі 4000 грн.

Попри це, суд враховує, що п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час, відповідач як позичальник, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню), яка нарахована згідно договору укладеного після 24.02.2022.

З цих підстав суд відхиляє доводи позивача та доходить висновку, що неустойка в розмірі 4000 грн не підлягає стягненню.

Суд відхиляє доводи відповідача про несправедливість умов договору, оскільки ці умови були погоджені його сторонами, при цьому відповідач з 2025 року не скористався правом на оскарження договору чи його окремих положень, не заявив зустрічного позову у даній справі. Умовами договору комісія визначена за видачу кредиту, що також обумовлено сторонами договору.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені обставини, зокрема те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором не виконав та допустив заборгованість в розмірі 26355,99 грн, з яких: 8000 грн - тіло кредиту; 17555,99 грн - проценти за користування кредитом, комісія – 800 грн, а тому суд доходить висновку про часткове задоволення позову та її стягнення з відповідача.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2311,57 (2662,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/30355,99грн (ціна позову) х 26355,99 грн (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Свеа Фінанс" заборгованість за кредитним договором №5665267 від 08.07.2025 у розмірі 26355 (двадцять шість тисяч триста пятдесят пять) грн 99 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Свеа Фінанс" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2311,57 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення 02.10.2026.

Учасники справи:

позивач: ТОВ "Свеа Фінанс", код ЄДРПОУ 37616221, адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ігор ОЛІЙНИК