Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №544/1535/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/1535/25 Номер провадження 22-ц/814/1220/26Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю. О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,

розглянула в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2025 року по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі ГУ ПФУ в Полтавській області) звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило примусово стягнути з відповідача надмірно отримані кошти в розмірі 3344,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ПФУ та отримує пенсію по інвалідності згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 01.08.2019 по 31.08.2020 пенсія йому виплачувалася згідно виписки з акту огляду обласної транспортно-радіологічної МСЕК серії АВ №0070506 від 28.08.2019 про встановлення третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини на період з 01.08.2019 по 31.08.2020.

Починаючи з 01.09.2020 по 31.01.2024 виплата пенсії по третій групі інвалідності внаслідок війни була продовжена на період карантину та дії військового стану.

04.01.2024 ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, в зв`язку з чим проведенням перерахунку пенсії з 01.02.2024 на підставі нової довідки МСЕК (зміною групи інвалідності з 3-ї на 2-гу та зміною причини інвалідності) виникла переплата пенсії за період з 01.03.2023 по 31.12.2024 в сумі 3344,42 грн., яка була виявлена у грудні 2024.

Направлений на адресу відповідача лист від 02.01.2025 з повідомленням про виявлену переплату та необхідність її повернення залишився без належного реагування. Кошти отримувачем не були повернуті, що і стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заявлених вимог місцевий суд дійшов висновку про безпідставність позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ГУ ПФУ в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та постановити нове, про задоволенні позовних вимог.

Вказує на недобросовісність дій відповідача, який отримавши надмірні кошти не повернув їх, що завдає шкоди державним інтересам у сфері соціального захисту населення та ускладнює процедуру виплати пенсій.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області (пенсійна справа №1601015673) та отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 01.08.2019 по 31.08.2020 пенсія йому виплачувалася згідно виписки з акту огляду обласної транспортно-радіологічної МСЕК серії АВ №0070506 від 28.08.2019 про встановлення ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

З 01.09.2020 по 31.01.2024 виплата пенсії по ІІІ групі інвалідності внаслідок війни була продовжена на період карантину та дії воєнного стану у відповідності до підпункту 14-6.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

04.01.2024 ОСОБА_1 була встановлено ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

У зв`язку з проведенням перерахунку пенсії з 01.02.2024 на підставі нової довідки МСЕК (зміною групи інвалідності з 3-ї на 2-гу та зміною причини інвалідності) виникла переплата пенсії за період з 01.03.2023 по 31.12.2024 в сумі 3344,42 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд встановив відсутність вини чи недобросовісних дій з боку відповідача, які б могли призвести до виплати йому надмірних коштів та вказав на недоведеність позивачем неможливість контролювати обставини, що були підставою для призначення пенсії та здійсненої працівниками фонду переплати пенсійних коштів.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-91цс14 (постанова від 02 липня 2014 року) визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».

Колегія суддів зауважує, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу стягнення з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій за період з 01.02.2024 по 31.10.2024.

Обґрунтовуючи свої вимоги пенсійний фонд вказує, що надміру виплачені суми пенсії здійснені внаслідок зловживань з боку пенсіонера та посилається на його недобросовісність.

Між тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що матеріали справи не містять жодних доказів недобросовісності дій відповідача, а пенсійні виплати здійснювалися на законних підставах, що в свою чергу свідчить про недоведеність недобросовісності з боку відповідача та покладення на нього обов`язку повернути надміру виплачених сум пенсійних виплат.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять посилань на обставини, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Фактично апеляційна скарга дублює текст позовної заяви та не містить доказів, які-б свідчили щодо виникнення переплати пенсії саме внаслідок зловживання з боку відповідача по справі, що було б в такому випадку достатньою правовою підставою для їх повернення.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни судового рішення, як ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 02 жовтня 2026 року.

Судді: О. І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин