Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №460/4575/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2026 року м. Рівне№460/4575/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Військової частини НОМЕР_1

доОСОБА_1

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту – позивач) до ОСОБА_1 (далі по тексту – відповідач) про стягнення коштів.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач після вибуття на лікування до місця служби у військову частину без поважних причин не з`явився. При цьому у період вересень-листопад 2023 року відповідач продовжував отримувати грошове забезпечення, унаслідок чого, на думку позивача, державі завдано матеріальних збитків у розмірі 67677,31 грн.

Ухвалою від 25.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №460/4575/26 визначено головуючим суддею Греська О.Р.

Ухвалою від 15.09.2026 прийнято до провадження адміністративну справу №460/4575/26 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Повторно розпочато розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала направлена на адресу відповідача за останнім місцем його знаходження, що зазначена у відомостях Єдиного демографічного реєстру.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що старший сержант ОСОБА_1 03.04.2023 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 під час мобілізації на особливий період.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.04.2023 №93 його зараховано до списків особового складу військової частини з 03.04.2023 та поставлено на всі види забезпечення, у тому числі – грошове.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.08.2025 №240 ОСОБА_1 вважається таким, що перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 з 25.08.2025.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.07.2023 №211 військовослужбовця, який перебував у щорічній основній відпустці за 2023 рік, з 30.07.2023 вважати таким, що перебуває на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КНП "Олександрійська лікарня" Олександрійської сільської ради. Листом КНП "Олександрійська лікарня" підтверджено, що ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування з 18.08.2023 по 19.09.2023.

За результатами службового розслідування щодо неповернення з лікувального закладу встановлено, що після завершення стаціонарного лікування 19.09.2023 ОСОБА_1 до військової частини не повернувся, про причини неприбуття не доповів, у зв`язку з чим наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.11.2025 №1695 його дії кваліфіковано як самовільне залишення військової частини або місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.11.2025 №336 визначено вважати його таким, що самовільно залишив військову частину, з 19.09.2023 та зняти з усіх видів забезпечення.

Відповідно до рапорту начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 вх. №38608 від 29.11.2025 стало відомо про ймовірну переплату грошового забезпечення ОСОБА_1 на загальну суму 67 677,31 грн. У зв`язку з цим у військовій частині НОМЕР_1 призначено та проведено окреме службове розслідування за фактом імовірної переплати грошового забезпечення.

Службовим розслідуванням установлено, що на підставі довідки-розрахунку №0989/10/5464 від 27.11.2025 ОСОБА_1 після 19.09.2023 продовжувалося нарахування грошового забезпечення, а саме: за вересень 2023 року - 24 237,98 грн, за жовтень 2023 року - 24 237,98 грн, за листопад 2023 року - 24 237,98 грн.

При цьому сума надмірно виплаченого грошового забезпечення, визначена фінансово-економічною службою з урахуванням дати неповернення з лікувального закладу, становить: за вересень 2023 року - 19 201,35 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті одна гривня 35 копійок); за жовтень 2023 року - 24 237,98 грн (двадцять чотири тисячі двісті тридцять сім гривень 98 копійок); за листопад 2023 року - 24 237,98 грн (двадцять чотири тисячі двісті тридцять сім гривень 98 копійок); усього - 67 677,31 грн (шістдесят сім тисяч шістсот сімдесят сім гривень 31 копійка).

Отже, переплата виникла у зв`язку з неповерненням відповідача з лікувального закладу з 19.09.2023 та подальшим безпідставним нарахуванням і виплатою йому грошового забезпечення за період з 19.09.2023 по 30.11.2023, що підтверджується матеріалами службових розслідувань, довідкою-розрахунком №0989/10/5464 від 27.11.2025, а також відповідними наказами командира військової частини НОМЕР_1

Враховуючи відсутність сплати відповідачем коштів в сумі 67677,31 грн, Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку викладеному вище, суд виходить з наступного.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України від 3 жовтня 2019 року №160-IX Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі (далі - Закон № 160-IX)

У статті 1 цього Закону визначено, що інше майно - нерухоме та рухоме державне майно (крім військового майна, закріпленого за військовою частиною, установою, організацією, закладом), майно, залучене під час мобілізації, а також грошові кошти; матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності; пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Відповідно до статті 3 Закону № 160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі статтею 4 Закону №160-IX особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Відповідно до ст.6 Закону №160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі, зокрема виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Статтею 7 Закону № 160-IX передбачено, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Відповідно до статті 8 Закону № 160-IX посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

Розслідування може не призначатися, якщо шкоду завдано діями противника під час воєнних (бойових) дій, внаслідок ракетних (авіаційних) атак чи інших проявів збройної агресії проти України та/або у зв`язку з виконанням особами, зазначеними у частині першій статті 2 цього Закону, бойового (спеціального) завдання.

Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки України.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис.

Відповідно до статті 10 Закону № 160-IX відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.

Наявними у справі доказами підтверджується, що загальна сума прямої дійсної шкоди, завданої державі відповідачем внаслідок невідшкодування зайво отриманих коштів 67677,31 грн.

При цьому, відповідач доказів добровільної сплати зазначених коштів до суду не подав, як і не надав доказів оскарження наказу щодо притягнення до матеріальної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 надлишково виплачене грошове забезпечення в розмірі 67677,31 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Повний текст рішення складений 02.10.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО