Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №529/775/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 529/775/25 Номер провадження 22-ц/814/2001/26Головуючий у 1-й інстанції Чуб К. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на заочне рішення Диканського районного суду Полтавської області від 15 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт капітал» (надалі ТОВ «Юніт Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором №433773855 в сумі 62420,44 грн., судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу 7000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилалось на те, що 10.11.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено кредитний договір №433773855, відповідно до умов якого товариство перерахувало 13200 грн. на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 .

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, а в подальшому неодноразово укладали додаткові угоди якими продовжували строк дії договору, остаточно до 31 грудня 2024 року.

Згідно договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024 укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», останнє отримало право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, в том у числі до відповідача за кредитним договором №433773855 від 10.11.2023.

Згідно договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 укладеного ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», останнє передало право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор – позивач зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором, згідно реєстру боржників, в тому числі і за кредитним договором №433773855, укладеним з ОСОБА_1 .

Неналежне виконання позичальником взятих кредитних зобов`язань призвело до виникнення заборгованості в сумі 62420,44 грн., яка була обрахована первісним кредитором та послідуючим новим кредитором по 07.04.2024.

Заочним рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 15 січня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку про наявність кредитних правовідносин, доведеність перерахування кредитних коштів та неналежне виконання позичальником зобов`язань, що призвело до виникнення заборгованості, між тим відмовив в задоволенні позову з огляду на укладання первісного договору факторингу за 5 років до кредитного договору та відсутність жодної визначеної вимоги до позичальника на момент укладання договору факторингу, що свідчить про недоведеність прав переходу як на першому етапі укладання договору факторингу, так і наступних, які є похідними.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Юніт Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вказує, що наданими доказами в повній мірі доводиться перехід права вимоги від первісного кредитора до інших товариств та остаточно до позивача. Саме підписаний реєстр прав вимоги засвідчує передачу прав вимоги до боржників. Згідно умов договору факторингу передача прав вимоги здійснюється за реєстрами, які є додатками до нього.

Звертає увагу на правову позицію висловлену Верховним Судом з цього приводу при розгляді справи з подібними правовідносинами, яка є обов`язковою при застосуванні аналогічних норм права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення останньої.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10.11.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено кредитний договір №433773855, відповідно до умов якого позичальник отримав 13200 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 .

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 згідно умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Також сторони визначили, що під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.

В подальшому, протягом 2019-2023 років ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладали додаткові угоди, якими продовжували строк дії договору факторингу, остаточно - до 31.12.2024.

Згідно договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024 укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», останнє отримало право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, в том у числі до відповідача за кредитним договором №433773855 від 10.11.2023.

Згідно договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 укладеного ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», останнє передало право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор – позивач зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором, згідно реєстру боржників, в тому числі і за кредитним договором №433773855, укладеним з ОСОБА_1 .

Згідно наданих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» розрахунків заборгованості, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору станом на 07.04.2024 виникла заборгованість в сумі 62420,44 грн.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд, встановивши наявність кредитних правовідносин, дійшов висновку про не набуття позивачем у визначеному законом порядку права вимоги за договором кредитної лінії №433773855 від 10.11.2023, оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання за вказаним кредитним договором, а отже позивач не є правонаступником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у цих правовідносинах, що виключає стягнення кредитної заборгованості на його користь.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з вказаними висновками суду.

Так, 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, а в подальшому неодноразово укладали додаткові угоди, якими продовжували строк дії договору остаточно до 31 грудня 2024 року.

У договорі факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 сторони обумовили:

клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1);

фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги, кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком, та не змінює попередній (пункт 2.2);

право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (пункт 4.1.);

Згідно договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024 укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», останнє отримало права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, в том у числі до відповідача за кредитним договором №433773855 від 10.11.2023.

Згідно договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 укладеного ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», останнє передало права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор – позивач зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором, згідно реєстру боржників, в тому числі і за кредитним договором №433773855, укладеним з ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)

Частиною 1 статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога

Згідно ч. 2 ст. 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається

Допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги;

наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина перша статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу;

майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу;

у договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб`єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки);

майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов`язуватися із клієнтом.

Майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення.

Вказаних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 07.01.2026 при розгляді справи №727/2790/25 з подібними правовідносинами, які підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Враховуючи вище зазначені норми права та роз`яснення ВС при розгляді справи з подібними правовідносинами, встановлені обставини в даній справі, колегія суддів приходить до висновку, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 по кредиту від 10 листопада 2023 року №433773855 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Юніт капітал», що повністю узгоджується з положеннями ч.1ст. 1078 ЦК України.

На вказані обставини суд першої інстанції не звернув належної уваги, невірно застосував норми матеріального права у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про недоведеність права переходу від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому до інших кредиторів.

Що стосується вимоги про стягнення заборгованості новим кредитором в сумі 62420,44 грн., колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Із прийняттям ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону №675-VIII.

Матеріалами справи доводиться факт укладання 10.11.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору кредитної лінії №433773855, який, як і паспорт споживчого кредиту було підписано шляхом електронного підпису, за допомогою одноразових ідентифікаторів UTSY та 3965 відповідно.

Також сторони узгодили суму кредиту – 13200 грн., строк кредитування в 30 днів, відсотки за користування кредитом в сумі 2415,60 грн. та загальну суму, що підлягає поверненню – 15615,60 грн.

Сума кредиту була перерахована на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що була зазначена нею особисто в заявці на отримання коштів в кредит та підтверджується як платіжним дорученням від 10.11.2023, так і випискою АТ КБ «ПриватБанк» витребуваною на запит суду.

Неналежне виконання умов договору позичальником призвело до виникнення заборгованості, яка була обрахована ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» та станом на 07.04.2024 складала 62420,44 грн.

На підтвердження наявності заборгованості у вказаному розмірі позивачем було надано розрахунки заборгованості складені як ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» так і ТОВ «Таліон плюс».

Надаючи оцінку вказаним доказам, враховуючи умови укладеного між сторонами кредитного договору, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, умовами кредитного договору, паспортом споживчого кредиту встановлено строк його дії в 30 днів, який визначено як дисконтний період, встановлено плату за користування коштами у вигляді відсотків в сумі 2415,60 грн. та суму яка підлягає стягненню по завершенні 30-ти денного строку -15615,60 грн.

Разом з тим в розділі 7 «Порядок погашення кредиту та сплати процентів» зазначено різні періоду повернення всієї суми кредиту, а саме: 1) 10.12.2023, 2) закінчення строку дії договору в порядку передбаченому п. 11.1, тобто через 5 років, 3) дострокове припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.1 або п. 9.1.1.7, шляхом дострокового повернення кредиту, 4) кінцева дата повернення кредиту - 10.12.2028.

Також в п.п. 3.2, 3.3 договору сторони погодили, що встановлений строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови активації позичальником в особистому кабінеті функції продовження строку дисконтного періоду. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за 30 днів проценти у розмірі 2415,60 грн.

В паспорті споживчого кредиту який підписаний сторонами та є невід`ємною частиною міститься інформація щодо процентної ставки, а саме дисконтна процентна ставка: 3,65%-766,50%, індивідуальна процентна ставка: 383,25-766,50%, базова процентна ставка: 766,50%, після закінчення дисконтного періоду: 1087,70%.

В розділі 8 кредитного договору, який регулює питання вартості послуг кредитодавця, за період від дати видачі до 10.12.2023 проценти нараховуються за ставкою 226,65% річних, що становить 0,61% за кожен день, у разі вчинення дій щодо продовження дисконтного періоду проценти нараховуються за ставкою 632,76% річних, що становить 1,73% в день, а після закінчення дисконтного періоду нараховуються за ставкою 1087,70% річних, що становить 2,98% в день.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка має назву «Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»)

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Вказаних висновків дійшов Верховний Суд в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 07 вересня 2026 року при розгляді справи з подібними правовідносинами.

В даному випадку, як вбачається з кредитного договору, паспорту споживчого кредиту, сторони визначили строк його дії в 30 днів, проценти за користування в сумі 2415,60 грн. та загальну суму, що підлягає поверненню – 15615,60 грн.

Саме зазначені умови відносяться до істотних умов договору, які узгодили сторони та які усвідомлював при отриманні коштів позичальник.

Як зазначалося вище, умови договору містять різні відсоткові ставки, різні строки кредитування та заплутану систему нарахування відсотків.

Тлумачення змісту вказаних умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими для розуміння споживача та двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо як розміру відсотків так і строку дії договору. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача.

За відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, який укладено 10 листопада 2023 року, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.

Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Враховуючи визначений сторонами строк кредитування у 30 днів, розмір відсотків за користування кредитом у сумі 2415,60 грн., які й усвідомлював споживач як суму, що підлягає поверненню, то в обов`язок останнього входить повернення кредитору саме тіла кредиту 13200 грн., відсотків 2415,60 грн., а загалом 15615,60 грн.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог на 25% (з заявлених при подачі позову 62420,44 грн. - задоволено 15615,60 грн.), з відповідача на користь товариства підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційній інстанції у відповідній пропорції - в сумі 605,60 грн., як 25% сплаченого судового збору від 2422,40 грн. та відповідно 908,40 грн., як 25% від 3633,60 грн. судового збору за апеляційну скаргу, що в цілому становить 1514 грн.

Одночасно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 1750 грн. витрат на професійну правничу допомогу (що становить 25% від 7000 грн.).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п. 3, 4, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити частково.

Заочне рішення Диканського районного суду Полтавської області від 15 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість договору кредитної лінії №433773855 від 10.11.2023 в сумі 15615,60 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту 13200 грн. та 2415,60 грн. заборгованості по відсоткам.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в сумі 1514 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1750 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2026 року.

Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин