Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №420/18346/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18346/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 18 червня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати військовий квиток серії НОМЕР_1 оформлений і виданий 19.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виключити відомості зі всіх баз даних, які містять інформацію про військовий квиток серії НОМЕР_1 оформлений і виданий 19.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а саме з «Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів» («Оберіг», «Резерв+», «Армія+», тощо);

- стягнути з відповідача з його бюджетних асигнувань на користь Позивача суму всіх судових витрат, які потрібні для розгляду даної справи.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 20.05.2013 року пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої 21.05.2013 року рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 його визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку за станом здоров`я. Вказані обставини підтверджуються Тимчасовим посвідченням (замість військового квитка) № НОМЕР_4 від 12.09.2013 року, обліковою карткою позивача та листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.02.2026 року.

Позивач зазначає, що вказаний військово-обліковий документ із відміткою про виключення з військового обліку є чинним. Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 року у справі №420/15412/25, яке набрало законної сили 10.12.2025 року, встановлено обов`язок ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву позивача щодо включення, коригування та/або виправлення відомостей про нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Позивач стверджує, що, незважаючи на зазначене судове рішення, відповідач не вніс до Реєстру відомості про його виключення з військового обліку. На виконання рішення суду було відкрито виконавче провадження №80086317, у межах якого державним виконавцем винесено вимоги та постанови про накладення штрафів. Також ухвалою суду від 16.03.2026 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення, а ухвалою від 16.04.2026 року звіт відповідача про його виконання повернуто без розгляду.

Окремо позивач посилається на обставини 19.07.2025 року, коли, за його твердженням, його було примусово доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого без фактичного проходження ВЛК оформлено документи про придатність до військової служби та мобілізацію. Позивач заперечує факт проходження ним ВЛК 19.07.2025 року та вважає документи, оформлені цією датою, такими, що не відповідають фактичним обставинам.

На підтвердження зазначеного позивач посилається, зокрема, на лист НСЗУ №51395/7-17-25 від 11.11.2025 року, відповідно до якого станом на 10.11.2025 року в ЦБД ЕСОЗ не виявлено облікового запису пацієнта за даними позивача. Також позивач посилається на наявність кримінального провадження №12026162510000534 від 13.05.2026 року за фактом невиконання судового рішення у справі №420/15412/25.

Таким чином, позовні вимоги мотивовані тим, що позивач був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку ще у 2013 році, що підтверджується його військово-обліковим документом та документами самого відповідача, а подальше невнесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру, оформлення у 2025 році документів про придатність до військової служби та мобілізацію позивач вважає протиправними та такими, що порушують його права.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись в цілому на те, що ключовий довід позивача ґрунтується на твердженні, що Тимчасове посвідчення (замість військового квитка), оформлене у 2013 році, нібито підтверджує його виключення з військового обліку. Проте такий висновок не відповідає змісту самого документа. Із Тимчасового посвідчення вбачається, що за результатами проходження військово-лікарської комісії у 2013 році позивача було визнано непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним до військової служби у воєнний час. Отже, документ містить висновок військово-лікарської комісії щодо ступеня придатності особи на момент його оформлення, однак не містить рішення про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Таким чином, позивач фактично ототожнює різні за своїм змістом та правовими наслідками категорії.

Після оформлення зазначеного документа законодавство України істотно змінилося. Законом України №3621-ІХ було скасовано категорію «обмежено придатний до військової служби», у зв`язку з чим особи, щодо яких раніше було прийнято відповідні рішення, підлягали визначенню актуального ступеня придатності. Саме з цією метою ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачу було направлено повістку №738210 із вимогою прибути 29.11.2024 року для проходження військово-лікарської комісії та уточнення військово-облікових даних. Проте позивач до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибув, поважних причин неявки не повідомив та не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо проходження заходів військового обліку.

У подальшому, 19.07.2025 року, позивач пройшов військово лікарську комісію, за результатами якої був визнаний придатним до військової служби. Саме цей висновок військово-лікарської комісії є чинним, визначає актуальний ступінь придатності позивача та підлягає врахуванню під час ведення військового обліку відповідно до вимог чинного законодавства.

Фактично позивач просить суд проігнорувати всі юридично значимі обставини, які настали після оформлення Тимчасового посвідчення у 2013 році, а саме: зміну законодавства у 2024 році, направлення повістки для визначення актуального ступеня придатності, неявку позивача за викликом, проходження ним військово-лікарської комісії у 2025 році, визнання його придатним до військової служби та подальший призов на військову службу.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

Зазначеною ухвалою витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для оформлення та видачі військово-облікового документа серії АГ № 496516 від 19.07.2025 року на ОСОБА_1 , повної особової справи, матеріалів проходження ВЛК, записів з Алфавітної книги призовників, наказів про мобілізацію та первинних документів обліку, які підтверджують процедуру оформлення та видачі вказаних документів.

Зобов`язано відповідача надати витребувані судом документи у строк до 07 липня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

06 липня 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

07 липня 2026 року від відповідача до суду надійшло клопотання про витребування матеріалів адміністративної справи №420/15412/25.

07 липня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

14 липня 2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про застосування ч. 4 ст. 159 КАС України у справі №420/18346/26 до відповідача.

20 липня 2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

23 липня 2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

06 серпня 2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

31 серпня 2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про винесення рішення у справі.

Станом на 02 жовтня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

12.09.2013 року ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 було видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 (замiсть вiйськового квитка) (далі – Тимчасове посвідчення), згідно якого він прийнятий на тимчасовий облiк запасу Збройних Сил України за ВОС № 956.

Тимчасове посвідчення містить відомості про те, що 21.05.2013 року рішенням комісії з питань призову ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_1 визнаний на підставі ст.82А гр.І Нак. МОУ №402-08 непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у військовий час.

Також тимчасове посвідчення містить відмітку про зняття з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_10 за хворобою згідно Наказу МОУ №342-2006.

Відповідно до Тимчасового посвідчення воно дійсне до видачі військового квитка.

Згідно із відомостями облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) № НОМЕР_4 ОСОБА_1 , 19.07.2025 року визнаний придатним до військової служби ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 , з 19.07.2025 року проходить військову службу у військовій частині № НОМЕР_5 , знятий з військового обліку 19.07.2025 року у зв`язку із призовом/прийняттям на військову службу.

11.11.2025 року Одеським окружним адміністративним судом постановлене рішення у справі №420/15412/25, яким позов ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_12 було задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_12 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про включення (коригування та/або виправлення) записів до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 05.05.2025.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_13 розглянути заяву ОСОБА_1 про включення (коригування та/або виправлення) записів до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 05.05.2025.

Листом №ЮР/5278 від 26.05.2026, наданим у відповідь на адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_13 повідомив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/15412/25 ним повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 05.05.2025 про включення (коригування та/або виправлення) записів до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Під час повторного розгляду встановлено, що заявник посилається на Тимчасове посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_4 (Форма №3) та зазначає про відсутність у військово-обліковому документі відомостей щодо виключення з військового обліку. Заявник посилається на відомості військово облікового документа попереднього зразка, відповідно до якого його було визнано обмежено придатним до військової служби у військовий час. Однак Законом України №3621-ІХ від 21.03.2024, який набрав чинності 04.05.2024, внесено зміни до законодавства України та скасовано статус «обмежено придатний до військової служби». Після внесення змін законодавством передбачено інші висновки військово- лікарської комісії, зокрема: придатний до військової служби, тимчасово непридатний, непридатний до військової служби з переоглядом, непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Отже, категорія «обмежено придатний до військової служби у військовий час», на яку посилається заявник, на даний час чинним законодавством не застосовується. Сам факт наявності записів у військово-обліковому документі попереднього зразка не є безумовною підставою для автоматичного виключення з військового обліку чи автоматичного внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Також, відповідно до наявного у матеріалах справи копії листа ІНФОРМАЦІЯ_12 №ВОіВ/2348 від 26.03.2026 року, у відповідь на заяву позивача йому повідомлено, що в алфавітній книзі призовників 1992 року міститься запис стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 : «На підставі ст.82 «а» графи І Положення про ВЛК визнаний непридатним до військової служби в мирний час, пр.№31 від 21.05.2013».

Вважаючи протиправним військовий квиток серії НОМЕР_1 , який оформлений і виданий 19.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості зі всіх баз даних, які містять інформацію про військовий квиток серії НОМЕР_1 оформлений і виданий 19.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_1 , а саме з «Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів» («Оберіг», «Резерв+», «Армія+», тощо).

Джерела права та висновки суду

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та на момент розгляду даної адміністративної справи строк триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Частиною 9 ст.1 Закону №2232-XII, серед іншого, визначено, що стосується військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно із пунктом 1 частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

При цьому, частина 13 статті 2 Закону № 2232-XII передбачає, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 33 Закону № 2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст. 34 Закону № 2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.5, 6 ст.37 Закону України «Про військовий облік і військову службу» у реакції, чинній на час видачі позивачу Тимчасового посвідчення, зняттю з військового обліку призовників та військовозобов`язаних у військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України:

2) з військового обліку військовозобов`язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції, в органи і підрозділи цивільного захисту, в Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України та в Державну кримінально-виконавчу службу України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.

Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності; 9) померли.

Діюча на даний час редакція частин 5, 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ передбачає наступне:

Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України: 2) з військового обліку військовозобов`язаних:

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;

які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

які зараховані до військового оперативного резерву;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Суд звертає увагу, що у зв`язку з введенням Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із абзацом 2 частини 1статті 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до ст.1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до ст. 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру, зокрема, є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно зі ст. 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до ст. 13 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Згідно зі ст. 14 Закону № 1951-VIII, надання громадянам України інформації, відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно з п. 79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до п.1 якого військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Відповідно до п.2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Приписами п.4 Порядку № 559 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, 12.09.2013 року ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 було видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , згідно якого він прийнятий на тимчасовий облiк запасу Збройних Сил України за ВОС № 956, а також містить відомості про те, що надалі 21.05.2013 року рішенням комісії з питань призову ІНФОРМАЦІЯ_9 позивач був визнаний на підставі ст.82А гр.І Нак. МОУ №402-08 непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у військовий час.

Також, згідно вказаного тимчасового посвідчення, позивач був знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_10 за хворобою згідно Наказу МОУ №342-2006.

Разом з цим, з аналізу положень ст.37 Закону №2232-ХІІ вбачається, що Закон відокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку".

Суд зауважує, що редакція ст.37 Закону №2232-ХІІ, яка була чинною на час видачі позивачу тимчасового посвідчення передбачала таку підставу для виключення з військового обліку як визнання військово-лікарською комісією особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку.

В той же час, особа підлягала зняттю з військового обліку в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України. Згідно тимчасового посвідчення позивач був знятий з військового обліку згідно Наказу МОУ №342-2006.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до п.2.9 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 402 (в редакції чинній на час внесення до військового квитка позивача відмітки про його непридатність до військової служби), лікар виносить одну з таких постанов: а) придатний до військової служби за графами ТДВ "А" 1-11; б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до (указати дату); в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд; г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

З наведено вбачається, що на момент проходження позивачем ВЛК у 2013 році лікарем могла бути винесена як постанова про непридатність до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, так і постанова про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Втім як встановлено судом, за результатами медичного огляду, враховуючи стан здоров`я позивача, лікарем була винесена постанова саме про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, що була підставою не для виключення військового обліку, а для зняття з нього. На думку суду, це свідчить, про те, що лікарем за результатами медичного огляду не було встановлено підстав для визнання позивача непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Поряд із цим, взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які були зняті з військового обліку (абзац 7 пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XII в редакції чинній на час виникнення спірних відносин).

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 року у справі № 280/2880/24 зазначив, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Суд критично оцінює твердження позивача про відповідність графи І пункту «а» статті 82 Розкладу хвороб Положення №402 в редакції, чинній на час проходження позивачем ВЛК у 2013 році («а» - виявлений під час призову на строкову військову службу та прийняття на військову службу за контрактом після надання відстрочки протягом одного року; Графа І – Непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час) графі І пункту «а» статті 82 Розкладу хвороб Положення №402 в редакції на час виникнення спірних відносин ( «а» виявлений під час направлення для проходження базової військової служби та прийняття на військову службу за контрактом після надання відстрочки протягом одного року, Графа І - Непридатні до військової служби), а відтак і про наявність (на думку позивача) підстав для зобов`язання відповідача внести по Реєстру відомості про непридатність позивача до військової служби із виключення із військового обліку, та зазначає наступне.

Пунктами 1.2., 2.1 Розділу 1 Положення № 402 (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Згідно п. 1.1. та п. 1.2 Розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3)

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Враховуючи наведене суд виснує, що визначення придатності позивача до військової служби з огляду на стан його здоров`я, проведення з цією метою медичних оглядів, відповідність хвороб та діагнозів певним статтям Розклад хвороб, - належить до виключної компетенції військово-лікарських комісій. Суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів. А тому суд не може надавати оцінку відповідності стану здоров`я статтям та графам Розкладу хвороб, а також придатності позивача за станом здоров`я до військової служби.

Відтак, зважаючи на те, що позивачем в ході розгляду справи не доведено та судом не встановлено визнання його військово-лікарською комісією непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, а також відсутність таких відомостей у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_4 від 12.09.2013 року, суд не вбачає підстав для висновку про протиправність оформлення та видачі позивачу військового квитка серії НОМЕР_1 від 19.07.2025 року.

При цьому суд враховує, що 19.07.2025 року позивач був визнаний придатним до військової служби ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_14 та того ж дня прийнятий на військову службу до військової частини № НОМЕР_5 . Отже, оформлення відповідачем військово-облікового документа на підставі актуальних на той час відомостей про військовий статус позивача саме по собі не свідчить про порушення його прав чи вимог чинного законодавства.

Посилання позивача на відомості тимчасового посвідчення від 12.09.2013 року не спростовують зазначеного, оскільки запис про «непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у військовий час» не є тотожним рішенню ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та не створює самостійної правової підстави для такого виключення.

За таких обставин відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування військового квитка серії НОМЕР_1 , а похідна від цієї вимоги вимога про зобов`язання відповідача виключити відомості про зазначений військовий квиток з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також інформаційних систем «Оберіг», «Резерв+», «Армія+» тощо, також задоволенню не підлягає.

При цьому суд зауважує, що сам по собі факт наявності у позивача документа попереднього зразка із записом про зняття з військового обліку за хворобою не свідчить про набуття ним статусу особи, виключеної з військового обліку. За відсутності встановленої у передбаченому законом порядку підстави для виключення з військового обліку відповідач не мав правових підстав вносити до Реєстру відомості про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку.

Таким чином, оскаржувані позивачем дії відповідача щодо оформлення та видачі військового квитка серії НОМЕР_1 від 19.07.2025 року відповідають вимогам законодавства, а заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії”). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії”). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Щодо заявленого позивачем клопотання про застосування до відповідача ч.4 ст.159 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Як уже зазначав суд, відповідачем було подано відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що з наведеного положення ч.4 ст. 159 КАС України вбачається, шо суду належить право а не обов`язок кваліфікувати бездіяльність відповідача щодо неподання відзиву як визнання позову.

Окрім того, відповідно до ст. 9 КАС України суд зобов`язаний вжити заходів, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Суд також зауважує, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19.

Отже, визначений у ст.77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з відмовою у позові, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 12, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_15 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) .

Суддя С.О. Cтефанов

.