Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №140/8302/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року ЛуцькСправа № 140/8302/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, відповідно до якої просить суд:

1) визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії з 01.02.2026;

2) зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2026) у розмірі - 3328 гривень, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 3 грудня 2025 року за №4695-1Х на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії для здійснення обчислення та проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026.

У позовній заяві зазначено наступне. На звернення позивача відповідач не видав довідку для перерахунку пенсії із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме станом на 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії. Позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У поданому відзиві на позов відповідач зазначає, що після 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців не підвищувалось, Кабінет Міністрів України не приймав інших рішень щодо перерахунку пенсій військовослужбовців, тому відповідач діяв правомірно, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача таку розрахункову величину, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018. Вважає, що доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку його пенсії, такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2026 є помилковими. З огляду на вказане, у позові просить відмовити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач є пенсіонером та йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На звернення позивача відповідач не видав довідку для перерахунку пенсії із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей принцип покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок суворого дотримання законності у своїй діяльності.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Крім того, статтею 46 Основного Закону гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 9 цього Закону, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій є положення частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Реалізуючи делеговані повноваження, Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704).

Пунктом 4 Постанови №704 у її первинній редакції імперативно передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згодом, пунктом 6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103) до пункту 4 Постанови №704 було внесено зміни, згідно з якими розрахункову величину було штучно «заморожено» (зафіксовано) на рівні прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року (тобто 1762 грн), незалежно від подальшого зростання цього соціального стандарту.

Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 (яка набрала законної сили) пункт 6 Постанови №103 було визнано протиправним та скасовано. Це правомірно призвело до відновлення дії первинної редакції пункту 4 Постанови №704.

Відтак, з 29.01.2020 базою для визначення посадових окладів військовослужбовців знову став динамічний показник - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня відповідного календарного року.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12.05.2023 №481, пунктом 2 якої до пункту 4 Постанови №704 знову внесено зміни та встановлено, що розміри посадових окладів і окладів за військовим званням розраховуються виходячи з фіксованої сталої величини - 1762 гривні.

Водночас рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, пункт 2 постанови КМУ від 12.05.2023 №481 визнано протиправним та нечинним. Згідно з приписами частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відтак, скасування пункту 2 Постанови №481 судовим рішенням у справі №320/29450/24 вкотре відновило дію первинної редакції пункту 4 Постанови №704, згідно з якою базою для розрахунку окладів є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

Надаючи оцінку доводам відповідача про правомірність обчислення грошового забезпечення із застосуванням фіксованої розрахункової величини у розмірі 1762,00 грн на підставі Постанови №481, суд зазначає, що такі повністю спростовуються актуальною та обов`язковою правовою позицією суду касаційної інстанції.

Так, у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду здійснив детальний аналіз правової природи Постанови КМУ №481 та врегулював питання визначення належної розрахункової величини для обчислення окладів військовослужбовців.

З метою формування єдиної правозастосовчої практики Судова палата Верховного Суду у вказаному рішенні відступила від раніше висловлених висновків (зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.10.2025 у справі №600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі №420/3824/25) та сформулювала висновок.

Суд касаційної інстанції наголосив, що з огляду на закріплені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України засадничі принципи пріоритетності законів над підзаконними актами, пункт 2 Постанови КМУ №481 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню як дефектний та такий, що звужує гарантовані державою права громадян.

Верховний Суд констатував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи були вони чинними на момент розгляду справи або виникнення спірних правовідносин. Суд не вправі застосовувати дефектний підзаконний акт безвідносно до факту його офіційного скасування, якщо він входить у пряму суперечність із базовим державним соціальним стандартом - прожитковим мінімумом для працездатних осіб, затвердженим Верховною Радою України.

Заміна Урядом у пункті 4 Постанови КМУ №704 державного соціального стандарту на сталу (фіксовану) величину у розмірі 1762,00 грн не лише суттєво зменшує розміри окладів, а й повністю нівелює захищеність грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів та інфляційних процесів, що прямо суперечить сутності статті 17 та статті 46 Конституції України.

З огляду на це, Верховний Суд у складі Судової палати КАС визначив, що пункт 4 Постанови КМУ №704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах виключно у первинній редакції, яка передбачає обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи викладене, посилання відповідача на положення Постанови КМУ №481 як на підставу для відмови у застосуванні актуального прожиткового мінімуму є безпідставними.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлено у розмірі, що значно перевищує показники попередніх років. Суд наголошує, що щорічне зростання прожиткового мінімуму є об`єктивним юридичним фактом, який, у нерозривному поєднанні з дією первинної редакції пункту 4 Постанови №704, автоматично (в силу прямої вказівки закону) призводить до нормативного підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовців. Таке об`єктивне нормативне підвищення є безумовною та самостійною підставою для перерахунку раніше призначених пенсій згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що Кабінет Міністрів України не приймав окремого рішення щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям у 2026 році, а органи Пенсійного фонду України не формували та не надсилали до Адміністрації Держприкордонслужби відповідних списків, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать усталеній судовій практиці Верховного Суду.

Суд зазначає, що Порядок №45 є лише підзаконним нормативно-правовим актом, який визначає процедуру (механізм) обміну інформацією між державними органами. Однак процедурні норми Порядку №45 не можуть обмежувати чи скасовувати фундаментальне матеріальне право пенсіонера на перерахунок пенсії, гарантоване Законом №2262-ХІІ. Відсутність списків від територіальних управлінь ПФУ не звільняє уповноважений орган (Адміністрацію Держприкордонслужби) від обов`язку видати відповідну довідку про розмір грошового забезпечення за безпосереднім особистим зверненням самого пенсіонера.

Суд також відхиляє посилання Адміністрації Держприкордонслужби на те, що діючим військовослужбовцям ДПСУ фактично не виплачувалося збільшене грошове забезпечення через відсутність бюджетних асигнувань. Право на перерахунок пенсії згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ залежить від нормативно встановлених розмірів складових грошового забезпечення (які визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму на тарифний коефіцієнт), а не від стану їх фактичного фінансового покриття чи реальної виплати конкретним діючим військовослужбовцям у певний період часу. Держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу для невиконання своїх соціальних зобов`язань, гарантованих законом.

Таким чином, відмова відповідача у підготовці та наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року є протиправною, оскільки вона створює штучні перешкоди та унеможливлює реалізацію позивачкою законного права на перерахунок пенсії.

Відповідно, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З метою ефективного та повного відновлення порушених прав позивачки, Адміністрацію Державної прикордонної служби України належить зобов`язати скласти оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року (із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2026, та відповідних похідних щомісячних додаткових видів забезпечення) і надіслати її до територіального органу ПФУ.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 24.06.2026 №2.725841335.1.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у виготовленні та скеруванні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року для перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2026 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2026, для перерахунку пенсії з 01.02.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Адміністрація Державної прикордонної служби України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 00034039).

Суддя Ф.А. Волдінер