Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №560/20851/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20851/25

РІШЕННЯ

іменем України

02 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача адвокат Черніков Денис Юрійович звернувся до суду з позовом від 04.12.2025 в якому після роз`єднання позовних вимог просить, зокрема: " 6. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі штату 07.06.2024 в сумі 153 005, 40 грн.".

Представник позивача пояснив, що ОСОБА_1 з 22.05.2022 по 13.01.2023 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , а з 14.01.2024 по 28.08.2024 у Військовій частині НОМЕР_1 . Середньоденна заробітна плата позивача з урахуванням додаткової винагороди становить 850,03 гривень (25925,88 + 25925,88 / 61). Кількість днів затримки розрахунку при виключенні зі штату за період з 29.08.2024 до дня звернення до суду, з урахуванням обмежень, встановлених ст.117 КЗпП України становить 180 днів, тому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при виключенні зі штату 29.08.2024 у сумі 153005,40 гривень (арк. спр.1-6).

Відповідно до ухвали від 09.12.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (арк. спр.29).

У Відзиві на позов від 24.12.2024Військова частина НОМЕР_3 відмовити у задоволенні позову. Відповідач пояснив, що: "... оскільки Позивач добровільно написав рапорт про здачу справ та посади, стягнення з Відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку в розумінні ч.1 ст.117 КЗпП України є безпідставним.". Зауважив, що Позивач не обґрунтував: відсутність умислу у Відповідача на порушення його майнових прав; що основна сума грошового забезпечення була йому виплачена вчасно; свої майнові втрати, які були б у причинному зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні (арк. спр.33-36).

Відповідно до ухвали від 04.08.2026 суд витребував учасників докази, зокрема, позивачу запропонував пояснити та надати докази на підтвердження обставин щодо: 1) дати виплати (число, місяць, рік) при звільненні відповідно наказу від 29.08.2024 за №261 та виплаченої суми; 2) окремо всі послідуючі виплати, а саме: дата - сума (якщо були) з назвою цих виплат. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 до 14.08.2026 надати суду письмове пояснення з доказами на підтвердження обставин щодо: 1) дати виплати (число, місяць, рік) при звільненні з військової служби ОСОБА_1 відповідно наказу від 29.08.2024 за №261 та виплаченої суми; 2) окремо всі послідуючі виплати, а саме: дата - сума (якщо були) з назвою цих виплат; 3) довідку про середньоденний та середньомісячний заробіток позивача, відповідно до постанови КМ України №100 від 08.02.1995 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (арк. спр.40-41).

Встановивши обставини (факти), якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані ними докази, беручи до уваги норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, враховуючи наступне.

Згідно з наказом командира Військова частина НОМЕР_4 29.08.2024 №261 солдата ОСОБА_1 на підставі ст.26 ч.1 п."а" (у запас), ч.4 п.2 пп."б" (за станом здоров`я - за наявності інвалідності) Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу, зокрема, виключено із списків особового складу частини (арк. спр.21).

Довідкою про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів одержувачу ОСОБА_1 31.08.2024 зараховано платником (Військова частина НОМЕР_1 ) -218570,72 гривень (арк. спр.45).

Отже, з урахуванням звільнення зі служби та виключення із списків особового складу позивача 29.08.2024, відповідач провів ОСОБА_1 виплату при звільненні на суму 218570,72 гривень, що також підтверджено Довідкою відповідача від 10.08.2026 за №143/53/3674 (арк. спр.47).

Відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року N 260, середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Позивач та відповідач не надали жодних доказів на підтвердження проведених позивачу інших виплат після звільнення з військової служби і цього не встановлено судом. Відтак, немає підстав для застосування ст.117 КЗпП України, так як відповідальність роботодавця наступає після проведеної ним виплати грошового забезпечення невчасно, внаслідок неповного розрахунку при звільненні, чого не було. Цей висновок не спростовує судове рішення на яке вказує представник позивача, а саме у справі №560/14878/24 (арк. спр.8-19), адже відповідач тільки визначив суму на виконання судового рішення у розмірі 59869,64 гривень відповідно до довідки від 11.08.2026 за №143/53/3684 (арк. спр.46), але немає доказів проведеної виплати цієї суми.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач не довів позовні вимоги, що підтверджено доказами перевіреними судом. Зокрема, потрібно враховувати, що з урахуванням приписів статті 117 КЗпП України та правових позицій Верховного Суду в подібних правовідносинах, питання відшкодування, передбачене цією статтею, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин і ця відповідальність наступає після проведеної повної виплати чи часткових виплат, чого немає, так як був тільки проведений розрахунок при звільненні позивача 29.08.2024 на суму 218570,72 гривень (інших виплат не встановлено).

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов представника ОСОБА_1 адвоката Чернікова Дениса Юрійовича від 04.12.2025 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без задоволення.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 жовтня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя А.І. Петричкович