Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №686/20924/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/20924/26

Провадження № 2-а/686/347/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Хараджі Н.В., за участю секретаря судового засідання Мельник А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб адміністративний позов ОСОБА_1 до Остапчука Богдана Руслановича, Департаменту патрульної поліції НПУ, Управління патрульної поліції Хмельницької області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів , в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7474720 від 01 липня 2026 року. Згідно позову 01 липня 2026 року інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Остапчуком Богданом Руслановичем було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7474720. Згідно з постановою серії ЕНА №7474720, 01.07.2026 о 18:11:09 у м. Хмельницький, на перехресті вулиць Шевченка-Свободи водій, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія: НОМЕР_1 , керуючи транспортним засобом LINCOLN MKX BX9996CI проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора чим порушив п.8.7.3.е. Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306 - порушення проїзду на заборонний червоний сигнал, або миготливий, або два червоних миготливих, чим на думку правоохоронних органів скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою на позивача було накладено штраф в сумі 510.00грн. Однак, позивач вважає, що дії поліцейських та вказана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення не відповідають вимогам закону, оскільки позивачу не були надані належні та допустимі докази вчинення ним адміністративного правопорушення. Зазначає, що із самого відеозапису об`єктивно неможливо встановити, який саме сигнал світлофора діяв для транспортного засобу позивача в момент перетину ним стоп-лінії та початку руху через перехрестя.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (без виклику) сторін.

До суду через Електронний суд відповідач надіслав відзив на позовну заяву, за яким заперечував проти задоволення позову, посилаючись на законність дій поліцейського під час складання оскаржуваної постанови, підтвердженність доказами скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУПАП, та додавши до справи копію матеріалів адміністративного провадження та відеоматеріали.

Через Електронний суд позивач надіслав відповідь на відзив на позовну заяву, за яким просив позов задовольнити.

Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно постанови про адміністративне правопорушення від 01.07.2026 рокусерія ЕНА №7474720, 01.07.2026 о 18:11:09 у м. Хмельницький, на перехресті вулиць Шевченка-Свободи водій, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія: НОМЕР_1 , керуючи транспортним засобом LINCOLN MKX BX9996CI проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора чим порушив п.8.7.3.е. Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306 - порушення проїзду на заборонний червоний сигнал, або миготливий, або два червоних миготливих, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою на позивача було накладено штраф в сумі 510.00грн.

На підтвердження вказаного правопорушення відповідачем суду надані відеоматеріали та циклограму роботи світлофора.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Ст.9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом п.1.3 та п.1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.8.7.3. г ПДР України сигнали світлофора мають такі значення ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Пункт 8.10 ПДР України передбачає, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

За змістом п.8.11. б ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 01.07.2026 о 18:11:09 у м. Хмельницький, на перехресті вулиць Шевченка-Свободи водій, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія: НОМЕР_1 , керуючи транспортним засобом LINCOLN MKX BX9996CI проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора чим порушив п.8.7.3.е. Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306 - порушення проїзду на заборонний червоний сигнал, або миготливий, або два червоних миготливих, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

При цьому, ст.251 КУпАП України передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Судом оглянуто відеозаписи з камери нагрудного реєстратора поліцейського, на якому здійснюється відеофіксація з другорядної дороги регульованого перехрестя, разом з тим, на вказаному відеозаписі належних, достовірних та беззаперечних доказів на підтвердження поставленого позивачу у вину адміністративного правопорушення, а саме: проїзду перехрестя на червоний сигнал світлофора не зафіксовано, як і не долучено такого до матеріалів справи, з наданого відео взагалі не можна побачити колір світлофора в момент проїзду перехрестя позивачем.

Посилання відповідача на циклограму роботи світлових об`єктивів на перехресті вул. Свободи – вул. Шевченка – вул.. Подільська у м. Хмельницькому, як на підставу підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки підстави для прийняття такого доказу, як беззаперечного доказу вчинення вказаного адміністративного правопорушення з врахуванням наведеного вище не є доречним.

Крім того суд бере до уваги, що згідно оскаржуваної постанови датою та часом вчинення інкримінованого правопорушення є 01.07.2026 о 18:11:09, при цьому у вказаному часі автомобіль LINCOLN MKX BX9996CI знаходився у зовсім іншому місці.

Інші обставини, вказані у позові, відзиві на позов та відповіді на позов, судом до уваги не беруться, оскільки вони не впливають на суть ухваленого рішення по справі.

Верховний Суд у постанові від 17 березня 2020 року у справі №482/83/17 зазначив, зокрема, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР України не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем поставленого йому у вину адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому постанову серії ЕНА №7474720 від 01 липня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. необхідно скасувати та закрити провадження у справі відповідно до положень ст.286 КАС України.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах апеляційних судів, зокрема, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року (Справа № 344/4515/24) тощо.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

На підставі викладеного, відповідно до статей 33,122,251,252,254,251, 256,258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 9,77,134,139,241-246,286 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Остапчука Богдана Руслановича, Департаменту патрульної поліції НПУ, Управління патрульної поліції Хмельницької області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі- задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №7474720 від 01.07.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа