Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №140/10275/26 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №140/10275/26

Суддя: Стецик Назар Васильович

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10275/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 у 2019– 2026 роках; зобов`язання відповідача провести індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 5377,90 грн, на 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 у 2019– 2025 роках та 1,121 у 2026 році та у зв`язку із цим провести перерахунок та виплату пенсії з 30.01.2026 та з 01.03.2026 відповідно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 28.08.2018 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, при призначенні якої для обчислення пенсії застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2016– 2017 роки у розмірі 5377,90 грн. Позивач вважає, що при проведенні подальших перерахунків пенсії відповідач безпідставно не застосовував до цього показника відповідні щорічні коефіцієнти збільшення, внаслідок чого розмір її пенсії визначено неправильно.

Ухвалою суду від 07.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У поданому відзиві відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 28.08.2018 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Станом на 01.03.2026 страховий стаж позивача становить 40 років 8 місяців 19 днів, коефіцієнт страхового стажу – 0,40667. При обчисленні пенсії враховано середньомісячний заробіток у розмірі 14064,20 грн із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 9992,40 грн та індивідуального коефіцієнта заробітку 1,40749.

Відповідач також зазначив, що 21.05.2026 позивач звернулася із заявою щодо проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався при обчисленні її пенсії, на відповідні коефіцієнти збільшення. За результатами розгляду звернення позивачу повідомлено про порядок проведення перерахунків пенсії.

На обґрунтування правомірності своїх дій відповідач зазначив, що пенсійна виплата позивача з 01.03.2019 та 01.05.2020 осучасненню не підлягала, а наступні перерахунки проведено відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, якими врегульовано питання індексації пенсій у відповідних роках.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 28.08.2018 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При призначенні пенсії для її обчислення застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016– 2017 роки у розмірі 5377,90 грн.

Із матеріалів пенсійної справи встановлено, що у подальшому відповідачем здійснювалися перерахунки пенсії позивача.

Зокрема, з 01.03.2021 при перерахунку пенсії середньомісячний заробіток визначено у розмірі 7637,89 грн; з 01.03.2023 – 10422,51 грн; з 01.03.2024 – 11252,14 грн; з 01.03.2025 – 12546,13 грн; з 01.03.2026 – 14064,20 грн.

При цьому з 01.03.2026 при обчисленні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати у розмірі 9992,40 грн та індивідуальний коефіцієнт заробітку 1,40749.

21.05.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо проведення індексації пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні її пенсії, на встановлені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти.

Відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, посилаючись на те, що здійснені ним перерахунки відповідають вимогам чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Закон України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Порядок №124).

Відповідно до пункту 1 Порядку №124 цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 Порядку №124 передбачено, що перерахунку відповідно до цього Порядку підлягають, зокрема, пенсії, обчислені відповідно до Закону №1058-IV.

Згідно з пунктом 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за встановленою цим Порядком формулою. Розмір коефіцієнта збільшення визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 5 Порядку №124 кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

У 2019 році коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати визначено у розмірі 1,17.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році” передбачено проведення у 2020 році перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році” установлено проведення у 2021 році перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” з 01.03.2022 установлено коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” з 01.03.2023 установлено коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” з 01.03.2024 установлено коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” з 01.03.2025 установлено коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році” установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 дійшов висновку, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку із щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Судова палата також зазначила, що положення Порядку №124 підлягають застосуванню лише в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV, а при проведенні індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення конкретної пенсії.

З урахуванням наведеного суд відхиляє доводи відповідача про те, що пенсія позивача не підлягала осучасненню у 2019 та 2020 роках.

Частина друга статті 42 Закону №1058-IV пов`язує проведення щорічного перерахунку саме із збільшенням показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення конкретної пенсії. Закон не встановлює іншого показника для осіб залежно від року призначення пенсії та не передбачає можливості не застосовувати відповідний коефіцієнт збільшення до показника, який фактично використаний при обчисленні пенсії.

Отже, при проведенні індексації пенсії позивача збільшенню підлягав показник середньої заробітної плати у розмірі 5377,90 грн, який був застосований при призначенні пенсії ОСОБА_1 у 2018 році.

У 2019 році цей показник підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,17, у 2020 році – на коефіцієнт 1,11, у 2021 році – на коефіцієнт 1,11, у 2022 році – на коефіцієнт 1,14, у 2023 році – на коефіцієнт 1,197, у 2024 році – на коефіцієнт 1,0796, у 2025 році – на коефіцієнт 1,115.

Відповідно, результат послідовного збільшення показника 5377,90 грн на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 становить 12734,48 грн.

Отже, з 30.01.2026 до 28.02.2026 при обчисленні пенсії позивача мав враховуватися результат послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 5377,90 грн на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

З 01.03.2026 до такого показника підлягав застосуванню черговий коефіцієнт збільшення 1,121, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236.

Результат послідовного збільшення показника 5377,90 грн на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 становить 14275,35 грн.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що з 01.03.2026 відповідач застосував при обчисленні пенсії позивача показник середньої заробітної плати у розмірі 9992,40 грн.

Таким чином, застосований відповідачем показник не є результатом послідовного збільшення показника 5377,90 грн, який був використаний при призначенні пенсії позивача, на відповідні щорічні коефіцієнти збільшення.

Доводи відповідача про правомірність застосування показника 9992,40 грн суд відхиляє, оскільки такий підхід не відповідає змісту частини другої статті 42 Закону №1058-IV та не забезпечує послідовного збільшення саме того показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії позивача.

При цьому обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності не повною мірою відповідає характеру допущеного порушення, оскільки відповідач фактично здійснював перерахунки пенсії, однак проводив їх без належного послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 5377,90 грн.

За таких обставин порушення права позивача полягає саме у протиправних діях відповідача щодо проведення перерахунку пенсії без урахування належного показника середньої заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми чинного законодавства України та правові висновки Верховного Суду суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо проведення з 30.01.2026 перерахунку пенсії без урахування послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 5377,90 грн на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, а з 01.03.2026 також на коефіцієнт 1,121, та зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання цього позову сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн, який з огляду на задоволення позову підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 139, 243– 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення з 30 січня 2026 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахування послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 5377,90 грн, який був застосований при призначенні її пенсії, на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, а з 01 березня 2026 року також на коефіцієнт 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 30 січня 2026 року перерахунок та виплату пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 5377,90 грн, який був застосований при призначенні її пенсії, на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, а з 01 березня 2026 року також на коефіцієнт 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя Н. В. Стецик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua