Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №606/555/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/555/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

30 вересня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.,

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» (далі за текстом - ТОВ «ФК Єврокредит») звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 24.03.2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі - АТ «МЕГАБАНК») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10-019-864-2-21-Г, за умовами якого Кредитодавець надав Позичальнику кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених Договором, які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього Договору. Відповідач зобов`язався повернути одержаний Кредит у повному обсязі до 23.03.2026.

Банк свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому Кредит у розмірі та на умовах, погоджених у Кредитному договорі. Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплати відсотків та комісії за користування Кредитом виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у загальному розмірі 18721,73 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом 9306,97 грн; заборгованості за відсотками 1016,76 грн; заборгованості по комісії 8398,00 грн.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено Договір № GL1N426240 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло прав вимоги до відповідача за Кредитним договором № 10-019-864-2-21-Гвід 24.03.2021. Окрім цього, 27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було укладено Договір № 1/12 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 10-019-864-2-21-Гвід 24.03.2021.

Враховуючи вищевказане, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 18721,73 грн, сплачені судові витрати у сумі 2 662,40 грн та витрати на оплату правничої професійної допомоги в сумі 11 200,00 грн.

Ухвалою суду від 07.04.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, яке надалі було відкладено, у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача ТОВ «ФК «Єврокредит» в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позову вказав, що розгляд справи просить проводити без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив.

Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.03.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №10-019-864-2-21-Г (з ануїтетними платежами) (далі Договір), який підписаний відповідачем власноручним підписом.

Відповідно до розділів 1, 2 Договору, Кредитодавець надає кредитні кошти у розмірі 17000 грн на умовах визначених Договором, строком з 24.03.2021 по 23.03.2023 включно, які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 10 % річних.

Кредит надається на споживчі цілі, шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою.

Цей Договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК».

Відповідно до пунктів 3.1.1., 3.1.2. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується: Для обліку Кредиту відкрити позичковий рахунок № НОМЕР_1 . Для обліку нарахованих процентів за Кредитом відкрити рахунок № НОМЕР_2 .

Позичальник зобов`язується повернути одержаний Кредит у повному обсязі до 16.00 годин 23.03.2023. Своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за Договором на передбачених Договором умовах (п. п. 3.2.1, 3.2.3 Кредитного договору).

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору повернення Кредиту та сплата процентів з користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами передбаченими Договором. (Ануїтетними платежами в розумінні цього пункту є рівні щомісячні платежі, що підлягають до сплати Позичальником та направляються на погашення суми Кредиту і процентів за користування ним і розраховуються таким чином, що в кінці строку дії цього Договору за умови виконання зобов`язання Позичальником заборгованість його повністю погашається).

Нарахування процентів за користування Кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення Кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360») (п. 4.3. Кредитного договору).

Підписуючи Кредитний договір відповідач ОСОБА_1 погодився та підтвердив, що цей договір з усіма додатками та Правила являють у сукупності для сторін один єдиний договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті договору, чи додатках до нього, так i у Правилах (п. 5.2 Договору)

Також, своїм підписом відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що з Правилами, які розміщені на офіційному сайті кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях кредитодавця, а також умовами договору, ознайомлений i згідний; укладання цього договору відповідає його інтересам, внутрішній волі та волевиявленню, а також підтверджує відсутність будь-якої умови чи обставини, які б позичальник вважав незрозумілими, обтяжливими для нього та такими, що порушують та позбавляють його прав, які він звичайно мав до укладання цього договору; один оригінал цього договору із додатками, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту ним отримані, з реальною річнoю процентною ставкою та загальною вартістю кредиту на дату укладення договору, а також графіком платежів у письмовій формі ознайомлений; до підписання договору ознайомлений з інформацією, передбаченою ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», з орієнтовною реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту на дату укладення Договору, а також графіком платежів у письмовій формі він ознайомлений; Банк надав йому інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Надана йому інформація є повною та зрозумілою, вона забезпечує правильне розуміння суті фінансових послуг, які отримує відповідно до цього Договору, без нав`язування Кредитодавцем їх придбання (п. 9.1 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 23.03.2026, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Додатком № 1 до кредитного договору №10-019-864-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 24.03.2021 є Графік платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який відповідачем ОСОБА_1 підписано власноручним підписом.

Даним документом доведено до відома відповідача інформацію про дату видачі кредиту 24.03.2021, дата повернення кредиту 23.03.2023, процентну ставку за кредитом 10% річних, про загальну вартість кредиту 34394,87 грн, реальну річну процентну ставку 119,2291%, суму кредиту 17000 грн, проценти за користування кредитом.

Також, 24.03.2021 ОСОБА_1 власноручно підписав паспорт споживчого кредиту «Споживчий кредит готівкою», в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші істотні умови кредитування, які є аналогічними тим, що узгоджені сторонами у Кредитному договорі №10-019-864-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 24.03.2021.

АТ «МЕГАБАНК» 24.03.2021 надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 17000,00 грн готівкою, що підтверджується заявою на видачу готівки АТ «МЕГАБАНК» від 24.034.2021.

Згідно з довідкою розрахунком заборгованості АТ «МЕГАБАНК» за кредитним договором №10-019-864-2-21-Г від 24.03.2021, у відповідача ОСОБА_1 станом на 03.09.2024 наявна заборгованість у загальному розмірі 18721,73 грн, з яких: 9306,97 грн заборгованість за основним боргом; 1016,76 грн заборгованість за процентами; заборгованість за комісією 8398,00 грн.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З частини першої статті 1054 ЦК України вбачається, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1049, статті 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

Підписавши вказаний вище кредитний договір, відповідач, відповідно до статей 3, 627 ЦК України, добровільно погодився на такі умови кредитного договору та взяв на себе відповідні зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 18721,73 грн, з яких: 9306,97 грн заборгованість за основним боргом; 1016,76 грн заборгованість за процентами; заборгованість за комісією 8398,00 грн.

Із виписок з особового рахунку, які сформовані у програмі Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» вбачається, що відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за Договором, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість в загальному розмірі 18721,73 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між кредитодавцем та відповідачем у встановленому законом порядку укладено кредитний договір, фінансова установа виконала свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти, однак ОСОБА_1 належним чином не виконав своїх зобов`язань.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з протоколу електронного аукціону GFD001-UA-20240618-01260 через оператора ТОВ «УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА» 09.07.2024 було проведено аукціон щодо лоту № GL1N426240 зі складом: права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, дебіторська заборгованість фізичних осіб та майнові права за дебіторською заборгованістю у кількості 20054 одиниць. Власник активів (майна) (найменування банку): АТ «МЕГАБАНК», переможець аукціону: ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС».

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» (Банк) та ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги згідно умов якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Заборгованість за Основними договорами, вказаними у Додатку №2 до цього Договору, погашена в повному обсязі до укладення цього Договору, та відповідно права вимоги за такими договорами не відступаються у зв`язку з їх припиненням.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 66895 від 31.07.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» перерахувало АТ «МЕГАБАНК» кошти у розмірі 23 425 777 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за лот GL1N426240, переможець ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», ЄДРПОУ 40916672, протокол GFD001-UA 20240618-01260 від 09.07.2024, ціна продажу 23 425 777грн. 00 коп., без ПДВ.

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024, до ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 10-019-864-2-21-Г від 24.03.2021 на загальну суму 18721,73 грн.

27.12.2024 між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги згідно умов якого Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами), надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з платіжними інструкціями кредитового переказу коштів № 1074 від 27.12.2024, № 1091 від 31.01.2025 та № 1822 від 22.09.2025, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перерахувало кошти у розмірі 8 030 000,00 грн, 9 200 000,00 грн та 5 500 000,00 грн відповідно як оплата договору № 1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 про відступлення права вимоги за договорами на розрахунково-касове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами, без ПДВ.

Згідно з Витягом з Додатку №1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право грошової вимоги відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 10-019-864-2-21-Г від 24.03.2021 на загальну суму 18721,73 грн.

Щодо вимоги про стягнення комісії за кредитним договором №10-019-864-2-21-Г від 24.03.2021, суд зазначає, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України № 168 від 10.05.2007 року визначає, що Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, пункти кредитного договору про сплату комісії за надання кредитних коштів є нікчемними.

За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 10323,73 грн, яка складається з основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 9306,97 грн та заборгованості за процентами у розмірі 1016,76 грн.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву, а також не надав заперечень щодо розрахунку заборгованості та не спростував доказів наданих позивачем.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 11200 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина третя статті 133 ЦПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги між ТОВ «ФК Єврокредит» та адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» №1/07 від 01.07.2025, а також акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12067655 від 05.01.2026. Згідно акту за проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, складання, підписання та подання до суду позовної заяви загальна сума витрат на правову допомогу склала 11200,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, спрощеного порядку її розгляду, суми боргу, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Суд робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в Теребовлянському районному суді, у розмірі 2000 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково (задоволено вимоги на суму 10323,73 грн, що становить 55,14% від загальної ціни позову у розмірі 18721,73 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційний розміру задоволених вимог, у сумі 1468,05 грн (2 662,40 грн * 55,14%).

Керуючись статтями 12, 13, 76, 141, 258-259, 263-265, 272, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» заборгованість за кредитним договором №10-019-864-2-21-Г від 24.03.2021 в сумі 10323 (десять тисяч триста двадцять три) грн 73 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 9306,97 грн та заборгованість за нарахованими процентами 1016,76 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит»» судовий збір у розмірі 1468 (одна тисяча чотириста шістдесят вісім) грн 05 коп. та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, оф. 105, ЄДРПОУ 40932411;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя А.В.Мельник