Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №686/22036/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/22036/26

Провадження № 2-а/686/392/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Хараджі Н.В., за участю секретаря судового засідання Мельник А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Хмельницької області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача , в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №544680 від 13 липня 2026 року.

Згідно позову13 липня 2026 року близько 21:34 год. у м. Хмельницькому, на вул. Степана Бандери (Маршала Рибалка), 1/1, він, ОСОБА_1 , керував належним йому транспортним засобом марки «BMW ЗЗОі», державний номерний знак НОМЕР_1 , коли його зупинив працівник Управління патрульної поліції в Хмельницькій області — інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону лейтенант поліції Мединський Олександр Віталійович та повідомив про порушення мною ПДР України та необхідність про складення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. За результатами розгляду справи інспектором Мединським О.В. 13 липня 2026 року о 22:06 год. винесено постанову серії ЕНА №7544680 про порушення п.п. 31.4.3 (а), 9.9.6 ПРД України та п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010, притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 та ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно з описовою частиною постанови йому інкриміновано те, що він керував транспортним засобом, переобладнаним з порушенням вимог стандартів, а саме змінено колір зовнішнього світлового приладу покажчика повороту з жовтого кольору на червоний, чим нібито порушено п.п. 31.4.3 «а» Правил дорожнього руху України та п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, а також не увімкнув аварійну світлову сигналізацію при зупинці на вимогу працівника поліції, чим нібито порушено п. 9.9 «б» ПДР України. Погодитись із зазначеною постановою він не може, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

1. Належний йому автомобіль «BMW ЗЗОі» пройшов передбачену законодавством сертифікацію (сертифікатом відповідності №UA.024.003599-25) перед взяттям транспортного засобу на облік в Україні. Оригінал сертифікату відповідності він передав до Територіального сервісного центру МВС за місцем взяття на облік, а тому надати його копію на цей час не має можливості. Перед зверненням до суду з цим позовом він звернувся до сервісного центру із заявою про надання йому копії сертифікату, проте до цього часу відповіді не отримав. Жодного втручання в конструкцію транспортного засобу, в тому числі в частині зовнішніх світлових приладів, він не здійснював, про що заявляв інспектору безпосередньо під час складення матеріалів справи, що зафіксовано в його письмових поясненнях від 13 липня 2026 року. Відповідач не надав жодного документа, який би підтверджував, що стан транспортного засобу не відповідає вимогам діючих нормативних актів. Саме по собі суб`єктивне сприйняття поліцейським кольору світлових приладів не є належним доказом в розумінні статті 251 КУпАП. Висновок про порушення вимог ДСТУ зроблено без проведення будь-яких вимірювань, технічної експертизи чи огляду спеціалістом. Припущення посадової особи не можуть замінювати належні та допустимі докази, що прямо випливає зі статті 62 Конституції України та статті 251 КУпАП. За відсутності доказів внесення змін до конструкції транспортного засобу висновок про порушення мною пункту 31.4.3«а» Правил дорожнього руху є необґрунтованим, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

2. Також не може погодитись із змістом оскаржуваної постанови в частині наявності в його діях складу адміністративного правопорушення передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП в зв`язку з не увімкненням аварійної сигналізації при зупинці на вимогу поліцейського. Відповідно до підпункту «б» пункту 9.9 Правил дорожнього руху аварійна світлова сигналізація повинна бути увімкнена, зокрема, у разі зупинки на вимогу поліцейського. Разом з тим, диспозиція частини другої статті 122 КУпАП передбачає відповідальність не за будь-яке порушення правил користування попереджувальними сигналами, а лише за таке порушення, яке допущене при початку руху чи зміні його напрямку. Зупинка на вимогу поліцейського не належить до ситуацій пов`язаних із початком руху чи зміною напрямку руху транспортного засобу, а тому недотримання підпункту «б» пункту 9.9 ПДР під час такої зупинки не може бути кваліфіковане за частиною другою статті 122 КУпАП через відсутність в моїх діях складу цього правопорушення. Отже вважає, що оскаржувана постанова прийнята без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, з порушенням вимог статті 245 та статті 283 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі — закриттю.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (без виклику) сторін.

До суду відповідач надіслав відзив на позовну заяву, за яким заперечував проти задоволення позову, посилаючись на законність дій поліцейського під час складання оскаржуваної постанови, підтвердженність доказами скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУПАП із застосування ст.. 36 КУПАП, та додавши до справи копію матеріалів адміністративного провадження та відеоматеріали.

Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №544680 від 13 липня 2026 року позову 13 липня 2026 року близько 21:34 год. у м. Хмельницькому, на вул. Степана Бандери (Маршала Рибалка), 1/1, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «BMW ЗЗОІ», державний номерний знак НОМЕР_1 , переобладнаний з порушенням вимог стандартів, а саме змінено колір зовнішнього світлового приладу покажчика повороту з жовтого кольору на червоний, чим порушив п.п. 31.4.3 «а» Правил дорожнього руху України та п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, а також не увімкнув аварійну світлову сигналізацію при зупинці на вимогу працівника поліції, чим нібито порушено п. 9.9 «б» ПДР України. Об`єднано згідно ч. 2 ст. 36 КУПАП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 та ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі також ПДР України).

Згідно з п. 1.1. ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

За приписами п.1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Що стосується притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУПаП, то приписами ч. 1 ст. 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Відповідно до підпункту 9.1 «а» ПДР покажчики поворотів є попереджувальними сигналами.

У пункті 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 «КОЛІСНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» встановлено, що покажчики повороту в автомобілі повинні бути автожовтого кольору.

Частиною другою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за використання попереджувальних сигналів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.

В ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Основний та фактично єдиний аргумент позивача зводиться до того, що автомобіль «BMW ЗЗОІ» пройшов передбачену законодавством сертифікацію (сертифікатом відповідності №UA.024.003599-25) перед взяттям транспортного засобу на облік в Україні. Проте відповідних доказів цього не надав. При цьому матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував, що на момент інкримінованого йому правопорушення належний йому транспортний засіб «BMW ЗЗОІ», державний номерний знак НОМЕР_1 відповідав вимогам п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, а саме був обладнаний покажчиками повороту жовтого кольору. Позивачем не надано доказів, що автомобіль не піддавався переобладнанню після проведення сертифікації. Навпаки, згідно наданого відео вбачається, що у вказаному автомобілі колір світового покажчику повороту є червоний, а не жовтий, що також не заперечується й самим позивачем.

Таким чином відповідачем доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови серії ЕНА №544680 від 13 липня 2026 року в частині, що стосується притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУПАП, немає. Аналогічна правова позиція також міститься в інших рішеннях судів, в тому числі апеляційної інстанції, зокрема в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року (Справа № 607/19789/25).

Що стосується притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУПАП, то відповідно до п. 9.1. ПДР України попереджувальними сигналами є: сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; звукові сигнали; перемикання світла фар, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби, увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда, увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.

Згідно з п. 9.2. ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

За приписами п. 9. 9.б ПДР аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Стаття 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху.

Частиною 2 вказаної статті передбачено адміністративну відповідальність за Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Спірною постановою позивача притягнуто до відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП, так як він, керуючи транспортним засобом «BMW ЗЗОІ», державний номерний знак НОМЕР_1 , після вимушеної зупинки працівниками поліції не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9.б ПДР України.

Ураховуючи приписи п. 9.1.г п. 9.9 б ПДР України, аварійна світлова сигналізація, хоча і відноситься до попереджувальних сигналів, але у водія виникає обов`язок щодо її ввімкнення лише у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Разом з цим ч. 2 ст. 122 КУпАП не передбачає відповідальності за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу, а санкція за ч. 2 ст. 122 КУпАП може бути застосована лише у разі порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

З огляду на викладене, дії позивача, які виразилися у порушенні ним п.9.9.б ПДР (неувімкнення аварійної сигналізації після зупинки транспортного засобу працівником поліції), неправильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Отже, ОСОБА_1 не міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за вчинене ним порушення ПДР, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення за цією нормою.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення в цій частині підлягає скасуванню, а провадження в цій частині підлягає закриттю.

При цьому суд зазначає, що у оскаржуваній постанові стягнення накладено в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому враховуючи ту обставину, що за результатами розгляду постанову серії ЕНА №544680 від 13 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.122 КУпАП скасовано та закрито справу про адміністративне правопорушення у цій частині, суд з врахуванням ч.3 ст.286 КАС України за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП змінює постанову ЕНА №544680 від 13 липня 2026 року застування в частині заходу стягнення в межах санкції ч.1 ст.121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Суд звертає увагу на те, п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оскільки оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №544680 від 13 липня 2026 року є однією вимогою немайнового характеру, та за результатами розгляду позов відповідача задоволено частково, оскаржувану постанову не скасовано у повному обсязі, а тому підстави для стягнення з суб`єкта владних повноважень на користь позивача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, відповідно до статей 33,122,251,252,254,251, 256,258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 9,77,134,139,241-246,286 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Хмельницької області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №544680 від 13 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.122 КУпАП скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення у цій частині.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №544680 від 13 липня 2026 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП змінити в частині заходу стягнення в межах санкції ч.1 ст.121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн, а позовну вимогу в цій частині залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа