Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №160/25459/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуСправа №160/25459/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач), в інтересах якого звернулась адвокат Малахова Марина Ігорівна (далі – представник позивача), до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому після уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року, та з 01 березня 2018 року по 14 липня 2026 року включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 перерахувати, нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року, та з 01 березня 2018 року по 14 липня 2026 року включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 14 липня 2026 року включно у сумі 399738,77 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 перерахувати, нарахувати та виплатити позивачу щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 14 липня 2026 року включно у сумі 399738,77 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що у спірний період позивач проходив військову службу у відповідача.

У період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно позивач мав право на отримання індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) – січень 2008 року, а за період з 01 березня 2018 року по 14 липня 2026 року – індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) – березень 2018 року та щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення за спірний період.

Заперечуючи проти задоволення позову ОСОБА_1 , ВЧ НОМЕР_1 у серпні 2026 року подала відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року величина індексу споживчих цін не перевищила поріг у 103 %, індексація грошового забезпечення за вказаний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, підстави для нарахування та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період із застосуванням січня місяця 2008 року як базового місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін, – у відповідача відсутні.

Також відповідачем зазначено, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

З урахуванням вказаного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій та у спірний період проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , про що свідчать посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 від 20 червня 2018 року, видане військовою частиною НОМЕР_3 , посвідчення офіцера серії НОМЕР_4 від 17 лютого 2015 року, витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 березня 2022 року № 55, витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 липня 2026 року № 197.

Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 липня 2026 року № 197 підполковника ОСОБА_1 , начальника штабу – першого заступника командира ВЧ НОМЕР_1 , призначеного наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 05 липня 2026 року № 546 на посаду начальника групи напрямків на зону відповідальності повітряного командування відділу оперативних чергових командного центру штабу командування сил безпосереднього протиповітряного прикриття ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув з пункту дислокації «ППД» до нового місця служби, місто Вінниця. З 14 липня 2026 року виключено зі списків особового складу частини та зняти з усіх видів забезпечення.

Згідно з особовими картками військовослужбовця за 2016-2026 роки позивачу за період з 01 грудня 2016 року по 31 жовтня 2018 року, з лютого по квітень 2019 року, з червня по вересень 2019 року та з 01 січня 2023 року по 31 липня 2024 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась; індексація нарахована та виплачена у такому розмірі: з листопада 2018 року по січень 2019 року у суму 71,08 грн щомісяця, у травні 2019 року – 134,47 грн, з жовтня по листопад 2019 року – 206,72 грн щомісяця, з грудня 2019 року по червень 2020 року – 216,51 грн щомісяця, з липня 2020 року по листопад 2020 року - 226,29 грн щомісяця, з грудня 2020 року – 233,81 грн, з січня 2021 року по березень 2021 року – 331,42 грн щомісяця, з квітня 2021 року по червень 2021 року – 415,41 грн щомісяця, з липня 2021 року по листопад 2021 року – 540,03 грн щомісяця, з грудня 2021 року по січень 2022 року – 563,19 грн щомісяця, з лютого 2022 року по квітень 2022 року – 672,35 грн щомісяця, травень 2022 року – 913,01 грн, червень 2022 року – 1017,21 грн, липень 2022 року – 1066,00 грн, з серпня 2022 року по жовтень 2022 року – 1281,80 грн щомісяця, листопад 2022 року – 1424,80 грн, грудень 2022 року – 1470,83 грн, з серпня 2024 року по листопад 2024 року – 130,20 грн щомісяця, грудень 2024 року – 254,35 грн, з липня по грудень 2025 року – 133,33 грн щомісяця, червень 2026 року – 139,78 грн, у липні 2026 року – 63,13 грн.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги та заперечення сторін, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до статті 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі – Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

За визначенням статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282-XII):

- індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

- індекс споживчих цін – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

- поріг індексації – це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII:

- індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша);

- обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (частина друга);

- для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті (частина третя);

- підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Частиною другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 8 Закону № 1282-XII перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

- індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший);

- у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії (абзац другий);

- частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац п`ятий);

- сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац шостий);

- у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу (абзац сьомий).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Пунктом 14 Порядку № 1078 визначено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Вказане свідчить, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.

За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.

Нормами Закону № 1282-XII та пункту 11 Порядку № 1078 визначено, що додаткові витрати, пов`язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.

Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на такі цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року, для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з 01 грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Пункт 5 Порядку № 1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року в редакції, яка діяла до 15 березня 2018 року, передбачав:

- у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);

- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій);

- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);

- у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий).

З указаного вбачається, що підставою для встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (далі – постанова № 1294).

Пунктом 13 постанови № 1294 визначено, що остання набирає чинність з 01 січня 2008 року.

Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01 березня 2018 року.

Проаналізувавши Постанову № 1294 в період її дії з 18 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року (період оскаржуваних правовідносин), суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.

Отже, внаслідок незмінності до 01 березня 2018 року посадових окладів військовослужбовців, місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) у межах спірних правовідносин за період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно є січень 2008 року.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що 09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – постанова № 1013).

Пунктом 2 Постанови № 1013 були внесені зміни до Порядку № 1078. Відповідно до Пояснювальної записки до проєкту зазначеного акта, ці зміни передбачали:

- здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник;

- зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади).

Окрім викладеного, пунктами 1, 3 постанови № 1013 було установлено, що:

- підвищуються посадові оклади з 01 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;

- підвищуються з 01 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;

- у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;

- міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;

- для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Отже, постановою № 1013 з 01 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв зі змінами, внесеними постановою № 1013.

Отже, січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01 грудня 2015 року.

Водночас норми постанови № 1013 не установлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже, січень 2016 року не став для них «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними постановою № 1013).

Указаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 24 жовтня 2024 року у справі № 420/13056/21 та від 08 листопада 2024 року у справі № 340/5992/20.

Зазначене свідчить про те, що у період проходження служби з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно позивачу протиправно ненараховувалась та невиплачувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року.

Щодо суми індексації, належної позивачу до виплати за період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, суд зазначає таке.

Сума індексації грошового забезпечення за період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для спірного періоду, на величину приросту індексу споживчих цін у цей період, поділений на 100 відсотків.

У червні-листопаді 2016 року прожитковий мінімум складав 1450,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у червні-листопаді 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року, складає 2710,05 грн щомісячно (1450,00 грн (прожитковий мінімум) х 186,90 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У грудні 2016 року – лютому 2017 року прожитковий мінімум складав 1600,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2016 року – лютому 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року, складає 3177,60 грн щомісячно (1600,00 грн (прожитковий мінімум) х 198,60 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У березні-квітні 2017 року прожитковий мінімум складав 1600,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у березні-квітні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року, складає 3360,00 грн щомісячно (1600,00 грн (прожитковий мінімум) х 210,00 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У травні 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у травні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року, складає 3536,40 грн (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 210,00 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У червні-серпні 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у червні-серпні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року, складає 3730,06 грн щомісячно (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 221,50 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У вересні-листопаді 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у вересні-листопаді 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року, складає 3896,78 грн щомісячно (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 231,40 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У грудні 2017 року – лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2017 року – лютому 2018 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) –січень 2008 року, складає 4258,75 грн щомісячно (1762,00 грн (прожитковий мінімум) х 241,70 % (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

Отже, розмір індексації за період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, який належить до виплати позивачу, складає 64800,01 грн (серпень 2016 року (14 днів) -1223,89 грн ((2710,05 грн : 31 днів) х 14 днів = 1223,89 грн)), вересень-листопад 2016 року – 2710,05 грн щомісячно, грудень 2016 року – лютий 2017 року – 3177,60 грн щомісячно, березень-квітень 2017 року – 3360,00 грн щомісячно, травень 2017 року – 3536,40 грн, червень-серпень 2017 року – 3730,06 грн щомісячно, вересень-листопад 2017 року – 3896,78 грн щомісячно, грудень 2017 року – лютий 2018 року – 4258,75 грн щомісячно).

Розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно здійснений судом з урахуванням розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 18 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року, наведеного Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2024 року у справі № 200/16532/21.

Факт ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 14 червня 2026 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – березень 2018 року, відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла з 15 березня 2018 року до 2 квітня 2021 року):

- у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто, він є базовим для обчислення індексу споживчих цін (абзац перший);

- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);

- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);

- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);

- у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий);

- до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діє з 02 квітня 2021 року):

- у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);

- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);

- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);

- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);

- у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п`ятий);

- до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий);

- якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку (абзац сьомий).

Згідно з постановою № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.

Верховний Суд у постанові від 09 січня 2025 року у справі № 160/17336/23 зазначив, що «поточна» індексація виплачується в результаті перевищення величини індексу споживчих цін порога індексації (103 %). А «індексація-різниця» – у разі, коли сума зарплатного підвищення не перевищує суму індексації, що склалася в місяці такого підвищення.

Щодо ненарахування та невиплати позивачу «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 14 липня 2025 року суд зазначає наступне.

У межах спірних правовідносин березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяць підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.

Згідно з інформацією Держстату України, розміщеною на їх офіційному вебсайті, про індекс споживчих цін:

- індекс споживчих цін у березні 2018 року склав 101,1;

- індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8;

- індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0;

- індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0;

- індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3;

- індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0;

- індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9;

- індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.

Відповідно до положень Порядку № 1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Оскільки березень 2018 року є місяцем підвищення посадового окладу позивача (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008 х 1,00 х 1,00 х 0,993 х 1,00 х 1,019 х 1,017 х 100).

Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103 % до листопада 2018 року.

У листопаді 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7 %.

З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7 %, то у наступному місяці (грудні 2018 року) і підлягає індексація грошового забезпечення військовослужбовців.

У грудні 2018 року – лютому 2019 року прожитковий мінімум складав 1921,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2018 року – лютому 2019 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 71,08 грн щомісячно (1921,00 грн (прожитковий мінімум) х 3,7 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У березні-червні 2019 року прожитковий мінімум складав 1921,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у березні-червні 2019 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 134,47 грн щомісячно (1921,00 грн (прожитковий мінімум) х 7 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У липні-листопаді 2019 року прожитковий мінімум складав 2007,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у липні-листопаді 2019 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 206,72 грн щомісячно (2007,00 грн (прожитковий мінімум) х 10,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У грудні 2019 року – червні 2020 року прожитковий мінімум складав 2102,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2019 року – червні 2020 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 216,51 грн щомісячно (2102,00 грн (прожитковий мінімум) х 10,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У липні-листопаді 2020 року прожитковий мінімум складав 2197,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у липні-листопаді 2020 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 226,29 грн щомісячно (2197,00 грн (прожитковий мінімум) х 10,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У грудні 2020 року прожитковий мінімум складав 2270,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2020 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 233,81 грн (2270,00 грн (прожитковий мінімум) х 10,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У січні-березні 2021 року прожитковий мінімум складав 2270,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у січні-березні 2021 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 331,42 грн щомісячно (2270,00 грн (прожитковий мінімум) х 14,6 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У квітні-червні 2021 року прожитковий мінімум складав 2270,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у квітні-червні 2021 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 415,41 грн щомісячно (2270,00 грн (прожитковий мінімум) х 18,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У липні-листопаді 2021 року прожитковий мінімум складав 2379,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у липні-листопаді 2021 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 540,03 грн щомісячно (2379,00 грн (прожитковий мінімум) х 22,7 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У грудні 2021 року – січні 2022 року прожитковий мінімум складав 2481,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2021 року – січні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 563,19 грн щомісячно (2481,00 грн (прожитковий мінімум) х 22,7 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У лютому-квітні 2022 року прожитковий мінімум складав 2481,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у лютому-квітня 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 672,35 грн щомісячно (2481,00 грн (прожитковий мінімум) х 27,1 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У травні 2022 року прожитковий мінімум складав 2481,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у травні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 913,01 грн (2481,00 грн (прожитковий мінімум) х 36,8 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У червні 2022 року прожитковий мінімум складав 2481,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у червні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 1017,21 грн (2481,00 грн (прожитковий мінімум) х 41 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У липні 2022 року прожитковий мінімум складав 2600,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у липні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 1066,00 грн (2600,00 грн (прожитковий мінімум) х 41 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У серпні-жовтня 2022 року прожитковий мінімум складав 2600,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у серпні-жовтня 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 1281,80 грн (2600,00 грн (прожитковий мінімум) х 49,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

У грудні 2022 року прожитковий мінімум складав 2684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 1470,83 грн (2684,00 грн (прожитковий мінімум) х 54,8 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

Отже, розмір «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає: грудень 2018 року – лютий 2019 року – 71,08 грн щомісячно, березень-червень 2019 року – 134,47 грн щомісячно, липень-листопад 2019 року – 206,72 грн щомісячно, грудень 2019 року – червень 2020 року – 216,51 грн щомісячно, липень-листопад 2020 року – 226,29 грн щомісячно, грудень 2020 року- 233,81 грн, січень - березень 2021 року – 331,42 грн щомісячно, квітень-червень 2021 року – 415,41 грн щомісячно, липень-листопад 2021 року – 540,03 грн щомісячно, грудень 2021 року – січень 2022 року – 563,19 грн щомісячно, лютий-квітень 2022 року – 672,35 грн щомісячно, травень 2022 року – 913,01 грн, червень 2022 року – 1017,21 грн, липень 2022 року – 1066,00 грн, серпень-листопад 2022 року – 1281,80 грн щомісячно, грудень 2022 року – 1470,83 грн (1066,00 грн / 31 днів х 18 днів = 618,97 грн).

Дослідженням особових карток військовослужбовця за 2016-2026 роки судом установлено, що позивачу разом з грошовим забезпеченням відповідачем здійснювалось нарахування та виплата поточної індексації із застосуванням місяця підвищення доходу – березень 2018 року.

Поточна індексація не виплачувалась позивачу з лютого по квітень 2019 року, з червня по вересень 2019 року у розмірі 1094,65 грн, де за лютий 2019 року не виплачено 71,08 грн, з березня по квітень 2019 року – 134,47 грн щомісяця, червень 2019 року – 134,47 грн, з липня по вересень 2019 року – 206,72 грн щомісяця.

Таким чином, підлягає задоволенню вимога щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2019 року по 30 квітня 2019 року та з 1 травня 2019 року по 30 вересня 2019 року у розмірі 1094,65 грн.

Щодо періоду 2023 року, то пунктом 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Указане положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося.

Водночас, оскільки дію Закону № 1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт – Порядок № 1078, який прийнятий на виконання вимог частини другої статті 6 Закону № 1282-XII, також не діяв протягом 2023 року.

За таких підстав, за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року у відповідача був відсутній обов`язок у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення.

Досліджуючи питання індексації грошового забезпечення позивача за 2024 рік, то статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося, тому підлягало застосуванню відповідачем.

Згідно з інформацією Держстату України, розміщеної на їх офіційному вебсайті, індекс споживчих цін склав: у січні – 100,4; у лютому 2024 року – 100,3; у березні – 100,5; у квітні – 100,2; у травні – 100,6; у червні – 102,2.

Оскільки обчислення індексу споживчих цін для індексації слід провадити з січня 2024 року, то індекс споживчих цін не перевищував 103 % до липня 2024 року.

У липні 2024 року індекс споживчих цін склав 104,3 % (1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022).

З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у липні 2024 року складав 104,3 %, то у наступному місяці грошове забезпечення підлягало індексації.

Таким чином, до серпня 2024 року у відповідача був відсутній обов`язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача, починаючи з серпня 2024 року по грудень 2024 року індексація виплачувалась (з серпня 2024 року по листопад 2024 року – 130,20 грн щомісяця, грудень 2024 року – 254,35 грн), тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Також, статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Отже базовим місяцем для індексації доходів встановили січень 2025 року. Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 %.

За відповідний період не було перевищено поріг індексації (103 %), у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування індексації грошового забезпечення з січня по червень 2025 року і виплата індексації мала бути поновлена з 01 липня 2025 року.

З липня по грудень 2025 року індексація грошового забезпечення позивачу була виплачена у розмірі 799,98 грн, а тому позовні вимоги за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 202у рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2025 року, у січні 2026 року не нараховується.

Отже базовим місяцем для індексації доходів встановили січень 2026 року. Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 %.

За відповідний період не було перевищено поріг індексації (103 %), у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування індексації грошового забезпечення з січня по травень 2026 року і виплата індексації мала бути поновлена з 01 червня 2026 року.

Судом установлено, що у червені 2026 року позивачу виплачена індексація грошового забезпечення у сумі 139,78 грн, у липні 2026 року – 63,13 грн, а тому позовні вимоги за період з 01 січня 2065 року по 14 липня 2026 року не підлягають задоволенню.

Щодо ненарахування та невиплати позивачу «індексації-різниці» грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 14 липня 2026 року суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2024 року у справі № 200/16532/21 дійшов висновку, що якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу (військовослужбовцю) індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Отже, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати військовослужбовцю індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У межах спірних правовідносин у березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів у військовослужбовців відповідно до постанови № 704.

Виходячи з даних, які вказані в особовій картці військовослужбовця за 2018 рік грошове забезпечення позивачу нараховано та виплачено:

- за лютий 2018 року складало: посадовий оклад – 1085,00 грн, оклад за військовим званням – 130,00 грн, надбавка за вислугу років – 364,50 грн, надбавка за роботу умовних режимних обмежень – 162,75 грн, надбавка за кваліфікацію – 43,40 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань – 789,75 грн, премія – 5208,00 грн, щомісячна додаткова винагорода – 4670,04 грн а всього – 12453,44 грн;

- за березень 2018 року складало: посадовий оклад – 5070,00 грн, оклад за військовим званням – 1410,00 грн, надбавка за вислугу років – 2592,00 грн, надбавка за роботу умовних режимних обмежень – 760,50 грн, надбавка за кваліфікацію – 126,75 грн,

- надбавка за особливості проходження служби – 908,00 грн, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі – 245,32 грн, премія- 1825,20 грн, а всього – 12937,77 грн.

Отже, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складає 484,33 грн (12937,77 грн (грошове забезпечення у березні 2018 року) – 12453,44 грн (грошове забезпечення у лютому 2018 року)).

Згідно з положеннями статті 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року становив 1762,00 грн.

У зв`язку з останнім підвищенням тарифних ставок (окладів) військовослужбовців з січня 2008 року, величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року становила 253,3 %. Ці дані підтверджені листами Міністерства соціальної політики України від 08 вересня 2021 року № 826/3263/фес і від 29 грудня 2017 року № 122/о/66-17. Суд вважає правильною розрахованою у них величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року.

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача у 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн (прожитковий мінімум) х 253,30 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).

На цій основі суд констатує, що у випадку позивача розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, тому відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації в березні 2018 року визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу і становить 3978,82 грн (4463,15 грн (сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року) - 484,33 грн (розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року)).

Отже, позивач має право на виплату йому відповідачем щомісячної суми індексації-різниці розміром 3978,82 грн з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 14 липня 2026 року.

