Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №500/3631/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №500/3631/26

Суддя: Подлісна Ірина Миколаївна

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3631/26

30 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження з особливостями визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТБУД Т" до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТБУД Т" з адміністративним позовом до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що судовим рішенням у справі № 921/143/24 постановлено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТБУД Т" (надалі по тексту - Позивач) з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

Для примусового виконання зазначеного судового рішення Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі по тексту – Відповідач) 14.01.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79975784.

25 травня 2026 року Відповідачем винесено постанову про закінчення вказаного вище виконавчого провадження (додається) на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.

26 травня 2026 року Відповідачем відкрито виконавче провадження №81099937 (ідентифікатор доступу до виконавчого провадження в АСВП: БВ247А3ВА619), що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження, по стягненню виконавчого збору за примусове виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 79975784.

Представник позивача вважає постанову про відкриття виконавчого провадження № 81099937 від 26.05.2026 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 12.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 26.06.2026. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Перевіркою виконання рішення встановлено, що рішення боржником не виконано, оскільки на території орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 436,8 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, знаходиться майно боржника.

Про що складено акт державного виконавця від 11.02.2026, у присутності представника стягувача. Боржник на місце виконання рішення не з`явився. Даний факт спростовує твердження боржника про виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження. 18.02.2026 за вх.№5491 на поштову адресу надійшов лист від Фонду Державного майна України Регіональне відділення фонду державного майна України по Івано-Франівській, Чернівецькій та Тернопільській областях - щодо невиконання рішення суду боржником, в результаті проведеного огляду який було здійснено 11.02.2026р. та встановлено, що боржник з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 436,8 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль не виселився.

11.03.2026 головним державним виконавцем винесено та надіслано вимогу ТОВ "СТАНДАРТБУД Т", якою призначено виконання рішення суду, щодо виселення боржника на 27.03.2026.

Згідно акту державного виконавця від 27.03.2026 рішення суду не виконано. Боржником явку свого представника на місце проведення виконавчих дій не забезпечено.

05.05.2026 головним державним виконавцем винесено та надіслано вимогу ТОВ "СТАНДАРТБУД Т", якою боржника зобов`язано з`явитись або забезпечити явку свого представника 15.05.2026 о 14:00 год. на місце проведення виконавчих дій, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 436,8 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль для примусового виконання рішення суду.

15.05.2026 на місце вчинення виконавчих дій з`явилися - (завідувач юридичного сектору РВФДМУ- Ткач Р.М., начальник відділу з управління інфраструктури Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, поліцейський офіцер громади Годзоняк А.Р. та представник боржника ТОВ «СТАНДАРТБУД Т» адвокат Свірський Т.В.) та складено акт державного виконавця від 15.05.2026 про виконання рішення суду, а саме: виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартбуд Т» (вул. Текстильна, буд.21, м. Тернопіль, 46010, код ЄДРПОУ 34826445) з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям№14 площею 436,8 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

Зі сторони боржника у Акті державного виконавця не було жодних претензій та заперечень про, що і підписано представником боржника Свірським Т.В.

25.05.2026 керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі Акту державного виконавця від 15.05.2026.

26.05.2026 боржником виконавчий збір сплачено.

27.05.2026 державним виконавцем відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 81099937.

Як вбачається із вище наведених фактів, державним виконавцем вчинялися виконавчі дії згідно ст.18 Закону спрямовані на виконання рішення вище вказаного виконавчого документа, а саме: вчинено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79975784 та вчинено постанову про стягнення виконавчого збору від 14.01.2026 в межах виконавчого провадження №80632846.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 10.08.2026 продовжено процесуальний строк розгляду справи.

Ухвалою суду від 10.08.2026 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 22.09.2026 о 10:30 год.

Представником позивача 18.09.2026 надіслано до суду додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 22.09.2026, постановленою в судовому засіданні, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) оголошено перерву до 30.09.2026 о 10:15 год.

Представником відповідача 29.09.2026 надіслано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Учасники справи надіслали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому враховуючи положення статей 194, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судовим рішенням у справі № 921/143/24 постановлено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТБУД Т" з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

Позивачем судове рішення у справі № 921/143/24 було виконано добровільно та у повному обсязі до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 79975784 шляхом звільнення орендованого державного нерухомого майна, про що 17.12.2025р. повідомлено як балансоутримувача майна – Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області, так і орендодавця – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (стягувач), направивши відповідні листи та акти повернення нерухомого майна.

Після відкриття виконавчого провадження № 79975784 Позивач звернувся до Відповідача із заявою про його закінчення, у якій повідомив про виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження та надав відповідні підтверджуючі документи.

Таким чином, на момент винесення Відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження № 79975784 Позивачем вже було виконано судове рішення добровільно та у повному обсязі, а, отже, відповідно до частини 9 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір у даному випадку не підлягає стягненню з Позивача.

Не погодившись із протиправною постановою про відкриття виконавчого провадження № 81099937 від 26.05.2026, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129.1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 3-1) спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот, що генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень; 10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами; 11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо Стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) Стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Як видно з матеріалів справи, на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження АСВП № 79975784 з примусового виконання наказу № 921/143/24 від 12.12.2025 виданого Господарським судом Тернопільської області про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартбуд Т» (вул. Текстильна, буд.21, м. Тернопіль, 46010, код ЄДРПОУ 34826445) з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 436,8 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

14.01.2026 головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку надіслано сторонам до відома та виконання, винесено постанову про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

03.02.2026 на поштову адресу Відділу надійшла заява боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТБУД Т» вх. №3735 від 03.02.2026 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із його добровільним виконанням.

04.02.2026 головним державним виконавцем винесено та надіслано вимогу ТОВ "СТАНДАРТБУД Т", якою призначено перевірку виконання рішення суду, щодо виселення боржника на 11.02.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення.

У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.

Відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Даний факт спростовує твердження боржника про виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження.

18.02.2026 за вх.№5491 на поштову адресу надійшов лист від Фонду Державного майна України Регіональне відділення фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях - щодо невиконання рішення суду боржником, в результаті проведеного огляду який було здійснено 11.02.2026 та встановлено, що боржник з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 436,8 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль не виселився.

15.05.2026 на місце вчинення виконавчих дій з`явилися - (завідувач юридичного сектору РВФДМУ- Ткач Р.М., начальник відділу з управління інфраструктури Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, поліцейський офіцер громади Годзоняк А.Р. та представник боржника ТОВ «СТАНДАРТБУД Т» адвокат Свірський Т.В.) та складено акт державного виконавця від 15.05.2026 про виконання рішення суду, а саме: виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартбуд Т» (вул. Текстильна, буд.21, м. Тернопіль, 46010, код ЄДРПОУ 34826445) з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 436,8 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль. Зі сторони боржника у Акті державного виконавця не було жодних претензій та заперечень про, що і підписано представником боржника Свірським Т.В.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до статтей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону 26.05.2026 держаним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81099937 з примусового виконання постанови № 79975784 виданої 14.01.2026 Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення з ТОВ «СТАНДАРТБУД Т» виконавчий збір в сумі 34 588 грн, яку направлено боржнику до виконання.

26.05.2026 боржником виконавчий збір сплачено.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України і не являється винагородою за примусове виконання рішення суду.

Стаття 27 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначений перелік за яких Виконавчий збір не стягується:1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України" Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 9 ст. 27 Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що судовий наказ № 921/143/24 від 12.12.2025 виданий Господарським судом Тернопільської області про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартбуд Т» (вул. Текстильна, буд.21, м. Тернопіль, 46010, код ЄДРПОУ 34826445) з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 436,8 кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль виконано в повному обсязі до моменту відкриття виконавчого провадження №79975784. Хоча боржник ТОВ «СТАНДАРТБУД Т» належних доказів з підтвердженням виконання вищезгаданого судового наказу до відкриття виконавчого провадження не додано до матеріалів ВП.

03.02.2026р.вх.№ 3735 на електронну пошту Відділу від боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТБУД Т» надійшла заява про закінчення виконавчого провадження, де вказано, що боржником 16.12.2025 надіслано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Регіональному офісу водних ресурсів у Тернопільській області - акти повернення нерухомого майна та просить їх підписати і надіслати їх за місцем знаходження ТОВ «СТАНДАРТБУД Т», конкретного факту добровільного виконання рішення суду тут не зазначено та не підтверджено, хоча лише боржник вважає, що рішення виконано до відкриття.

Проте, згідно листа стягувача, що надійшов на адресу Відділу 18.02.2026р. вх. № 5491, рішення суду не виконано, що підтверджено виходом 11.02.2026 державного виконавця, стягувача, представники балансоутримувача (боржник повідомлений належним чином, проте на місце вчинення виконавчих дій не прибув) за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна 30а. Також, представником позивача не надано суду належних доказів, що майно, яке було виявлено 11.02.2026 на території частини орендованої площадки не належить боржнику.

У постанові Верховного Суду України від 20.11.2019 року у справі №480/1558/19 суд зазначає що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги представника позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача представником позивача не представлено, а судом таких доказів не здобуто, в зв`язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-242, 244-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТБУД Т" до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТБУД Т" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 21,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46014 код ЄДРПОУ/РНОКПП 34826445);

відповідач:

- Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Острозького князя, 14,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46006 код ЄДРПОУ/РНОКПП 45000236).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua