Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №420/17783/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17783/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3263,00 грн.;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3263,00 грн., та з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що до 08.11.2019 р. проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка з 01.01.2020 р. перебувала на фінансовому забузпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби відповідачем не нараховувалася індексація-різниця, у зв`язку з чим звернулася до суду з позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 р. було зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалася у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, в сумі 3263 грн. щомісячно, починаючи з 01.03.2018 р. до 08.11.2019 р. На виконання даного судового рішення відповідачем 27.05.2026 р. проведено виплату індексації-різниці в сумі 76750,48 грн. 03.11.2025 р. представник позивача звернувся до відповідача з одвокатським запитом, у якому витребувано інформацію щодо добровільного перерахування позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпусток з урахуванням у складі грошового забезпечення суми індексації в розмірі 3263 грн. Однак відповідачем листом повідомлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду не зобов`язано військову частину здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпусток. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки індексація у фіксованому розмірі 3263 грн., зважаючи на її систематичний характер, має бути врахована у складі грошового забезпечення, з якого розраховувався розмір одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпусток.

Ухвалою від 18.06.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

04.07.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що виплата позивача одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпусток з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого розраховано їх розмір, не буде відповідати вимогам діючого законодавства, принципам рівноправності та збалансованості бюджету.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до 08.11.2019 р. проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка з 01.01.2020 р. перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 .

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.11.2019 р. № 271 підполковника ОСОБА_1 з 08 листопада 2019 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та наказано:

- відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10 закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплатити грошову компенсацію за 17 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік в розмірі 11485,63 грн.;

- відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплатити грошову компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" та пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2018-2019 роки 28 діб в сумі 18917,50 грн.

За змістом грошового атестату серії ЗУ № 188719 ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 243225 грн.

У період проходження військової служби позивачу не виплачувалася індексація-різниця, у зв`язку з чим звернулася до суду з позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 р. у справі № 420/40862/24, яке набрало законної сили 21.10.2025 р., визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, за період з 01.03.2018 р. до 08.11.2019 р.; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 3263,00 грн. щомісячно, починаючи з 01.03.2018 р. до 08.11.2019 р., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

На виконання даного судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 27.05.2026 р. виплачено позивачу індексацію-різницю у сумі 76750,48 грн.

03.11.2025 р. представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом, в якому, серед іншого, просив надати інформацію про те, чи буде військова частина НОМЕР_1 в добровільному порядку здійснювати перерахунок і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток як учаснику бойових дій з урахуванням в складі грошового забезпечення повної суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3263 грн.

Листом від 05.11.2025 р. № 3328/ФЕС відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку, оскільки в рішенні Одеського окружного адміністративного суду не зазначено про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 щодо перерахунку та виплати одноразової допомоги при звільненні та компенсації відпусток з урахуванням індексації-різниці в сумі 3263 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

За приписами ч.ч.1, 14 ст.10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. № 260, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 р. за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

За приписами пункту 8 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Пунктами 3, 6 розділу XXХI Порядку № 260 передбачено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Відповідно до пунктів 1, 5 розділу ХХХІІ Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за останньою займаною посадою.

З аналізу даних правових норм слідує, що обрахунок грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється виходячи з грошового забезпечення за останньою займаною посадою.

Згідно ст.18 Закону № 2017-ІІІ законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону № 2017-ІІІ ).

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку № 1078).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України у спосіб підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії, оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-ІІІ, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-ХІІ, та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.12.2021 р. у справі № 820/3423/18, від 29.04.2020 р. у справі № 240/10130/19, від 19.03.2020 р. у справі № 820/5286/17, від 26.02.2021 р. у справі № 620/3346/19.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.11.2019 р. № 271 ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію за 17 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік в розмірі 11485,63 грн., грошову компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2019 роки 28 діб в сумі 18917,50 грн., а відповідно до грошового атестату серії ЗУ № 188719 ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 243225 грн.

Здійснення вказаних виплат не заперечується відповідачем.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 р. у справі № 420/40862/24, яке набрало законної сили 21.10.2025 р., встановлено протиправне не нарахування та невиплату військовою частиною НОМЕР_1 позивачу за період з 01.03.2018 р. по 08.11.2019 р. щомісячної фіксованої індексації у сумі 3263 грн., у зв`язку з чим відповідача було зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 3263 грн. за період з 01.03.2018 р. по 08.11.2019 р.

На виконання даного судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено позивачу 27.05.2026 р. індексацію-різницю за період з 01.03.2018 р. по 08.11.2019 р. в розмірі 76750,48 грн.

Отже, внаслідок нарахування та виплати за судовим рішенням фіксованої індексації в сумі 3264 грн., підлягають перерахунку і виплачені позивачу при звільненні за наказом від 08.11.2019 р. № 271 грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток та одноразова грошова допомога при звільненні, оскільки при їх обчисленні до складу грошового забезпечення не була включена щомісячна фіксована індексація у розмірі 3263 грн.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про протиправність дій відповідача щодо відмови відповідача у перерахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, одноразової грошової допомоги при звільнення із врахуванням у складі грошового забезпечення щомісячної фіксованої індексації у розмірі 3263 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Позивач звільнена від сплати судового збору, інших витрат не понесла, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислено їх розмір, суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3263 грн.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням в складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3263 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко