Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №160/21289/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №160/21289/26

Суддя: Бондар Марина Володимирівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуСправа №160/21289/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині № 80 від 16.03.2025 року в частині призупинення військової служби та припинення виплати всіх видів грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії відповідача щодо свідомої підміни норм матеріального права, невиконання вимог статті 58 Конституції України, ігнорування норм Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 та штучного створення перешкод у звільненні з військової служби за сімейними обставинами шляхом видання відповіді вих. № 1075р від 26.04.2026;

- визнати протиправною бездіяльність фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 щодо нараховування та виплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 з червня 2025 року по теперішній час;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати солдату ОСОБА_1 все утримане та заборговане грошове забезпечення за період з червня 2025 року по день ухвалення рішення суду у даній справі, з обов`язковим відрахуванням щомісячних аліментів у межах виконавчих проваджень на утримання сина ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходить військову службу за мобілізацією у ВЧ НОМЕР_1 . Відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_2 , позивача було зараховано до списків особового складу військової частини на підставі наказу командира № 340 від 08.12.2024. Водночас, у відзиві відповідача на попередню справу міститься суперечливе посилання на витяг з наказу №352 від 08.12.2024. Таким чином, документи відповідача містять взаємно суперечливі відомості щодо правової підстави зарахування позивача до списків особового складу, що має істотне значення для встановлення його фактичного та правового статусу. Крім того, ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 28.05.2025 у справі №644/3328/25 позивача звільнено від кримінальної відповідальності на підставі частини п`ятої статті 401 Кримінального кодексу України. Зазначене судове рішення набрало законної сили 11.06.2025 та зобов`язувало командира ВЧ НОМЕР_1 невідкладно поновити позивача на військовій службі та виплатах. Натомість, командування ВЧ НОМЕР_1 12.06.2025 ініціювало внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170040010378 щодо самовільного залишення позивачем військової частини з 04.03.2025, а також посилається на наказ №80 від 16.03.2025 про призупинення військової служби та припинення виплат. Позивач наголошує, що наведені документи містять хронологічну суперечність, оскільки відомості до ЄРДР були внесені лише 12.06.2025, тоді як призупинення військової служби відповідач пов`язує з 04.03.2025 та наказом №80 від 16.03.2025. Крім того, відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за березень 2025. Також, документи відповідача містять суперечливі відомості щодо самого правового статусу позивача. У різних документах відповідач зазначає його то мобілізованим військовослужбовцем, то військовослужбовцем строкової служби, то військовослужбовцем, який проходить службу за контрактом. Додатково факт неналежного виконання відповідачем судових рішень підтверджується рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №160/30458/25, яким ВЧ НОМЕР_1 було зобов`язано розглянути рапорт позивача від 15.09.2025 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами. Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 17.04.2026 року № 3437 «Про виконання рішення суду», в пункті 1 чітко наказано розглянути рапорт на підставі вірної правової норми — підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Однак уже через 9 днів, 26.04.202 за вих. № 1075р, військова частина вносить в АСВП офіційну відповідь-відмову, де статтю звільнення свідомо підмінено на підпункт «г» пункту 2 частини 4 статті 26. На думку позивача, штаб протиправно та безпідставно вимагає «акт перевірки сімейного стану, затверджений керівником ТЦК та СП». Наведена вимога штабу є абсолютно нікчемною, оскільки відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, зазначений акт від ТЦК позивачу взагалі не потрібен. Постанова № 560 чітко розмежовує підстави догляду: вимога про складання ТЦК «Акту встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду» стосується виключно догляду за особами, які не мають інвалідності, а лише потребують догляду за висновком ЛКК. Натомість батько позивача, ОСОБА_3 , має офіційно встановлену ІІ групу інвалідності безстроково. Сукупність зазначених обставин, на думку позивача, свідчить про те, що наведені відповідачем підстави для призупинення військової служби, припинення виплати грошового забезпечення та невизнання належного позивачу правового статусу є суперечливими та документально непідтвердженими. Вважаючи протиправним оскаржуваний наказ та дії і бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

21.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №46194/26, до якого долучено копії документів:

- листа ТУ ДБР у місті Полтава (Другий слідчий відділ з дислокацією у місті Харкові) № 12193-25 від 31.03.2025, що стосується кримінального провадження №62024170020003769 25.05.2024;

- супровідного листа Індустріального районного суду міста Харкова вих. З-21 №644/3328/25 від 28.05.2025;

- виписки №3213 від 16.06.2023 року та пакету медичних документів КНП Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня з системи «MEDICS», що стосуються ОСОБА_3 ;

- вимоги старшого виконавця Центрально-міського ВДВС у місті Кривий Ріг №67093 від 20.07.2026 у ВП № 80907335 разом з копією ухвали слідчого судді Центрального-Міського районного суду м Кривого Рогу від 15.07.2026 у справі №216/5376/26;

- документів, що стосуються справи №592/11870/26.

24.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №47316/26, до якого долучено копію витягу з ЄРДР від 24.07.2026 №12026041230000930.

Ухвалою суду від 21.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

27.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №47714/26, до якого долучено копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 у справі номер №160/30458/25.

27.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №47721/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до органу Державного бюро розслідування та копій відповідей органу.

27.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №47746/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до органу Державного бюро розслідування.

27.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №47957/26 про наявність технічної описки в тексті позовної заяви.

28.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №48126/26, до якого долучено копії:

- скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до звернень до органу Національної поліції України;

- ухвали у справі №592/11870/26;

- скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до звернень до органу Державного бюро розслідування.

28.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №48127/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до органу Державного бюро розслідування.

28.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №48132/26 про поновлення строку звернення до суду, в якому позивач зазначає, що оскаржуваний наказ командира ВЧ НОМЕР_1 №80 датований 16.03.2025. Проте, відповідач не повідомив ОСОБА_1 про видання спірного наказу та не вручив йому копію розпорядчого документа.

29.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №48570/26, до якого долучено копію листа Дніпропетровської обласної територіальної Криворізької центральної окружної прокуратури від 28.07.2026 №59-140ВИХ-26-70р.

29.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №49055/26, до якого долучено копію скріншота з мобільного телефону, що містить інформацію про здійснення телефонного дзвінка до Державного бюро розслідувань (ДБР) та копію листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава щодо кримінального провадження №62025170040010378 від 12.06.2025

03.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №49434/26, до якого долучено копію ухвали суду у справі №592/12506/26.

03.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №49492/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до органу Національної поліції України, Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, державної виконавчої служби.

Ухвалою суду від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

В ухвалі зазначено, питання щодо поновлення строку звернення до суду буде розглянуто судом після отримання відзиву на позовну заяву та доказів від відповідача.

Також, вказаною ухвалою зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 надати до суду разом з відзивом засвідчені належним чином копії: наказу командира №80 від 16.03.2025; матеріали службового розслідування; наказу №3437 від 17.04.2026 та відповіді за вихідним номером №1075 від 26.04.2026.

03.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №49630/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до ВП 1 Хмельницького РУП ГУНП та Хмельницької спеціалізованої прокуратури.

03.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №49638/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до державного виконавця.

03.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №49639/26, до якого долучено копії:

- судових рішень у справі №644/3328/25;

- скріншоту з месенджеру з текстовим повідомленням про виклик ОСОБА_1 в судове засідання у справі №644/3328/25;

- листа Державного бюро розлсдіувань№12193-25 від 31.03.2025 щодо кримінального провадження №62024170020003769 від 25.02.2024.

- скріншоту з месенджеру з особистим листуванням.

03.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №49658/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до органу Національної поліції України.

03.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №49728/26, до якого долучено копію відомостей про трудову діяльність позивача за формою ОК-7 станом на 08.07.2026.

04.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №50115/26, до якого долучено копії: військового квитка та посвідчення учасника бойових дій позивача; відзиву ВЧ НОМЕР_1 у справі №160/30458/25; супровідного листа Центрально-міського ВДВС від 15.05.2026 №4562; копію наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 17.04.2026 №3437; письмової відповіді на рапорт за вих. №1075 від 26.04.2026.

05.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №50335/26, до якого долучено копії:

- листа ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві №42068-26/15-02-4/32056-26/5 від 30.07.2026 щодо кримінального провадження №62025170040010378 від 12.06.2025 з доказами вручення;

- скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до ВП 1 Хмельницького РУП ГУНП та Хмельницької спеціалізованої прокуратури та державного виконавця; супровідного листа Центрально-міського ВДВС від 15.05.2026 №4562;

- наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 17.04.2026 №3437; письмової відповіді на рапорт за вих. №1075 від 26.04.2026.

06.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №50733/26, до якого долучено копію довідки за формою ОК-5 ОСОБА_1 та копії листів КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про долучення до матеріалів кримінального провадження відомостей про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041230000930 від 21.07.2026.

06.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №50738/26, до якого долучено копію вимоги державного виконавця Центрально-міського ВДВС про зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 розглянути рапорт від 15.09.2025 ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та скріншоту з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненням до Центрально-міського ВДВС.

06.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №50761/26, до якого долучено копії: скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до ВП 1 Хмельницького РУП ГУНП та Хмельницької спеціалізованої прокуратури.

07.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №51012/26, до якого долучено копії:

- листів КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про долучення до матеріалів кримінального провадження відомостей про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041230000930 від 21.07.2026;

- скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до ВП 1 Хмельницького РУП ГУНП та Хмельницької спеціалізованої прокуратури.

07.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №51076/26, до якого долучено копії судового рішення у справі №592/12506/26.

10.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №51377/26, до якого долучено копії:

- відзиву у справі №160/30458/25;

- супровідного листа Центрально-міського ВДВС від 15.05.2026 №4562; копію наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 17.04.2026 №3437; письмової відповіді на рапорт за вих. №1075 від 26.04.2026.

10.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №51511/26, до якого долучено копії:

- судового рішення у справі №683/2623/26;

- повістки про виклик в судове засідання у справі №683/2623/26;

- скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до органів Нацполіції та прокуратури;

- скріншота з мобільного телефону на підтвердження факту здійснення особистого телефонного дзвінка;

- листа Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 06.08.2026 №30.57/02-3286ВИХ-26.

10.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №51624/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до органів Нацполіції, ДБР.

10.08.2026 до суду від позивача надійшли клопотання за вх. №51733/26 та вх. №51572/26 про витребування доказів.

11.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивачем додатково заявлено позовну вимогу про стягнення з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в загальній сумі 2 072 000,00 грн.

Оскільки вказана заява надійшла до суду в межах підготовчого провадження, суд вважає за можливе прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

11.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про надання письмових пояснень за вх. №52007/26, до якого долучено копії:

- скріншота з мобільного телефону на підтвердження факту здійснення особистого телефонного дзвінка;

- скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до органів Нацполіції;

- витягу з ЄРДР №12026041230000930 від 21.07.2026;

- листів Дніпропетровської обласної прокуратури Криворізької центральної окружної прокуратури від 29.07.2026 №59-144ВИХ-2670р. та від 29.07.2026 №59-143ВИХ-2670р. з доказами вручення.

12.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №52309/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до органів Нацполіції.

12.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №52406/26, до якого долучено копії:

- судового рішення у справі №644/3328/25;

- судових рішень у справі №160/30458/25;

- постанов про накладення штрафу від 19.05.2026 ВП №80907335, від 24.06.2026 ВП №80907335, постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.06.206 ВП №80907335, постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 25.06.2026 ВП №80907335 в межах судової справи №160/30458/25;

- судового рішення у справі №216/855/26;

- витягу з ЄРДР №12026041230000930 від 21.07.2026;

- судового рішення у справі №592/11870/26;

- судового рішення у справі №592/12421/26;

- судового рішення у справі №592/12506/26;

- судового рішення у справі №683/2623/26;

- листів Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 06.08.2026 №30.57/02-3286ВИХ-26 від 07.08.2026 №30.57/02-3313ВИХ-26 з доказами вручення;

- листа КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 10.08.2026 №366059-2026;

- листа ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві №42068-26/15-02-4/32056-26/5 від 30.07.2026 щодо кримінального провадження №62025170040010378 від 12.06.2025;

- скріншотів з мобільного телефону на підтвердження факту здійснення особистих телефонних дзвінків.

13.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №52779/26, в якому позивач просить суд:

«Врахувати викладені факти при розгляді моєї заяви від 11.08.2026 року, надати допомогу Позивачу та постановити Окрему ухвалу суду не лише щодо керівництва в/ч НОМЕР_1 , а й щодо начальника слідчого відділення ВП №1 ХРУП Дениса Пігуна, прокурорів Хмельницької спеціалізованої прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за факти службового підроблення процесуальних документів («відповіді з 2028 року»), умисного затягування закриття справи, ігнорування понад 10 клопотань та поштового саботажу.».

Ухвалою суду від 14.08.2026 клопотання позивача про витребування доказів задоволено; зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали належним чином засвідчені копії: особової справи військовослужбовця ОСОБА_1 ; фінансового атестату військовослужбовця ОСОБА_1 , що надійшов з попереднього місця служби ВЧ НОМЕР_3 .

14.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №53111/26 про надання додаткових пояснень, до якого долучено копії:

- листа Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 10.08.2026 №30.57/02-3326ВИХ-26 з доказами вручення;

- супровідного листа Хмельницької обласної прокуратури від 13.08.2026 №27-5307ВИХ-2627р.;

- скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до органу ДБР.

17.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №53377/26, до якого долучено копії:

- витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- клопотання про долучення документів на проведення слідчих дій, поданого до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

17.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №53454/26 про надання додаткових пояснень, до якого долучено копії:

- витягу з ЄРДР №12026041230000930 від 21.07.2026;

- судового рішення у справі №592/12421/26;

- скріншоту з мобільного телефону на підтвердження факту здійснення особистого телефонного дзвінку;

- листів ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві щодо кримінального провадження №62025170040010378 від 12.06.2025;

- судового рішення у справі №592/12506/26;

- листа ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві №42902-26/15-02-4/32536/п від 03.08.2026 щодо кримінального провадження №62025170040010378 від 12.06.2025.

- листів Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону;

- скріншотів з мобільного телефону на підтвердження факту здійснення особистих телефонних дзвінків;

- листів ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області від 07.08.2026 №131081-2026; №131099-2026;

- листів Хмельницької обласної прокуратури;

- постанови ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві від 27.07.2026.

17.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №53544/26, до якого долучено копії скріншоту з електронної пошти ОСОБА_1 із зверненнями до Офісу Генерального прокурора України.

17.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №53820/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із відповідними зверненнями до органів державної влади та листів ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області №135151-2026 від 13.08.2026, №136250-2026 від 15.08.2026, №135149-2026 від 13.06.2026 щодо кримінального провадження №62025170040010378 від 12.06.2025.

18.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №54054/26, до якого долучено копії листи Хмельницької обласної прокуратури від 12.08.2026 №31-5283ВИХ-2631р, від 14.0.2026 №31-5327ВИХ-2631р щодо кримінального провадження №62025170040010378 від 12.06.2025.

18.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №54121/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із відповідними зверненнями до органів державної влади.

19.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №54343/26, до якого долучено копії:

- судового рішення у справі №160/30458/25;

- супровідного листа Хмельницької обласної прокуратури від 18.08.2026 №27-5390ВИХ-2627р.

19.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх. №54562/26, в якому ВЧ НОМЕР_1 проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що ВЧ НОМЕР_1 14.03.2025 проведено службове розслідування, яке завершено на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 2768 від 14.03.2025 про результати службового розслідування з метою встановлення причин та умов самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_1 . Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №80 від 16.03.2025 солдата ОСОБА_1 зараховано у розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_1 , який без поважної причини залишив місце постійної дислокації військової частини 04.03.2025, та якому припинено виплату всіх видів грошового забезпечення з 04.03.2025. ВЧ НОМЕР_1 направлено 02.06.2025 повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за частиною 5 статті 407 КК України до 4-й слідчий відділ (з дислокацією у місті Сумах) ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві, так 12.06.2025 внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 62025170040010378). Відповідно вимог частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (в редакції чинній на момент прийняття такого рішення) військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється. ВЧ НОМЕР_1 20.04.2026 за вх. №1764 отримано рапорт на звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу. Позивачу надана відповідь на рапорт про звільнення з військової служби 26.04.2026 вих. № 1075, згідно з якою позивачу роз`яснено про неможливість розгляду рапорту та його задоволення.

20.08.2026 до суду від позивача за вх. №54775/26, за вх. №54778/26 надійшли відповіді на відзив, в яких позивач зазначає, що надані відповідачем копії документів фальсифіковані. Також, позивач наголошує, що його первинний рапорт від 15.09.2025 не розглянуто, а листом від 26.04.2026 відповідачем надана відповідь на рапорт від квітня 2026. Позивач вказує, що згідно з витягом із застосунку «Резерв+» від 08.07.2026 він безперервно перебуває на службі за мобілізацією у ВЧ НОМЕР_1 . Також, позивач вказує, що йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата за березень 2025, що юридично неможливо при призупиненні військової служби з 04.03.2025.

20.08.2026 до суду від позивача за вх. №54789/26 надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначає про суперечливі відомості у розпорядчих актах ВЧ НОМЕР_1 , зокрема, місця видання актів, фактичних обставин тощо.

20.08.2026 до суду від позивача за вх. №54964/26 надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначає, що відповідач займається підробкою номерів наказів, плутається у датах СЗЧ, здійснює навмисну підміну нормативно-правових актів та статей закону, видає накази в іншому місці, повністю суперечить власним наказам, фальсифікує строки отримання документів через «Електронний суд», подає копії додатків, яких не існує в матеріалах, і які ніколи не надсилалися позивачу.

21.08.2026 до суду від позивача за вх. №55033/26, вх. №55102/26 надійшли клопотання про витребування доказів:

- від ГУНП в Дніпропетровській області або Департаменту інформатизації МВС України офіційну довідку/ВИТЯГ з ІПС АРМОР щодо ОСОБА_1 ;

- від МВС України зазначення у довідці, чи перебував ОСОБА_1 у період з 04.03.2025 до серпня 2026 року на обліку, як особа в розшуку за статтею 407 частини 5 КК України.

21.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №55097/26, до якого долучено копії:

- скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із відповідними зверненнями до органів державної влади;

- листа ГУНП в Дніпропетровській області №3862462026 від 20.08.2026 щодо кримінального провадження № 1202604123000930 від 21.07.2026.

