Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №160/23382/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуСправа №160/23382/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом адвоката Хорошилова Івана Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Другий відділ – Петропавлівський) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Хорошилова Івана Сергійовича (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Другий відділ – Петропавлівський) (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Петропавлівка) за протоколом № 27 від 08.07.2026 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки та прийняти рішення про надання відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 08.07.2026 комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за протоколом № 27 прийнято рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Категорія відстрочки: особи, які здійснюють постійний догляд за хворими членами сім`ї (пункт 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Про прийняте рішення позивача повідомлено електронним повідомленням у застосунку «Дія» № 20260706-904182 від 10.07.2026. Причина відмови, зазначена в повідомленні: «оскільки є інші працездатні члени сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати догляд».

Позивач зазначає, що постійно і безперервно здійснює догляд за своєю матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У період з грудня 2025 року по червень 2026 року позивач уже мав оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації саме на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (догляд за матір`ю).

Відстрочка надавалася відповідачем без жодних зауважень, відмов чи додаткових вимог. Обставини, які були підставою для надання відстрочки (потреба матері в постійному догляді, факт здійснення догляду саме позивачем, відсутність реальної можливості інших родичів здійснювати догляд), не змінилися. Ніяких нових обставин, які б свідчили про появу у інших членів сім`ї реальної можливості здійснювати догляд, не виникло.

Тому позивач вважає, що рішення відповідача є протиправним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 11.08.2026 відкрито провадження в справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, відомості щодо перебування позивача на військовому обліку, заяви позивача (його представника) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», рішення (лист, повідомлення тощо), прийняте за результатами розгляду заяви позивача (його представника) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, всі документи, що були взяті до уваги відповідачем при прийнятті рішення про надання/не надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, витребувані докази не надав.

Ухвалою суду від 27.08.2026 повторно витребувано від відповідача зазначені докази.

На виконання вимог ухвали суду відповідач надав письмові пояснення (звіт) від 25.09.2026 № 12/1984, в яких повідомив, що 21.08.2026 позивач повторно подав до Центру надання адміністративних послуг Петропавлівської селищної ради заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за результатами розгляду якої комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол засідання комісії № 35 від 26.08.2026 та прийнято рішення про надання позивачу відстрочки на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До звіту додано копії заяви позивача від 21.08.2026 № 20260821-1108054, витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та витягу з протоколу № 35 від 26.08.2026.

Заяву позивача про надання відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення, протокол № 27 від 08.07.2026 та документи, взяті до уваги комісією при прийнятті цього рішення, відповідач суду не надав, будь-яких пояснень щодо суті спору не навів.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується військово-обліковим документом № 031220201425509500008.

Відповідно до свідоцтва про народження позивача його матір`ю є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з відомостями паспортів громадянина України позивач, його мати та батько зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2 .

Висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я за формою первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду» визначено потребу ОСОБА_2 в постійному сторонньому догляді. Висновок дійсний до 07.01.2027.

Згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про доходи № 3775 7975 3245 7728 ОСОБА_2 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності.

Актом № 15 від 27.06.2025 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, складеним за формою додатка 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі – Порядок № 560), комісією Петропавлівської селищної ради у складі начальника відділу соціального захисту населення, начальника відділу мобілізаційної роботи, спеціаліста відділу мобілізаційної роботи, керуючої справами (секретаря) селищної ради та начальника відділу комунальної власності та правового забезпечення, за результатами обстеження за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено факт здійснення ОСОБА_1 постійного догляду за ОСОБА_2 .

Рішенням органу соціального захисту населення Петропавлівської селищної ради від 15.06.2026 про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 ОСОБА_1 призначено компенсацію за догляд за ОСОБА_2 на період з 01.06.2026 по 07.01.2027.

Заявою від 03.07.2026, засвідченою приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Л.В. (зареєстровано в реєстрі за № 856), ОСОБА_2 підтвердила, що із числа військовозобов`язаних членів своєї сім`ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обирає сина – ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Шахтарсько-Петропавлівського управління Синельниківської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 03.07.2026 № 192 позивач не перебуває на обліку в центрах зайнятості, а згідно з листом відділу обслуговування громадян № 25 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області станом на 03.07.2026 позивач не перебуває на обліку як отримувач пенсії.

Батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Брат позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно з довідкою від 19.09.2024 № 1205-5003457258 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання якого – м. Дніпро, та відповідно до довідки комунального закладу освіти «Дніпровська гімназія № 47» Дніпровської міської ради від 23.01.2025 № 42 працює асистентом вчителя цього закладу на 1,0 ставки за основним місцем роботи.

Позивач звернувся до відповідача через Центр надання адміністративних послуг із заявою № 20260706-904182 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за категорією «особи, які здійснюють постійний догляд за хворими членами сім`ї» (пункт 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Петропавлівка), оформленим протоколом № 27 від 08.07.2026, позивачу відмовлено у наданні відстрочки. Відповідно до повідомлення № 20260706-904182 від 10.07.2026 щодо рішення про відмову в наданні відстрочки причиною відмови зазначено: «оскільки є інші працездатні члени сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати догляд».

21.08.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою № 20260821-1108054 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за категорією «особи з інвалідністю або тимчасово непридатні до служби за ВЛК на 6-12 місяців» (пункт 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), до якої долучив, зокрема, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 21.08.2026 № 135/26/2933/Р, яким позивачу встановлено другу групу інвалідності з 14.08.2026, дата повторного оцінювання – 01.09.2028.

Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленим протоколом № 35 від 26.08.2026, позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком до 30.10.2026.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій, повноваження і обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації, строк проведення якої неодноразово продовжувався та триває на час розгляду справи.

Статтею 23 Закону № 3543-XII визначено підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII (в редакції Закону України від 19.12.2024 № 4170-IX) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Аналіз наведеної норми свідчить, що умова про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати догляд, міститься виключно у застереженні, взятому в дужки, та стосується лише випадку здійснення військовозобов`язаним догляду за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Для військовозобов`язаного, зайнятого постійним доглядом за своїми батьком чи матір`ю, закон такої умови не встановлює.

Відповідно до частини восьмої статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Частиною десятою статті 23 Закону № 3543-XII передбачено, що Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов`язаному з підстав, зазначених у пунктах 9-14 частини першої цієї статті.

Пунктом 2 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Механізм надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначено Порядком № 560, відповідно до якого питання надання відстрочки розглядаються комісіями при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки на підставі заяви військовозобов`язаного та документів, що підтверджують право на відстрочку, перелік яких визначено додатком 5 до Порядку № 560 «Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”».

Згідно з пунктом 9 додатка 5 до Порядку № 560 для отримання відстрочки на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII подаються: для особи, яка потребує постійного догляду, – довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ; для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, – документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду іншим працездатним членом сім`ї, пункт 9 додатка 5 до Порядку № 560 вимагає лише для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), що узгоджується з наведеним змістом пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII.

Як установлено судом, позивачем на підтвердження права на відстрочку на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII надано докази на підтвердження всіх обставин, з якими закон пов`язує виникнення такого права: родинного зв`язку з матір`ю; потреби матері в постійному сторонньому догляді за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чинним на момент прийняття оскаржуваного рішення; факту здійснення позивачем постійного догляду за матір`ю, встановленого актом комісії органу місцевого самоврядування, який також підтверджується призначенням позивачу компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі та спільним проживанням позивача з матір`ю.

Відповідач, відмовляючи позивачу у наданні відстрочки, не послався на відсутність чи неналежність будь-якого із зазначених документів, а обґрунтував відмову виключно наявністю «інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати догляд».

Проте така підстава для відмови не відповідає змісту пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII та пункту 9 додатка 5 до Порядку № 560, які у разі догляду військовозобов`язаного за своїми батьком чи матір`ю не ставлять право на відстрочку в залежність від відсутності інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати догляд. Застосувавши до позивача умову, передбачену законом для іншої категорії осіб (осіб, які доглядають за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка)), відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом.

