Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №320/59646/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ справа №320/59646/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства "Інфоресурс", в якому просить суд:

визнати відомості в Єдиній державній електронній базі з питань освіти в частині порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», що зазначено як: «НІ, порушує» - недійсним;

зобов`язати Міністерство освіти і науки України та Державне підприємство Інфоресурс внести зміни до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти в частині порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти з «Ні, порушує» на «Так, не порушує», визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» та визнати його таким, що не порушує послідовності здобуття освіти.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскільки він раніше не здобув диплом бакалавра, поточне навчання не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» (далі - Закон № 2145). Автоматичне відображення у довідці ЄДЕБО відмітки «Ні, порушує» на підставі роз`яснювального листа № 1/9758-24 від 03.06.2024, є протиправним та обмежує його права.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Міністерством освіти і науки України до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що, також належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності. На переконання відповідача, під послідовністю слід розуміти процес навчання, а не лише отримання диплома, тому, якщо особа вже навчалась на певному рівні та формувала компетентності, повторний вступ на цей же рівень, є порушенням послідовності.

Державним підприємством «ІНФОРЕСУРС» також надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що власником ЄДЕБО є держава в особі Міністерства освіти і науки України, яке відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує ведення та функціонування ЄДЕБО, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО, встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО та є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Тому, підприємство лише забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України.

Також, Державним підприємством «ІНФОРЕСУРС» надано до суду письмові пояснення, в яких зазначено про те, що відповідно до постанови Верховного Суду у справі від 26.11.2025 у справі № 160/29658/24, ДП «ІНФОРЕСУРС» не є суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, тобто, не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, не здійснює публічно-владні управлінські функції у спірних правовідносинах, не надає адміністративні послуги, законами України не передбачено випадків здійснення владних повноважень у спірних правовідносинах. До того ж, законодавчо не вповноважений владно керувати поведінкою позивача, а останній відповідно не зобов`язаний виконувати вимоги останнього. На підставі зазначеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 01.09.2012 навчався за освітнім рівнем «бакалавр» у Львівському національному університеті ім. Івана Франка на механіко-математичному факультеті за спеціальністю 6.040201 (математика) та 17.06.2015 був відрахований, тому диплом про вищу освіту за цим рівнем не видавався.

14.08.2024 позивача зараховано до Львівського національного університету ім. Івана Франка для здобуття вищої освіти за освітнім рівнем «бакалавр» за спеціальністю 171 «Електроніка» (денна форма, бюджет).

Згідно з довідкою з ЄДЕБО № 331350 від 13.09.2024, сформованою автоматично, зазначено: «Ні, порушує послідовність».

Наведене зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлює та визначає Закон України № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543).

Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до п. 1 ч. 3 цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. (далі - Порядок № 560).

Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до підстав, зазначених у ст. 23 Закону № 3543.

Указаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону № 2145, а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.

Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Тож, з наведеного слідує, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону № 2145, а документом, що підтверджує право на відстрочку, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.

Судом досліджено, що позивач з 01.09.2012 навчався за освітнім рівнем «бакалавр» у Львівському національному університеті ім. Івана Франка на механіко-математичному факультеті за спеціальністю 6.040201 (математика) та 17.06.2015 був відрахований, тому диплом про вищу освіту за цим рівнем не видавався.

14.08.2024 позивача зараховано до Львівського національного університету ім. Івана Франка для здобуття вищої освіти за освітнім рівнем «бакалавр» за спеціальністю 171 «Електроніка» (денна форма, бюджет).

Згідно з довідкою з ЄДЕБО № 331350 від 13.09.2024, сформованою автоматично, зазначено: «Ні, порушує послідовність».

Отже, спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону № 2145, а відтак, правомірність формування відповідної інформації в довідці ЄДЕБО.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти, регламентовані приписами Закону України «Про освіту» (далі - Закон № 2145).

Частиною 2 ст. 10 Закону № 2145 передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 17 Закону № 2145 вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

За ст. 40 Закону № 2145 після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 2145 визначено, що рівень освіти завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях, встановлює та створює Закон України «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556).

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Так, бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Суд зауважує, що особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації. Відтак, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

Варто зауважити, що позивач не завершував навчання за ступенем бакалавр, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплома бакалавра, оскільки був відрахований з закладу освіти, що не може свідчити про здобуття ним відповідного рівня освіти у зв`язку із незавершеністю процесу здобуття освіти. Протилежного суду не зазначено та не доведено.

Тож, оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем бакалавр, то його подальше навчання не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону № 2145.

Варто врахувати, що за п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543 здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти. Словосполучення здобутий рівень освіти вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти, що вказує на те, що законодавець використовує термін здобутий для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, чого у спірних правовідносинах не було.

При цьому, посилання сторони відповідача на алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, який визначений листом МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24, не може братись до уваги, оскільки лист носить роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Закону № 2145 у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.

Згідно з ч. 5 ст. 74 цього Закону держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до норм абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону № 2145 положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Водночас за правилами пункту 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим-сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам; вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.

Отже, Міністерство освіти і науки України є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Суд звертає увагу також на те, що позивач заявив вимоги, як до Міністерства освіти і науки України, так і до Державного підприємства "Інфоресурс", як технічного адміністратора ЄДЕБО.

Водночас, Верховний Суд в постанові від 26.11.2025 у справі № 160/29658/24 дійшов висновків про те, що Державне підприємство "Інфоресурс" не є суб`єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України та не приймає рішень щодо внесення або зміни інформації в ЄДЕБО про здобувачів освіти.

Таким чином, на переконання суду, належним відповідачем у справі є саме Міністерство освіти і науки України, а позовні вимоги до Державного підприємства "Інфоресурс" не підлягають задоволенню.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що впровадження автоматичного алгоритму в ЄДЕБО, який маркує незавершене в минулому навчання, як порушення послідовності, суперечить ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 10 Закону № 2145. Так, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. У свою чергу, основним критерієм, є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в наступній редакції: визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту»» зазначення «Ні, порушує»; зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує". Позовні вимоги до Державного підприємства "Інфоресурс" задоволенню не підлягають, з підстав, наведених вище.

Також, при вирішенні даного спору, судом враховується правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 03.03.2026 у справі № 340/7912/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Міністерства освіти і науки України на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту»» зазначення «Ні, порушує».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

У іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.