21.08.2026 до суду засобами поштового зв`язку від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх. №73116/26, в якому ВЧ НОМЕР_1 проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №80 від 16.03.2025 солдату ОСОБА_1 , що перебуває у розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_1 , який без поважної причини залишив місце постійної дислокації військової частини 04.03.2025, та якому призупинено військову службу витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.06.2025 (номер кримінального провадження 62025170040010378) призупинено строк військової служби у Збройних Силах України, вислугу років для призначення пенсії та вислугу у військовому званні з 16.03.2025. Відповідно вимог частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (в редакції чинній на момент прийняття такого рішення) військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, поданих відповідно до частини п`ятої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та/або заяви, повідомлення начальника відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про вчинене кримінальне правопорушення. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань). Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов?язків військової служби. Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.

21.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №55150/26, в якому позивач просить суд:

- визнати додатки до уточненого відзиву ВЧ НОМЕР_1 на аркушах 3, 4, 5, 6, 7 (витяг із наказу № 105 від 10.04.2025, витяг із наказу № 469 від 05.04.2025, витяг із наказу № 6974 від 31.07.2026, витяг з ЄРДР № 6202517000010378 та повідомлення до ДБР вих. №1497/р) неналежними та недопустимими доказами;

- виключити вказані документи з матеріалів адміністративної справи № 160/21289/26 та не враховувати їх при винесенні остаточного судового рішення у зв`язку з відсутністю їхнього законного засвідчення відповідачем;

- врахувати факт подання відповідачем завідомо сфальсифікованих документів при оцінці дій командування Військової частини НОМЕР_1 та винести окрему ухвалу суду щодо ознак кримінального правопорушення посадових осіб відповідача за фактом службового підлогу з направленням матеріалів до органів Державного бюро розслідувань.

24.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №55418/26, в якому позивач просить суд:

- прийняти це клопотання до розгляду та долучити до матеріалів адміністративної справи №160/21289/26 належним чином завірену електронну копію клопотання про проведення слідчих дій та витребування матеріалів від 23.08.2026, поданого слідчому СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції Лисицькому В.В. у кримінальному провадженні № 1202604123000930;

- врахувати обставини, викладені у долученому доказі, при вирішенні питання про поновлення процесуального строку звернення до суду та оцінці дій відповідача щодо ненадання витребуваної судом особової справи та фінансового атестата.

24.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №55581/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із відповідними зверненнями до органів державної влади.

24.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №55603/26, в якому позивач просить суд:

- визнати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 № 80 від 16.03.2025 недопустимим та недостовірним доказом через очевидне підроблення дат, локацій, матеріалів службового розслідування, відсутність оригінальних підписів керівництва та відсутність повноважень у полковника ОСОБА_6 станом на березень 2025;

- скасувати наказ № 80 від 16.03.2025 в частині призупинення військової служби ОСОБА_1 та поновити всі виплати грошового забезпечення з червня 2025 по день ухвалення рішення суду у даній справі, з обов`язковим відрахуванням щомісячних аліментів у межах виконавчих проваджень на утримання сина ОСОБА_2 .

25.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №55981/26, в якому позивач просить суд:

- зафіксувати факти умисного пропуску процесуальних строків ВЧ НОМЕР_1 щодо ненадання заперечень на відповідь на відзив та невиконання ухвали суду від 14.08.2026 про витребування доказів у справі № 160/21289/26;

- застосувати до посадових осіб ВЧ НОМЕР_1 заходи процесуального примусу за злісне неподання витребуваних судом копій особової справи та фінансового атестату позивача із Військової частини НОМЕР_4 ;

- врахувати факт умисного пропуску відповідачем строку судового контролю до 20.08.2026 перед суддею Озерянською С.І. як підтвердження системного саботажу судової влади;

- долучити до матеріалів справи № 160/21289/26 ці письмові пояснення та копії офіційних листів прокуратури, ДВБ, ДБР та знімків екрану як докази обґрунтованості позовних вимог.

До вказано клопотання додано відповідні копії листів органів державної влади на звернення ОСОБА_1

26.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. № 56278/26, в якому позивач просить суд:

- визнати поданий ВЧ НОМЕР_1 «Відзив» неналежним, недопустимим доказом та неприйнятним процесуальним документом через свідоме введення суду в оману щодо дат вручення документів, заперечення вимог сторонньої особи (солдата ОСОБА_7 ), хаотичну фальсифікацію вихідних номерів, повне приховування додатків від Позивача, ненадання відповіді на рапорт від 15.09.2025 та злісне невиконання ухвали про витребування доказів (особової справи, фінансового атестата);

- застосувати до відповідача заходи процесуального примусу за невиконання ухвали суду про витребування доказів.

26.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №56285/26, до якого долучено копії листів органів державної влади на звернення ОСОБА_1 та скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із відповідними зверненнями до органів державної влади.

27.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №56625/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із відповідними зверненнями до органів державної влади та копію виписки за банківським рахунком позивача.

28.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про надання додаткових пояснень за вх. №56899/26, в якому позивач просить суд:

- врахувати факти службового підроблення дат (підпис 24.08, відправка 26.08), приховування витягу з ЄРДР та відсутності у прокурора Балакунця О.І. постанови про повноваження при оцінці доказів Відповідача, оскільки вони координуються з метою обману суду;

- врахувати офіційні відповіді ГСУ ДБР від 27.08.2026 та капітана поліції ОСОБА_8 від 27.08.2026 як підтвердження триваючого кримінального правопорушення з боку командування ВЧ НОМЕР_1 щодо невиконання судового акту про поновлення позивача на службі та фабрикування звинувачень проти позивача.

31.08.2026 до суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов «Уточнений відзив» на позовну заяву за вх. №75486/26, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що ВЧ НОМЕР_1 14.03.2025 проведено службове розслідування, яке завершено на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 2768 від 14.03.2025 про результати службового розслідування з метою встановлення причин та умов самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_1 . Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №80 від 16.03.2025 солдата ОСОБА_1 зараховано у розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_1 , який без поважної причини залишив місце постійної дислокації військової частини 04.03.2025, та якому припинено виплату всіх видів грошового забезпечення з 04.03.2025. ВЧ НОМЕР_1 направлено 02.06.2025 повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за частиною 5 статті 407 КК України до 4-й слідчий відділ (з дислокацією у місті Сумах) ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві, так 12.06.2025 внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 62025170040010378). Відповідно вимог частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (в редакції чинній на момент прийняття такого рішення) військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється. ВЧ НОМЕР_1 20.04.2026 за вх.. №1764 отримано рапорт на звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу. Позивачу надана відповідь на рапорт про звільнення з військової служби 26.04.2026 вих. № 1075, згідно з якою позивачу роз`яснено про неможливість розгляду рапорту та його задоволення.

31.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про надання додаткових пояснень за вх. №57186/26, в якому позивач просить суд:

- залишити без розгляду всі подані з порушенням процесуальних строків версії відзивів ВЧ НОМЕР_1 та не враховувати їх при винесенні рішення;

- визнати дії ВЧ НОМЕР_1 щодо ненадання витребуваної ухвалою суду особової справи позивача та фінансового атестата умисним саботажем та приховуванням доказів;

- припинити розгляд процесуального спаму відповідача та здійснити розгляд справи №160/21289/26 у прискореному (спрощеному) режимі на підставі наявних матеріалів справи та наданих позивачем доказів.

31.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №57217/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із відповідними зверненнями до органів державної влади.

31.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №57367/26, до якого долучено копії:

- скріншотів з мобільного телефону на підтвердження факту здійснення особистих телефонних дзвінків та особистого листування у месенджерах;

- процесуальних документів, наданих відповідачем у справі №160/21289/26;

- листів органів державної влади, що стосуються кримінального провадження №1202604123000930 від 21.07.2026;

- документів, що стосуються справи №683/2623/26;

- скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із відповідними зверненнями до органів державної влади.

01.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №57584/26, в якому позивач просить суд:

- офіційно зафіксувати тотальний процесуальний дефолт відповідача (в/ч НОМЕР_1 ) та злісне пропущення ними двох встановлених судом строків по 7 днів на надання відзиву та витребуваних доказів у справі № 160/21289/26;

- повністю відхилити та не приймати до розгляду поданий із катастрофічним простроченням дедлайнів «Уточнений відзив» відповідача від 31.08.2026;

- визнати дії відповідача щодо внесення завідомо неправдивих відомостей до юридичних документів (наказ № 2768 від 14.01.2025 на два місяці раніше подій, та вимога відмовити щодо сторонньої особи «солдата ОСОБА_9 ») чистим службовим підробленням та зловживанням процесуальними правами;

- постановити окрему ухвалу суду та негайно направити її до Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України у порядку ч. 1 ст. 249 КАС України для проведення невідкладного службового розслідування, усунення свавілля фінансово-економічної та юридичної служб в/ч НОМЕР_1 , та притягнення ТВО командира майора ОСОБА_10 і юриста ОСОБА_11 до суворої відповідальності за умисне введення суду в оману;

- постановити окрему ухвалу суду та (ГСУ ДБР КИЇВ) у порядку ч. 5 ст. 249 КАС України про виявлення ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 КК України (Службове підроблення документів заднім числом) та ст. 384 КК України (Введення правосуддя в оману) посадовими особами в/ч НОМЕР_1 , для негайного внесення відомостей до ЄРДР;

- застосувати заходи процесуального примусу за ст. 149 КАС України та накласти на ТВО командира в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_12 максимальний судовий штраф за злісну неповагу до суду, що виразилась у саботажі витребування моєї особової справи та фінансового атестату;

- задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі на підставі наявного в матеріалах справи вичерпного масиву доказів та поданих більше 60 клопотань, які повністю підтверджують протиправність дій фінансової служби в/ч НОМЕР_1 та факт безперервного проходження позивачем служби.

02.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №57978/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із відповідними зверненнями до органів державної влади та листів-відповідей органів державної влади на відповіді ОСОБА_1

03.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №58260/26, до якого долучено копії:

- скріншотів з мобільного телефону на підтвердження факту здійснення особистих телефонних дзвінків;

- скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із відповідними зверненнями до органів державної влади та листів-відповідей органів державної влади на відповіді ОСОБА_1

03.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №58264/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із відповідними зверненнями до органів державної влади та листів-відповідей органів державної влади на відповіді ОСОБА_1 , що стосуються справи №683/2623/26.

03.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №58313/26, до якого долучено копії скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 із відповідними зверненнями до органів державної влади, з проханням винести окремі ухвали.

04.09.2026 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення за вх. №77527/26 щодо ухвали про витребування доказів, в якій ВЧ НОМЕР_1 зазначає, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України. Військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 позивач не проходить. Стосовно військовослужбовців, призваних за мобілізацією, які не уклали контракт, ведення повноцінної особової справи чинним законодавством не передбачено. Облік таких осіб у військовій частині здійснюється за іншими обліковими документами (зокрема, шляхом внесення відомостей до особової картки, алфавітних списків, книги обліку особового складу та системи автоматизованого обліку). Щодо «фінансового» атестату, відповідач зазначає, що грошовий (фінансовий) атестат ОСОБА_1 з попереднього місця служби (військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ) на адресу Ч НОМЕР_1 не надходив, у зв`язку з чим він фізично відсутній у розпорядженні фінансового-економічного підрозділу ВЧ НОМЕР_1 .

04.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №58687/26, до якого долучено копії:

- повідомлення КРУП ГУНП в Дніпропетровській області №407495-2026 від 03.09.2026, №407658-2026 від 03.09.2026 щодо кримінального провадження №12026041230000930 від 21.07.2026;

- заяви ОСОБА_1 , адресованої Міністерству юстиції України з додатками;

- скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 про направлення заяви до органу державної влади;

- листа Хмельницької спеціалізованої прокуратури від 28.08.2026 №30.57/02-3580ВИХ-26 з доказами направлення;

- документів, що стосуються справи №160/30458/25.

07.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №59049/26, до якого долучено копії:

- рапортів позивача до командування ВЧ НОМЕР_1 від 18.06.2025, від 15.09.2025, від 15.04.2026 з доказам направлення;

- копії процесуальних документів, наданих ВЧ НОМЕР_1 у межах справи №160/30458/25, №160/21289/26;

- скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 про направлення заяви до органу державної влади.

07.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №59114/26, в якому позивач просить суд повністю заблокувати, визнати нікчемним та відхилити «Уточнений відзив» військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2026 № 7153 через доведений факт службового підроблення (внесення даних сторонньої особи солдата ОСОБА_9 ) та навмисну фальсифікацію поштових даних відправника на конвертах АТ «Укрпошта».

07.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №59196/26, в якому позивач просить суд повністю відхилити та визнати нікчемним «Уточнений відзив» в/ч НОМЕР_1 № 7153 через доведений факт матеріального підроблення (внесення даних сторонньої особи солдата ОСОБА_9 ).

До клопотання долучені копії заяв до органів державної влади та листів-відповідей, що стосуються різних судових справ.

08.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №59539/26, в якому позивач просить суд врахувати зафіксовані факти ведення відповідачем (в/ч НОМЕР_1 ) подвійної документації, штампування завідомо підроблених розпорядчих актів сторонніх осіб наосліп, пропуск строків на подачу відзиву від 24.08.2026 та приховування фінансового атестату й особової справи, повне ігнорування виконання судових рішень, офіційне відкриття міністерської перевірки Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ( ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ) та кримінального розслідування СВ Криворізького РУП ГУНП (слідчий В. Лисицький) за ч. 2 ст. 382 КК України, повністю задовольнити позовні вимоги та притягнути відповідача до процесуальної відповідальності.

09.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №59895/26, в якому позивач просить суд врахувати зафіксовані факти фабрикування документів «заднім числом», офіційні листи ДСА України щодо кібер-саботажу та супровідні листи Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про відкриття масштабного наскрізного контролю дій командування військової частини НОМЕР_1 .

10.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №60268/26, в якому позивач просить суд врахувати зафіксовані факти фабрикування документів «заднім числом», офіційні листи ДСА України щодо кібер-саботажу, супровідні листи Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про відкриття масштабного наскрізного контролю, офіційні матеріали централізованої фіксації ДСА України від 09.09.2026, а також ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 разом із фактами направлення вимог щодо стягнення у межах ВП № 80907335 та КП № 1202604123000930.

11.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №60527 /26, в якому позивач просить суд:

- долучити до матеріалів справи та дослідити як письмові й електронні докази вищезазначені документи: офіційну відповідь Міністерства юстиції України № 135571/Ф-25334/20.3.1 від 10.09.2026, примірник комплексного повідомлення 13 адресатам від 11.09.2026 р. та комп`ютерні трекінги (офіційні скріншоти) систем реєстрації та відправки електронної пошти;

- врахувати викладені факти офіційних розслідувань Міністерства юстиції України, ДБР та ДСА України при вирішенні питання щодо незаконності наказу № 80 про СЗЧ та умисного приховування відповідачем особової справи та фінансового атестата позивача.

14.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №60527/26, в якому позивач просить суд:

- долучити до матеріалів справи № 160/21289/26 та дослідити як письмові й електронні докази: повний текст Кримінального повідомлення-протесту від 13.09.2026 р., офіційні скріншоти-підтвердження масової розсилки та реєстрації електронної пошти на серверах держорганів;

- врахувати при прийнятті рішення судом офіційно зафіксовані факти Офісу Генерального прокурора та Міністерства юстиції України щодо штучного створення заборгованості у виконавчому провадженні ВП 80907335 та триваючого порушення права на захист військовослужбовця.

14.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №60822/26, в якому позивач просить суд:

- долучити до матеріалів справи № 160/21289/26 та дослідити як письмові й електронні докази вищезазначені документи: офіційні відповіді Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області № 421879-2026 та № 421885-2026 від 11.09.2026, відповідь Старокостянтинівського районного суду № ЕП-563/26-Вих від 10.09.2026, комп`ютерні трекінги (офіційні скріншоти) систем реєстрації та відправки електронної пошти від 11.09.2026 року, а також запит старшого державного виконавця Старокостянтинівського ВДВС у виконавчому провадженні № 41548492;

- врахувати вищезазначені докази та викладені в них факти (включаючи ненадання відповідачем особової справи та фінансового атестата позивача на офіційні запити) при прийнятті судового рішення за позовом.

До клопотання долучені копії заяв до органів державної влади та повідомлення КРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо кримінального провадження № 1202604123000930 від 21.07.2026.

14.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №60931/26, в якому позивач просить суд:

- долучити до матеріалів справи № 160/21289/26 та дослідити як письмові й електронні докази матеріали Кримінального повідомлення-доповнення разом із пакетом наскрізних первинних доказів, включаючи офіційні листи Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, які офіційно подані позивачем 12.09.2026 за допомогою засобів електронного зв`язку.;

- врахувати при прийнятті рішення судом першої інстанції офіційно зафіксовані Департаментом ДВС Міністерства юстиції України факти штучного створення заборгованості та звернення Міністерства юстиції до ГСУ ДБР міста Києва, що повністю спростовує законність дій відповідача.

14.09.2026, 15.09.2026 на адресу електронної пошти суду від позивача надійшли клопотання за вх. №3636/26, вх. №3661/26 заява про незгоду з діями керівника апарату Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.

15.09.2026 на адресу електронної пошти суду від позивача надійшло клопотання за вх. №3660/26 про долучення доказів.

16.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання за вх. №60931/26, в якому позивач просить суд врахувати зафіксований Департаментом ДВС Міністерства юстиції України факт офіційного розслідування бездіяльності відповідача (в/ч НОМЕР_1 ) при прийнятті рішення по справі та задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

До клопотання долучено копію супровідного листа Міністерства юстиції України №137379/Ф-25676/20/3.1 від 15.09.2026 та скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 про направлення заяви до органу державної влади.

17.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №62172/26, до якого долучені копії документів, що стосуються інших судових рішень, копії листів ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області на звернення позивача, скріншотів з мобільного телефону на підтвердження факту здійснення особистих телефонних дзвінків тощо.

18.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №62526/26, в якому позивач просить суд:

- офіційно зафіксувати факт злісного пропуску процесуальних строків відповідачем з 24.08.2026, неподання ним відзиву, приховування особової справи та фінансового атестату, а також факт подання позивачем 85 клопотань задля подолання процесуального саботажу відповідача;

- врахувати тривале порушення прав неповнолітньої дитини, яка через дії відповідача позбавлена законних аліментів, застосувати до відповідача (в/ч НОМЕР_1 ) заходи процесуального примусу у вигляді штрафу відповідно до ст. 149 КАС України за умисне приховування витребуваних судом доказів, припинити затягування процесу та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

21.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №62815/26, в якому позивач просить суд зафіксувати факт умисного приховування військовою частиною НОМЕР_1 витребуваних судом первинних документів (особової справи та фінансового атестата), повне місячне прострочення ними процесуального строку від 24.08.2026, що потягло за собою загрозу правам дитини, та застосувати до відповідача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу на підставі ст. 149 КАС України.

21.09.2026 до суду від позивача надійшли клопотання про долучення доказів за вх. №62890/26, №62902/26, в яких позивач просить суд:

- офіційно зафіксувати факт злісного пропуску строків (з 24.08.2026), зумисного введення суду в оману та процесуального саботажу з боку відповідача (в/ч НОМЕР_1 ), який навіть не звертався за витребуваними судом документами до в/ч НОМЕР_5 ;

- застосувати до відповідача (Військової частини НОМЕР_1 ) заходи процесуального примусу у вигляді штрафу відповідно до статті 149 КАС України за злісне та умисне невиконання ухвал суду про витребування доказів.

21.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №63028/26, в якому позивач просить суд:

- офіційно зафіксувати факт злісного пропуску процесуальних строків відповідачем, неподання ним відзиву та умисного приховування витребуваних доказів;

- застосувати до відповідача (в/ч НОМЕР_1 ) заходи процесуального примусу у вигляді штрафу на підставі ст. 149 КАС України, припинити подальше затягування розгляду та прискорити вирішення справи № 160/21289/26 по суті.

22.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №63301/26, в якому позивач просить суд:

- врахувати зафіксовані Верховним Судом та Міністерством юстиції України факти злісного невиконання судових рішень та умисного приховування фінансової документації відповідачем при прийнятті фінального рішення за результатами сьогоднішнього дедлайну;

- врахувати факт офіційного подання та долучення цих матеріалів від 21.09.2026 до кримінального провадження № 1202604123000930, яке розслідується Криворізьким РУП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно умисного невиконання судових рішень командуванням ВЧ НОМЕР_1 .

До клопотання долучено копію листа Міністерства юстиції України №143489/Ф-25551/20/3.2 від 21.09.2026 та скріншотів з електронної пошти ОСОБА_1 зі зверненнями до органу державної влади.

22.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №63312/26, в якому позивач просить суд:

- прийняти дане клопотання та долучити до матеріалів адміністративної справи № 160/21289/26 нові докази, що підтверджують факт негайного реагування на дефолт боржника та повідомлення вищих органів державної влади;

- врахувати факт чергового процесуального дефолту відповідача (Військової частини НОМЕР_1 ) в апеляційній інстанції як беззаперечне підтвердження його недобросовісної поведінки, злісного процесуального саботажу та умисного затягування розгляду також і цієї справи № 160/21289/26.

22.09.2026 до суду від позивача надійшли клопотання про долучення доказів за вх. №63384/26, №63433/26, в яких позивач просить суд офіційно зафіксувати факт умисного приховування військовою частиною НОМЕР_1 особової справи та фінансового атестата позивача та повне місячне прострочення ними імперативного судового дедлайну від 24.08.2026.

22.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №63436/26, в якому позивач просить суд врахувати факт чергового процесуального дефолту відповідача (Військової частини НОМЕР_1 ) в апеляційній інстанції як беззаперечне підтвердження його недобросовісної поведінки, злісного процесуального саботажу та умисного затягування розгляду також і цієї справи № 160/21289/26.

22.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №63496/26, в якому позивач просить суд:

- врахувати факт навмисного невитребування відповідачем (в/ч НОМЕР_1 ) особової справи, речового та фінансового атестатів (ІСФІН) з попереднього місця служби позивача (в/ч НОМЕР_5 ) як беззаперечне підтвердження його недобросовісної поведінки, злісного процесуального саботажу та умисного затягування розгляду цієї справи;

- зобов`язати відповідача (Військову частину НОМЕР_1 ) надати суду письмові докази (вихідні номери запитів), що підтверджують чи спростовують факт офіційного витребування особової справи та фінансових атестатів солдата ОСОБА_1 з в/ч НОМЕР_5 .

23.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №63777/26, в якому позивач просить суд врахувати факт навмисного невитребування відповідачем (в/ч НОМЕР_1 ) особової справи, речового та фінансового атестатів (ІСФІН) з попереднього місця служби позивача (в/ч НОМЕР_5 ) як беззаперечне підтвердження його недобросовісної поведінки, злісного процесуального саботажу та умисного затягування розгляду цієї справи.

24.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №63963/26, в якому позивач просить суд:

- долучити та дослідити як докази службових маніпуляцій, що підтверджують штучний характер фінансового хаосу навколо статусу військовослужбовця: копію відповіді ОСОБА_15 з порожнім штампом; скріншот пошти від 23.09.2026 (08:18); копії трьох паперових запитів ОСОБА_16 ; роздруківку повної хронології логів АСВП ВП № 41548492; копії відповідей ДПС та ПФУ; а також повні роздруківки електронних доказів із кабінету «Електронного суду» від 07.09.2026, зокрема повідомлення про внесення відомостей до ЄРБ (№ 34124848654) та постанови про арешт коштів і обмеження прав № 11, 12, 14, 15;

- долучити до матеріалів справи як доказ офіційного звернення до правоохоронних органів щодо викриття посадових зловживань: копію надісланого електронного листа від 23.09.2026 року (час 23:26) та повний текст «Офіційного повідомлення-клопотання» в порядку ст. 60, 214 КПК України, адресованого Міноборони, ДБР, ОГП та Департаменту ДВС;

- зафіксувати за допомогою ідентифікатора БЗД7В4Д6Д112 під час розгляду справи фактичний рух документів та повну обізнаність держорганів про статус позивача як чинного солдата ЗСУ;

- припинити штучне затягування процесу з боку в/ч НОМЕР_1 , зафіксувати їхній повний процесуальний дефолт та здійснити подальший розгляд і вирішення обох справ на підставі наявних матеріалів відповідно до ч. 2 ст. 159 КАС України.

- долучити та дослідити як докази штучного нарахування боргу копії 10 платіжних інструкцій ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2023 рік (№ 1244, 1457, 1621, 1868, 2088, 2227, 2456, 2692, 2985, 3158);

- долучити до матеріалів справи копії ухвал ДОАС від 03.08.2026 та 14.08.2026 про витребування документів у в/ч НОМЕР_1 ;

- долучити як доказ офіційного розслідування зловживань відповідь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони № 09/1-3412 вих. 26 від 14.09.2026 та скріншоти офіційних скарг позивача від 24.09.2026.

24.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про надання додаткових пояснень за вх. №64273/26, в якому позивач просить суд припинити подальше витребування документів від відповідача у зв`язку з його злісним процесуальним ухиленням та розглянути справу №160/21289/26 виключно на підставі наявних матеріалів і 95 клопотань та доказів, поданих позивачем з 20.07.2026.

25.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про надання додаткових пояснень за вх. №64523/26, в якому позивач просить суд:

- застосувати положення ч. 6 ст. 80 КАС України до відповідача (в/ч НОМЕР_1 ) за злісний пропуск двох процесуальних строків тривалістю понад місяць та ненадання особової справи і фінансового атестата позивача;

- провести розгляд обох суміжних справ виключно на підставі наявних документів сторони позивача ОСОБА_1 , повністю задовольнивши позовні та апеляційні вимоги: скасувати протиправний наказ № 80 про СЗЧ, зобов`язати в/ч НОМЕР_1 виплатити заблоковане грошове забезпечення з червня 2025 та відновити аліментні права 15-річного сина позивача.

25.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №64631/26. До клопотання долучені копії заяв до органів державної влади та листів-відповідей, що стосуються різних судових справ.

28.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №64961/26. До клопотання долучені копії заяв до органів державної влади та листів-відповідей, що стосуються різних судових справ.

28.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів за вх. №65001/26. До клопотання долучені копії заяв до органів державної влади та листів-відповідей, що стосуються різних судових справ.

Вирішуючи питання про дотримання строків звернення до суду, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини виникли, зокрема, у зв`язку з виданням наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині № 80 від 16.03.2025 та припиненням виплат грошового забезпечення позивачу.

Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Водночас, позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» лише 20.07.2026, тобто після спливу тримісячного строку.

Суд звертає увагу, що Рішенням Великої Палати Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат; частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з огляду на Рішення Великої Палати Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025, частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України щодо встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних виплат втратила чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення доступу до правосуддя, суд поновлює позивачу строк звернення до суду з цим позовом.

Щодо клопотань позивача (від 26.08.2026 вх. №56278/26, від 31.08.2026 вх. №57186/26, від 01.09.2026 вх. №57584/26, від 07.09.2026 вх. №59114/26, від 07.09.2026 вх. №59196/26) про визнання відзиву, уточненого відзиву та долучених до них документів неналежними та недопустимими доказами, суд зазначає таке.

Наведені у клопотаннях доводи не свідчать про наявність правових підстав для визнання зазначених документів неналежними чи недопустимими. Позивачем не доведено, що відзив, уточнений відзив та долучені до них документи подані особами, які не мали відповідних повноважень, або що такі документи не відповідають встановленим процесуальним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідні процесуальні документи підписані уповноваженими представниками відповідача, повноваження яких підтверджені належним чином. При цьому самі по собі посилання позивача на наявність у документах окремих формальних неточностей, недоліків їх оформлення чи інших технічних розбіжностей не свідчать про їх неналежність або недопустимість як доказів та не є безумовною підставою для їх неприйняття судом.

Суд також враховує, що оцінка доказів здійснюється судом з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та достатності у сукупності з іншими доказами у справі. Наявність певних формальних недоліків документа сама по собі не позбавляє його доказового значення, якщо такі недоліки не перешкоджають встановленню змісту документа, його походження та інших істотних обставин.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотань позивача про визнання відзиву, уточненого відзиву та долучених до них документів неналежними та недопустимими, оскільки відповідні твердження позивача належними та допустимими доказами не підтверджені.

Щодо доводів позивача про порушення строку подання «Уточненого відзиву», суд зазначає, що ухвалою суду від 03.08.2026 встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня одержання копії ухвали суду, надати до суду відзив у справі. Копія ухвали суду від 03.08.2026 надіслана до електронного кабінету в системі «Електронний суд» ВЧ НОМЕР_1 04.08.2026.

Враховуючи зазначене, відзив, який сформований в системі «Електронний суд» від 19.08.2026, відзив від 15.08.2026 за вих. № 7153, який надійшов до суду засобами поштового зв`язку 21.08.2026, подані відповідачем у встановлений судом строк.

Також, до суду засобами поштового зв`язку 31.08.2026 надійшов документ «Уточнений відзив» від 18.08.2026 за вих. № 7211.

Суд зазначає, що КАС України не визначено такої заяви по суті справи, як «Уточнений відзив». Фактично, поданий відповідачем документ «Уточнений відзив» є документом про виправлення описок, допущених відповідачем у відзиві. Ні КАС України, ні процесуальними ухвалами суду по справі не встановлені строки для подання заяв про виправлення описок в заявах по суті справи.

В частині клопотання позивача про розгляд справи з його викликом в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд зазначає, що долучені до справи письмові заяви по суті справи та докази дозволяють суду здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження. Враховуючи введення в України воєнного стану, оголошення тривалих повітряних тривог у м. Дніпро, з метою гарантування безпеки учасників справи та працівників суду, дотримання процесуальних строків розгляду справи, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що солдат ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.12.2024 №352 солдата ОСОБА_1 з 08.12.2024 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

04.03.2025 командир 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_17 звернувся із рапортом до командира 1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_18 про зникнення солдата ОСОБА_1 з місця служби з 04.03.2025.

Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.03.2025 №66 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив частину, знятий з усіх видів забезпечення з 04.03.2025. На підставі пункту 15 розділу І наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 солдату ОСОБА_1 , який самовільно залишив частину або місце служби, виплату грошового забезпечення призупинено з 04.03.2025.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.03.2025 №2326 «Про призначення службового розслідування щодо відсутності на військові службі» з метою встановлення причин і умов відсутності на військовій службі 04.03.2025 в умовах воєнного стану солдата ОСОБА_1 , призначено службове розслідування; призупинено виплат грошового забезпечення ОСОБА_1 з 04.03.2025.

За наслідком службового розслідування складено акт службового розслідування від 14.03.2025, копія якого долучена до матеріалів справи.

В наказі командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14.03.2025 №2768 «Про результати проведення службового розслідування», викладено факти, встановлені під час службового розслідування:

«Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами) та який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 №1503/31371, наказу командира ВЧ НОМЕР_1 «Про призначення службового розслідування щодо відсутності на військової службі» від 04.03.2025 №2326, командиром автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_1 старшим сержантом ОСОБА_19 проведено службове розслідування, з метою встановлення причин та умов відсутності на військовій службі 04.03.2025 в умовах воєнного стану, стрільця-санітара механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .

Підставою для проведення службового розслідування послужив рапорт командира 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 капітана ОСОБА_20 від 04.03.2025 (вихідний №973 від 04.03.2025), з якого стало відомо, що 04.03.2025, о 13 годині 05 хвилин під час перевірки наявності особового складу 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , виявлено відсутність стрільця-санітара механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , який самовільно залишив розташування підрозділу без зброї.

Пошуки даного військовослужбовця бажаних результатів не дали. За медичною допомогою до медичного пункту 1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 не звертався, повідомлень з лікувальних медичних закладів не надходило. Місце його знаходження не відоме.

З рапорту командира 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 капітана ОСОБА_20 від 07.03.2025 (вихідний №975 від 07.03.2025) вбачається, що 07.03.2025 о 13 годині 05 хвилин під час перевірки наявності особового складу механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , виявлено відсутність стрільця-санітара механізованого відділення з механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , який самовільно залишив розташування підрозділу без зброї. Відсутній на військовій службі понад 3 (три) доби, з 04.03.2025.

Повідомлень з лікувальних медичних закладів не надходило. Зв?язок з військовослужбовцем відсутній. Місце його знаходження не відоме.

З рапорту командира 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 капітана ОСОБА_20 від 14.03.2025 вбачається, що 14.03.2025 о 13 годині 05 хвилин під час перевірки наявності особового складу і механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , виявлено відсутність стрільця-санітара механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , який самовільно залишив розташування підрозділу без зброї. Відсутній на військовій службі понад 10 (десять) діб, з 04.03.2025.

Відсутність на військовій службі з 13 години 05 хвилин 04.03.2025 в районі виконання бойових завдань в угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » населеному пункті ІНФОРМАЦІЯ_3 , солдата ОСОБА_1 в умовах воєнного стану підтверджується письмовими поясненнями: командира 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону капітан ОСОБА_20 , заступника командира 1 механізованої роти з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_6 механізованого батальйону лейтенанта ОСОБА_21 , оператора 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону солдата ОСОБА_22 .

Обставинами, які обтяжують відповідальність солдата ОСОБА_1 , є те, що вказане правопорушення полягає у відсутності на військовій службі без поважних причин, що вчинено в умовах воєнного стану.

Обставин, які пом`якшують дисциплінарну відповідальність солдата ОСОБА_1 в ході проведення службового розслідування не встановлено.

Всі зазначені вище обставини, свідчать про те, що військовослужбовець діяв умисно, всупереч інтересам служби.

В діях стрільця-санітара механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , вбачаються ознаки військового кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України (самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез?явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, оскільки військовослужбовець відсутній на військовій службі понад 10 (десять) діб в районі виконання бойових завдань в угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » населеному пункті Кияниця Сумської області.

Зазначене вище підтверджується фактами та обставинами, що були встановлені в ході проведення службового розслідування та зазначені в розділі 3 акту службового розслідування.

Крім того, солдатом ОСОБА_1 порушено вимоги передбачені абзацом 1, 2, 4 статті 11, статей 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту, які покладають на кожного військовослужбовця обов`язки свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та не допускати негідних вчинків.

Причинами скоєння даного правопорушення солдата ОСОБА_1 , є низький рівень його морально-ділових якостей та особистої виконавчої дисципліни. Правопорушення ним скоєно всупереч вимог Статутів Збройних Сил України, за що передбачена дисциплінарна відповідальність.».

Вказаним наказом наказано:

1. Службове розслідування вважати завершеним;

2. Командиру 1 механізованого батальйону:

2.1 надати рапорти до стройової частини відділення персоналу штабу частини, які передбачають виплату премії в розмірі нуль відсотків за невихід на службу без поважних причин та не виплату додаткової винагороди за самовільне залишення частини, відповідно до пункту до пункту 5 розділу XVI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністерства Оборони України №260 від 07.06.2018 та пункту 15 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства Оборони України №260 від 07.06.2018, солдату ОСОБА_1 за березень 2025;

2.2 посилити заходи, щодо контролю за особовим складом підрозділу.

3. Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру, відповідно до наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 на підставі пункту 15 розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, призупинити виплату щомісячного основного виду грошового забезпечення, солдату ОСОБА_1 з 04.03.2025;

4. Начальнику відділення персоналу штабу ВЧ НОМЕР_1 :

4.1. зняти з 04.03.2025 з усіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1 ;

4.2 відповідно до підпункту 14 пункту 116 розділу IV Указу Президента України «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10.12.2008 №.1183/2908, керуючись пунктом 2 розділу Х, пунктом 12, 15 розділу ХІ наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» від 15.09.2022 №280 зарахувати солдата ОСОБА_1 в розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 ;

5 Начальнику стройової частини:

5.1 відповідно до пункту 5 розділу XVI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деякими іншими особами», затвердженого Міністерством Оборони України №260 від 07.06.2018, внести солдата ОСОБА_1 в загальний проект наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про преміювання військовослужбовців» до пункту, який передбачає виплату премії в розмірі нуль відсотків за березень 2025 року, за невихід на військову службу без поважних причин;

5.2 відповідно до пункту 15 розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністерства Оборони України №260 від 07.06.2018, не включати солдата ОСОБА_1 до наказу на виплату додаткової винагороди за березень 2025 року, за самовільне залишення місця служби;

6 Помічнику командира частини з правової роботи-начальнику юридичної служби ВЧ НОМЕР_1 , повідомити та направити копію матеріалів службового розслідування у зв?язку із можливістю наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України до спеціалізованої прокуратури та до Державного бюро розслідувань згідно підпорядкованості відносно стрільця-санітара механізованого відділення механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 ;

7 Заступнику командира військової частини з психологічної підтримки персоналу-начальнику відділення психологічної підтримки персоналу військової частини, додатково організувати проведення заняття з усіма категоріями військовослужбовців, щодо недопущення військових злочинів, під час дії воєнного стану.

Пунктом 3 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2025 №80 постановлено солдата ОСОБА_1 вважати таким, що 04.03.2025 самовільно залишив військову частину; зарахувати ОСОБА_1 в розпорядження командира частини з 16.03.2025, припинити виплату всіх видів грошового забезпечення з 04.03.2025.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2025 №80 в частині, яка стосується позивача, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений та триває на момент розгляду цієї справи.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено мобілізацію в Україні у зв`язку з агресією російської федерації та введенням воєнного стану на території України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі – Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом (частина 2 статті 2 Законом №2232-XII).

Відповідно до статті 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі – Статут внутрішньої служби) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно зі статтею 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Згідно зі статтею 26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі – Дисциплінарний статут) визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту, право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності. Командир зобов`язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.

На підставі підпункту 14 пункту 116 розділу ІV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі: якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з пунктом 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

З огляду на встановлені обставини справи, оскаржуваний пункт 3 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2025 №80 видано на виконання наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14.03.2025 №2768 «Про результати проведення службового розслідування», яким підтверджено факт самовільного залишення позивачем військової частини 04.03.2025.

Наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14.03.2025 №2768 «Про результати проведення службового розслідування», є чинним, позивачем у встановленому порядку не оскаржений.

Пунктом 3 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2025 №80 постановлено:

- солдата ОСОБА_1 вважати таким, що 04.03.2025 самовільно залишив військову частину (що відповідає фактам, зазначеним у наказі командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14.03.2025 №2768 «Про результати проведення службового розслідування»);

- зарахувати ОСОБА_1 в розпорядження командира частини з 16.03.2025 відповідно до підпункту 14 пункту 116 розділу ІV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (з огляду на встановлену матеріалами справи відсутність позивача у військовій частині понад десять діб);

- припинити ОСОБА_1 виплату всіх видів грошового забезпечення з 04.03.2025 згідно з пунктом 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (внаслідок самовільного залишення позивачем військової частини 04.03.2025).

Суд критично оцінює доводи позивача, наведені як підстава для скасування оскаржуваного наказу, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, встановленим судом під час розгляду цієї справи. Суд при визначенні предмета спору виходить із дійсного змісту оскаржуваного наказу, а не з його довільного тлумачення позивачем. Також, суд розглядає адміністративні справи в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на зазначене, оскаржуваний наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2025 №80 в частині пункту 3, який стосується ОСОБА_1 , видано правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого правові підстави для визнання його протиправним і скасування відсутні.

Таким чином, на виконання пункту 3 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14.03.2025 №2768 «Про результати проведення службового розслідування» та пункту 3 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2025 №80 фінансово-економічною службою ВЧ НОМЕР_1 правомірно припинено нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу з 04.03.2025.

З долученої до матеріалів справи виписки з банківського рахунку позивача вбачається, що у квітні 2025 на його рахунок було зараховано кошти від ВЧ НОМЕР_1 у розмірі 526,90 грн. Разом з тим, із призначення платежу випливає, що зазначена сума є грошовим забезпеченням, нарахованим за березень 2025.

Таким чином, сам факт зарахування відповідних коштів на банківський рахунок позивача у квітні 2025 не свідчить про виплату йому грошового забезпечення за квітень 2025 року. Датою фактичного отримання коштів та періодом, за який вони нараховані, є різні обставини, які не можуть ототожнюватися.

При цьому суд враховує, що до 04.03.2025 позивач проходив військову службу та мав право на отримання належного йому грошового забезпечення за фактичний період служби. Відтак, нарахування та виплата позивачу відповідної суми за період до 04.03.2025 не суперечить висновку про припинення виплати грошового забезпечення з дня самовільного залишення військової частини.

Таким чином, суд не встановив протиправності в діях відповідача щодо припинення виплати позивачу грошового забезпечення з 04.03.2025.

Отже, відсутні правові підстави і для зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплати солдату ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з червня 2025.

Щодо позовної вимоги про створення перешкод у звільненні з військової служби за сімейними обставинами шляхом видання відповіді вих. № 1075р від 26.04.2026, суд зазначає таке.

З матеріалів справи випливає, що 20.04.2026 за вх. №1764 відповідачем отримано рапорт ОСОБА_1 від 15.04.2026 про звільнення його із служби на підставі підпункту "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своїм батьком, який є особою з інвалідністю ІІ групи. Серед додатків, що долучені до рапорту, зазначено: копія паспорту батька ОСОБА_1 ; копія р.н.о.к.п.п. батька ОСОБА_1 ; копія паспорта ОСОБА_1 ; копія р.н.о.к.п.п. ОСОБА_1 ; копія довідки до акту огляду МСЕК №778207; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія пенсійного посвідчення батька ОСОБА_1 ; витяги з реєстру територіальної громади; довідка про склад сім`ї; свідоцтво про смерть матері ОСОБА_1 ; свідоцтво про смерть брата ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження брата ОСОБА_1 ; копія рішення суду; висновок ЛКК №74/174 про потребу постійного стороннього догляду.

ВЧ НОМЕР_1 листом від 26.04.2026 №1075р повідомила позивача, що ВЧ НОМЕР_1 20.04.2026 за вх. №1764 отримано рапорт ОСОБА_1 на звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», а саме: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім і першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім?ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров?я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

В листі зазначено, що відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, у разі необхідності здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови, що така особа є членом сім?ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім?ї, які здійснюють постійний догляд, документами, які підтверджують наявність вказаних обставин є, серед іншого, акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із значенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Разом з тим, відповідно до вимог Інструкції про організацію виконання Положення проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, звільнення з військової служби здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення. До вказаного рапорту долучено документи, жоден з яких не завірений належний осіб, що унеможливлює пересвідчитись в їх ідентичності. В разі надання позивачем рапорту на звільнення з військової служби через сімейні обставини та документів, які підтверджують наявність таких підстав буде можливо розглянути цей рапорт та прийняти рішення згідно з чинним законодавством.

Суд зазначає, що підстави для звільнення військовослужбовців із військової служби, визначені у статті 26 Закону №2232-ХІІ.

Відповідно до підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-ХІІ контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

На підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до частини 7 статті 26 Закону №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, визначено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

Відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі – Інструкція №170), при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються:

копія аркуша бесіди;

копія рапорту військовослужбовця;

копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років);

документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:

у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.

Про необхідність подання до рапорту про звільнення за вказаними позивачем підставами саме переліку документів згідно з підпунктом 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170 свідчить і правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.04.2026 у справі №520/14746/25.

Таким чином, при поданні рапорту про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, необхідно подати разом з рапортом, крім інших документів, ще і акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

В частині доводів позивача, що підставою його звільнення з військової служби має бути підпункт «ґ» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2262-ХІІ, а не підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ, суд зазначає, що обидві ці норми передбачають можливість звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону №2262-ХІІ.

Водночас, підпункт «ґ» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2262-ХІІ застосовується до військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а підпункт «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ – до військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації.

З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації. Відповідач у заяві від 04.09.2026 вх. №77527/26 прямо зазначив, що ОСОБА_1 не виявив бажання укладати контракт про проходження військової служби.

Таким чином, відповідач у спірному листі від 26.04.2026 вірно визначив правову підставу для звільнення з військової служби військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації - підпункт «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ.

Щодо посилань позивача на рапорт про звільнення від 15.09.2025 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №160/30458/25, суд зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №160/30458/25, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту від 15.09.2025 ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт від 15.09.2025 ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 17.04.2026 №3437, на виконання рішення суду у справі №160/30458/25, наказано начальнику відділення персоналу штабу ВЧ НОМЕР_1 розглянути рапорт від 15.09.2025 ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби.

В ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 у справі №160/30458/25, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено, що «військовою частиною НОМЕР_1 було розглянуто рапорт ОСОБА_1 від 15.09.2025 року про звільнення його з військової служби та листом від 28.08.2026 року №7979 надано відповідь, яку направлено на електронну пошту позивача».

Таким чином, спірні правовідносини у справі №160/30458/25 виникли у зв`язку з поданням позивачем рапорту від 15.09.2025, який розглянуто відповідачем та листом від 28.08.2026 надано відповідь.

Водночас у цій справі №160/21289/26 спірні правовідносини виникли у зв`язку з поданням позивачем рапорту, який 20.04.2026 отримано ВЧ НОМЕР_1 , щодо якого відповідачем 26.04.2026 надано відповідь.

Отже, спірні правовідносини у вказаних справах виникли з різних підстав, внаслідок чого посилання позивача на ненадання відповідачем в оскаржуваному листі від 26.04.2026 оцінки рапорту від 15.09.2025 є безпідставним.

З приводу посилань позивача на норми Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі – Порядок №560), суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 Порядку №560, цей Порядок визначає: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Таким чином, зі змісту преамбули Порядку № 560 вбачається, що його положення регулюють процедуру призову на військову службу під час мобілізації, а також пов`язані з таким призовом організаційні та процедурні питання щодо військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас, після призову військовозобов`язаного на військову службу та набуття ним статусу військовослужбовця правовідносини щодо проходження ним військової служби, зокрема, питання її припинення та звільнення з військової служби, регулюються спеціальними нормами законодавства про військовий обов`язок і військову службу.

Отже, положення Порядку №560 не регулюють питання звільнення з військової служби вже призваного та такого, що проходить військову службу, військовослужбовця, а тому посилання позивача на невиконання відповідачем вимог зазначеного Порядку як на підставу протиправності дій відповідача є необґрунтованим.

При цьому сам факт того, що позивач був призваний на військову службу під час мобілізації, не означає, що після набуття ним статусу військовослужбовця до правовідносин щодо його звільнення з військової служби підлягає застосуванню Порядок №560.

Оскільки Порядок №560 не регулює питання звільнення з військової служби військовослужбовців, є безпідставними посилання позивача на його норми в обґрунтування підстав звільнення з військової служби та переліку документів, які підтверджують такі підстави.

Щодо доводів позивача про свідому підміну відповідачем норм матеріального права та порушення вимог статті 58 Конституції України, суд зазначає, що такі доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Як встановлено судом, відповідач, розглядаючи рапорт позивача, який надійшов 20.04.2026, виходив із фактичного статусу позивача як військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації, а також із зазначеної ним підстави для звільнення – необхідності здійснення догляду за батьком, який є особою з інвалідністю ІІ групи. Відтак, застосування відповідачем положень пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ, які регулюють звільнення військовослужбовців, призваних під час мобілізації, не може свідчити про підміну норм матеріального права.

Так само матеріалами справи не підтверджено, що відповідач застосував до спірних правовідносин закон чи інший нормативно-правовий акт, який не мав юридичної сили на момент виникнення відповідних правовідносин, або надав йому зворотну дію в часі, а тому посилання позивача на порушення статті 58 Конституції України є безпідставним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при поданні рапорту, який надійшов до відповідача 20.04.2026, позивачем не було надано всіх необхідних документів, передбачених підпунктом 26 пункту 5 Додатку №19 до Інструкції №170 для підтвердження підстави звільнення з військової служби, зокрема,акту перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, внаслідок чого відповідач правомірно у відповіді від 26.04.2026 №1075р зазначив про необхідність подання такого документу та повідомив, що в разі надання позивачем рапорту на звільнення з військової служби через сімейні обставини та документів, що підтверджують наявність таких підстав, буде можливість розглянути цей рапорт та прийняти рішення згідно з чинним законодавством.

Щодо клопотання позивача від 21.08.2026 за вх. №55033/26, вх. №55102/26 про витребування додаткових доказів від ГУНП в Дніпропетровській області або Департаменту інформатизації МВС України, від МВС України, суд зазначає, що долучені до матеріалів справи докази надали суду можливість встановити фактичні обставини справи в межах заявлених позовних вимог та вирішити спір по суті, внаслідок чого відсутні підстави для задоволенню цього клопотання.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про постановлення окремих ухвал (від 13.08.2026, вх. № 52779/26; від 21.08.2026, вх. № 55150/26; від 01.09.2026, вх. № 57584/26; від 03.09.2026, вх. № 58313/26) щодо керівництва ВЧ НОМЕР_1 .

При цьому клопотання від 13.08.2026, вх. №52779/26, також містить вимогу про постановлення окремої ухвали щодо начальника слідчого відділення ВП № 1 ХРУП Дениса Пігуна, а також прокурорів Хмельницької спеціалізованої прокуратури О. Балакунця та ОСОБА_5 у зв`язку з твердженнями позивача про нібито вчинення ними фактів службового підроблення процесуальних документів.

Оцінивши наведені у зазначених клопотаннях доводи, суд не вбачає правових підстав для постановлення окремих ухвал.

Так, предметом розгляду у цій справі є спірні правовідносини між позивачем та ВЧ НОМЕР_1 . Водночас, питання щодо можливих дій начальника слідчого відділення ВП № 1 ХРУП та прокурорів Хмельницької спеціалізованої прокуратури не входять до предмета доказування у цій справі та не є предметом безпосереднього судового розгляду.

Крім того, відповідно до вимог процесуального законодавства постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення під час розгляду справи порушень закону або інших недоліків, які потребують вжиття відповідних заходів. Саме лише посилання позивача на можливе вчинення певними особами протиправних дій без належного підтвердження таких обставин відповідними доказами не є достатньою підставою для постановлення окремої ухвали.

Судом під час розгляду цієї справи не встановлено обставин, які б свідчили про фальсифікацію, підроблення чи приховування документів відповідачем або іншими особами, зазначеними позивачем у клопотаннях в межах спірних у правовідносин. Належних та допустимих доказів на підтвердження відповідних тверджень позивачем суду не надано.

За таких обставин, враховуючи предмет та межі розгляду цієї справи, а також відсутність встановлених судом порушень закону, які б зумовлювали необхідність постановлення окремої ухвали, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем клопотань про постановлення окремих ухвал.

Щодо доводів позивача (від 08.09.2026 вх. №59539/26, від 09.09.2026 вх. №59895/26, від 10.09.2026 вх. №60268/26) про підробку документів, суд зазначає, що вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про підроблення, фальсифікацію або внесення недостовірних відомостей до документів, на які він посилається у відповідних клопотаннях. Саме по собі припущення позивача щодо можливого підроблення документів, без належного документального підтвердження таких обставин, не може бути підставою для висновку суду про їх фальсифікацію.

За результатами розгляду справи судом також не встановлено обставин, які б давали достатні підстави вважати, що подані до матеріалів справи документи є підробленими або такими, що були створені чи змінені з метою введення суду в оману.

З огляду на викладене, оскільки відповідні доводи позивача належними та допустимими доказами не підтверджені, суд не вбачає підстав для задоволення зазначених клопотань.

Щодо клопотань позивача (від 18.09.2026 вх. №62526/26, від 21.09.2026 вх. №62815/26, від 21.09.2026 вх. №62890/26, від 21.09.2026 вх. №62902/26, від 21.09.2026 №63028/26, від 22.09.2026 вх. 63384/26, від 22.09.2026 вх. №63433/26, від 22.09.2026 вх. №63496/26, від 23.09.2026 вх. №63777/26) про фіксування факту приховування відповідачем обставин та документів, суд зазначає, що наведені у них доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем було надано пояснення щодо причин ненадання відповідних документів, а також зазначено обставини, які перешкоджали їх поданню у визначений судом строк. При цьому документи, які мають значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у цій справі, були долучені відповідачем до відзиву та досліджені судом під час розгляду справи.

За таких обставин, суд не встановив умисного приховування відповідачем обставин чи документів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Саме по собі неподання окремих документів у первісно визначений судом строк, за відсутності доказів умисного приховування таких документів або перешкоджання їх дослідженню судом, не є достатньою підставою для висновку про приховування фактів чи доказів.

Разом з цим, суд звертає увагу, що значна частина клопотань позивача про долучення доказів містить значний обсяг матеріалів, які безпосередньо не стосуються предмета спору та не мають значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у цій справі.

Зокрема, до таких клопотань долучено копії документів з інших судових справ, предмет спору та обставини яких не є пов`язаними з предметом розгляду у цій справі, інформацію та документи щодо кримінальних проваджень, які не стосуються спірних правовідносин, скріншоти електронного листування щодо направлення певних документів, скріншоти особистих електронних кабінетів та месенджерів із приватним листуванням, а також листи та відповіді органів державної влади, органів прокуратури, Державного бюро розслідувань, органів Національної поліції та інших органів, які не містять відомостей щодо обставин, що є предметом розгляду у цій справі.

Саме по собі подання позивачем значної кількості документів не свідчить про їх належність до предмета доказування. Доказове значення має лише та інформація, яка дає можливість встановити наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення спору.

Водночас, судом досліджено та враховано ті документи, подані позивачем, які стосуються предмета спору, містять відомості щодо спірних правовідносин та мають значення для встановлення обставин, необхідних для правильного вирішення справи.

Документи, які не стосуються предмета спору, не підтверджують обставин, що входять до предмета доказування, або стосуються інших правовідносин та інших судових чи кримінальних проваджень, судом при вирішенні спору по суті не враховуються.

Таким чином, суд при оцінці поданих позивачем матеріалів виходить насамперед з їх належності до предмета спору та доказового значення для встановлення обставин цієї конкретної справи, не надаючи правового значення матеріалам, які не мають безпосереднього зв`язку зі спірними правовідносинами.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За наведених обставин, суд не надає правової оцінки іншим доводам позивача, викладеним в письмових заявах, долучених до матеріалів справи, оскільки вони не стосуються предмету спору в цій справі.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених обставин, доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_8 ) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua