Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №755/14499/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м.Київ №755/14499/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі – відповідач 2), в якому просить суд:

скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №Б/2968 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП від 20 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення;

стягнути з Державного бюджету м. Києва з рахунку відкритому у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ОСОБА_1 суму сплаченого ним штрафу за постановою № Б/2968 у розмірі 34000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № Б/2968 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП від 20 січня 2025 року на нього накладено штраф у сумі 17000 грн. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04.08.2025 справу №755/14499/25 передано за підсудністю на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 адміністративну справу прийнято до провадження судді Шевченко А.В., та у зв`язку із виявленими недоліками позовної заяви залишено без руху.

На виконання вимог ухвали недоліки позовної заяви усунуті у строк та у спосіб, що визначені в ній.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 1 у відзиві не погоджується із позовною заявою ОСОБА_1 з огляду на відсутність порушень при розгляді справи поро адміністративне правопорушення стосовно позивача, і як наслідок відсутності правових підстав для задоволення позову.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву зазначає, що аналіз змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів свідчить про те, що позивачем не надано жодних доказів звернення до відповідного контролюючого органу із заявою про повернення коштів у порядку, визначеному Порядком № 787. Оскільки процедура повернення коштів з бюджету має чітко регламентований заявний характер, позивач фактично проігнорував можливість позасудового врегулювання питання, що робить його звернення до суду передчасним, а позовні вимоги – необґрунтованими через відсутність факту відмови у реалізації права. З огляду на це, правильним способом захисту права Позивача є його звернення із заявою до органу, який контролює справляння надходжень бюджету, а у випадку відмови чи неотримання відповіді – звернутися до суду. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №Б/2968 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП від 20 січня 2025 року на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000 грн.

Відповідач в установчій частині постанови від 20 січня 2025 року №Б/2968 зазначає, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з`явився 20.10.2024 за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кариною Олександровою закінчено виконавче провадження по виконанню постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №Б/2968 від 20.01.2025.

Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та наявністю підстав для стягнення з бюджету суми сплаченого ним штрафу за постановою №Б/2968 у розмірі 34000,00 грн позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії, бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини першої статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 1 статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами.

Згідно статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно частини першої статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно частини другої статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я, по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, встановлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові не описана об`єктивна сторона правопорушення, а саме, за якою адресою ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, на яку адресу направлялась повістка, коли позивачу була вручена повістка та з якою метою направлялась така повістка.

Крім, того оспорювана постанова винесена без участі позивача 20 січня 2025 року.

При цьому, жодних доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП саме 20січня 2025 року, матеріали справи не містять і відповідачем 1 таких доказів не надано.

В аспекті зазначеного колегія суддів зауважує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, передусім, обов`язок ознайомити особу з його правами, оскільки сама процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на правових презумпціях, які закріплюють в КУпАП низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності, шляхом дотримання визначеної процедури розгляду справи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ВС від 18.02.2020 року у справі №524/9827/16-а, роз`яснено, що невжиття посадовою особою жодних дій щодо надання можливості реалізувати своє право, зокрема, на отримання правової допомоги є порушенням права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, як наслідок, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що, в свою чергу, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене, своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем 1 не надано належних та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а оспорювана постанова від 20.01.2025 про накладання на позивача штрафу 17000грн за частиною третьою статті 210-1 КУпАП не відповідає критеріям законності, обґрунтованості, неупередженості, добросовісності, розсудливості. пропорційності.

Відповідно до частини третьої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету м. Києва з рахунку відкритому у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ОСОБА_1 суму сплаченого ним штрафу за постановою №Б/2968 у розмірі 34000,00 грн суд зазначає таке.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (далі – Постанова № 106) визначений перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що забезпечують здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю перерахування до бюджету, а також ведення обліку таких платежів з метою забезпечення повернення коштів.

Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 зі змінами (далі – Порядок №787).

Відповідно до пункту 5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до Порядку №787 та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства. Заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню. Разом із заявою про повернення коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Однак, матеріали свідчать про те, що позивачем не надано жодних доказів звернення до відповідного контролюючого органу із заявою про повернення коштів у порядку, визначеному Порядком №787.

Враховуючи викладене суд погоджується із відповідачем 2, що процедура повернення коштів з бюджету має чітко регламентований заявний характер, а позивач фактично проігнорував можливість позасудового врегулювання питання, що робить його звернення до суду передчасним, а позовні вимоги – необґрунтованими через відсутність факту відмови у реалізації права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 605,60 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та касувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №Б/2968 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП від 20 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення за фактом притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.