Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №140/9988/26
Суддя: Стецик Назар Васильович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9988/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі також – ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.07.2026 №907510144487 в частині обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» без урахування двох довідок Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області від 10.10.2025 №928/01-25, визначення її розміру у сумі 2 817,00 грн та прийняття на підставі такого розрахунку рішення про виплату пенсії у раніше встановленому розмірі;
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 27.10.2025 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII у розмірі 60 відсотків заробітної плати, визначеної на підставі двох довідок Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області від 10.10.2025 №928/01-25: про посадовий оклад, надбавку за ранг і надбавку за вислугу років та про інші складові заробітної плати для особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах державної служби і на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 різницю між належним розміром пенсії державного службовця, обчисленим відповідно до пункту 2 позовних вимог, та фактично виплаченими сумами пенсії за період з 27.10.2025 до дати проведення належного перерахунку, а надалі виплачувати пенсію у перерахованому розмірі.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі №140/1447/26, яке набрало законної сили, відповідача зобов`язано зарахувати до стажу державної служби позивача період роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 06.08.2012 та перевести його з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з 27.10.2025.
ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення від 08.07.2026 №907510144487, яким відповідач перевів ОСОБА_1 на пенсію державного службовця, проте здійснений розрахунок розміру пенсії склав лише 2 817,00 грн, оскільки відповідач не врахував подані позивачем довідки Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області про складові заробітної плати. Посилаючись на те, що перерахований розмір пенсії 2 817,00 грн є меншим за попередньо виплачувану пенсію (10 735,48 грн), відповідач застосував пункт 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV та прийняв рішення про виплату пенсії у раніше встановленому розмірі.
Позивач вважає такі дії та рішення відповідача у частині неврахування довідок про заробітну плату та невиплати належної різниці протиправними та такими, що не відповідають вимогам ст. 37 Закону України «Про державну службу», Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 №622, та положенням ст. 2, 78, 370 КАС України щодо обов`язковості судових рішень.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
Відповідач проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечив. Зазначив, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі №140/1447/26 не досліджувалося та не вирішувалося питання щодо порядку обчислення заробітної плати для переведення позивача на пенсію державного службовця. Відповідач діяв у межах наданих повноважень та виконання судового рішення, а тому визначив розмір пенсії державного службовця за наявними матеріалами у сумі 2 817,00 грн. Оскільки за вимогами ч. 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії її розмір зменшується, пенсія виплачується у раніше встановленому розмірі (10 735,48 грн), вважає, що обґрунтовано прийняв рішення про виплату пенсії у попередньому розмірі, не порушивши права та законні інтереси позивача.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з серпня 2007 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
27.10.2025 позивач звернувся до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про перехід з пенсії по віку на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12 2015, долучивши дві довідки про складові заробітної плати державного службовця, видані Управлінням освіти Нововолинської міської ради Волинської області від 10.10.2025 №928/01-25.
03.11.2025 рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №907510144487 позивачу відмовлено в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку із відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, оскільки посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі №140/1447/26, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 03.11.2025 №907510144487 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців періоди роботи з 04.07.2001 по 06.08.2012 в органах місцевого самоврядування, та прийняти рішення про переведення його з пенсії за віком, що виплачувалась відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 на пенсію по віку згідно із Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 №889-VIII, починаючи з 27.10.2025, здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення ГУ ФУ в Харківській області прийнято рішення від 08.07.2026 № 907510144487, яким відповідач визнав стаж роботи ОСОБА_1 на посадах державної служби тривалістю 22 роки 10 місяців 04 дні (при загальному страховому стажі 50 років 07 місяців 25 днів) та здійснив переведення на пенсію за віком державного службовця з 27.10.2025.
Разом з тим, при визначенні розміру пенсії за віком відповідно до Закону №889-VIII відповідач обчислив її в сумі 2 817,00 грн, не врахувавши подані позивачем довідки Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області від 10.10.2025.
У зв`язку з тим, що обрахований розмір пенсії державного службовця (2 817,00 грн) виявився нижчим за розмір раніше отримуваної пенсії за віком за Законом №1058-IV (10 735,48 грн), відповідач застосував п. 4 розділу XV Закону №1058-IV та вирішив продовжувати виплату пенсії ОСОБА_1 у раніше встановленому розмірі - 10 735,48 грн.
Не погодившись із рішенням відповідача від 08.07.2026 №907510144487 у частині неврахування довідок про заробітну плату та обчислення пенсії у розмірі 2 817,00 грн із залишенням попереднього розміру виплати, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом №889-VIII від 10.12.2015 «Про державну службу» (далі – Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII втратив чинність Закон України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі – Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ установлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, зазначеними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Наявність у позивача права на отримання пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ встановлено рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі №140/1447/26, яке набрало законної сили.
Спірним питанням в межах даної справи є обчислення пенсії позивача при виконанні вказаного рішення суду.
Відповідно до частини восьмої статті 37 Закон №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі – Порядок №622) установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з п. 4-1 Порядку №622, для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:
посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);
розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.
Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.
Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.
Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до п. 4-2 Порядку №622, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. №57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. №661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Аналіз наведених норм свідчить, що призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами спору до заяви від 27.10.2025 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII ОСОБА_1 долучено видані Управлінням освіти Нововолинської міської ради Волинської області:
довідку від 09.10.2025 №928/01-25 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а.с.38);
довідку від 09.10.2025 №928/01-25 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (а.с.40)
Суд враховує, що додані позивач до заяви про призначення пенсії довідки від 09.10.2025 складені відповідно до Порядку №622 та відповідають затвердженим формам (додаток 4 та 6 до вказаного Порядку в редакції станом на момент видачі).
Пенсійним органом не наведено жодного аргументу на підтвердження невідповідності поданих довідок вимогам встановленого зразка, зокрема формі, яка затверджена Порядком №622, та не зазначено в чому саме полягає така невідповідність.
При цьому, відповідач не зазначає про те, що позивачем не дотримано будь-яких вимог стосовно наявності або форми документів, які подаються для проведення перерахунку, їх недостатності або невідповідності.
Підставами відмови врахувати довідки вказано лише те, що судовим рішенням у справі №140/1447/26 ГУ ПФУ в Харківській області не зобов`язано враховувати такі довідки при розрахунку пенсії позивача.
Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень не може на власний розсуд втручатись у реалізацію особою свого права на пенсійне забезпечення та впливати на його волевиявлення з мотивів доцільності або недоцільності вчинення певних дій.
Суд вважає, що у разі подання особою, яка має на це право, заяви з клопотанням або вимогою про вчинення на її користь перерахунку або інших дій, які суб`єкт владних повноважень повинен розглянути/вирішити/вчинити (по суті), орган влади не має права відмовляти, керуючись при цьому мотивами доцільності або недоцільності.
За наведених обставин рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 08.07.2026 №907510144487 в частині обчислення ОСОБА_1 пенсії без урахування двох довідок Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області від 10.10.2025 №928/01-25, визначення її розміру у сумі 2 817,00 грн та прийняття на підставі такого розрахунку рішення про виплату пенсії у раніше встановленому розмірі підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі№ 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).
Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно з Рекомендацією №К (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору з будь-ким.
За результатами розгляду даної справи суд дійшов висновку, що надані позивачем із заявою від 27.10.2025 про перехід на пенсію по Закону №889-VII довідки Управлінням освіти Нововолинської міської ради Волинської області від 09.10.2025 відповідають вимогам Порядку №622, а тому повинні бути враховані органом пенсійного фонду при перерахунку пенсії заявника.
Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 27.10.2025 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII у розмірі 60 відсотків заробітної плати, визначеної на підставі довідок Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області від 10.10.2025 №928/01-25 не є втручанням в дискреційні повноваження даного суб`єкта владних повноважень, та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.
Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату нарахованої різниці між перерахованою та виплаченою пенсією, а також зобов`язання виплачувати пенсію у відповідному розмірі на майбутнє, суд зазначає таке.
Відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та норм Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсій здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем перебування пенсіонера на обліку.
З огляду на це, вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити виплату різниці підлягають відмові, оскільки фактична виплата (виплата нарахованих сум) є компетенцією відповідного органу Пенсійного фонду України за місцем перебування позивача на пенсійному обліку (в даному випадку – ГУ ПФУ у Волинській області). Відтак такі вимоги заявлені по ГУ ПФУ в Харківській області безпідставно.
Крім того, вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії у визначеному розмірі на майбутнє є передчасною.
Судовому захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право, свобода чи інтерес, які існують на момент звернення до суду. Суд не може приймати рішення щодо правовідносин, які можуть виникнути у майбутньому.
На час розгляду справи у суду відсутні підстави вважати, що після набрання судовим рішенням законної сили та здійснення відповідного перерахунку органом Пенсійного фонду України це рішення не буде виконуватися суб`єктом владних повноважень належним чином відповідно до вимог статті 129№ Конституції України.
За таких обставин, позовні вимоги в частині зобов`язання здійснити виплату нарахованої різниці та зобов`язання здійснювати таку виплату на майбутнє задоволенню не підлягають
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області слід стягнути судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.07.2026 №907510144487 в частині обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» без урахування двох довідок Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області від 10.10.2025 №928/01-25, визначення її розміру у сумі 2 817,00 грн та прийняття на підставі такого розрахунку рішення про виплату пенсії у раніше встановленому розмірі.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 27.10.2025 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII у розмірі 60 відсотків заробітної плати, визначеної на підставі двох довідок Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області від 10.10.2025 №928/01-25: про посадовий оклад, надбавку за ранг і надбавку за вислугу років та про інші складові заробітної плати для особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах державної служби і на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано судом 02 жовтня 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344).
Суддя Н. В. Стецик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua