Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №560/8159/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8159/26

РІШЕННЯ

іменем України

02 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №222030037942 від 24.04.2026 про відмову в призначенні пенсії, зобов`язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.07.2000 по 28.12.2002, зобов`язати призначити пенсію за віком з 16.04.2026.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що спірним рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з недостатністю необхідного страхового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у поясненнях також просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком у зв`язку з недостатністю необхідного страхового стажу.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 16.04.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (за принципом екстериторіальності) від 24.04.2026 №222030037942 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. Визнаний пенсійним органом страховий стаж для визначення права на пенсію за віком становить 20 років 3 місяці 8 днів.

Із тексту спірного рішення встановлено, що за результатами розгляду документів заявнику не зараховані періоди згідно з трудовою книжкою від 29.07.1981 НОМЕР_1 з 01.07.2000 по 28.12.2002, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків в Індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Зі змісту записів трудової книжки НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , судом встановлено таке:

- 06.01.1998 - прийнято на посаду директора;

- 18.01.2000 - переведено на посаду менеджера;

- 28.12.2002 - звільнено з роботи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону №1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком.

За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону №1058-IV, який для періоду звернення становить не менше 33 років.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення особою 63 років, зокрема, у період з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року мають особи за наявності страхового стажу від 23 до 33 років.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі також - Порядок №637). Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Обов`язок сплати страхових внесків згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ч. 6 та 12 ст. 20) та обов`язок сплати єдиного внеску за Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (п. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4) покладений на страхувальників (роботодавців).

Періоди роботи, за які підприємство - страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату, та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватись до страхового стажу застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи можливо надати документальне підтвердження фактичної сплати страхувальником страхових внесків.

Відтак, працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність у інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків за відповідний період не є підставою для позбавлення особи права на стаж та пенсію. Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі № 482/434/17 щодо аналогічних правовідносин.

Водночас, відповідач не спростовує належними доказами наявний у позивача трудовий і страховий стаж, підтверджений записами трудової книжки.

Суд вважає, що позивач, як особа, що не сплачував страхові внески за себе самостійно і безпосередньо, не міг відповідати за своєчасність їх перерахування, а також за достовірність і точність тієї інформації, яку страхувальники зобов`язані були передавати/вносити на користь працівника до реєстру.

Отже, пенсійний орган повинен з`ясовувати причини вказаних розбіжностей не з застрахованою особою, а зі страхувальником, який не перераховував внески, вносив неправильні дані або допускав інші помилки в частині наповнення реєстру необхідними відомостями.

Відтак суд вважає, що період роботи 01.07.2000 по 28.12.2002 (як вказано у рішенні) підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Визначений відповідачем стаж складає 20 років 3 місяці 8 днів, а зарахований за цим рішенням 2 роки 5 місяців 28 днів. Сукупний стаж становить 22 роки, 9 місяців, 6 днів.

Суд звертає увагу на те, що відповідач неправильно визначив необхідний страховий стаж позивача на рівні 30 років, тоді як для набуття права на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років у 2026 мінімально необхідним є страховий стаж 23 роки.

Водночас, навіть з урахуванням періоду роботи, який підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, його загальний страховий стаж становить 22 роки 9 місяців 6 днів, що є меншим за встановлений законом мінімальний страховий стаж 23 роки.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача період його роботи з 01.07.2000 по 28.12.2002, у зв`язку з чим рішення від 24.04.2026 №222030037942 є протиправним у цій частині.

Разом з тим, незважаючи на неправильне визначення відповідачем необхідного страхового стажу позивача та безпідставне незарахування спірного періоду роботи, позивач не набув права на призначення пенсії за віком у 2026 році, тому підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком з 16.04.2026 відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 24.04.2026 №222030037942 в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.07.2000 по 28.12.2002.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.07.2000 по 28.12.2002.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1200 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 жовтня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Київська обл., Фастівський р-н,08500 , код ЄДРПОУ - 22933548)

Головуючий суддя І.С. Козачок