Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №606/1119/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Суд: Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №606/1119/26

Суддя: Мельник А. В.

Справа № 606/1119/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

23 вересня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» (далі за текстом - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 002/22614513-CK_SB від 12.10.2023 у розмірі 23229,36 грн. Також, просить стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 6000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.10.2023 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002/22614513-CK_SB від 12.10.2023 відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені умовами кредитного договору.

29.12.2025 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» укладено договір факторингу № НІ/11/33-Ф, за яким останній став новим кредитором та отримав право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» станом на 29.12.2025, яку просить стягнути позивач, становить 23 229 грн 36 коп., яка складається з: 13 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10 229,36 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією. Загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 23 229,36 грн, що підтверджується випискою по особових рахунках за кредитним договором № 002/22614513-CK_SB за період з 12.10.2023 по 29.12.2025.

Всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась вищевказана заборгованість, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

На підставі вищезазначеного просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.08.2026, судове засідання надалі було відкладено на 23.09.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС»не з`явився, однак подав до суду заяву, у якій просив провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення йому судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив.

Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.10.2023 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002/22614513-CK_SB. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п.1 Заяви-договору про укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання її в Мобільному застосунку izibank, відповідач просив банк відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривні, оформити платіжну картку MasterCard World Contactless та встановити на поточному рахунку кредитний ліміт на споживчі цілі.

Відповідач погодився, що кредитний ліміт встановлюється відповідно до запиту або на суму, вказану в Мобільному застосунку в подальшому, при цьому на момент укладення договору кредитний ліміт становив 0,00 грн, а максимальний ліміт кредитування рахунку складав 200 000,00 грн. Строк користування кредитним лімітом становить 12 місяців (365 днів) з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк. Процентна ставка 59 % річних.

Відповідно до Заяви-договору про укладання Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проєкту «izibank», Клієнт: ОСОБА_1 . Підписанням цієї Заяви-договору підтвердив факт отримання другого примірника Заяви-договору, платіжної картки та Тарифів. Підпис накладено 12.10.2023 о 16:33:33.

Також 12.10.2023 відповідачем підписано Згоду та запевнення Клієнта до Договору, що підтверджується накладанням його електронного підпису.

Згідно з довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 12.10.2023 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-Анкети на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору № 002/22614513-CK_SB від 12.10.2023, № картки НОМЕР_3 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК» (код банку 339500, ЄДРПОУ 09806443).

Згідно виписки по особовому рахунку за кредитним договором № 002/22614513-CK_SB від 12.10.2023 ОСОБА_1 за період з 12.10.2023 по 29.12.2025 та розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами, а також здійснював часткові платежі на погашення заборгованості. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим станом на 29.12.2025 утворилась заборгованість у розмірі 23 229,36 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту — 13 000,00 грн, заборгованість за відсотками — 10 229,36 грн.

Відповідно до реєстру прав вимог Договором факторингу № НІ/11/33-Ф від 29.12.2025, АТ «Таскомбанк» відступило право вимоги боргу ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс», відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/22614513-CK_SB від 12.10.2023. У зв`язку з цим до позивача перейшло право вимоги заборгованості, яка існувала станом на дату відступлення права вимоги.

Крім того позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» було вжито заходів щодо досудового врегулювання спору. Так на адресу відповідача було направлено Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як слідує із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 12.10.2023 підписано документи, що є складовими кредитного договору № 002/22614513-CK_SB, шляхом їх підписання за допомогою електронного підпису.

В силу вимог частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

В силу вимог частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір за № 002/22614513-CK_SB від 12.10.2023.

В силу вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти АТ «Таскомбанк» не повернув, чим порушив умови договору.

Надалі, відповідно до укладеного між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» Договору факторингу № НІ/11/33-Ф від 29.12.2025, АТ «Таскомбанк» передало ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу вимог статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року, справа №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

За договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах: від 14 лютого 2018 року у справі №756/668/15-ц (провадження №61-153св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11 (провадження №14-222цс18).

Враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Разом з тим, щодо визначення розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом (стаття 215 ЦК України).

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Таким чином, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 23229,36 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 13000,00 грн.; заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 10229,36 грн.

Щодо вимоги у позовній заяві представника позивача ТОВ «ФК«АКСІЛІУМ-ФІНАНС» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 6000 грн, суд зазначає наступне.

06.01.2026 між ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» та адвокатом Альховською І.Б. було укладено Договір про надання правової допомоги б/н, виконання умов якого та понесення витрат підтверджуються Актом наданих послуг № 1 від 12.01.2026. Згідно з цим Актом, адвокатом були надані юридичні послуги з вивчення документів та підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості тривалістю 3 години загальною вартістю 6 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо:

- заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо);

- суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо);

- заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).

Враховуючи те, що вказаний цивільний позов розглядався судом в порядку спрощеного позовного провадження, сторони у судове засідання не з`явились, було постановлено заочне рішення у справі, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин по даній справи, характеру її складності та обсягу виконаної адвокатом роботи, суд дійшів висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 662,40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС»заборгованість за кредитним договором №002/22614513-CK_SB від 12.10.2023 в розмірі 23229 (двадцять три тисячі двісті двадцять дев`ять) грн 36 коп., з яких 13000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 10229,36 грн - заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ-ФІНАНС»сплачений судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс», місцезнаходження: вул. Академіка Лазаренка Є., буд. 4, кабінет 4, м. Львів, код ЄДРПОУ 43231894;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 23.09.2026.

Суддя А.В.Мельник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua