Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №760/22501/26
Суддя: Агафонов С. А.
Справа № 760/22501/26
Провадження № 3/760/6020/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Київ
Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Агафонов С.А., за участю прокурора Данилюк К.О., захисника Хомишина М.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Матеріали про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за протоколами № 918 та № 919 від 06.08.2026 були об`єднані в одне провадження для спільного розгляду та вирішення питання про накладення адміністративного стягнення відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Згідно з протоколом № 918 від 06.08.2026, ОСОБА_1 , будучи директором (виконуючим обов`язки директора) комунального некомерційного підприємства «Перинатальний центр м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КНП «Перинатальний центр м. Києва»), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 24.11.2023 припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 12.12.2024 о 21:31 несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) (далі - Декларація), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Згідно з протоколом № 919 від 06.08.2026, ОСОБА_1 , будучи директором (виконуючим обов`язки директора) комунального некомерційного підприємства «Перинатальний центр м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КНП «Перинатальний центр м. Києва»), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 24.11.2023 припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 12.12.2024 о 21:21 несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за 2023 рік (після звільнення) (далі - Декларація), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Прокурор Данилюк К.О. підтримала притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за обома протоколами. Відповідно до поданих письмових висновків прокурор вважала доведеним, що ОСОБА_1 , припинивши виконання обов`язків директора КНП «Перинатальний центр м. Києва», мала окремі обов`язки щодо подання декларації при звільненні та щорічної декларації після звільнення за 2023 рік, які виконала з порушенням установлених законом строків. Зазначила, що ОСОБА_1 раніше подавала декларації, була обізнана з порядком декларування, а поважних причин несвоєчасного подання декларацій не встановлено. За кожним із протоколів прокурор просила визнати ОСОБА_1 винною за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
Захисник Хомишин М.А. заперечував наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за протоколом № 919. Стверджував, що після припинення виконання обов`язків директора вона мала подати лише одну декларацію, у зв`язку з чим покладення на неї відповідальності за несвоєчасне подання двох декларацій є необґрунтованим.
ОСОБА_1 погодилася з доводами захисника Хомишина М.А. та підтримала викладену ним позицію.
Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати факт вчинення правопорушення, винуватість особи, наявність підстав для адміністративної відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Суб`єктами цього правопорушення є особи, на яких відповідно до частин першої та другої ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» покладено обов`язок подання декларацій.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу КНП «Перинатальний центр м. Києва» від 28.09.2023 № 1197/к на ОСОБА_1 , заступника директора з організаційно-методичної роботи, з 01.10.2023 було покладено виконання обов`язків директора зазначеного підприємства. У зв`язку з призначенням директора відповідно до наказу від 23.11.2023 № 1320/к ОСОБА_1 з 24.11.2023 припинила виконання відповідних обов`язків.
КНП «Перинатальний центр м. Києва» є закладом охорони здоров`я, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Києва, та юридичною особою публічного права. Отже, під час виконання обов`язків директора ОСОБА_1 належала до осіб, зазначених у підпункті «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Передбачене ч. 5 ст. 45 цього Закону звільнення посадових осіб закладів охорони здоров`я від вимог фінансового контролю не поширюється на керівників закладів охорони здоров`я відповідного рівня, зокрема міського рівня міста Києва. Тому на ОСОБА_1 під час виконання обов`язків директора поширювалися вимоги щодо подання декларацій, а припинення відповідної діяльності зумовило обов`язки, встановлені ч. 2 ст. 45 Закону.
Абзац 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює обов`язок особи, яка припиняє відповідну діяльність, подати декларацію протягом 30 календарних днів із дня її припинення. Декларуванню підлягає період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.
Абзац 2 ч. 2 ст. 45 цього Закону встановлює окремий обов`язок особи, яка припинила діяльність, подати до 1 квітня наступного року декларацію за минулий рік.
Таким чином, припинивши відповідну діяльність 24.11.2023, ОСОБА_1 мала подати декларацію при звільненні протягом 30 календарних днів, тобто до кінця 24.12.2023, та щорічну декларацію після звільнення за 2023 рік до 01.04.2024, тобто до кінця 31.03.2024.
На час припинення ОСОБА_1 відповідної діяльності обов`язкове декларування було відновлено Законом України від 20.09.2023 № 3384-IX, який набрав чинності 12.10.2023. Передбачене п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» відтермінування подання раніше неподаних декларацій до 31.01.2024 не змінювало строків виконання обов`язків, які виникли у ОСОБА_1 після відновлення декларування.
Відомостями Реєстру, наведеними в матеріалах справи, підтверджується, що щорічну декларацію після звільнення за 2023 рік ОСОБА_1 подала 12.12.2024 о 21:21, а декларацію при звільненні 12.12.2024 о 21:31. Отже, обидві декларації подано після закінчення встановлених законом строків.
Доводи захисника про необхідність подання лише однієї декларації суддя відхиляє, оскільки вони не узгоджуються зі змістом ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Кожний із двох абзаців цієї частини встановлює самостійний обов`язок із власним строком виконання та звітним періодом. Декларація при звільненні відображає відомості станом на день припинення відповідної діяльності. Щорічна декларація після звільнення охоплює весь календарний рік, включаючи період після припинення діяльності, та містить відомості станом на 31 грудня звітного року.
У випадку ОСОБА_1 припинення виконання обов`язків директора відбулося у листопаді 2023 року, тому звітний період декларації при звільненні та звітний період щорічної декларації після звільнення не збігаються. Виконання одного із зазначених обов`язків не звільняло її від своєчасного виконання іншого.
Відомостями про дії користувача Реєстру підтверджується, що дії щодо створення та подання зазначених декларацій ОСОБА_1 здійснила 12.12.2024. Даних про своєчасні спроби їх подання, які завершилися невдало з об`єктивних причин, матеріали справи не містять.
ОСОБА_1 була зареєстрована в Реєстрі з 17.03.2017 та раніше подавала декларації, що свідчить про її обізнаність із процедурою електронного декларування. Доказів існування об`єктивних обставин, які перешкоджали своєчасному виконанню кожного із зазначених обов`язків, не надано. Довід про необхідність подання лише однієї декларації стосується тлумачення обов`язків щодо декларування та не підтверджує наявності поважної причини пропуску строків.
Оцінивши встановлені обставини та наявні докази у сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, без поважних причин несвоєчасно виконала два самостійні обов`язки, передбачені абзацами першим та другим ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». Її дії за кожним із зазначених епізодів підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
При визначенні адміністративного стягнення суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер установлених правопорушень, дані про особу ОСОБА_1 та відсутність установлених обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність. З огляду на зазначене суддя вважає необхідним застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки справи про обидва адміністративні правопорушення одночасно розглядаються одним суддею, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП підлягає накладенню одне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Керуючись статтями 33, 36, 38, 40-1, 172-6, 221, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, статтями 1, 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, які підлягають сплаті на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача /код ЄДРПОУ/37993783, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Призначення платежу: судовий збір.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення до виконання 3(три) місяці.
Суддя Агафонов С.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua