Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №560/1433/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1433/26

РІШЕННЯ

іменем України

02 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 30.12.2025 № 221350004914 про відмову у призначенні пенсії за віком.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.07.1989 з 01.04.2003 по 01.03.2004 , з 04.06.2013 по 30.04.2015 та призначити їй пенсію за віком з 27.02.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні періоди роботи підтверджені записами трудової книжки, які не містять виправлень. Відмова зарахувати період з 01.04.2003 по 01.03.2004 лише через відсутність у реєстрі застрахованих осіб даних про сплату страхових внесків покладає на неї надмірний тягар за ймовірні порушення роботодавця. Часткове зарахування періоду з 04.06.2013 по 30.04.2015 вважає безпідставним, оскільки невиконання страхувальником обов`язку зі сплати страхових внесків не може позбавляти особу страхового стажу.

Ухвалою від 02.02.2026 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження, витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області копії пенсійної справи позивача.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що на виконання рішення суду у справі № 560/8163/25 повторно розглянуло заяву позивача від 27.02.2025 і рішенням від 30.12.2025 відмовило у призначенні пенсії, оскільки страховий стаж становить 31 рік 06 місяців 13 днів. Період з 01.04.2003 по 01.03.2004 не зараховано, бо в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків, а записи трудової книжки за період після липня 2000 року слід підтвердити додатковими документами. За період з 04.06.2013 по 30.04.2015 страхові внески сплачено в сумі, меншій за мінімальний страховий внесок. Вимогу про зобов`язання призначити пенсію вважає втручанням у дискреційні повноваження.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві також просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку, а якщо сума сплачених за місяць внесків менша за мінімальний страховий внесок, період зараховується пропорційно. Інших документів на підтвердження спірних періодів позивач не надала.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи подане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо, зокрема, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (пункт 2).

Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ця справа стосується оскарження фізичною особою рішення суб`єкта владних повноважень щодо призначення пенсійних виплат. Отже, вона належить до справ, визначених пунктом 2 частини першої статті 263 КАС України, і підлягає розгляду в письмовому провадженні. З огляду на вказане суд відмовляє в задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подала заяву про призначення пенсії за віком 27.02.2025.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.03.2025 № 221350004914 у призначенні пенсії відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, який визначено у 30 років 1 місяць 17 днів.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі № 560/8163/25, яке набрало законної сили 16.12.2025, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 221350004914 від 07.03.2025, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком в звязку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву від 27.02.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 року № 1058-IV із врахуванням висновків суду.

Рішенням від 30.12.2025 № 221350004914 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за наслідками повторного розгляду заяви відмовило в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно з цим рішенням:

- страховий стаж заявника становить 31 рік 6 місяців 13 днів;

- до страхового стажу не зараховано період з 01.04.2003 по 01.03.2004 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.07.1989, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків;

- страховий стаж до 01.01.2004 зараховано згідно трудової книжки, архівної довідки № К-114 від 07.02.2020 та архівної довідки № К-718 від 21.06.2023;

- за період роботи з 04.06.2013 по 30.04.2015 сплачено страхові внески в сумі меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 позивач 01.03.2000 прийнята в ТОВ “Новоселицьке” бригадиром рільничої бригади (наказ № 1 від 01.03.2000), 01.03.2004 звільнена у зв`язку з реорганізацією господарства (наказ № 2 від 01.03.2004) і того ж дня прийнята в ПП “Гетьман” по переводу. У розділі про трудову участь за 2003 рік зазначено встановлений мінімум 170, виконано 89, заробіток 475,84. З 04.06.2013 по 10.11.2017 позивач працювала листоношею у Хмельницькій дирекції УДППЗ “Укрпошта”.

Згідно з архівною довідкою Старокостянтинівського районного трудового архіву від 07.02.2020 № К-114 відпрацьовані людино-дні та заробіток позивачки в ТОВ “Новоселицьке” у 2003 році становлять: січень - 26 днів, 100,00; лютий - 26 днів, 140,00; березень - 30+7 днів, 235,84. За квітень-грудень 2003 року людино-дні та заробіток не зазначені.

Згідно з історичною довідкою до фонду № 84 ТОВ “Новоселицьке” засноване 16.02.2000 і продовжувало свою діяльність до 2003 року, державну реєстрацію припинення юридичної особи проведено 07.07.2006. У фонді зберігаються відомості нарахування заробітної плати за 1972-2003 роки.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) відомості від ТОВ “Новоселицьке” за 2003 рік та січень-лютий 2004 року відсутні. За червень 2013 року - квітень 2015 року страхувальник (код 21344146) подав відомості про заробіток за кожен місяць з позначкою про сплату страхових внесків. До страхового стажу за ці місяці зараховано від 11 до 31 дня, зокрема за січень-квітень 2015 року - 13, 13, 14 та 11 днів при заробітку 541,39 грн, 603,73 грн, 553,00 грн та 461,12 грн. З травня 2015 року зараховано повні місяці, зокрема за травень при заробітку 460,55 грн та за червень при заробітку 500,36 грн.

Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 08.10.2025 у справі № 400/2492/24 Верховний Суд дійшов висновку, що позбавлення особи пенсійного стажу через те, що роботодавець несвоєчасно або не в повному обсязі сплачував страхові внески, суперечить конституційним засадам у сфері соціального захисту. Наявність чи відсутність фактичної сплати страхових внесків роботодавцем не спростовує самого факту виконання особою трудових обов`язків. Ризик несплати внесків підприємством-страхувальником не має перекладатися на працівника.

Стосовно періоду з 01.04.2003 по 01.03.2004 суд зазначає про таке.

Записи трудової книжки підтверджують, що позивач з 01.03.2000 по 01.03.2004 перебувала у трудових відносинах з ТОВ “Новоселицьке”. Водночас ця ж трудова книжка в розділі про трудову участь містить відомості про те, що у 2003 році позивач відпрацювала 89 людино-днів при встановленому мінімумі 170 і отримала заробіток 475,84. Архівна довідка № К-114, складена на підставі відомостей нарахування заробітної плати, підтверджує, що ці 89 людино-днів і заробіток 475,84 (100,00 + 140,00 + 235,84) припадають на січень-березень 2003 року. За квітень-грудень 2003 року людино-дні та заробіток позивачу не нараховувалися.

Період з 01.01.2003 по 31.03.2003 відповідач зарахував до страхового стажу на підставі трудової книжки та архівної довідки № К-114.

Отже, документи, які позивач подала до заяви про призначення пенсії, не підтверджують виконання нею роботи та нарахування заробітку в ТОВ “Новоселицьке” з 01.04.2003 по 31.12.2003. Відомостей про роботу, заробіток і сплату страхових внесків у цьому товаристві за січень-лютий 2004 року немає ні в реєстрі застрахованих осіб, ні в архівних документах. Згідно з історичною довідкою товариство здійснювало діяльність до 2003 року.

Позивач не надала ні пенсійному органу, ні суду доказів того, що у цей період вона фактично працювала, їй нараховувалась заробітна плата, а роботодавець не сплатив з неї страхові внески.

Висновки Верховного Суду, на які посилається позивач, стосуються випадків, коли особа працювала і отримувала заробіток, а страхувальник не виконав обов`язку сплатити з нього страхові внески. У цій справі за період з 01.04.2003 по 01.03.2004 не встановлено ні виконання роботи, ні нарахування заробітку, з якого страхувальник мав сплатити внески. Тому підстав вважати, що позивач несе наслідки порушення, допущеного роботодавцем, немає.

З огляду на зазначене, відповідач обґрунтовано не зарахував до страхового стажу позивачки період з 01.04.2003 по 01.03.2004.

Щодо періоду з 04.06.2013 по 31.12.2014.

За даними форми ОК-5 страхувальник щомісяця нараховував позивачу заробіток і сплачував з нього страхові внески. Позивач не заперечує, що відомості про розмір її заробітку є правильними, і не надала доказів того, що страхувальник нарахував або сплатив внески в меншому розмірі, ніж належало з цього заробітку.

Частина третя статті 24 Закону № 1058-IV прямо передбачає, що якщо сума сплачених за місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, і доплату не здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений пропорційно сплаченим внескам.

Отже, неповне зарахування цих місяців є наслідком застосування закону до фактично сплачених внесків, а не наслідком невиконання страхувальником свого обов`язку. Тому доводи позивача щодо цього періоду суд відхиляє.

Суд звертає увагу, що абзац другий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV надає можливість зарахувати такі місяці як повні за умови здійснення відповідної доплати в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

Щодо періоду з 01.01.2015 по 30.04.2015.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464-VI) в редакції Закону України від 28.12.2014 № 77-VIII, чинній з 01.01.2015, у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

За даними форми ОК-5 за січень-квітень 2015 року до страхового стажу позивачки зараховано 13, 13, 14 та 11 днів, тобто страхувальник сплатив внески лише з фактичного заробітку. З травня 2015 року при такому ж рівні заробітку місяці зараховані повністю. Це підтверджує, що страхувальник почав виконувати зазначений обов`язок лише з травня 2015 року.

Робота позивача в цей період підтверджена записами трудової книжки та даними реєстру застрахованих осіб і відповідачами не заперечується. Враховуючи наведений висновок Верховного Суду, позивач не повинна нести негативні наслідки того, що страхувальник у січні-квітні 2015 року сплатив внески не в повному обсязі. Тому період з 01.01.2015 по 30.04.2015 підлягає зарахуванню до її страхового стажу в повному обсязі, а рішення відповідача в цій частині є протиправним, тому його необхідно скасувати.

Суд зазначає, що для призначення пенсії за віком після досягнення 60 років позивачу необхідно не менше 32 років страхового стажу. Відповідач визначив її страховий стаж у 31 рік 6 місяців 13 днів, тобто до необхідного бракує 5 місяців 17 днів. Період з 01.01.2015 по 30.04.2015 становить чотири місяці, з яких 51 день уже зарахований. Отже, і з урахуванням цього періоду в повному обсязі страховий стаж позивача є меншим за 32 роки.

Тому висновок відповідача про відсутність у позивача страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, є правильним.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заяву позивача про призначення пенсії опрацьовано та оскаржуване рішення прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області за принципом екстериторіальності. За таких обставин належним відповідачем, зобов`язаним вчинити дії щодо зарахування страхового стажу та призначення пенсії, є саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів правомірність свого рішення, окрім частини, що стосується періоду з 01.01.2015 по 30.04.2015.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Тому на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області необхідно стягнути 665,60 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 30.12.2025 № 221350004914 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 в повному обсязі період роботи з 01.01.2015 по 30.04.2015.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21005 , код ЄДРПОУ - 13322403) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський