Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №140/7164/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7164/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури Мацюка Сергія Ярославовича в інтересах держави до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Мацюк Сергій Ярославович в інтересах держави звернувся з позовом до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації про визнання протиправною бездіяльність Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, як правонаступника зобов`язань, прав та обов`язків Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації щодо невиконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Великий Омеляник - 2 (поселення одношарове давньоруського часу Х-ХІ ст.), розташований у с. Великий Омеляник, в східній частині села, на захід від Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Стир), Луцький район, Волинська область, та неподання до Міністерства культури України пропозицій про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язання Управління культури, Волинської з питань обласної релігій та державної адміністрації, як правонаступника зобов`язань, прав та обов`язків Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини- Великий Омеляник - 2 (поселення одношарове давньоруського часу Х-ХІ ст.), розташований у с. Великий Омеляник, в східній частині села, на захід від Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Стир), Луцький район, Волинська область, та подання пропозицій до Міністерства культури України про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою окружною прокуратурою виявлено факт протиправної бездіяльності Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної військової (державної) адміністрації – в подальшому Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації, що полягає у не виготовленні облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Великий Омеляник - 2 (поселення одношарове давньоруського часу Х-ХІ ст.), розташований у с. Великий Омеляник, в східній частині села, на захід від Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Стир), а також ініціювання на її підставі перед Міністерством культури України питання про внесення вказаного об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Невнесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Великий Омеляник - 2 (поселення одношарове давньоруського часу Х-ХІ ст.), розташований у с. Великий Омеляник, в східній частині села, на захід від Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Стир), Луцький район, Волинська область, який перебуває у такому статусі уже п`ятнадцятий рік поспіль та не має статусу пам`ятки, сприяє його використанню не за призначенням та, як наслідок, можливому знищенню.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник відповідача у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні повністю.

У відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Луцькою окружною прокуратурою виявлено факт протиправної бездіяльності Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної військової (державної) адміністрації – в подальшому Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації, що полягає у не виготовленні облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Великий Омеляник - 2 (поселення одношарове давньоруського часу Х-ХІ ст.), розташований у с. Великий Омеляник, в східній частині села, на захід від Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Стир), а також ініціювання на її підставі перед Міністерством культури України питання про внесення вказаного об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Встановлено, що на території Луцького району наявний об`єкт культурної спадщини – Великий Омеляник - 2 (поселення одношарове давньоруського часу Х-ХІ ст.), розташований у с. Великий Омеляник, в східній частині села, на захід від Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Стир), Луцький район, Волинська область.

Вказаний об`єкт культурної спадщини занесений до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Волинської області за видом «археологія» наказом управління культури і туризму облдержадміністрації від 29.12.2009 №151 «Про затвердження переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Волинської області».

З інформації Міністерства культури України встановлено, що в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України, як місцевого, так і національного значення, відсутня інформація про вказану пам`ятку культурної спадщини. Упродовж тривалого часу облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини: Великий Омеляник - 2 (поселення одношарове давньоруського часу Х-ХІ ст.), розташований у с. Великий Омеляник, в східній частині села, на захід від Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Стир), Луцький район, Волинська область, а також не ініціювання, на підставі розроблених облікових документів, питання про внесення даного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Вказане підтверджується листом Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації від 06.05.2026, листом Міністерства культури України від 04.05.2026 та листом відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради від 06.05.2026.

Невнесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Великий Омеляник - 2 (поселення одношарове давньоруського часу Х-ХІ ст.), розташований у с. Великий Омеляник, в східній частині села, на захід від Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Стир), Луцький район, Волинська область, сприяє його використанню не за призначенням та, як наслідок, можливому знищенню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України “Про прокуратуру” та статтею 53 КАС України.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як визначено частинами 4 та 5 статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України “Про охорону культурної спадщини” (далі - Закон №1805- III).

Згідно з статтею 1 Закону №1805-ІІІ охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Як передбачено підпунктами 1, 2 частини 1 статті 6 Закону №1805-ІІІ до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.

Відповідно до Положення про Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 25.05.2021 №285 (далі – Положення), Управління є структурним підрозділом Волинської обласної державної адміністрації, утворюється головою Волинської обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Волинської області забезпечує виконання покладених на управління завдань.

Згідно з пунктом 4 Положення Управління у межах своєї компетенції забезпечує реалізацію державної політики у сфері культури та мистецтв, бібліотечної та клубної справи, охорони культурної спадщини, мистецької освіти, державної мовної політики, національної музейної політики, релігії, міжнаціональних відносин, захисту прав національних меншин та прав громадян на свободу світогляду і віросповідання на території Волинської області.

Відповідно до пункту 6 Положення основними завданнями управління відповідно до покладених на нього повноважень у галузі культури, з питань релігій та національностей є, зокрема, забезпечення реалізації державної політики в галузі культури, охорони культурної спадщини на території Волинської області.

До завдань Управління також віднесено формування та подання у встановленому порядку Міністерству культури та інформаційної політики України пропозицій щодо: формування державної політики у сфері культури та мистецтва, охорони культурної спадщини; занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації є органом, який спеціально уповноважений державою на виконання функцій у спірних правовідносинах.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Враховуючи вищенаведене, звернення прокурора з даним позовом зумовлено бездіяльністю уповноваженого органу - Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеним учасниками справи, суд зазначає таке.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно зі статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини

Відповідно до статті 13 Закону №1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами

Відповідно до статті 5 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

У відповідності до частини 1 статті 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з підпунктом 10 пункту “б” статті 32 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Відповідно до пункту 1 Розділу IV Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.04. 2013 за №528/23060 (далі - Порядок №158) для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.

Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку №158 облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація)

У відповідності до пункту 3 розділу III Порядку №158 облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акта стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №158 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру).

Відповідно до пункту 5 Порядку визначення категорій пам`яток, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №452 від 22.05.2019, попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на відповідача покладається обов`язок виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться в адміністративних межах Волинської області.

Отже, невиконання відповідачем обов`язку по внесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Великий Омеляник - 2 (поселення одношарове давньоруського часу Х-ХІ ст.), що розташований у с. Великий Омеляник, в східній частині села, на захід від Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Стир), Луцький район, Волинська область, свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, як правонаступника зобов`язань, прав та обов`язків Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації щодо невиконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Великий Омеляник - 2 (поселення одношарове давньоруського часу Х-ХІ ст.), розташований у с. Великий Омеляник, в східній частині села, на захід від Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Стир), Луцький район, Волинська область, та неподання до Міністерства культури України пропозицій про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язати Управління культури, Волинської з питань обласної релігій та державної адміністрації, як правонаступника зобов`язань, прав та обов`язків Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини- Великий Омеляник - 2 (поселення одношарове давньоруського часу Х-ХІ ст.), розташований у с. Великий Омеляник, в східній частині села, на захід від Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив р. Стир), Луцький район, Волинська область, та подання пропозицій до Міністерства культури України про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Мацюка Сергія Ярославовича в інтересах держави (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 13, код ЄДРПОУ 02909915).

Відповідач: Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної військової (державної) адміністрації (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 9, код ЄДРПОУ 45841565).

Суддя Ю.Ю. Сорока