Таким чином, відповідач мав би нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 14 липня 2026 року у загальному розмірі 351933,05 грн (у період 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 14 липня 2026 року – 350136,16 грн (3978,82 грн х 88 місяців = 350136,16 грн), 14 днів липня 2026 року – 1796,89 грн (3978,82 грн / 31 день х 26 днів = 1796,89 грн)).

Зважаючи, що відповідачем в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 14 липня 2026 року виплата індексації-різниці не здійснювалась, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Пунктом 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Указане положення Закону є чинним та неконституційним не визнавалося.

Водночас, оскільки дію Закону № 1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок № 1078, який прийнятий на виконання вимог частини другої статті 6 Закону № 1282-XII, також не діяв протягом 2023 року, тому позовні вимт=оги за 2023 рік не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року, за період з 01 лютого 2019 року по 30 квітня 2019 року та з 1 травня 2019 року по 30 вересня 2019 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 14 липня 2026 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації розміром 3978,82 грн відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 15 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року в сумі 66182,91 грн, індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2019 року по 30 квітня 2019 року та з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2019 року в сумі 1094,65 грн та щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення розміром 3978,82 грн за період 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 14 липня 2026 року включно в сумі 351933,05 грн, у загальній сумі 419210,61 грн.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених к цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, у зв`язку з чим позов належить задовольнити частково та із виходом за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав позивача.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу представника позивача суд зазначає наступне.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу, сформовані на день ухвалення рішення у справі, у розмірі 10000,00 грн на користь позивача.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до заяви надано: договір про надання правничої допомоги від 17 липня 2026 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 14 серпня 2026 року та платіжне доручення від 17 липня 2026 року № 2.761781716.1.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу застосовано Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20 і від 14 червня 2023 року у справі №1340/5680/18.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим, суд вказав, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також, у постанові від 19 лютого 2020 року у справі у справі № 755/9215/15-ц Великою Палатою Верховного Суду сформовано висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд вважає, що завищений розмір адвокатських витрат, який не відповідає критеріям розумності та співмірності, може покласти на іншу сторону, з якої стягуються такі витрати, надмірний тягар щодо їх відшкодування, який може бути неспівмірним допущеному порушенню, що суперечитиме засадам та принципам адміністративного судочинства.

На переконання суду, заявлений позивачем до стягнення розмір витрат є занадто завищеним і не відповідає вищеназваному принципу розумності таких витрат, а також їх реальності та співмірності до наданих адвокатом послуг, оскільки ця справа не є справою значної складності, також судом не було встановлено наявності виключної правової проблеми при вирішенні цього спору. Також суд враховує, що в матеріалах справи відсутній відзив відповідача, та як наслідок відповідь на відзив позивача.

З урахуванням вказаного, виходячи з критеріїв реальності витрат на правову допомогу в цій справі (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співмірності таких витрат, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн, що, на думку суду, є співмірною сумою для цієї справи, з урахуванням наведених висновків суду, встановлених обставин і наданих адвокатом послуг.

В іншій частині заяви про розподіл судових витрат відмовити.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року, за період з 01 лютого 2019 року по 30 квітня 2019 року та з 1 травня 2019 року по 30 вересня 2019 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 14 липня 2026 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації розміром 3978,82 грн (три тисячі дев`ятсот сімдесят вісім грн 82 коп.) відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року в сумі 66182,91 грн (шістдесят шість тисяч сто вісімдесят дві гривні дев`яносто одна копійка), індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2019 року по 30 квітня 2019 року та з 01 травня 2019 року по 30 вересня 2019 року в сумі 1094,65 грн (одна тисяча дев`яносто чотири гривні шістдесят п`ять копійок) та щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення розміром 3978,82 грн (три тисячі дев`ятсот сімдесят вісім гривень вісімдесят дві копійки) за період 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 14 липня 2026 року включно в сумі 351933,05 грн (триста п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот тридцять три гривні п`ять копійок), у загальній сумі 419210,61 грн (чотириста дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень шістдесят одна копійка).

Відмовити у задоволенні інших позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Кисіль