Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №361/10308/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/10308/26

провадження № 1-кп/361/335/26

28.08.2026

ВИРОК

Іменем України

28 серпня 2026 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області

в складі судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116130000283, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біла Церква Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 357 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 раніше перебували у близьких стосунках, спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Після припинення спільного проживання у вказаній квартирі залишалися особисті речі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

На початку серпня 2026 року ОСОБА_4 прибув за вищевказаною адресою з метою забрати частину власних речей. Безперешкодно відчинивши вхідні двері наявним у нього ключем та зайшовши до квартири, ОСОБА_4 почав збирати свої речі, під час чого разом із ними також прихопив папку з документами.

У подальшому, покинувши вказану адресу та поїхавши у власних справах, того ж дня ОСОБА_4 відкрив зазначену папку, у якій виявив документи, в тому числі банківську картку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank) № НОМЕР_1 , відкриту на ім`я потерпілої ОСОБА_5 .

У цей момент ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що вказана банківська платіжна картка належить ОСОБА_5 , не передавалася йому у власність чи користування та він не має жодних правових підстав для її використання або розпорядження нею, діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив незаконно привласнити її. Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_4 умисно не повернув виявлену ним банківську платіжну картку ОСОБА_5 , а залишив її у своєму володінні та розпорядженні, фактично привласнивши її.

При цьому, відповідно до Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII, Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX, п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV, Постанови Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів та здійснення операцій з їх використанням», а також примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, банківська платіжна картка АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank) є електронним платіжним засобом (платіжним інструментом), що містить відповідні реквізити, виданий уповноваженою установою - банком та призначений для здійснення платіжних операцій, а тому відповідає ознакам офіційного документа.

За своїм юридичним значенням та функціональним призначенням зазначена банківська картка містить зафіксовану інформацію у вигляді електронних реквізитів, видана уповноваженою установою та посвідчує право її держателя на доступ до банківського рахунку і здійснення платіжних операцій, що надає їй юридичного значення офіційного документа.

У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи незаконно утримувати привласнену ним банківську платіжну картку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank) № НОМЕР_1 , без відома та дозволу ОСОБА_5 , використав для здійснення платіжних операцій, шляхом безконтактної оплати (через NFC) за товари та послуги, а саме: 05.08.2026 здійснив оплату за заправку газом на АЗС «Avantage7», що розташована по вул. Київській у м. Бровари, на суму 299,73 грн., та 10.08.2026 здійснив оплату товару на касі самообслуговування в магазині «THRASH!», що розташований по вул. Незалежності у м. Бровари, на суму 301,59 грн.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового слідства, як привласнення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів, тобто скоєння кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Відповідно до частини 2 статті 381 Кримінально процесуального кодексу України (далі – КПК України), суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 4 статті 107 КПК України не здійснювалось.

Згідно з частиною 3 статті 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Як вбачається із доданої до обвинувального акту заяви ОСОБА_3 , підписаної в присутності захисника ОСОБА_6 , обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 357 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно з частиною 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Отже, на підтвердження вини обвинуваченого, суд бере до уваги встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового процесу.

Вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого привласнені офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів доведена повністю. Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано органом досудового розслідування за частиною 1 статті 357 КК України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Суд бере до уваги, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком у світлі ст. 12 КК України. Суд враховує дані про особу обвинуваченого, якау лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, алкогольними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи, перелічені вище обставини та інформацію про особу винного, а також те що відомостей про працевлаштування ОСОБА_3 , у тому числі неофіційного, в матеріалах справи немає, суд дійшов висновку про те, що до обвинуваченого слід застосувати покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік, оскільки таке покарання буде достатнє для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Покарання у виді штрафу, на переконання суду недоцільно застосовувати до обвинуваченого, оскільки у нього немає постійного джерела доходу, яке дозволить йомувиплатити штраф і може стати для нього надмірним фінансовим тягарем.

Відповідно до ч.1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно ч.2 ст. 59-1 КК України, такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі п.4 ч.3 ст.59-1 КК України суд покладає на засудженого обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Щодо долі речових доказів суд зауважує таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 100 КПК України документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження.

Отже, диск з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «THRASH!», що за адресою Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд. 16 в. та відеоспостереження АЗС «Avantage7» що за адресою Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 300/1.

Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід обвинуваченій не обирався. Цивільний позов у справі не заявлявся. Арешт на майно не накладався. Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.

Керуючись ст. 84-86, 94, 95, 100, 124, 370, 371, 373-376, 381-382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Покласти ОСОБА_3 засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ диск з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «THRASH!», що за адресою Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд. 16 в. та відеоспостереження АЗС «Avantage7» що за адресою Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 300/1 залишити зберігатись у матеріалах кримінального провадження № 12026116130000283 від 12.08.2026.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1