Суд: Томаківський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №195/735/26
Суддя: Кондус Л. А.
Справа № 195/735/26
2/195/470/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
(ЗАОЧНЕ)
30.09.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Кондус Л.А., при секретарі – Дєєвої Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ТОВ “Бізнес Позика” звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 105248,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 05.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №557636-КС-001.
Відповідно до п.1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 41000,00 грн., на засадах строковості, поворотності платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Позивач свої зобов`язання виконав. Відповідач своїх зобов`язань не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом, станом на 05.05.2026, у сумі 105248,90 грн., з яких: 38730,00 грн. — сума прострочених платежів по тілу кредиту; 44943,96 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 18941,34 грн. — сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України; 2633,60 грн. - сума прострочених платежів за комісією.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ “Бізнес Позика” за кредитним договором №557636-КС-001 у сумі 105248,90 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені ним судові витрати .
Рух справи:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20.05.2026 головуючим суддею визначено — Кондус Л.А.
21.05.2026 ухвалою Томаківського районного суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
15.07.2026 ухвалою Томаківського районного суду визнано обов`язковою явку в судове засідання представника позивача для дачі особистих пояснень.
Представник позивача Кіріченко В.В. в позовній заяві просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Представник позивача Виноградов Ю.Е. подав до суду додаткові пояснення у справі щодо витребуваної у банку інформації (доказів).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була неодноразово повідомлена у встановленому законом порядку, а саме направленням на адресу проживання судових повісток та шляхом оголошення через вебпортал Судова влада. Будь яких заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позов не подано.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, у зв`язку з наступним.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений електронний договір №557636-КС-001 від 05.10.2025 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с.19-28). На виконання вимог Закону «Про електронну комерцію», позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець виконав умови договору і надав позичальнику кредит в сумі 41000,00 грн., строк на який надається кредит: 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1% фіксована; комісія за видачу кредиту: 8200,00 грн.; строк дії договору: до 22.03.2026; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 101337,90 грн.; денна процентна ставка 0,87%. (а.с.19 на звороті).
З розрахунку наданого позивачем на підтвердження заявлених вимог вбачається, що позичальник має перед кредитором заборгованість за кредитним договором, станом на 05.05.2026, у сумі 105248,90 грн., з яких: 38730,00 грн. — сума прострочених платежів по тілу кредиту; 44943,96 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 18941,34 грн. — сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України; 2633,60 грн. - сума прострочених платежів за комісією (а.с. 12-13).
Відповідно до вказаного розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором №557636-КС-001 на загальну суму 30404,76 грн.
Однак складений позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру заборгованості та не підтверджує жодним чином факту перерахування кредитних коштів на банківську карту відповідача.
Так згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачем до суду надані докази щодо укладення кредитного договору №557636-КС-001 від 05.10.2025 з відповідачем, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів за умовами вказаного вище договору.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 22.05.2026 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано карту НОМЕР_1 . Банк зазначив, що відсутня можливість надати запитувану інформацію, оскільки зазначена картка в банку не обслуговується за клієнтом ОСОБА_1 (а.с.102).
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 05.08.2026 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" повідомило, що карту НОМЕР_1 в банку емітовано на ім`я іншої особи.
Отже, доводи позивача про видачу відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів у кредит (позику), а також зарахування на користь останньої грошових коштів на її банківську картку/рахунок, спростовуються дослідженими судом доказами відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
В додаткових поясненнях представник позивача Виноградов Ю.Е. зазначає, що: «На виконання вимог вищезазначеної ухвали банк надав відповідь, у якій зазначив, що вищезазначена картка була випущена (емітована) банком не на ім`я відповідача по справі, а на ім`я іншої особи». Однак банк не надавав такої відповіді, його відповідь вище згадана. Також суд не бере до увагу твердження представника позивача, «що інколи Позивальники для перерахування кредитних коштів за Кредитним договором вказують номер банківської картки, яка належить іншим особам (наприклад родичам Позичальника тощо)».
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі позикодавцем відповідачу кредитних коштів за кредитним договором №557636-КС-001 від 05.10.2025, у зв`язку з чим, недоведеність наявності заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, сума сплаченого судового збору не підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279, 280-284 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 11, 15, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України, -
У Х В А Л И В
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №557636-КС-001 від 05.10.2025 – відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) адреса 01133 м. Київ бульвар Лесі Українки буд.26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. А. Кондус
Оригінал: reyestr.court.gov.ua