Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №480/1669/26
Суддя: О.В. Соп'яненко
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 року Справа № 480/1669/26
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп`яненко О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1669/26 за позовом ОСОБА_1 до Служби освітнього омбудсмена, Освітнього омбудсмена Надії Лещик про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання перевірки неналежною та формально, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і просить суд:
- визнати протиправними дії Служби освітнього омбудсмена щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 24.01.2026;
- визнати неналежною перевірку, за результатами якої надано відповідь № 26/0468-03 від 24.02.2026 на № 26-11232, 26-11239, та скасувати викладений у ній висновок про відсутність порушень прав дитини;
- визнати перевірку Відповідача 2 - омбудсмена неналежною та формальною;
- зобов`язати Освітнього омбудсмена повторно розглянути звернення з урахуванням фактів, встановлених у листі № 01-21/141 від 20.02.2026 Управління ДСЯО у Сумській області, та надати належні рекомендації щодо поновлення прав дитини та притягнення винних осіб до відповідальності;
- зобов`язати Відповідача 2 - омбудсмена винести офіційний акт (рекомендацію) на підставі вже встановлених ДСЯО фактів.
- визнати протиправною бездіяльність Освітнього омбудсмена ОСОБА_2 щодо незабезпечення належного контролю за дотриманням норм педагогічної етики у Сонячненському ліцеї Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, незважаючи на встановлені ДСЯО факти суперечливих та необ`єктивних рішень комісії ліцею від 15.01.2026, які унеможливили захист прав учениці Пелих-Палієнко Каміли;
- визнати перевірку неналежною та зобов`язати омбудсмена ОСОБА_3 винести рекомендацію про притягнення до відповідальності вчителя інформатики ОСОБА_4 та в.о. директора Сонячненському ліцеї Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області;
- визнати протиправними дії відповідачів щодо розгляду звернення ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 , які полягали у формальному підході та ігноруванні фактів відсутності належної організації освітнього процесу у Сонячненському ліцеї Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області;
- визнати перевірку неналежною та такою, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи;
- зобов`язати Службу освітнього омбудсмена винести рекомендацію засновнику ліцею (Чернеччинській сільській раді) щодо приведення розпорядчих документів ліцею у відповідність до закону та притягнення винних осіб до відповідальності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до Освітнього омбудсмена зі скаргою щодо порушення прав її доньки, учениці 8 класу Сонячненського ліцею ОСОБА_6 . У зверненні було викладено факти психологічного тиску з боку вчителя ОСОБА_4 . У відповідь позивачка отримала лист відповідача - освітнього омбудсмена № 26/0468-03 від 24.02.2026 на № 26-11232, 26-11239, у якому зазначено: «не вбачаю ознак порушень... оскільки не надано факти цькування та насильства». Відповідач обмежився цитуванням загальних норм щодо коригування оцінок.
Однак, Управлінням ДСЯО у Сумській області за зверненням позивача було проведено перевірку (лист № 01-21/141 від 20.02.2026), якою встановлено масові порушення законодавства, що повністю спростовують висновки відповідача - освітнього омбудсмена.
Позивач звертає увагу суду, що повноваження омбудсмена поширюються на будь-які порушення прав в освіті, а не лише на булінг. Відмова в захисті через «відсутність булінгу» при наявності встановлених порушень етики — це протиправна бездіяльність. Перевірка Освітнього омбудсмена протиправна, оскільки вона базується на висновках, що прямо суперечать встановленим ДСЯО фактам порушення вчителем та Інструкції МОН №496.
Як встановлено перевіркою ДСЯО, факт ознайомлення учениці з критеріями оцінювання не підтверджено, що є прямим порушенням права на справедливе оцінювання (ст. 53 Закону «Про освіту»). ДСЯО офіційно підтвердила: факт ознайомлення дитини з критеріями не підтверджено, а замість підтримки (акценту на позитиві) вчитель діяв всупереч наказу директора № 74Б-ОД.
Твердження відповідача про «відсутність ознак порушень» за наявності таких висновків ДСЯО є завідомо неправдивим та таким, що порушує право доньки позивачки на ефективний захист з боку держави.
На переконання позивачки, Омбудсмен провів перевірку халатно, не перевірив виконання вчителем внутрішніх наказів ліцею, які ДСЯО визнала порушеними.
Як встановлено перевіркою ДСЯО, у Сонячненському ліцеї діють внутрішні правила (Протокол педради №1 від 29.08.2025), які зобов`язують вчителів оцінювати учнів неупереджено, об`єктивно та на засадах партнерства.
Ігнорування Відповідачем 2 фактів порушення вчителем ОСОБА_4 цих локальних актів, а також підтвердженого ДСЯО факту відсутності чітких термінів виставлення оцінок у системі «Мрія», свідчить про те, що перевірка омбудсмена була проведена формально, без дослідження реального стану дотримання прав дитини, що призвело до надання недостовірної та маніпулятивної відповіді.
Крім того, у позовній заяві позивачка зазначає, що нею було понесено судові витрати на правову допомогу, які складають 14000 грн. і підлягають стягненню на її користь з відповідача 1.
Ухвалою суду від 08.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від представника відповідача Служби освітнього омбудсмена до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що 24.01.2026 до освітнього омбудсмена надійшло звернення ОСОБА_1 , зареєстроване за № 26-11232 щодо можливого порушення права на справедливе оцінювання та можливий психологічний тиск педагогічного працівника Сонячненського ліцею Чернечинської сільської ради Охтирського району Сумської області ОСОБА_4 щодо здобувачки освіти ОСОБА_6
26.01.2026 до освітнього омбудсмена надійшло звернення ОСОБА_1 № 26-11239, яке за своїм змістом є тотожним зверненню № 26-11232 від 26.01.2026. У своїй скарзі ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_4 , вчитель інформатики Сонячненського ліцею Чернечинської сільської ради Охтирського району Сумської області, чинив психологічний тиск на здобувачку освіти ОСОБА_6 .
Надані ОСОБА_1 в якості доказів матеріали, зокрема скріншоти переписки в додатку Telegram між здобувачкою освіти ОСОБА_6 та особою, яка підписана як ОСОБА_7 .
З опрацювання скріншотів можна зробити припущення, що учениця, можливо, переписується з педагогічним працівником, оскільки мова йде про виконання практичної роботи з інформатики, оцінювання та своєчасне виконання завдань. Частина спілкування відбувається у неробочий час, поза офіційним розкладом закладу освіти та педагогічного працівника, зокрема 02.10.2025 о 21 год 14 хв, 23.12.2025 о 21 год 22 хв. Опрацювання скріншотів працівниками Служби освітнього омбудсмена не виявило ознак психологічного тиску. Із аналізу змісту зазначеної переписки вбачається, що вона стосується виключно питань виконання завдань, оцінювання результатів навчання ОСОБА_6 . Надані скріншоти переписки не містять висловлювань чи формулювань, які за своїм змістом можуть свідчити про наявність ознак цькування або психологічного насильства.
У своїх скаргах від 24.01.2026 року та 26.01.2026 року ОСОБА_1 не повідомляла про проведення засідання комісії з розгляду випадків булінгу, яке відбулось 15.01.2026 року в Сонячненському ліцеї Чернечинської сільської ради Охтирського району Сумської області. Також ОСОБА_1 не повідомляла у зверненнях про те, що вона також звернулася до Державної служби якості освіти. Також в процесі розгляду звернення не надавала для ознайомлення лист Управління Державної служби якості освіти у Сумській області № 01-21/141 від 20.02.2026 року.
В своїх зверненнях до освітнього омбудсмена ОСОБА_1 зазначала про можливий психологічний тиск, необ`єктивне оцінювання, а також можливе несвоєчасне виставлення оцінок педагогічним працівником ОСОБА_4 . У зверненні не піднімалося питання щодо незаконності розпорядчих документів закладу освіти.
Водночас заклади освіти та педагогічні працівники під час оцінювання учнів керуються наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093 “Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання”.
Таким чином, питання законності розпорядчих актів Сонячненського ліцею Чернечинської сільської ради Охтирського району Сумської області не було предметом звернення до освітнього омбудсмена.
Також представник відповідача зауважує, що питання фальсифікації освітнього процесу Сонячненського ліцею Чернечинської сільської ради Охтирського району Сумської області не було предметом звернення до освітнього омбудсмена, оскільки про це не було зазначено у зверненні та не надано жодних фактів, які б свідчили про фальсифікацію.
ОСОБА_1 стверджує, що освітній омбудсмен провів розгляд звернення неналежним чином, зокрема, не перевірив дотримання педагогічним працівником ОСОБА_4 внутрішніх розпорядчих документів закладу освіти.
Водночас предметом звернення ОСОБА_1 до освітнього омбудсмена було питання дотримання педагогічної етики педагогічним працівником ОСОБА_4 . У своєму зверненні ОСОБА_1 не зазначала обставин щодо можливого недотримання ОСОБА_4 розпорядчих документів Сонячненського ліцею Чернечинської сільської ради Охтирського району Сумської області.
Таким чином, освітнім омбудсменом було перевірено ті факти, про які ОСОБА_1 повідомила в своєму зверненні.
Отже, представник відповідача констатує, що скаргу позивачки прийнято до розгляду. Опрацьовано скріншоти можливого спілкування в соціальній мережі з вчителем. Упередженого оцінювання знань здобувачки освіти не виявлено. Оскільки порушення педагогічної етики не було виявлено, то не вбачалося за необхідне звертатися до керівництва Сонячненського ліцею Чернечинської сільської ради Охтирського району Сумської області та відповідного органу управління освітою щодо порушення педагогічної етики та надання відповідних рекомендацій.
Освітній омбудсмен розглядала звернення на підставі наявних у відповідача відомостей та фактів, наданих заявницею. Звернення розглядалося відокремлено від Державної служби якості освіти, оскільки позивачкою не надавалася інформація про те, що Державна служба якості освіти здійснює перевірку закладу освіти. Саме тому, в межах наявних фактів та відомостей було зроблено обґрунтовані висновки щодо звернення.
Крім того, представником відповідача 1 зазначено, що Служба освітнього омбудсмена виконує виключно функції забезпечення діяльності освітнього омбудсмена та не наділена самостійними владними повноваженнями щодо проведення перевірок або висунення обов`язкових вимог до закладів освіти. Отже, Служба освітнього омбудсмена не є належним відповідачем у цій справі, у зв`язку з чим просив визнати Службу освітнього омбудсмена неналежним відповідачем.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у задоволенні клопотання відповідача про визнання Служби освітнього омбудсмена неналежним відповідачем відмовлено.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 24.01.2026 ОСОБА_1 інтересах дитини ОСОБА_6 учениці 8 класу Сонячненського ліцею Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області звернулась до Освітнього омбудсмена ОСОБА_8 зверненням (скаргою) щодо порушення права на справедливе оцінювання та вчинення психологічного тиску педагогічним працівником, в якій виклала наступні обставини справи.
30 листопада 2025 року донька заявниці надіслала вчителю інформатики ОСОБА_4 навчальну роботу (презентацію). Вчитель у приватному листуванні підтвердив отримання роботи, зазначивши, що це «гарна робота», проте оцінку не повідомив і в електронний щоденник не виставив. Лише 27 грудня 2025 року в електронному щоденнику з`явилися оцінки 8 та 9 балів у різних розділах за одну роботу. На прохання дитини роз`яснити критерії оцінювання, вчитель поводився зухвало та повідомив, що оцінку занижено до максимальних 9 балів через «несвоєчасність». Заявниця наголошувала, що терміни виконання завдання вчителем попередньо встановлені не були, а критерії зниження балів не були доведені до відома учнів. Під час спілкування вчитель чинив психологічний тиск, спілкувався з неповнолітньою дитиною без дотримання педагогічної етики, використовуючи домінуючий та принизливий тон, що призвело до стресового стану доньки заявниці.
Заявниця зазначила, що на її думку дії вчителя порушують:
1. Закон України «Про освіту» (ст. 54): щодо обов`язку педагога дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність та захищати здобувачів освіти від будь-яких форм насильства.
2. Право на об`єктивне оцінювання: оцінювання проводилося не за знання, а як інструмент покарання, без прозорих критеріїв.
3. Ознаки булінгу (цькування): систематичний психологічний тиск та приниження гідності дитини.
Враховуючи вищевикладене, заявниця просила:
1. Прийняти скаргу до розгляду та надати правову оцінку діям вчителя ОСОБА_4 .
2. Сприяти забезпеченню об`єктивного та неупередженого оцінювання знань її доньки.
3. Звернутися до керівництва Сонячненського ліцею Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області та органу управління освітою з вимогою провести перевірку дотримання педагогічної етики вказаним учителем.
4. Надати рекомендації щодо недопущення надалі випадків психологічного тиску в освітньому закладі.
До заяви ОСОБА_1 додала скріншоти листування з вчителем інформатики, копію презентації та підтвердження дати її відправлення (30.11.2025), копію скарги до адміністрації ліцею.
За результатами розгляду вищевказаного звернення Освітній омбудсмен листом від 24.02.2026 № 26/0468-03 повідомив позивачці наступне.
Відповідно до частини 1 статті 53 Закону України “Про освіту” здобувачі освіти мають право на якісні освітні послуги; справедливе та об`єктивне оцінювання результатів навчання; відзначення успіхів у своїй діяльності.
Відповідно до частини 2 статті 53 Закону України “Про освіту” здобувачі освіти зобов`язані виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України “Про освіту” керівник закладу освіти організовує діяльність закладу освіти; забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм; забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
Проаналізувавши надані заявницею матеріали, не вбачає ознак порушень в діях педагогічного працівника, оскільки не надано факти цькування та насильства.
Відповідно до пункту 3.2 Розділу 3 Інструкції з ведення класного журналу 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 року № 496, тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою I семестр або II семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення. Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичного об`єднання, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п`яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.
Таким чином, семестрова оцінка могла бути скоригована в строк та в порядку, передбачених законодавством.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
Згідно із ст. 4 Закону України "Про звернення громадян" до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про звернення громадян" скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.
Згідно із ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:
об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до частини 1 статті 53 Закону України “Про освіту” здобувачі освіти мають право на якісні освітні послуги; справедливе та об`єктивне оцінювання результатів навчання; відзначення успіхів у своїй діяльності.
Згідно ст. 73 Закону України “Про освіту” з метою забезпечення належних умов для реалізації права особи на освіту в системі освіти діє освітній омбудсмен. Освітній омбудсмен у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також положенням про освітнього омбудсмена, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Освітній омбудсмен є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладається виконання завдань щодо захисту прав у сфері освіти.
Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п`ять років без права повторного призначення.
Освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань має право:
розглядати подані учасниками освітнього процесу звернення, перевіряти викладені у них факти;
отримувати від закладів освіти та органів управління освітою інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у тому числі інформацію з обмеженим доступом;
вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності сприяння проведенню перевірок фактів, викладених у зверненнях учасників освітнього процесу;
залучати до розгляду звернень радників та консультантів освітнього омбудсмена, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, а також експертів, учених та фахівців, у тому числі на договірній основі;
аналізувати дотримання законодавства стосовно учасників освітнього процесу, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування);
за результатами розгляду звернень та/або проведених перевірок надавати рекомендації керівникам та/або засновникам закладів освіти, органам управління освітою, державним органам, органам місцевого самоврядування, вимагати від них припинення порушення та/або відновлення порушених прав чи законних інтересів учасників освітнього процесу, спрямовувати до них подання про проведення службових розслідувань, повідомляти правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства;
безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів, не заважаючи освітньому процесу, а також брати участь у засіданнях державних органів, органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції;
звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти;
надавати консультації учасникам освітнього процесу;
представляти інтереси особи у суді.
Забезпечення діяльності освітнього омбудсмена здійснює служба освітнього омбудсмена, порядок діяльності якої визначається положенням про освітнього омбудсмена.
Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 7 Положення про освітнього омбудсмена, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 491 основними завданнями освітнього омбудсмена є:
1) сприяння реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення права людини на здобуття якісної та доступної освіти;
2) здійснення заходів щодо додержання законодавства про освіту;
3) вжиття заходів для забезпечення належних умов для рівного доступу до здобуття освіти;
4) сприяння впровадженню інклюзивного навчання;
5) сприяння виконанню Україною міжнародних зобов`язань щодо додержання в Україні прав людини на освіту;
6) співпраця та взаємодія з МОН та іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, органами управління освітою, правоохоронними органами, міжнародними організаціями, неурядовими організаціями та іншими органами з питань, що належать до його компетенції.
Освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі повноваження:
розглядає звернення учасників освітнього процесу щодо дотримання прав у сфері освіти, зокрема скарги на рішення, дії та/або бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, перевіряє викладені в них факти;
надає роз`яснення та консультації учасникам освітнього процесу щодо дотримання, забезпечення та відновлення прав у сфері освіти;
проводить особистий прийом громадян у порядку, затвердженому освітнім омбудсменом.
Згідно із п. 8 Положення про освітнього омбудсмена, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 491 освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань має право:
1) розглядати подані учасниками освітнього процесу звернення, перевіряти викладені у них факти;
2) отримувати від закладів освіти та органів управління освітою інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, зокрема інформацію з обмеженим доступом;
3) вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності сприяння проведенню перевірок фактів, викладених у зверненнях учасників освітнього процесу;
4) залучати до розгляду звернень радників та консультантів освітнього омбудсмена, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, а також експертів, учених та фахівців, зокрема на договірній основі;
5) аналізувати стан дотримання законодавства щодо учасників освітнього процесу, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування);
6) за результатами розгляду звернень та/або проведених перевірок надавати рекомендації керівникам та/або засновникам закладів освіти, органам управління освітою, державним органам, органам місцевого самоврядування, вимагати від них припинення порушення та/або відновлення порушених прав чи законних інтересів учасників освітнього процесу, спрямовувати до них подання про проведення службових розслідувань, повідомляти правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства;
7) безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів, не заважаючи освітньому процесу, а також брати участь у засіданнях державних органів, органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції;
8) звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти;
9) надавати консультації учасникам освітнього процесу;
10) представляти інтереси особи в суді.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 491 також затверджено Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена.
Згідно пунктів 8-10 Порядку та умов звернення до освітнього омбудсмена звернення подається освітньому омбудсмену в паперовій або електронній формі.
Звернення у паперовій формі надсилається на поштову адресу Служби або подається особисто, а в електронній формі - на електронну адресу Служби за допомогою електронних комунікацій.
Електронні звернення підлягають оформленню і розгляду у порядку, встановленому для звернень у паперовій формі.
У зверненні, крім суті порушеного питання, пропозиції, заяви, скарги, прохання чи вимог про поновлення порушених прав і захист законних інтересів, також зазначаються прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), відомості та факти, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення. Звернення повинне бути підписане із зазначенням дати.
Відповідно до пунктів 14-20 Порядку та умов звернення до освітнього омбудсмена звернення розглядаються не довше одного календарного місяця з дня їх надходження. У разі коли у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, встановлюється необхідний для розгляду звернення строк, про що повідомляється особі.
Загальний строк розгляду питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів.
Під час розгляду звернення Служба:
1) надсилає звернення протягом не більше п`яти робочих днів з дня його надходження за належністю відповідному органові державної влади, органові місцевого самоврядування, підприємству, установі та організації, про що повідомляється особі, - якщо викладені у зверненні питання не належать до повноважень освітнього омбудсмена;
2) попередньо розглядає звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку;
3) одержує в разі потреби від особи матеріали, необхідні для перевірки фактів, викладених у зверненні;
4) спілкується із особою, з`ясовує всі порушені питання;
5) надсилає запити щодо отримання інформації до закладів освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, органів управління освітою для перевірки фактів, викладених у зверненні;
6) вживає інших заходів для об`єктивного вирішення поставлених питань, з`ясовує причини та умови, що призводять до порушення прав та законних інтересів.
До розгляду звернення можуть залучатися за згодою особи, яка подала звернення, представники громадськості у порядку, встановленому освітнім омбудсменом. Під час залучення до перевірки звернення представників громадськості їм надаються матеріали, в яких знеособлюються персональні дані, зазначені у зверненні.
Освітній омбудсмен за результатами попереднього розгляду Службою звернення приймає рішення про обґрунтованість чи необґрунтованість звернення та надає письмову відповідь щодо результатів розгляду.
Рішення про необґрунтованість звернення доводиться до відома особи в письмовій формі з посиланням на норми законодавства і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Освітній омбудсмен після прийняття рішення про обґрунтованість звернення вживає таких заходів до поновлення та захисту порушених прав:
звертається до посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для отримання усних або письмових пояснень щодо обставин звернення, з питань припинення порушення та/або відновлення порушених прав чи законних інтересів учасників освітнього процесу, проведення перевірок і службових розслідувань та притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні освітнього законодавства;
надає рекомендації закладам освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, органам управління у сфері освіти;
відвідує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, а також бере участь в установленому порядку в засіданнях державних органів з питань, що належать до його компетенції;
звертається до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти;
надає консультації особі;
представляє інтереси особи в суді;
складає протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідь за результатами розгляду звернення надсилається за підписом та на бланку освітнього омбудсмена.
Згідно пункту 22 Порядку та умов звернення до освітнього омбудсмена Освітній омбудсмен вживає необхідних заходів для поновлення порушених прав людини на освіту та усунення порушень законодавства у сфері освіти органами державної влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, до яких ним було надіслано звернення.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 04 травня 2026 року № 722 затверджено Систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, згідно п. 1 розділу І яких ці Система та критерії є сукупністю процесів оцінювання, які здійснюють для визначення ступеня відповідності результатів навчання учнів вимогам, визначеним у державних стандартах початкової, базової та профільної середньої освіти.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів оцінювання результатів навчання учнів незалежно від виду та форми здобуття ними освіти має бути справедливим, неупередженим, об`єктивним, незалежним, недискримінаційним та доброчесним.
Справедливе оцінювання ґрунтується на чітких і зрозумілих критеріях, заздалегідь відомих усім учасникам освітнього процесу, та орієнтоване на підтримку розвитку учнів, що передбачає обов`язкову можливість для зворотного зв`язку, пояснення оцінки та оскарження результатів навчання у разі незгоди.
Згідно із ч. 2 ст. 54 Закону України "Про освіту" педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 1 Закону України “Про охорону дитинства” жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, насильства за ознакою статі, булінгу (цькування), мобінгу (цькування), а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України “Про охорону дитинства” булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов`язків.
Як встановлено судом, звернення ОСОБА_1 від 24.01.2026, адресоване Освітньому омбудсмену, стосувалося двох питань:
1) несправедливого оцінювання знань її доньки, учениці 8 класу Сонячненського ліцею Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області ОСОБА_6 вчителем інформатики Сонячненського ліцею Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області ОСОБА_4 ;
2) вчинення психологічного тиску вищевказаним педагогічним працівником на ученицю ОСОБА_6 .
Так, у своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає, що вчитель інформатики безпідставно знизив оцінку її доньці до максимальних 9 балів через "несвоєчасність", не встановивши попередньо термінів виконання завдання, а також після прохання дитини роз`яснити критерії оцінювання чинив психологічний тиск, спілкувався з дитиною без дотримання педагогічної етики, використовував домінуючий та принизливий тон.
Позивачка просила: прийняти скаргу до розгляду та надати правову оцінку діям вчителя ОСОБА_4 ; сприяти забезпеченню об`єктивного та неупередженого оцінювання знань її доньки; звернутися до керівництва Сонячненського ліцею Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області та органу управління освітою з вимогою провести перевірку дотримання педагогічної етики вказаним учителем; надати рекомендації щодо недопущення надалі випадків психологічного тиску в освітньому закладі.
Водночас, відповідач, надаючи відповідь на звернення ОСОБА_1 , у своєму листі від 24.02.2026 виклав висновок лише стосовно відсутності у діях педагогічного працівника освіти ознак психологічного тиску та зазначив, що не вбачає ознак порушень у діях педагогічного працівника, оскільки не надано факти цькування та насильства.
При цьому стосовно питання справедливості оцінювання навчальних досягнень учениці ОСОБА_6 відповідач обмежився лише цитуванням норм Інструкції з ведення класного журналу 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 року № 496, та зазначив, що семестрова оцінка могла бути скоригована в строк та в порядку, передбачених законодавством.
Суд зауважує, що порядок коригування семестрової оцінки не був предметом звернення позивачки, натомість вона скаржилася на порушення прав її доньки на справедливе оцінювання. Проте, відповідач не надав відповіді стосовно обґрунтованості скарги в цій частині.
Таким чином суд вважає, що відповідач не розглянув звернення позивачки в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством, оскільки не зробив висновку про обґрунтованість чи необґрунтованість скарги в частині наявності порушення права здобувача освіти на справедливе оцінювання.
Враховуючи викладене, з урахуванням права суду, передбаченого ст. 9 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Освітнього омбудсмена щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 24.01.2026, зобов`язання Освітнього омбудсменаповторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 24.01.2026 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання перевірки Освітнього омбудсмена неналежною, формальною та такою, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи, оскільки вони охоплюються вищезазначеними позовними вимогами, які були задоволені судом, а обраний судом спосіб захисту є належним, ефективним та достатнім для відновлення порушених прав позивача.
Стосовно позовних вимог про скасування викладеного у відповіді від 24.02.2026 висновку про відсутність порушень прав дитини, зобов`язання Освітнього омбудсмена винести рекомендацію про притягнення до відповідальності вчителя інформатики ОСОБА_4 та в.о. директора Сонячненському ліцеї Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, то вони також не підлягають задоволенню.
Так, в частині питання щодо вчинення педагогічним працівником психологічного тиску скарга позивача була належним чином розглянута відповідачем 2, перевірені викладені у ній факти, додані до скарги докази та надано обґрунтовану відповідь щодо відсутності порушень у діях педагогічного працівника.
Посилання позивача на викладені у листі Управління державної служби якості освіти у Сумській області від 20.02.2026 № 01-21/141 факти наявності суперечливих рішень комісії з розгляду випадку булінгу суд не приймає до уваги, оскільки вони не підтверджують наявність порушень у діях педагогічного працівника, а навпаки свідчать про необ`єктивну та неоднозначну оцінку комісією його дій.
Крім того, ці факти не зазначались у зверненні позивачки від 24.01.2026 та не могли бути оцінені відповідачем 2 при наданні відповіді на звернення.
Що ж до питання порушення права на справедливе оцінювання, то відповідач не розглянув скаргу позивачки належним чином, не надав обґрунтованого висновку, а тому вимоги про скасування такого висновку та зобов`язання винести рекомендацію про притягнення до відповідальності є передчасними.
Щодо позовних вимог про: зобов`язання Освітнього омбудсмена повторно розглянути звернення з урахуванням фактів, встановлених у листі № 01-21/141 від 20.02.2026 Управління ДСЯО у Сумській області, та надати належні рекомендації щодо поновлення прав дитини та притягнення винних осіб до відповідальності; зобов`язання Відповідача 2 - омбудсмена винести офіційний акт (рекомендацію) на підставі вже встановлених ДСЯО фактів; визнання протиправною бездіяльності Освітнього омбудсмена ОСОБА_2 щодо незабезпечення належного контролю за дотриманням норм педагогічної етики у Сонячненському ліцеї Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, незважаючи на встановлені ДСЯО факти суперечливих та необ`єктивних рішень комісії ліцею від 15.01.2026, які унеможливили захист прав учениці Пелих-Палієнко Каміли, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у вищевказаній частині, позивачка посилається на обставини, викладені у листі Управління державної служби якості освіти у Сумській області від 20.02.2026 № 01-21/141.
Проте, суд зауважує, що на час подання до Освітнього омбудсмена спірного звернення від 24.01.2026 листа Управління державної служби якості освіти у Сумській області від 20.02.2026 № 01-21/141 не існувало, викладені у ньому обставини не були предметом звернення, до скарги він не доданий.
Отже, у відповідача не було ані обов`язку, ані можливості враховувати встановлені цим листом обставини, а тим більше вчиняти на його підставі будь-які дії, виносити офіційні акти.
Щодо позовних вимог до Служби освітнього омбудсмена суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 Положення про освітнього омбудсмена, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 491 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 149), забезпечення діяльності освітнього омбудсмена покладається на Службу освітнього омбудсмена (далі - Служба).
Відповідно до пункту 15 Положення про освітнього омбудсмена, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 491 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 149), основними завданнями Служби є організаційне, консультативне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності освітнього омбудсмена, зокрема, щодо:
1) узагальнення практики застосування законодавства у сфері освіти, розроблення пропозицій щодо вдосконалення актів законодавства в зазначеній сфері;
2) здійснення попереднього розгляду звернень, поданих освітньому омбудсмену;
3) проведення аналізу та узагальнення інформації, що міститься у зверненнях, поданих освітньому омбудсмену;
4) підготовки рекомендацій для закладів освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, органів управління у сфері освіти з питань, що належать до компетенції освітнього омбудсмена;
5) забезпечення взаємодії освітнього омбудсмена з питань, що належать до його компетенції, з МОН, іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, органами управління у сфері освіти, правоохоронними органами.
Відтак, Служба освітнього омбудсмена виконує виключно функції забезпечення діяльності освітнього омбудсмена та не наділена самостійними владними повноваженнями щодо розгляду звернень та винесення рекомендацій керівникам та/або засновникам закладів освіти, а отже вищевказані позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, то питання щодо його відшкодування у цій справі не вирішується.
Щодо витрат позивача на правову допомогу, то суд не вбачає підстав для їх відшкодування за рахунок відповідача, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частиною 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Водночас, зі змісту статті 131-2 Конституції України вбачається, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 57 КАСУ, представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року визначено правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, виходячи з аналізу викладених правових норм суд дійшов висновку, що підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, пов`язані з правничою допомогою лише адвоката.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що самостійно здійснює підготовку процесуальних документів, реалізуючи своє право на самопредставництво (представництво) інтересів своєї малолітньої доньки як фахівець у галузі права, витрачає свій професійний робочий час, що призводить до втрати доходу від іншої основної діяльності.
Разом з тим, суд звертає увагу представника позивача, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне «представництву особи в суді».
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зауважила, що у малозначній справі здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом. Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати. Натомість представництво у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абз.2 пп.2.2.1 пп.2.2 п.2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду від 31.10.2019 №4-в/2019 щодо скасування адвокатської монополії).
Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розумінні ст. 134 КАС України.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби освітнього омбудсмена, Освітнього омбудсмена Надії Лещик про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання перевірки неналежною та формально, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Освітнього омбудсмена щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 24.01.2026.
Зобов`язати Освітнього омбудсмена(04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 14 А) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 24.01.2026 з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп`яненко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua