Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №296/6738/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Суд: Корольовський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №296/6738/26

Суддя: Пилипюк Л. М.

Справа № 296/6738/26

2/296/4054/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"29" вересня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира

в складі: головуючого - судді Пилипюк Л. М.

за участю секретаря судового засідання Бартащук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.

Позов обґрунтовано тим, що сторони – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2017 року по 2019 рік та в них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира у справі від 18 січня 2022 року (справа № 296/6138/21) ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 2 500 гривень щомісячно, починаючи з 08 липня 2021 року та до повноліття дитини. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 01 травня 2026 року становить 145 000 гривень.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку розмір пені за прострочення сплати аліментів становить 1 300 575 гривень. Однак, враховуючи вимоги ст. 196 Сімейного кодексу України, згідно з якою пеня не може перевищувати 100 % суми загальної заборгованості, розмір пені буде дорівнювати загальній сумі заборгованості, що становить 145 000 гривень.

На підставі наведеного позивач просить стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення зі сплати аліментів у розмірі 145 000 гривень.

Ухвалою судді від 25 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача адвокат Чайковська Р.А. заявою від 29 вересня 2026 року просить розгляд справи здійснювати за її відсутності. У вказаній заяві представник позивача також зазначає, що вона заявлені позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Суд надіслав відповідачу засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) на адресу: АДРЕСА_1 копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками та судову повістку, однак відповідні поштові відправлення повернуті неврученим адресату з відміткою «адресат відсутній». А тому, відповідно до змісту п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що отримав судову повістку.

Враховуючи наявність всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що сторони - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 23 листопада 2018 року Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 18 січня 2022 року (справа № 296/6138/21) ухвалено стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 2 500 гривень щомісячно, починаючи з 08 липня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист № 296/6138/21 від 06.04.2022, який перебуває на примусовому виконанні у Святошинському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Наведене підтверджено листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві від 04.05.026 № 14514/4.2-26/вх.17712/4-26.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, який здійснений Святошинським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01 травня 2026 року становить 145 000 гривень, період розрахунку заборгованості – з липня 2021 року по квітень 2026 року включно.

Предметом спору в цій справі є стягнення неустойки (пені) за прострочення виконання зобов`язання по сплаті аліментів.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7 СК України).

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК України).

Положеннями ч. 1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16 (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16 та дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1%. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зважаючи на наведене, з метою забезпечення сталості та єдності судової практики, однакового застосування норм права, суд при визначенні порядку обчислення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів вважає за необхідне застосувати висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18).

Встановивши, що з вини відповідача, який зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини за рішенням суду, виникла заборгованість по сплаті аліментів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його таким, що відповідає правилам, передбаченим постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року №333/6020/16, а саме, що пеня нарахована на кожен місяць окремо.

Також наданий позивачем розрахунок ураховує правило ст. 196 СК України про обмеження максимального розміру пені 100% заборгованості зі сплати аліментів, відповідно для кожного місяця, за який нараховувалися аліменти, що відповідає правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року № 711/679/21. Також суд ураховує, що відповідач не заперечив та документально не спростував здійснений позивачем розрахунок пені.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 145 000 гривень неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в розмірі 1331,20 слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280-284, 288, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 20, 141, 180, 182, 192, 196 Сімейного кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 145 000 (сто сорок п`ять тисяч) гривень пені, нарахованої за прострочення сплати аліментів за період з липня 2021 року по квітень 2026 року включно.

Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід держави 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м. Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua