Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №760/10743/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10743/26

2/760/15021/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 жовтня 2026 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючої судді Фіцай О.Л.

за участю секретаря Скомаровської О.О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 172 874,76 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що між Відповідачкою та первісними кредиторами було укладено ряд кредитних договорів, права вимоги за якими на підставі договорів факторингу набув Позивач, а саме:

- за кредитним договором № 5631305 від 16.02.2025, укладеним з ТОВ «МІЛОАН», у розмірі 41 400,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. - основне зобов`язання; 18 900,00 грн. - комісія за обслуговування кредиту; 7 500,00 грн. - неустойка (штраф, пеня);

- за кредитним договором № 1930914 від 01.12.2024, укладеним з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», у розмірі 57 299,96 грн., з яких: 14 999,96 грн. - основна сума боргу; 34 800,00 грн - проценти; 7 500,00 грн - пеня;

- за кредитним договором № 8631253 від 03.01.2025, укладеним з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», у розмірі 33 854,80 грн., з яких: 13 734,00 грн - основна сума боргу; 16 480,80 грн. - проценти; 3 640,00 грн. - пеня, штрафи;

- за кредитним договором № 71742951 від 29.03.2025, укладеним з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», у розмірі 16 500,00 грн., з яких: 5 000,00 грн - основна сума боргу; 750,00 грн. - проценти; 10 000,00 грн. - пеня; 750,00 грн. - комісія за надання кредиту;

- за кредитним договором № 1858883 від 13.02.2025, укладеним з ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», у розмірі 23 820,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - основне зобов`язання; 8 820,00 грн. - комісія за обслуговування кредиту; 8 000,00 грн. - неустойка (штраф, пеня).

На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути з Відповідачки заборгованість у судовому порядку, а також понесені судові витрати.

14.04.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Фіцай О.Л.

29.04.2026 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник Позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, яка про причини неявки не повідомила, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у справі.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У судовому засіданні 24 вересня 2026 року завершено розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, проголошення якого відклав.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив таке.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та первісними кредиторами укладено кредитні договори в електронній формі, за умовами яких Відповідачка отримала кредитні кошти на умовах платності та строковості, а саме: договір № 5631305 від 16.02.2025 (ТОВ «МІЛОАН»); договір № 1930914 від 01.12.2024 (ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»); договір № 8631253 від 03.01.2025 (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»); договір № 71742951 від 29.03.2025 (ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»); договір № 1858883 від 13.02.2025 (ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»).

На підставі укладених договорів факторингу (№ 28072025 від 28.07.2025, № 13112025/1 від 13.11.2025, № 28102025 від 28.10.2025, № 27/03/25 від 27.03.2025 та № 27082025 від 27.08.2025 відповідно) право грошової вимоги за вказаними кредитними договорами до ОСОБА_1 набуло ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Згідно з умовами кредитних договорів, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами.

Всупереч умовам договорів, Відповідачка не виконала взяті на себе договірні зобов`язання, припинила повертати надані їй кредитні кошти, у зв`язку з чим за нею рахується заборгованість, що підтверджується розрахунками заборгованості.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту.

Таким чином, уклавши договори на умовах, викладених у них, Відповідачка, як позичальниця, тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в них закріплені.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (статті 205, 207 ЦК України, ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З матеріалів справи вбачається, що укладені Відповідачкою договори відповідають вимогам закону, умови договорів з боку кредитодавців виконані, грошові кошти Відповідачці надані. В свою чергу, Відповідачка умови договорів не виконує, погашення кредитної заборгованості не здійснює, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) з огляду на наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що суми заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею) нараховані Відповідачці у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення з Відповідачки на користь Позивача заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею) за кредитними договорами № 5631305 у сумі 7 500,00 грн, № 1930914 у сумі 7 500,00 грн, № 8631253 у сумі 3 640,00 грн, № 71742951 у сумі 10 000,00 грн та № 1858883 у сумі 8 000,00 грн, а всього на загальну суму 36 640,00 грн, до задоволення не підлягає.

Доказів, які б спростовували розмір заборгованості Відповідачки перед Позивачем за кредитними договорами, суду не надано.

У зв`язку з невиконанням Відповідачкою умов укладених кредитних договорів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню, і з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами (за виключенням штрафних санкцій) у загальній сумі 136 234,76 грн, з яких: за договором № 5631305 - 33 900,00 грн; за договором № 1930914 - 49 799,96 грн; за договором № 8631253 - 30 214,80 грн; за договором № 71742951 - 6 500,00 грн; за договором № 1858883 - 15 820,00 грн.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 172 874,76 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 136 234,76 грн, що становить 78,81 % від ціни позову, отже з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 622,65 грн, що складає 78,81 % від 3 328,00 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 136 234,76 гривень, з яких:

- за кредитним договором № 5631305 від 16.02.2025 - 33 900,00 гривень;

- за кредитним договором № 1930914 від 01.12.2024 - 49 799,96 гривень;

- за кредитним договором № 8631253 від 03.01.2025 - 30 214,80 гривень;

- за кредитним договором № 71742951 від 29.03.2025 - 6 500,00 гривень;

- за кредитним договором № 1858883 від 13.02.2025 - 15 820,00 гривень.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 622,65 гривень.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

5. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.Л.Фіцай