Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №295/9562/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9562/26

Категорія 7

2/295/4757/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Войдевич О.А., до ОСОБА_2 про визнання спільної сумісної власності подружжя, права власності на 1/2 частину в частині будинковолодіння та на 1/2 частину земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 31.07.2005 року зареєструвала шлюб з відповідачем, який розірвано рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11.03.2026 року. За час перебування у шлюбі подружжям було придбано нерухоме майно у вигляді 22/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно договору купівлі-продажу від 06.06.2008 року дане нерухоме майно оформлено на відповідача. За змістом позову, в 2019 році ОСОБА_2 була розроблена технічна документація із землеустрою та проведена приватизація частини земельної ділянки під будинковолодінням, яким сторони користуються, із присвоєнням кадастрового номеру 1810136300:03:024:0108, площею 0,0072 га.

З огляду на викладене у позові, ОСОБА_1 просить визнати спільним сумісним майном подружжя 22/100 частин житлового будинку та земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:03:024:0108, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ( сто сім «б»); визнати за нею право власності на 1/2 ідеальну частку з 22/100 частин житлового будинку та 1/2 ідеальну частку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:03:024:0108, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 24.07.2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання позивач не з`явилася, представник позивача – адвокат Войдевич О.А. подала заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують, судові витрати з відповідача просили не стягувати.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їхній відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11.03.2026 року розірвано шлюб, зареєстрований 31 липня 2005 року Степанівською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області, актовий запис №3, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11-12).

Відповідачу по справі ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 22/100 частин житлового будинку за АДРЕСА_1 , що були набуті ним на підставі договору купівлі-продажу частини будинку від 06.06.2008 року. Дана обставина також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Житомирське обласне МБТІ» Житомирської обласної ради від 11.07.2008 та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 17-18, 25).

Крім цього, відповідачу на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 1810136300:03:024:0108, площею 0,0072 га за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями витягів із Державного земельного кадастру про земельну ділянку та з Державного реєстру речових прав (а.с. 22-23).

Положеннями статті 60 СК України визначено що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 ЦК України).

Тлумачення змісту статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майже аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини справи, положення матеріального законодавства України, визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 ідеальну частку з 22/100 частин житлового будинку та 1/2 ідеальну частку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:03:024:0108, площею 0,0072 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) зазначила, що встановлення обсягу спільно нажитого майна є питанням доказування та перевірки презумпції спільної сумісної власності. Заявлення окремої вимоги про визнання майна спільною сумісною власністю не є необхідним, оскільки судове рішення лише підтверджує існування відповідного правового режиму. Ефективним способом захисту у таких правовідносинах є саме вирішення вимоги про поділ майна.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позову щодо визнання спільним сумісним майном подружжя 22/100 частин житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:03:024:0108, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 70, 71 СК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-82, 89, 200, 206, 263-265, 352, 354 ЦПК України суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку з 22/100 частин житлового будинку, та право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:03:024:0108, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя