Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №400/9347/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 р. № 400/9347/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; визнання протиправною та скасування відповіді від 23.07.2026 року № 1494/2/7996

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Міністерства оборони України (далі – відповідач) про:

визнання протиправними дії та бездіяльність Міністерства оборони України щодо розгляду звернення позивача № СА-20081833/Д, які виявилися у направленні скарги для розгляду до військової частини НОМЕР_1 , дії якої оскаржувалися, та у неприйнятті рішення за результатами розгляду скарги особи з інвалідністю внаслідок війни особисто керівником Міністерства оборони України;

визнання протиправними та скасування рішення про відмову у задоволенні законних вимог позивача за скаргою № СА-20081833/Д, оформлене листом військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2026 за № 1494/2/7771;

зобов`язання Міністерство оборони України забезпечити повторний, повний та належний розгляд звернення позивача № СА-20081833/Д по суті безпосередньо керівником Міністерства оборони України та вжити заходів щодо повного поновлення його порушених прав.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що через Урядовий портал він подав Міністерству оборони України звернення (скаргу), якою було оскаржено протиправні дії керівництва військової частини НОМЕР_1 , яке було зареєстровано за № СА-20081833/Д, щодо вчинення відносно нього протиправних дій. Проте, відповідь на це звернення була надана військовою частиною НОМЕР_1 . На переконання позивача, такі дії Міністерства оборони України є протиправними, оскільки відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» заборонено направляти скаргу громадянина для розгляду тому органу або посадовій особі, дії чи рішення яких оскаржуються. Відповідна відповідь військової частини НОМЕР_1 винесена неналежним суб`єктом із порушенням установленої законом процедури, а отже є протиправною.

У відзиві на позовну заяву від 08.09.2026 військова частина НОМЕР_1 заперечила проти позову і просила суд повністю відмовити у задоволенні позовних вимог до неї. Відзив умотивовано тим, що відповідне звернення позивача було розглянуто нею згідно з дорученням начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 15.05.2026 № С-79827. Разом з тим, статтею 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. За таких обставин та наведеного правового регулювання військова частина НОМЕР_1 вважає, що було виконано вказане доручення.

Міністерство оборони України у відзиві на позовну заяву від 10.08.2026 просило відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки права позивача не були порушені. Скарга позивача була опрацьована в Управлінні по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації Міністерства оборони України у встановленому порядку та за дорученням державного секретаря Міністерства оборони України надіслана для опрацювання до адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України. Те, яким чином Генеральний штаб Збройних Сил України приймав рішення і направляв звернення до підпорядкованих йому військових частин для розгляду по суті та надання відповіді позивачу, належить до внутрішніх процедур цього органу військового управління. Саме ця установа є володільцем інформації, пов`язаної з подальшою внутрішньою реєстрацією в діловодстві отриманого від Міноборони звернення позивача, а тому Міноборони не є розпорядником інформації щодо внутрішньої реєстрації документів, які знаходяться в Генеральному штабі Збройних Сил України, та за якими надавалися відповіді позивачу. З урахуванням зазначеного Міністерство оборони України вважає, що права позивача ним не порушені.

У відповіді на відзив від 20.09.2026 позивач підтримав свої позовні вимоги, акцентувавши увагу та тому, що жодне доручення чи наказ вищого командування не може скасовувати чи імперативно порушувати вимоги законодавства України щодо розгляду звернень та рапортів військовослужбовців.

Відповідачі правом на подання заперечень у встановлений судом строк не скористалися.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

06.08.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі, а також про витребування у військової частини НОМЕР_1 деяких доказів.

Військова частина НОМЕР_1 до відзиву на позовну заяву від 08.09.2026 додала частину витребуваних доказів. Водночас відповідач не подав до суду копію листа від 19.05.2026 № 1494/2/7771, про причини її неподання не повідомив.

20.09.2026 позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду клопотання про:

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання у встановлений судом строк витребуваних ухвалою від 06.08.2026 доказів;

визнання причин пропуску строку на надання документів неповажними та залишити без розгляду (не враховувати) документи, що були надані з порушенням встановленого строку;

застосування до відповідальної особи відповідача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання вимог ухвали суду;

розглянути справу № 400/9347/26 за наявними в ній матеріалами, поданими позивачем.

Суд встановив, що згідно з картки руху електронного документа ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 військова частина НОМЕР_1 отримала 02.09.2026, а відзив на позовну заяву був поданий нею 08.09.2026, тобто у межах встановленого судом п`ятнадцятиденного строку з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Тому клопотання позивача від 20.09.2026 не підлягає задоволенню.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до Інформаційної довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.08.2025 № 1494/2/5400 військова частина НОМЕР_1 є правонаступником у зв`язку із реорганізацією та припиненням діяльності, зокрема, військової частини НОМЕР_2 .

Позивач подав 10.04.2026 через Державну установу «Урядовий контактний центр» звернення до Міністерства оборони України, яке зареєстроване за № СА-20081833/Д1, у формі скарги, в якій просив:

надати йому листом на замовлення та на вказану ним електронну пошту документ про відмову у виконанні судового рішення;

провести перевірку законності відмови ДВС виконати рішенні суду;

надати йому Довідку про обставини тяжкої травми відповідно до вимог Додатку 5 до Положення «Про військово-лікарську експертизу в ЗСУ», затвердженому наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, шляхом внесення до неї на підставі матеріалів службового розслідування відомостей: «Тяжка травма, ТАК, отримана під час захисту Батьківщини».

Згідно з реєстраційною карткою звернення № СА-20081833/Д1 воно було надіслано 10.04.2026 Міністерству оборони України та Міністерству юстиції України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 15.05.2026 № С-5760 надіслало військовій частині НОМЕР_1 вищенаведене звернення для розгляду та надання відповіді заявнику.

За результатами розгляду звернення позивача від 10.04.2026 до Міністерства оборони України (реєстраційний номер СА-20081833/Д!) військова частина НОМЕР_1 листом-відповіддю від 19.05.2026 № 1494/2/7770 повідомила його про те, що:

ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 відкрито провадження за заявою військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення у справі № 400/10198/25 за нововиявленими обставинами;

ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 400/10198/25 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України;

постановою ДВС від 27.04.2026 у ВП № 80813587 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 400/10198/25 до закінчення воєнного стану в Україні.

Вважаючи, що його звернення не було належним чином розглянуто відповідачами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 34 Основного Закону України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40 Конституції України).

Відповідно до пункту 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини та свобод 1950 року, ратифіковану Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) – звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

У постанові від 29.11.2021 у справі № 120/1727/20-а Верховний Суд сформував правовий висновок, що не можна розуміти звернення як скаргу лише за назвою, присвоєною заявником; скарга у свою чергу має відповідати певним критеріям у силу вимог частини четвертої статті 3 та статті 4 Закону України «Про звернення громадян». За приписами Закону України «Про звернення громадян» необхідною передумовою звернення до відповідного органу зі скаргою є порушення права та/або законного інтересу громадянина, а сама скарга має містити вказівку на конкретне порушення права/інтересу та рішення, дію/бездіяльність, яким/якими таке право/інтерес скаржника порушене, а також вимогу про поновлення такого порушеного права/інтересу.

Відповідно до частин першої, третьої і четвертої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину. (частини перша і шоста статті 16 Закону України «Про звернення громадян»).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про звернення громадян» скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Суд встановив, що через Державну установу «Урядовий контактний центр» позивач подав 10.04.2026 Міністерству оборони України звернення (реєстраційний номер СА-20081833/Д1), із назвою «скарга», в якій просив:

надати йому листом на замовлення та на вказану ним електронну пошту документ про відмову у виконанні судового рішення;

провести перевірку законності відмови ДВС виконати рішенні суду;

надати йому Довідку про обставини тяжкої травми відповідно до вимог Додатку 5 до Положення «Про військово-лікарську експертизу в ЗСУ», затвердженому наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, шляхом внесення до неї на підставі матеріалів службового розслідування відомостей: «Тяжка травма, ТАК, отримана під час захисту Батьківщини».

У матеріалах справи відсутні докази відносно того, що до цього звернення було додано будь-який документ, зокрема і про відмову військової частини НОМЕР_1 надати позивачу довідку форми 5.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що звернення позивача від 10.04.2026 (реєстраційний номер 20081833/Д1) в частині, що стосується звернення до Міністерства оборони України, за своїм змістом є заявою (клопотанням) про надання йому на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі № 400/10198/25 довідки форми 5, а не скаргою на дії (бездіяльність) військової частини НОМЕР_1 щодо відмови йому в наданні цієї довідки.

Оскільки заява позивача стосувалась питань, що належать до компетенції військової частини НОМЕР_1 , яка входить до складу Сил територіальної оборони Збройних Сил України, тому ця заява згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» правомірно була надіслана за належністю для розгляду до військової частини НОМЕР_1 як органу, який володіє відповідними відомостями і повноваженнями.

Відтак не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду звернення № СА-20081833/Д1 по суті і протиправними дії щодо направлення цього звернення на розгляд до військової частини НОМЕР_1 , а також про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду скарги № СА-20081833/Д1.

За результатами розгляду звернення позивача від 10.04.2026 (реєстраційний номер СА-20081833/Д1) військова частина НОМЕР_1 листом-відповіддю від 19.05.2026 № 1494/2/7770 повідомила його про те, що:

ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 відкрито провадження за заявою військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення у справі № 400/10198/25 за нововиявленими обставинами;

ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 400/10198/25 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України;

постановою ДВС від 27.04.2026 у ВП № 80813587 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 400/10198/25 до закінчення воєнного стану в Україні.

Тобто військова частина НОМЕР_1 всебічно розглянула звернення позивача в частині, що її стосувалася.

Вищенаведена відповідь підписана особисто командиром військової частини НОМЕР_1 , тобто з дотриманням вимог частини другої статті 14 Закону України «Про звернення громадян».

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.

Керуючись статтями 9, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідачі:

Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил. 6, м. Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022);

військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

6. Повний текст рішення суду складений 02.10.2026.

Суддя В.Г.Ярощук