Крім того, навіть за умови врахування можливості інших членів сім`ї здійснювати догляд, суд зазначає, що відповідач в оскарженому рішенні не визначив, які саме особи є такими «іншими працездатними членами сім`ї», та не навів жодних обставин, які б свідчили про наявність у них можливості здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .

Натомість з матеріалів справи вбачається, що батько позивача є пенсіонером за віком, якому на час прийняття оскарженого рішення виповнилося 68 років, а брат позивача є внутрішньо переміщеною особою, постійно проживає в іншому населеному пункті – місті Дніпро – та працює за основним місцем роботи на повну ставку. Сама ОСОБА_2 нотаріально засвідченою заявою обрала саме позивача із числа військовозобов`язаних членів сім`ї першого ступеня споріднення для здійснення догляду за собою.

Суд також враховує, що частина десята статті 23 Закону № 3543-XII унеможливлює надання відстрочки з підстав, визначених пунктами 9-14 частини першої цієї статті, більш ніж одному військовозобов`язаному, а відомостей про те, що відстрочку у зв`язку з доглядом за ОСОБА_2 надано іншому члену сім`ї, матеріали справи не містять.

Відповідачем ці обставини не спростовано, жодних доказів на підтвердження того, що інші члени сім`ї фактично здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за матір`ю позивача, суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав, протоколу № 27 від 08.07.2026, заяви позивача та документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, суду не надав, незважаючи на повторне витребування цих доказів судом, а отже, не довів правомірності свого рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно.

Обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень означає, що воно має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а мотиви такого рішення мають бути зрозумілими для особи, щодо якої воно прийняте. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) наголосив на особливій важливості принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно, в належний спосіб та якомога послідовніше.

Оскаржене рішення відповідача наведеним критеріям не відповідає, оскільки прийняте з підстави, не передбаченої законом для цього виду відстрочки, без урахування поданих позивачем доказів та без належного мотивування. Відтак рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Петропавлівка), оформлене протоколом № 27 від 08.07.2026, про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є протиправним та належить до скасування.

Щодо надання позивачу відстрочки рішенням, оформленим протоколом № 35 від 26.08.2026, суд зазначає таке.

Вказане рішення прийняте за результатами розгляду іншої заяви позивача (від 21.08.2026 № 20260821-1108054), на іншій правовій підставі (пункт 2 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII) та з урахуванням обставин, які виникли після прийняття оскарженого рішення (встановлення позивачу інвалідності з 14.08.2026). Відстрочку надано на обмежений строк – до 30.10.2026.

Оскаржене рішення, оформлене протоколом № 27 від 08.07.2026, відповідачем не скасоване та є чинним, а отже, надання позивачу відстрочки з іншої підстави не усуває порушення його прав, допущеного внаслідок відмови у наданні відстрочки на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, та не свідчить про відсутність предмета спору. Позивач зберігає правовий інтерес у вирішенні питання про надання йому відстрочки у зв`язку з доглядом за матір`ю, право на яку не залежить від строку дії відстрочки, наданої на іншій підставі.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує відповідача прийняти рішення з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації належить до компетенції комісії при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, яка має перевірити наявність підстав для її надання з урахуванням фактичних обставин та чинності поданих документів станом на момент розгляду заяви. Суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень та вирішувати замість нього питання, віднесені до його компетенції.

Враховуючи, що станом на час ухвалення цього рішення позивачу надано відстрочку на іншій підставі, а питання про надання відстрочки на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII має вирішуватися з урахуванням обставин, які існуватимуть на момент повторного розгляду заяви, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача № 20260706-904182 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Водночас позовна вимога в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу відстрочки на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII задоволенню не підлягає, оскільки таке зобов`язання на час ухвалення судового рішення є передчасним та фактично означало б втручання суду у дискреційні повноваження відповідача.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.08.2026. Оскільки позовні вимоги немайнового характеру задоволено по суті, а часткове задоволення позову обумовлене лише обраним судом способом захисту порушеного права, судовий збір у сумі 1331,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Хорошилова Івана Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), оформлене протоколом № 27 від 08.07.2026, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 20260706-904182 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун