Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №340/6231/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року справа №340/6231/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – Управління) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправним і скасування рішення від 21 липня 2026 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Водночас просила суд зобов`язати Управління зарахувати до страхового стажу період навчання у професійно-технічному училищі, періоди праці згідно трудової книжки, два періоди підприємницької діяльності, період перебування у відпустці по догляду за дитиною і призначити пенсію за віком.

Пояснила, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу згадані періоди, відомості про які підтверджено відповідними доказами.

Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.50-57).

Пояснило, що страховий стаж не досяг 33 років.

До страхового стажу не зарахували період навчання в професійно-технічному училищі, періоди праці згідно трудової книжки, два періоди підприємницької діяльності, оскільки надані документи містили дефекти і не сплачено страхові внески.

17 вересня 2026 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.46-47).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживає на території Київської області (а.с.22, 25-26).

14 липня 2026 року звернулася зі заявою до Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком (а.с.20).

За принципом екстериторіальності заяву передали на розгляд Управління.

21 липня 2026 року відповідач постановив рішення, яким відмовив у призначенні пенсії (а.с.20).

Підстава – страховий стаж не досяг 33 років (24 роки 09 місяців 7 днів).

Згідно змісту рішення до страхового стажу не зарахували такі періоди:

- навчання у професійно-технічному училищі (сканована копія диплому не містить відомостей про рік початку навчання);

- робота за трудовою книжкою серії НОМЕР_1 (на титульному аркуші відсутній відбиток мастичної печатки працедавця, який її започаткував);

- підприємницька діяльність (травень 2010 року, січень – серпень 2022 року) (несплата страхових внесків) (а.с.28).

Позов подано до суду 01 вересня 2026 року (а.с.1-9).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, на день звернення зі заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 виповнилось 59 років 11 місяців.

Приписами частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон) встановлено, що, починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року – не менше 33 років.

Отже, Управління мало би призначити пенсію за віком у разі, якщо страховий стаж досяг 33 років.

Ознайомившись з розрахунком страхового стажу, суд встановив, що до нього зараховано відпустку по догляду за дитиною з 20 лютого 1993 року по 19 лютого 1996 року (а.с.28).

Тому суд відмовляє у задоволенні позову в частині зобов`язання зарахувати до страхового стажу відпустку по догляду за дитиною.

Разом зі заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 подала диплом про присвоєння кваліфікації товарознавця (а.с.21).

Диплом видано Ворошиловградським технікумом радянської торгівлі Міністерства торгівлі УРСР 28 червня 1985 року (а.с.21).

У дипломі не зазначено року початку навчання (а.с.21).

Встановивши недолік складання диплому про навчання державним закладом освіти, в Управління виник обов`язок звернутися зі запитом про надання інформації про рік початку навчання до державних архівів.

До таких дій зобов`язує конституційний принцип верховенства права (стаття 8 Основного Закону), сутнісний зміст якого розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.

Цією нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

І лише після вичерпання такого алгоритму дій відповідач міг прийняти рішення з цього питання.

Водночас відповідач міг отримати інформацію від Міністерства освіти і науки про строк навчання на товарознавця у 1985 році.

Управління таких дій не вчинило, тому допустило протиправну бездіяльність, яка впливає на законність рішення.

Разом зі заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 подала трудову книжку серії НОМЕР_1 від 26 грудня 1985 року (а.с.32-38).

На її титульному аркуші відсутній відбиток мастичної печатки працедавця, який її започаткував.

Однак його встановити нескладно.

Ним є перший працедавець, відомості про якого зазначено у трудовій книжці.

Тому висновок відповідача щодо незарахування до страхового стажу усіх періодів праці, які зазначені у трудовій книжці, є свавільним.

Водночас до страхового стажу зараховано частину періодів праці згідно трудової книжки (а.с.28, 32-28).

Тому позов в цій частині вимог належить задовільнити.

Що стосується двох періодів підприємницької діяльності, то суд зазначає наступне.

Так, до страхового стажу не зарахували травень 2010 року і січень – серпень 2022 року, оскільки не сплачено страхові внески.

Позовна заява не містить пояснень щодо сплати страхових внесків за ці місяці.

ОСОБА_1 не надала доказів сплати страхових внесків.

Сплату страхових внесків не відображено і у довідці ОК-5 (а.с.73).

Отже, позивачка не сплатила страхові внески.

Позовна заява не містить обґрунтування стосовно звільнення від сплати страхових внесків, яке не виключає зарахування періоду праці до страхового стажу.

Відповідно до приписів частини 1 статті 24 Закону страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, щоб набути страховий стаж, треба сплатити страховий внесок.

Упродовж з 01 березня по 31 серпня 2022 року ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність і у цей час діяла така норма права (а.с.69).

Приписами пункту 9-19 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон 2) встановлено, що тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Держава дозволила фізичним особам-підприємцям не платити єдиний внесок, тим самим звільнила від відповідальності за неможливість виконання такого обов`язку.

Мова про звільнення від сплати штрафних санкцій.

Водночас таке звільнення за Законом 2 жодним чином не впливає на зміну визначення поняття «страховий стаж» відповідно до Закону.

Несплата страхового внеску виключає право на зарахування періоду, упродовж якого його не платили, до страхового стажу.

Тому суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині вимог.

Неправильне обчислення страхового стажу є підставою скасування рішення про відмову у призначенні пенсії.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що рішення відповідача є частково обґрунтованим, а тому його належить скасувати (порушення приписів пункті 3 частини 2 статті 2 КАС України).

Захист порушеного права полягає у зобов`язанні повторно розглянути заяву про призначення пенсії, врахувавши правові висновки суду.

Постає запитання: кого суд може зобов`язати повторно розглянути заяву?

Приписами пункту 4.2 Порядку подання і оформлення документів для визначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок), який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Порядком не визначено, що після скасування судом рішення про відмову в призначенні пенсії і зобов`язанні повторно розглянути заяву мають знову застосовувати приписи пункту 4.2 цього ж нормативно-правового акту.

Таке і неможливо, бо суд має визначити у рішенні кого зобов`язати вчиняти дії.

Тому повторно розглянути заяву має той орган, який встановлено на підставі приписів пункту 4.2 Порядку.

Ним є Управління.

Отже, позов належить задовільнити частково.

Судові витрати становлять сплату судового збору у сумі 1331 грн (а.с.41).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити частково позов ОСОБА_1 .

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21 липня 2026 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі заяви від 14 липня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди праці, відомості про які зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 26 грудня 1985 року і не зарахували до страхового стажу відповідно до розрахунку від 21 липня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 14 липня 2026 року, врахувавши правовий висновок суду.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код 20632802; вул.Соборна,7А м.Кропивницький Кіроовградська область) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати у сумі 1331 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