Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №140/10168/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10168/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року по справі №140/14018/25 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 лютого 2023 року та зобов`язання відповідача на виконання рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року по справі №140/14018/25, здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, з 01 лютого 2023 року у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Волинській області від 06 листопада 2025 року №54/16-239 із врахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсія позивача за вислугу років обчислювалася виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі №140/14018/25 відповідач здійснив перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки Управління Служби безпеки України у Волинській області від 06 листопада 2025 року №54/16-239, однак при цьому зменшив відсоткове значення основного розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення.

Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки при перерахунку раніше призначеної пенсії змінною величиною є розмір грошового забезпечення, тоді як відсоткове значення основного розміру пенсії, визначене залежно від вислуги років при її призначенні, повинно залишатися незмінним.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області позовних вимог не визнало та просило у їх задоволенні відмовити.

Відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262-XII).

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі №140/14018/25 проведено перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Волинській області від 06 листопада 2025 року №54/16-239 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

Водночас відповідач вважає, що під час такого перерахунку правомірно застосовано 70 % відповідних сум грошового забезпечення, оскільки на час здійснення перерахунку частиною другою статті 13 Закону №2262-XII передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Дослідивши письмові докази та оцінивши доводи сторін, суд встановив такі обставини.

Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

З протоколу перерахунку пенсії станом на 01 березня 2025 року вбачається, що основний розмір пенсії позивача визначався як 90 % грошового забезпечення при вислузі 38 років.

Зокрема, при загальній сумі грошового забезпечення 34 981,80 грн основний розмір пенсії визначено у сумі 31 483,62 грн, що становить 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі №140/14018/25, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Управлінням Служби безпеки України у Волинській області від 06 листопада 2025 року №54/16-239 (з урахуванням раніше виплачених сум).

При здійсненні перерахунку пенсії на виконання зазначеного рішення суду відповідач врахував грошове забезпечення у загальному розмірі 71 054,10 грн, однак основний розмір пенсії визначив як 70 % цієї суми, що становить 49 737,87 грн.

Отже, під час проведення перерахунку пенсії відповідач фактично змінив раніше застосоване відсоткове значення її основного розміру з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

05 червня 2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Листом від 22 червня 2026 року №15631-14716/К-02/8-0300/26 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило про відсутність підстав для застосування при обчисленні пенсії показника 90 % грошового забезпечення, пославшись на чинну редакцію статті 13 Закону №2262-XII, відповідно до якої максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Статтею 13 Закону №2262-XII визначено розміри пенсій за вислугу років залежно від тривалості вислуги.

У редакції частини другої статті 13 Закону №2262-XII, яка діяла до 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, у частині другій статті 13 Закону №2262-XII цифри “90” замінено цифрами “80”.

У подальшому Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” цифри “80” замінено цифрами “70”. Зазначені зміни набрали чинності з 01 травня 2014 року.

Водночас наведені зміни стосуються порядку визначення розміру пенсії під час її призначення.

Порядок перерахунку вже призначених пенсій урегульований статтею 63 Закону №2262-XII.

За змістом цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонером на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

При цьому зміни до статті 63 Закону №2262-XII, які б передбачали зміну відсоткового значення основного розміру вже призначеної пенсії під час її перерахунку у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення, законодавцем не вносилися.

Отже, призначення пенсії та її наступний перерахунок є різними за змістом і правовими наслідками процедурами.

Під час призначення пенсії визначається, зокрема, відсоткове значення її основного розміру залежно від вислуги років. Натомість під час наступного перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною грошового забезпечення змінюється база, з якої обчислюється раніше визначений відсотковий розмір пенсії.

Аналогічний правовий висновок сформульований Верховним Судом у рішенні від 04 лютого 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 та підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року.

Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що при перерахунку пенсії змінною величиною є розмір грошового забезпечення, тоді як відсоткове значення основного розміру пенсії, обчислене при її призначенні відповідно до наявної вислуги років, є незмінним.

З огляду на це чинне на час проведення перерахунку обмеження максимального розміру пенсії 70 % відповідних сум грошового забезпечення не може бути застосоване до перерахунку пенсії позивача шляхом зменшення вже встановленого йому відсоткового значення основного розміру пенсії.

Суд також не приймає довід відповідача, викладений у відзиві, про те, що розмір пенсії позивача був визначений з розрахунку 70 % грошового забезпечення.

Наявний у матеріалах справи розрахунок пенсії станом на 01 березня 2025 року, складений самим пенсійним органом, підтверджує, що до проведення спірного перерахунку основний розмір пенсії позивача визначався виходячи саме з 90 % грошового забезпечення при вислузі 38 років.

Належних доказів, які б спростовували ці відомості або свідчили про правомірне встановлення позивачу до спірного перерахунку основного розміру пенсії у 70 %, відповідач суду не надав.

Не змінює висновку суду й та обставина, що спірний перерахунок було проведено на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі №140/14018/25.

У зазначеній справі суд вирішував питання щодо права позивача на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року. При цьому питання про конкретне відсоткове значення основного розміру пенсії — 90 % чи 70 % відповідних сум грошового забезпечення — предметом спору не було та в резолютивній частині рішення не вирішувалося.

Спірне зменшення відсоткового значення виникло вже при проведенні відповідного перерахунку та породило новий спір щодо змісту пенсійного права позивача.

Тому предмет цієї справи не зводиться виключно до перевірки повноти виконання рішення суду у справі №140/14018/25, а полягає у визначенні правомірності застосування відповідачем нового, меншого відсоткового значення основного розміру пенсії.

За таких обставин підстав для застосування до спірних правовідносин виключно механізму, передбаченого статтею 383 КАС України, суд не встановив.

Суд наголошує, що відсоткове значення основного розміру пенсії та обмеження фактичного розміру пенсійної виплати є різними правовими категоріями.

Предметом цієї справи є виключно правомірність зменшення основного розміру пенсії з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Питання застосування до визначеного в такий спосіб розміру пенсії інших передбачених законодавством механізмів обчислення чи виплати, які не охоплені заявленими позовними вимогами, суд у цій справі не вирішує.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності зменшення основного розміру пенсії позивача з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку з 01 лютого 2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виходячи з основного розміру пенсії 90 % відповідних сум грошового забезпечення, визначеного на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Волинській області від 06 листопада 2025 року №54/16-239, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6; ідентифікаційний код 13358826).

Суддя Н. В. Стецик