Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №320/45797/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Київ № 320/45797/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до записів, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 24.02.2022;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до записів, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 24.02.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що оформлено довідкою ВЛК від 20.05.2022 № 6/1298. На підставі зазначеної постанови ВЛК позивача виключено з військового обліку, про що внесено відповідний запис до його тимчасового посвідчення військовозобов`язаного. Позивач зазначає, що відомості про його виключення з військового обліку в Реєстрі відсутні. З метою усунення цієї невідповідності він звернувся до відповідача із заявою від 28.07.2025, додавши копії військово-облікового документа та довідки ВЛК. Однак відповідні відомості до Реєстру внесені не були. На думку позивача, недоліки виконання посадовими особами відповідача обов`язків з ведення військового обліку не можуть бути підставою для невизнання раніше оформленого виключення з такого обліку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/45797/25.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свої заперечення, зазначив, що позивач є офіцером запасу у військовому званні молодшого лейтенанта, а тому відповідно до пунктів 22.1, 22.5, 22.6 глави 22 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України результат медичного огляду щодо його непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку мав бути оформлений свідоцтвом про хворобу із затвердженням постанови ВЛК відповідною ВЛК регіону. За твердженням відповідача, свідоцтво про хворобу щодо ОСОБА_1 відсутнє, а його виключення з військового обліку було проведене на підставі довідки ВЛК. У зв`язку із цим відповідач вважає позивача поновленим на військовому обліку на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 № 287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів». Відповідач наголосив, що внесення до Реєстру інформації про виключення позивача з військового обліку за таких обставин суперечило б обов`язку забезпечувати достовірність реєстрових даних. Також повідомив, що отримав заяву позивача 31.07.2025 та надав відповідь із роз`ясненням обставин і порядку актуалізації даних.

У відповіді на відзив позивач заперечив наведені доводи. Зазначив, що предметом звернення до суду є внесення до Реєстру відомостей про вже здійснене виключення з військового обліку, а не первинне вирішення питання про його придатність до військової служби. Позивач вказав, що начальник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не наділений повноваженнями скасовувати чи відміняти постанови ВЛК, а недоліки оформлення та зберігання документації не можуть самі по собі змінювати його військово-обліковий статус.

У додаткових поясненнях відповідач підтримав заперечення проти позову та зазначив, що право начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки видавати накази, організовувати персонально-якісний військовий облік і контролювати правомірність видачі військово-облікових документів є достатньою підставою для прийняття наказу № 287. На думку відповідача, поновлення позивача на військовому обліку спрямоване на усунення порушень, допущених під час його виключення з обліку без належно оформленого свідоцтва про хворобу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 витребувано у відповідача копію додатка № 1 до наказу від 21.08.2024 № 287; відомості та на їх підтвердження відповідні докази за результатами якої перевірки встановлено обставини щодо відсутності у матеріалах особової справи позивача свідоцтва про хворобу і яким чином це задокументовано (Акт, довідка тощо); відомості та на їх підвердження відповідні докази, чи проводилось службове розслідування відносно посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 та внесення відповідного запису у військово-обліковий документ за підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 за відсутності у матеріалах собової справи свідоцтва по хворобу; чи притягувались вказані посадові особи до дисциплінарної, адміністративної та/або кримінальної відповідальності у зв`язку із наведеними обставинами; письмові пояснення відносно невнесення до військового квитка ОСОБА_1 відомостей про поновлення його на військовому обліку.

На виконання зазначеної ухвали відповідач подав заяву від 28.09.2026 за вихідним № 741. У цій заяві повідомив, що на виконання наказу № 287 в особовій справі ОСОБА_1 виявлено довідку ВЛК замість свідоцтва про хворобу, а відповідна перевірка незадокументовувалась. Службові розслідування щодо посадових осіб ВЛК та територіального центру комплектування та соціальної підтримки не проводилися, зазначені особи до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у зв`язку з наведеними обставинами не притягувалися. Щодо невнесення до військово-облікового документа позивача відомостей про поновлення на обліку відповідач зазначив про відсутність відповідних даних.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачу видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 24.02.2022. Згідно з наданими відповідачем відомостями позивач є офіцером запасу у військовому званні молодшого лейтенанта.

20.05.2022 позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами цього огляду на підставі статей 4а, 5а графи II Розкладу хвороб його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Результат огляду оформлено довідкою ВЛК від 20.05.2022 № 6/1298.

24.05.2022 позивача виключено з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», про що внесено відповідний запис до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № п/335 від 24.02.2022.

Факт попереднього виключення позивача з військового обліку на підставі довідки ВЛК відповідач не заперечує, однак вважає таке виключення здійсненим із порушенням вимог щодо оформлення результатів військово-лікарської експертизи.

21.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 видано наказ № 287, яким, зокрема, передбачено поновлення на військовому обліку офіцерів запасу, виключених з такого обліку на підставі довідок ВЛК без свідоцтв про хворобу, та внесення відповідних змін до військово-облікових даних.

28.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про актуалізацію персональних даних відповідно до записів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № п/335 від 24.02.2022, а саме про внесення до Реєстру відомостей про його виключення з військового обліку. До заяви додано копії зазначеного посвідчення та довідки ВЛК від 20.05.2022 № 6/1298. Отримання цієї заяви 31.07.2025 відповідач підтвердив у відзиві.

За твердженням позивача, у зв`язку з відсутністю результату розгляду заяви його представником 26.08.2025 направлено адвокатський запит. При цьому відповідач наполягає, що відповідь на заяву була надана. Незалежно від цієї розбіжності, внесення до Реєстру відомостей, про які просив позивач, відповідач не підтверджує та заперечує наявність правових підстав для такого внесення.

Не погоджуючись із невнесенням до Реєстру відомостей про виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час перевірки рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суд з`ясовує, зокрема, чи прийняті вони на законній підставі, у межах компетенції та з дотриманням установленого способу її реалізації, чи є обґрунтованими, добросовісними, розсудливими та пропорційними.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням військового обов`язку здійснюється Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Частиною п`ятою статті 1 Закону № 2232-XII передбачено звільнення громадян України від виконання військового обов`язку на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-XII до військовозобов`язаних належать особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII у редакції, чинній на час виключення позивача з військового обліку, передбачалося виключення з військового обліку громадян України, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік передбачає облік персональних та службових даних стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення такого обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правовий статус і повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначено Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154).

Пунктами 1 та 8 Положення № 154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, до завдань яких належать, зокрема, забезпечення виконання законодавства з питань військового обов`язку, керівництво військовим обліком та ведення Реєстру районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Пункт 12 Положення № 154 наділяє керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки правом видавати накази та розпорядження в межах його повноважень. Пунктом 15 цього Положення на керівника покладено обов`язки щодо організації персонально-якісного обліку та контролю за правомірністю видачі громадянам військово-облікових документів, посвідчень та інших документів.

Механізм організації та ведення військового обліку на час прийняття наказу № 287 і звернення позивача із заявою про внесення відомостей до Реєстру визначався Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до пунктів 22 та 79 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього здійснюються відповідно до Закону № 2232-XII. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують і ведуть військовий облік, здійснюють відповідні облікові дії у передбачених законодавством випадках, проставляють відмітки у військово-облікових документах та забезпечують зберігання облікової документації.

Питання визначення придатності до військової служби за станом здоров`я врегульовані Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 глави 1 розділу I Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, зокрема військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії.

При вирішенні цього спору вимоги до оформлення результатів медичного огляду позивача підлягають оцінці за редакцією Положення № 402, чинною 20.05.2022, а компетенція начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо видання наказу № 287 - за законодавством, чинним 21.08.2024.

Пунктами 22.1 та 22.5 глави 22 розділу II Положення № 402 у редакції, чинній на час медичного огляду позивача, передбачалося складання свідоцтва про хворобу на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до пункту 22.6 глави 22 розділу II Положення № 402 свідоцтво про хворобу підлягало розгляду, а постанова ВЛК у воєнний час щодо військовозобов`язаних — затвердженню ВЛК регіону.

Водночас глава 2 розділу I Положення № 402 визначає спеціальну систему органів військово-лікарської експертизи та їх повноваження щодо контролю і перегляду постанов ВЛК. Зокрема, підпунктами 2.3.4 та 2.4.5 передбачені відповідні повноваження Центральної військово-лікарської комісії та ВЛК регіону щодо розгляду, перегляду, затвердження та скасування постанов ВЛК.

Отже, законодавство розмежовує повноваження органів ведення військового обліку та повноваження органів військово-лікарської експертизи. Організація обліку й контроль за видачею військово-облікових документів самі по собі не наділяють керівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки компетенцією відповідної штатної ВЛК.

Правові та організаційні засади функціонування Реєстру визначено Законом України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).

За змістом статей 1– 3 Закону № 1951-VIII Реєстр призначений для забезпечення військового обліку громадян України, а його ведення ґрунтується, зокрема, на обов`язковості та своєчасності внесення передбачених законом відомостей, їх повноті й актуалізації.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 5 Закону № 1951-VIII районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки віднесені до органів ведення Реєстру, які забезпечують його ведення та актуалізацію бази даних.

Відповідно до статті 6 Закону № 1951-VIII у Реєстрі обробляються та зберігаються персональні й службові дані. Стаття 9 цього Закону передбачає право звернутися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, у редакції, чинній на час подання заяви позивача, передбачено механізм звернення для внесення змін у разі невідповідності відомостей військово-облікового документа відомостям Реєстру. Відповідні зміни підлягають внесенню протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що відповідач зобов`язаний забезпечувати відповідність відомостей Реєстру належним документально підтвердженим даним про особу.

Водночас внесення змін до Реєстру, які впливають на військово-обліковий статус особи, повинно мати законну підставу та здійснюватися з дотриманням компетенції відповідних органів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 як офіцер запасу у військовому званні молодшого лейтенанта.

20.05.2022 позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 20.05.2022 № 6/1298 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

На підставі результатів медичного огляду, оформлених зазначеною довідкою ВЛК, ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача було виключено з військового обліку, про що 24.05.2022 внесено відповідний запис до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 24.02.2022.

Факт виключення позивача з військового обліку підтверджується його військово-обліковим документом, який підписаний Військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_4 із проставленням печатки та відповідачем не заперечується.

Отже, результати військово-лікарської експертизи позивача від 20.05.2022, оформлені довідкою ВЛК № 6/1298, були фактично реалізовані самим відповідачем шляхом виключення позивача з військового обліку та внесення відповідної відмітки до його військово-облікового документа.

Водночас відповідач вважає позивача поновленим на військовому обліку на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 № 287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів».

Підставою застосування цього наказу до ОСОБА_1 відповідач визначає його належність до офіцерів запасу, виключених з військового обліку на підставі довідки ВЛК за відсутності свідоцтва про хворобу.

Суд зазначає, що визначальним для вирішення цього спору є встановлення наявності у начальника районного ТЦК та СП передбачених законом повноважень самостійно усувати правові наслідки реалізованих результатів військово-лікарської експертизи шляхом поновлення особи на військовому обліку.

Положення № 402 визначає не лише порядок проведення військово-лікарської експертизи та оформлення її результатів, але й спеціальний порядок контролю, перегляду, відміни та скасування постанов ВЛК.

Так, ЦВЛК як керівний орган з військово-лікарської експертизи наділена повноваженнями щодо розгляду, перегляду, скасування, відміни, затвердження та незатвердження постанов ВЛК. ВЛК регіону, своєю чергою, здійснює контроль, розгляд, затвердження та перегляд постанов підпорядкованих ВЛК, а також їх відміну або скасування у передбачених Положенням № 402 випадках.

Таким чином, Положення № 402 установлює спеціальну процедуру перевірки та перегляду постанов ВЛК і визначає коло суб`єктів, уповноважених здійснювати відповідні повноваження.

Начальник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до таких суб`єктів не віднесений.

Відповідно до Положення № 154 керівник ТЦК та СП має право видавати в межах своїх повноважень накази та розпорядження, організовує ведення персонально-якісного військового обліку та здійснює контроль за правомірністю видачі громадянам військово-облікових та інших документів.

Однак право видавати накази в межах повноважень не є самостійною правовою підставою для набуття керівником ТЦК та СП компетенції, яка Положенням № 402 віднесена до повноважень відповідних штатних ВЛК.

Організаційні та облікові повноваження територіального центру комплектування та соціальної підтримки не можуть ототожнюватися з повноваженнями у сфері військово-лікарської експертизи щодо перевірки, перегляду, відміни або скасування постанов ВЛК.

Відтак наявність у начальника ТЦК та СП повноважень щодо організації військового обліку та видання наказів сама по собі не наділяє його правом власним рішенням усувати правові наслідки результатів військово-лікарської експертизи, які до цього були реалізовані шляхом виключення особи з військового обліку.

Судом також враховано посилання відповідача на те, що позивач є офіцером запасу, а тому результат його медичного огляду щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку мав бути оформлений свідоцтвом про хворобу із затвердженням відповідної постанови ВЛК регіону.

Суд не заперечує нормативно встановлених вимог до оформлення результатів військово-лікарської експертизи щодо офіцерів запасу. Водночас питання дотримання встановленої процедури оформлення результатів військово-лікарської експертизи та питання наявності у начальника районного ТЦК та СП повноважень самостійно усувати правові наслідки їх реалізації є різними за своїм змістом.

Навіть установлення порушень під час оформлення документації ВЛК не змінює визначеного Положенням № 402 кола суб`єктів, уповноважених перевіряти, переглядати, відміняти або скасовувати постанови ВЛК.

Якщо відповідач вважав постанову ВЛК щодо ОСОБА_1 такою, що була прийнята або оформлена з порушенням Положення № 402, зазначена обставина могла бути підставою для ініціювання її перевірки компетентною штатною ВЛК. Проте вона не надавала начальнику районного ТЦК та СП права самостійно підмінити відповідну процедуру виданням наказу про поновлення позивача на військовому обліку.

Матеріали справи не містять рішення компетентної штатної ВЛК про скасування, відміну чи інший передбачений Положенням № 402 перегляд постанови щодо ОСОБА_1 , оформленої довідкою від 20.05.2022 № 6/1298.

При цьому відсутність рішення про скасування постанови ВЛК не замінює її затвердження, якщо таке затвердження було обов`язковим. Разом із тим відсутність документа про затвердження також не створює у начальника районного ТЦК та СП повноважень відповідної штатної ВЛК і не підтверджує правомірності обраного ним способу зміни вже оформленого військово-облікового статусу позивача.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 від відповідача витребувано додаткові докази, зокрема, відомості та на їх підтвердження відповідні докази за результатами якої перевірки встановлено обставини щодо відсутності у матеріалах особової справи позивача свідоцтва про хворобу і яким чином це задокументовано (Акт, довідка тощо); відомості та на їх підвердження відповідні докази, чи проводилось службове розслідування відносно посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 та внесення відповідного запису у військово-обліковий документ за підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 за відсутності у матеріалах собової справи свідоцтва по хворобу; чи притягувались вказані посадові особи до дисциплінарної, адміністративної та/або кримінальної відповідальності у зв`язку із наведеними обставинами; письмові пояснення відносно невнесення до військового квитка ОСОБА_1 відомостей про поновлення його на військовому обліку.

На виконання зазначеної ухвали відповідач подав заяву від 28.09.2026, в якій повідомив, що перевірка наявності свідоцтва про хворобу не документувалася.

Крім того, на виконання ухвали суду відповідач прямо повідомив, що службове розслідування стосовно посадових осіб ВЛК у зв`язку з відсутністю у матеріалах особової справи позивача свідоцтва про хворобу не проводилось. При цьому доводи відповідача, що посадові особи ВЛК не мають доступу до особових справ осіб, що перебувають на віськовому обліку не спростовує того факту, що за умови виявлення відсутності певних документів саме за результатами проходження ВЛК відповідач мав вжити відповідних заходів щодо вказаних осіб і задокументовати ці обставини.

Також не проводилось службове розслідування стосовно посадових осіб самого ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно внесення відомостей про виключення позивача з військового обліку до військово-облікового документа.

Відповідач повідомив, що відповідні посадові особи ВЛК та ТЦК та СП до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у зв`язку із зазначеними обставинами не притягувались.

Отримані на виконання ухвали суду відомості не містять доказів встановлення відповідачем у передбаченому законом порядку обставин, які б свідчили про те, що позивач фактично не проходив ВЛК 20.05.2022, що довідка ВЛК № 6/1298 не видавалася відповідною ВЛК, була підробленою або містила недостовірні відомості.

Також відповідачем не надано рішення компетентної штатної ВЛК, яким постанову ВЛК щодо ОСОБА_1 було переглянуто, скасовано чи відмінено.

Натомість, відповідач посилається на відсутність частини документації, ведення та зберігання якої забезпечувалось відповідними посадовими особами ВЛК та органами військового управління.

За таких обставин сама по собі відсутність у відповідача відповідної службової документації, ведення та зберігання якої не залежало від волевиявлення позивача, не може автоматично бути підставою для покладення на нього негативних правових наслідків у вигляді зміни вже реалізованого військово-облікового статусу, оскільки обов`язок такого зберігання покладається саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Крім того, щодо причин невнесення до військово-облікового документа позивача відомостей про його поновлення на військовому обліку відповідач у заяві від 28.09.2026 зазначив про відсутність відповідних даних.

Таким чином, наявні у справі документи містять неузгоджені відомості щодо військово-облікового статусу позивача: у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного міститься запис про його виключення з військового обліку, тоді як відповідач вважає позивача поновленим на такому обліку на підставі наказу № 287.

Посилання відповідача на здійснення ним контролю за правомірністю видачі військово-облікових документів не спростовує зазначених висновків. Здійснення такого контролю передбачає застосування передбачених законом заходів реагування, а не самостійне визначення керівником районного ТЦК та СП порядку усунення наслідків результатів військово-лікарської експертизи.

Суд також відхиляє доводи відповідача про відсутність прямої законодавчої заборони на поновлення позивача на військовому обліку, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України правомірність дій суб`єкта владних повноважень визначається наявністю передбачених законом повноважень та дотриманням установленого способу їх реалізації.

При цьому суд не виходить із незмінності військово-облікового статусу особи за будь-яких обставин. Предметом перевірки є наявність законних підстав та дотримання належної процедури зміни такого статусу саме у спірних правовідносинах.

Посилання відповідача на можливість зміни законодавчого регулювання не підтверджують правомірності застосування до ОСОБА_1 наказу № 287. Крім того, суд звертає увагу, що застосовує законодавче регулювання саме на момент виникнення спірних правовідосин, які є предметом спору.

Судом також оцінено посилання відповідача на судові рішення у справах № 140/8805/24, № 140/12119/24, № 480/2162/23, № 320/24882/25 та № 320/41159/25, наведені на підтвердження правомірності поновлення на військовому обліку офіцерів запасу, виключених з нього за відсутності свідоцтва про хворобу.

Оцінюючи наведений відповідачем аргумент, суд зазначає, що нормативну вимогу щодо оформлення результатів медичного огляду офіцера запасу свідоцтвом про хворобу враховано при вирішенні цієї справи. Водночас установлення недоліків оформлення такого документа не усуває необхідності перевірити наявність у відповідача передбачених законом повноважень та дотримання процедури зміни раніше оформленого військово-облікового статусу позивача. З наведених вище мотивів суд не приймає довід відповідача про те, що сама відсутність свідоцтва про хворобу є достатньою підставою для висновку про правомірність застосування наказу № 287 до ОСОБА_1 .

Суд не здійснює оцінку правильності медичного висновку щодо стану здоров`я позивача та не підміняє собою органи військово-лікарської експертизи.

Предметом оцінки суду є дотримання відповідачем меж наданих йому законом повноважень при застосуванні наказу № 287 та поновленні позивача на військовому обліку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

З урахуванням установлених обставин та досліджених доказів відповідачем не доведено наявності передбачених законодавством повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно усунути правові наслідки раніше проведеного виключення ОСОБА_1 з військового обліку з наведених відповідачем підстав.

Аналіз установлених обставин справи та наведених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що відповідач, застосувавши наказ від 21.08.2024 № 287 до ОСОБА_1 , фактично усунув правові наслідки результатів військово-лікарської експертизи від 20.05.2022, оформлених довідкою ВЛК № 6/1298, та поновив позивача на військовому обліку без підтвердження передбачених законом повноважень на вчинення таких дій у встановлених судом обставинах.

Визначаючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить із такого.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії відповідача щодо невнесення до Реєстру відомостей про його виключення з військового обліку та зобов`язати відповідача внести такі відомості відповідно до записів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного.

Водночас під час розгляду справи встановлено, що невнесення зазначених відомостей відповідач обґрунтовує поновленням позивача на військовому обліку на підставі наказу від 21.08.2024 № 287.

Отже, порушення, за захистом від якого позивач звернувся до суду, пов`язане із застосуванням до нього зазначеного наказу та вчиненням дій щодо поновлення на військовому обліку.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог, проте може вийти за їх межі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 5 КАС України передбачено можливість захисту порушеного права також в інший спосіб, який не суперечить закону та забезпечує ефективний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Саме лише зобов`язання відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку за збереження чинності наказу № 287 у частині, що стосується його поновлення на такому обліку, не забезпечить повного усунення наслідків установленого порушення.

Для відновлення порушеного права необхідно надати оцінку діям, унаслідок яких змінено військово-обліковий статус позивача, усунути рішення, на підставі якого такі дії вчинено, та покласти на відповідача обов`язок відновити становище позивача, яке існувало до їх вчинення.

Питання застосування наказу № 287 до позивача, підстав його поновлення на військовому обліку та повноважень начальника районного ТЦК та СП були предметом заперечень відповідача, відповіді позивача на відзив та додаткових пояснень сторін.

Таким чином, застосування зазначеного способу захисту ґрунтується на обставинах, які досліджувалися під час розгляду справи, стосується тих самих спірних правовідносин та спрямоване на захист права, про порушення якого позивач зазначив у позовній заяві.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне відповідно до частини другої статті 9 КАС України вийти за межі заявлених позовних вимог та забезпечити захист порушеного права позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо взяття на військовий облік (поновлення на військовому обліку) ОСОБА_1 на підставі наказу від 21.08.2024 № 287, визнання протиправним та скасування цього наказу в частині поновлення позивача на військовому обліку, а також зобов`язання відповідача виключити ОСОБА_1 з військового обліку з внесенням відомостей до відповідних реєстрів.

Вирішуючи питання про зобов`язання відповідача вчинити дії для відновлення порушеного права позивача, суд враховує, що персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей про особу, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Розглядаючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача виключити ОСОБА_1 з військового обліку з внесенням відповідних відомостей до Реєстру, суд виходить із такого.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: […] 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 34 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Згідно із п.п. 1, 2 частини першої статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є:

обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

Відповідно до частини восьмої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) ТЦК та СП, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Пунктом 8 Положення № 154 визначено, що завданнями районних ТЦК та СП є, крім іншого, ведення Реєстру.

Беручи до уваги висновок суду про протиправність поновлення позивача на військовому обліку та скасування наказу № 287 у відповідній частині, належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача виключити ОСОБА_1 з військового обліку з внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до записів, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № п/335 від 24.02.2022.

У цьому випадку покладення зазначеного обов`язку спрямоване на усунення наслідків протиправного поновлення позивача на військовому обліку та відновлення становища, яке існувало до застосування до нього наказу № 287. Суд не встановлює нового медичного висновку щодо придатності позивача до військової служби та не вирішує замість уповноваженої ВЛК питання військово-лікарської експертизи.

Застосування такого способу захисту охоплює заявлену позивачем вимогу щодо відображення відомостей про виключення з військового обліку та забезпечує усунення причини, з якої відповідач відмовляється визнавати відповідний військово-обліковий статус позивача.

Враховуючи викладене, положення проаналізованого законодавства, наявні у матеріалах справи докази та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову із застосуванням зазначеного способу захисту.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, що підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відомостям квитанції наявної в матеріалах справи.

З огляду на задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72– 77, 90, 139, 241– 246, 250, 255, 293, 295– 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік (поновлення на військовому обліку) ОСОБА_1 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 № 287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів».

3. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 № 287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» у частині поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до записів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 24.02.2022.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження : АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя (підпис) Панова Г. В.